Постанова

від 22.02.2023 по справі 910/27982/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2023 р. Справа№ 910/27982/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі»: Кирищук В.П.;

від КП «ЖЕО-105»: не з`явились;

від КП «ЦОС Шевченківського району»: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 (повний текст складено 09.11.2022)

за заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

про заміну сторони її правонаступником у справі

у справі №910/27982/15 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району"

про стягнення 822,96 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

05.10.2018 Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони правонаступником, у якій, керуючись ст. ст. 104, 334 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», просило замінити боржника Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району» (далі - КП «ЖЕО-105») на його правонаступника - Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - Центр).

В обґрунтування поданої заяви ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» посилається на прийняте 23.05.2018 Київською міською радою рішення №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання», на підставі п. 1 якого КП «ЖЕО-105» реорганізовано шляхом приєднання до Центру і згідно з п. 2 цього рішення усі права та обов`язки КП «ЖЕО-105» перейшли до Центру, який у свою чергу є правонаступником КП «ЖЕО-105». У зв`язку з прийнятим Київською міською радою рішенням № 838/4902 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення КП «ЖЕО-105», але фактично остаточно КП «ЖЕО-105» не припинено.

За таких обставин заявник вважає, що Центр є правонаступником всіх прав та обов`язків КП «ЖЕО-105», в т.ч. щодо виконання зобов`язань за рішенням суду та мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі №910/27982/15.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 заяву ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» про заміну сторони її правонаступником у справі №910/27982/15 задоволено. Замінено боржника КП «ЖЕО - 105» (ідентифікаційний код 26385486) на його правонаступника - Центр.

Задовольняючи подану ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» заяву, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни боржника правонаступником.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022, Центр звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ДТЕК «Київські Електромережі» про заміну сторони правонаступником відмовити.

У поданій апеляційній скарзі Центр відзначає, що господарський суд першої інстанції не дослідив усі обставини справи всебічно, повно та об`єктивно, не надав їм належної правової оцінки, неправильно застосував норми матеріального та не дотримався норм процесуального права.

Скаржник стверджує, що КП «ЖЕО-105» перебуває у стані припинення, передавальні акти не сформовані та не затверджені власником; дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств, у т.ч. боржника, було змінено на 01.09.2022 та у подальшому згідно із розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 №706 - на 31.12.2025.

На думку апелянта, висновок суду, що станом на момент розгляду заяви про заміну боржника його правонаступником за Центром на праві господарського відання закріплено майно реорганізованих КП, передано їх права та обов`язки, в т.ч. КП «ЖЕО-105», не є вірним, оскільки у рішенні Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 йдеться про те, що виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено провести ряд організаційно-правових заходів, в т.ч. із закріплення майна за КП «Центр обслуговування споживачів», а не за Центром (котрий після реорганізаційних процесів матиме новий статут, в якому буде зареєстровано його перейменування на КП «Центр обслуговування споживачів», правонаступництво тощо). Наразі, на виконання цього рішення, виконавчий орган Київської міської ради утворив комісію з реорганізації комунальних підприємств, яка займається інвентаризацією майна та формуванням передавальних актів. Таким чином, станом на час розгляду заяви заявник не надав належних доказів, які підтвердили би здійснення заходів із завершення процедури приєднання - складання та затвердження передавального акта комісії з реорганізації КП «ЖЕО-105», а відтак і факт набуття Центром майнових прав та обов`язків як правонаступником.

За наведених обставин Центр не вбачає можливості зміни боржника у спірних матеріальних правовідносинах, тобто матеріального правонаступництва, і, відповідно, стверджує про відсутність підстав для процесуального правонаступництва, яке є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/27982/15; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Центра на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/27982/15 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

06.12.2022 матеріали справи №910/27982/15 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 задоволено клопотання Центра про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/27982/15. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центра на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/27982/15. Розгляд справи №910/27982/15 призначено на 18.01.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Пономаренко Є.Ю., Корсак В.А. (у зв`язку з тим, що суддю Попікову О.В. обрано XIX позачерговим З`їздом суддів України членом ВРП (наказ №10-к від 17.01.2023).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 прийнято апеляційну скаргу Центра на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/27982/15 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.02.2023.

22.02.2023 о 09:05 було оголошено про «повітряну тривогу», яка тривала до 11:00, у зв`язку з чим призначене на 10:40 судове засідання почалось о 12:50.

В судове засідання з`явився представник ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі»; КП «ЖЕО-105» представника у судове засідання не направило, у відзиві на апеляційну скаргу просило розглянути справу без участі представника підприємства за наявними в матеріалах справи документами.

Представник Центра в судове засідання 22.02.2023 не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Центра, явка якого обов`язковою не визнавалась.

У цьому апеляційний господарський суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.12.2022 у справі №911/2778/21, у якій господарський суд касаційної інстанції вказав, що нез`явлення представника відповідача у судове засідання після відбою повітряної тривоги не може свідчити про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та що справу розглянуто за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Позиції учасників справи.

ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому наводить доводи, що, на його думку, спростовують доводи апеляційної скарги; вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» зазначає, що згідно з п. 1 рішення Київської міської ради № 838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» від 23.05.2018 КП «ЖЕО-105» (боржник) реорганізований шляхом приєднання до Центру (правонаступник боржника).

Заявник вважає, що аналіз норм ст. ст. 106, 107 ЦК України дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення правонаступництва.

КП «ЖЕО-105» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що станом на теперішній час передавальні акти, якими визначені всі права та обов`язки, а також майно КП «ЖЕО-105» не складені та не затверджені, КП «ЖЕО-105» як юридична особа не припинене. Отже, боржник не може вважатись таким, що вибув із виконавчого провадження, оскільки: реєстрацію про його припинення у відповідності до норм чинного законодавства не проведено; реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (КП «ЦОС Шевченківського району), на даний час також не проведена; передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно, що переходять до КП «ЦОС Шевченківського району», не сформовані та не затверджені рішенням власника.

КП «ЖЕО-105» вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, оскільки не враховує норми ст. 107 ЦК України, а тому апеляційна скарга Центра є обґрунтованою; просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» про заміну сторони її правонаступником.

Також КП «ЖЕО-105» у поданому відзиві просить розглянути справу без участі представника підприємства, за наявними в матеріалах справи документами.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ПАТ «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до КП «ЖЕО - 105» про стягнення 822,96 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з КП «ЖЕО - 105» на користь ПАТ «Київенерго» нарахування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією в сумі 822,96 грн, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

14.12.2015 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 видано наказ.

15.03.2017 від ПАТ «Київенерго» та КП «ЖЕО-105» надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ «Київенерго» та КП «ЖЕО-105» на стадії виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 у справі №910/27982/15.

Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» реорганізовано більше 50 комунальних підприємств, в т. ч. КП «ЖЕО-105», шляхом приєднання до КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Центр) (п. 1).

Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Центр) є правонаступником усіх прав та обов`язків комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення (в т. ч. КП «ЖЕО-105»).

Перейменовано КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Центр) у Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів» (далі - КП «ЦОС») (п. 3 рішення).

Пунктом 4 рішення Виконавчому органу Київської міської ради (КМДА) визначено:

4.1. здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням цього рішення;

4.2. утворити комісії з реорганізації комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, передбачених у п. 1 рішення, шляхом приєднання їх до КП «ЦОС» та затвердити їх склад;

4.3. затвердити передавальні акти в установленому порядку;

4.4. затвердити нову редакцію Статуту КП «ЦОС»;

4.5. закріпити за КП «ЦОС» на праві господарського відання майно реорганізованих комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення.

Центру доручено забезпечити державну реєстрацію Статуту в установленому порядку (п. 6 рішення).

29.05.2018 від ПАТ «Київенерго» та ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» до Господарського суду міста Києва надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, у якій заявники просили суд замінити стягувача ПАТ «Київенерго» на його правонаступника ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» та розглядати дану заяву без їх участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 суд замінив стягувача у справі №910/27982/15 з ПАТ «Київенерго» на його правонаступника - ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» (ідентифікаційний код 41946011).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 №1555 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» утворено комісію з реорганізації КП «ЖЕО-105» шляхом приєднання до Центру та затверджено її склад.

Пунктом 58 розпорядження Комісіям з реорганізації комунальних підприємств, утвореним згідно з п. п. 1-57 цього розпорядження, визначено у встановленому порядку:

58.1. провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження;

58.2. за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження, що переходять до Центру та подати передавальні акти на затвердження виконавчому органу Київської міської ради (КМДА);

58.3. вжити передбачених законодавством заходів з реорганізації комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження, шляхом їх приєднання до Центру.

Пунктом 59 розпорядження визначено завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств (в т. ч. КП «ЖЕО-105» ) до 01.09.2020.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 №1893 «Про внесення змін до п. 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555» у п. 59 розпорядження від 27.08.2018 №1555 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 01.09.2022.

05.10.2022 від ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, а саме про заміну боржника КП «ЖЕО-105» на його правонаступника Центр.

18.10.2022 від Центру надійшов відзив на подану ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» заяву, у якому Центр проти задоволення цієї заяви заперечує; вважає, що боржник не може вважатись таким, що вибув із виконавчого провадження, оскільки реєстрацію про його припинення у відповідності до норм чинного законодавства не проведено; реєстрація змін до відомостей, що містять в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (Центр), на даний час також не проведена; передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно, що переходять до Центру, не сформовані та не затверджені рішенням власника.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 №706 «Про внесення змін до п. 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555» у п. 59 розпорядження від 27.08.2018 №1555 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 31.12.2025.

31.10.2022 від ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» надійшла відповідь на відзив, у якій заявник з доводами Центра не погоджується та вважає, що позиція правонаступника спрямована на ухилення від виконання обов`язків за ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017.

01.11.2022 від КП «ЖЕО-105» надійшли заперечення, у яких останній боржник проти задоволення заяви, що розглядається, заперечує.

04.11.2022 від ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» надійшла заява про надання інформації, у якій заявник повідомив, що на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №62336624.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі «Янголенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Отже, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до приписів ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених ч. 2 ст. 334 ГПК України, та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та норм ГПК України за заявою заінтересованої особи зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі №34/16, від 21.05.2021 у справі №922/1995/17.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

У ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

У п. п. 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 зазначено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

За змістом п. п. 40-43 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5953/17 при реорганізації у формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Частини 2 та 3 ст. 107 ЦК України до внесення до них змін згідно із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», який набрав чинності 13.12.2015, мали таку редакцію: «Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом». Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.

Натомість у редакції, чинній з 13.12.2015, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зазначене також кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Встановлені у справі, що розглядається, обставини свідчать, що рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 №1555 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» не замінюють належного підтвердження факту припинення КП «ЖЕО-105» як юридичної особи та не можуть засвідчувати набуття Центром статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» (з підстав правонаступництва прав та обов`язків КП «ЖЕО-105»), адже за змістом ч. ч. 2 та 3 ст. 107 ЦК України таке правонаступництво має підтверджуватися затвердженим засновником (КМДА) відповідним передавальним актом, тоді як ані доказів складання такого акта, ані його затвердження на дату ухвалення оскаржуваної ухвали, як і даних з ЄДР, надано не було.

Колегія суддів зазначає про те, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вже було зазначено вище, згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

При цьому суд також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі №6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі №920/608/17, від 20.11.2018 у справі №925/1143/17, від 18.03.2021 у справі №917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст. ст. 104-109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).

Отже, за встановлених у цій справі обставин під час надання оцінки матеріалам поданої ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» заяви апеляційний господарський суд вважає, що прийняття Київською міською радою рішення від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» та прийняття розпорядження Київською міською державною адміністрацією від 27.08.2018 №1555 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» не може засвідчувати набуття Центром статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» з підстав правонаступництва прав та обов`язків КП «ЖЕО-105», оскільки відсутні докази наявності затвердженого засновником (КМДА) передавального акта, як того вимагає ст. 107 ЦК України. Колегія суддів звертає увагу, що передавальний акт та розподільчий баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (ст. 107 ЦК України), і є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

Суд зазначає, що підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах, що водночас не було доведено ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

Щодо посилань скаржника на правові висновки Верховного Суду у справах №910/5953/17, №922/4519/14 та № 264/5957/17 апеляційний господарський суд зазначає, що обставини у вказаних справах та у справі, що розглядається, не є подібними.

Так, у справі №910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду вирішував виключно правову проблему, пов`язану з реорганізацією ДП "Донецька залізниця" з правонаступництвом цього підприємства Акціонерним товариством "Укрзалізниця", яке у свою чергу створювалось за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України.

В інших згаданих справах Верховний Суд робив правові висновки, враховуючи, що від первісного боржника до його правонаступника були передані всі активи і пасиви за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо).

Водночас в даній справі, як зазначено вище, передавальні акти не сформовані та не затверджені власником, Центр будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримав.

При цьому апеляційний суд саме в даній справі бере до уваги і те, що, на відміну від згаданих вище справ, в цьому випадку йдеться про приєднання до потенційного правонаступника не однієї особи (підприємства), а про більш як п`ятдесят, що створює відповідну ускладнену специфіку у визначенні зобов`язань (боргів), що мають перейти до Центру.

За наведених вище підстав, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для здійснення заміни боржника КП «ЖЕО-105» на його правонаступника Центр. А отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» про заміну сторони її правонаступником.

Окремо апеляційний суд відзначає, що крім наведеної вище судової практики керується і позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.02.2023 у справі 910/16900/19, де розглядалось питання процесуального правонаступництва комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 112" Голосіївського району комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" за абсолютно схожих обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Центра підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду у цій справі має бути скасована з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні поданої ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» заяви про заміну сторони правонаступником.

Судові витрати.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/27982/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/27982/15 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником відмовити.

4. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі".

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 2 481,00 грн за подання апеляційної скарги.

6. Справу №910/27982/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.02.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

Є.Ю. Пономаренко