Постанова

від 22.02.2023 по справі 908/467/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/467/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів:Дарміна М.О., Березкіної О.В.

секретар судового засідання: Абадей М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 (суддя Науменко А.О., повне рішення складено 16.12.2022. ) у справі №908/467/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР, ідентифікаційний код юридичної особи 42286398 (вул. Маккейна Джона, буд. 39, оф. 15, м. Київ, 01042)

до відповідача: Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952 (вул. Добролюбова, 23-а, м. Запоріжжя, 69006)

про стягнення 167820 грн 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР з позовною заявою до Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради про стягнення боргу в сумі 165292,80 грн., інфляційних втрат в сумі 1481,40 грн., трьох процентів річних в сумі 1045,83 грн., 2 517 грн. 31 коп. судового збору та 15 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 у справі № 908/467/22 позов задовольнено частково. Закрито провадження у справі щодо стягнення 165 292 грн. 80 коп. основного боргу.

Стягнуто з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР 1 481 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 1 040 грн. 91 коп. 3% річних, 37 грн. 84 коп. судового збору. Відмовлено у позові щодо стягнення 4 грн. 92 коп. 3% річних та 0 грн. 07 коп. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/467/22.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/467/22 задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР 9 999 грн. 71 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи заяву частково, суд врахував категорію справи, предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг та час витрачений адвокатом на надання послуг.

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

висновок суду першої інстанції про те, що сума коштів яку позивач просить стягнути на свою користь як витрати на правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є необгрунтованим та не підтверджене належними доказами. Згідно з позицією, сформованою Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити їх ринкової вартості;

вартість наданих адвокатських послуг відповідає розміру гонорару за надання аналогічних послуг адвокатів, яка склалася в Україні, що підтверджується рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару, які були затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 року та рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 року;

при нарахуванні суми судових витрат Адвокатом також було враховано ціну позову, яка склала 167 820,03грн., витрачений час на підготування позовної заяви (з урахуванням кількості опрацьованих документів: 30 додатків до позовної заяви), заяв та клопотань, які були подані під час розгляду справи;

малозначність справи не свідчить про відсутність необхідності проведення аналізу документів, нормативної бази, вивчення практики, підтверджує про надання позивачу достатньо значного обсягу адвокатських послуг, витрачений час на надання яких не є завищеним та обчислений адвокатом об`єктивно;

суд першої інстанції не мав права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи без наявності відповідного клопотання про заперечення їх розміру.

Просить додаткове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/467/22.

Комунальне підприємство Запоріжремсервіс Запорізької міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 ухвалено відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/467/22. Розгляд справи призначений у судовому засіданні.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ІНВАР було укладено Договір про надання правової допомоги від 01.02.2022 № 01/02/22 з Адвокатським бюро ПШЕЦЬ ОЛЕКСАНДР.

Відповідно до п.2.2. Договору про надання правової допомоги від 01.02.2022 № 01/02/22, безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснюють адвокат Пшець Олександр Вікторович (Свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №460 від 02.02.2004). Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатом та гарантій адвокатської діяльності.

Пунктом 3.1.Договору встановлено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою.

Додатковою угодою № 1 від 14.03.2022р. сторони визначили порядок оплати юридичних послуг Бюро за надання правової допомоги по справі № 908/467/22 (п.1 Додаткової угоди).

Згідно з п.2 вартість послуг визначена на підставі Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Чернігівської області №57 від 16.02.2018, Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018:

Назва послугиПриміткиВартістьГонорар за прийняття рішення на користь Кліє нтаФіксована сума15 000,00 грн.

Згідно з актом № 1 приймання-передачі наданих послуг згідно договору, складеного 29.11.2022, вартість наданих послуг (гонорар за прийняття рішення на користь позивача у справі № 908/467/22) складає 15 000 грн 00 коп.

Платіжним документом № 719 від 01.12.2022, на підставі виставленого рахунку № 1 від 29.11.2022 позивачем сплачено Адвокатському бюро ПШЕЦЬ ОЛЕКСАНДР 15 000 грн 00 коп. за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 01.02.2022 № 01/02/22.

Вказану суму витрат на про фесійну правничу допомогу адвоката, позивач просить стягнути на його користь з відповідача за результатами судового розгляду даної справи.

Відповідач в свою чергу, у письмово поданих документах по справі просить відмовити у задоволенні вимог позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, посилаючись на не доведення цих вимог та не надання додаткової угоди до договору та акту приймання-передачі.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

Відповідно до пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Статтею 30 даного Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Отже домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є правовідносинами, що склалися між адвокатом та клієнтом.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Таким чином не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару за прийняття рішення на користь клієнта - «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Господарський суд приймаючи додаткове рішення про розподіл судових витрат прийняв до уваги, категорію справи, яка не є складною, предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг та час витрачений адвокатом на надання послуг, наявність заборгованості за поставку за чотирма видатковими накладними, часткову їх оплату до подання позову та погашення у повному обсязі в процесі розгляду справи та відносно незначне прострочення оплати спірної заборгованості, незначної складності розрахунків позовних вимог, помилку у розрахунку 3% річних та проведення судових засідань у даній справі без участі представника позивача.

Крім того, суд зазначив, що спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності; спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; сума стягнення у справі є незначною, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час; дана справа є звичайним розрахунковим спором; адвокат мав дослідити умови договору, вирахувати загальну суму поставки і відрахути від цієї суми часткову оплату, і здійснити незначні розрахунки.

Суд врахував принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, обгрунтовано дійшов висновку, що 10 000 грн. є співмірними і розумними витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі. Та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягнув 9 999 грн 71 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна інстанція погоджується з рішенням суду. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ІНВАР залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/467/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.02.2023р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна