Рішення

від 13.02.2023 по справі 908/255/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/17/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023 Справа № 908/255/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи №908/255/22

за позовною заявою: першого заступника керівника Пологівської окружної прокуратури (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Єдності, буд. 28, адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17, електронна адреса: plop@zap.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Оріхівської міської ради, 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Шевченка, буд. 11, електронна адреса: mail@ormr.gov.ua

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхів-Млин", 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 75 прим. 41

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрбакалія", 69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 1 корп. 1 офіс 1

до відповідача 3: товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН", 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18 В, електронна адреса: postboxzpua@gmail.com

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та припинення речових прав на нерухоме майно

У судовому засіданні приймали участь:

від прокуратури: Стешенко В.Є., посвідчення №058619 від 14.12.20

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Маруфенко О.Є., ордер ЗП №034142 від 10.11.22

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: Шаповалов А.В., ордер АР №1101137 від 13.10.22

СУТЬ СПОРУ:

27.01.22 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Пологівської окружної прокуратури подана в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Оріхівської міської ради з вимогами до відповідачів: 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхів-Млин" (далі ТОВ "Оріхів-Млин"), 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрбакалія" (далі ТОВ "Компанія "Укрбакалія"), 3 - товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН" (далі ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН") про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19 (укладеного між ТОВ "Оріхів-Млин" й ТОВ "Компанія "Укрбакалія") та від 04.12.19 (укладеного між ТОВ "Компанія "Укрбакалія" і ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН"), а також про припинення речового права ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН" на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна - 1324050823239).

Разом із позовною заявою першим заступником керівника окружної прокуратури подано заяву від 25.01.22 № 56/3-401 вих. 22 (надійшла до суду 27.01.22) про забезпечення позову у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.22 вказану позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 31.01.22 судом відмовлено у задоволенні заяви першого заступника керівника Пологівської окружної прокуратури від 25.01.22 № 56/3-401вих22 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН" (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна - 1324050823239) з підстав викладених у тексті такої ухвали.

Ухвалою від 01.02.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/255/22 в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 02.03.22.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який було продовжено та триває станом на час виготовлення повного тексту рішення у цій справі).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні";

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Прокурор, позивач та відповідачі 1, 2, 3 (їх представники) в судове засідання 02.03.22 не з`явились, про місце, дату та час були повідомлені належним до законодавства чином.

Ухвалою від 02.03.22 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/255/22 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану. Сторін проінформовано, що про дату та час судового засідання сторін буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.

14.03.22 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 14.03.22 № 1403/1 (без ЕЦП), в якому представник відповідача 1 просить суд відкласти розгляд справи до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану.

Вказане клопотання представника відповідача 1 судом не розглядалось оскільки воно (клопотання) не підписане електронним цифровим підписом представника та не має статусу оригіналу.

22.08.22 до суду надійшло клопотання першого заступника керівника Пологівської окружної прокуратури за вих. від 18.08.22 № 56/3-1585ВИХ-22 про поновлення розгляду справи № 908/255/22 зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 20.09.22 судом призначено підготовче засідання для розгляду справи № 908/255/22 на 13.10.22 о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України та враховуючи погіршення безпекової ситуації в м. Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, судове засідання, призначене на 13.10.22 о 10 год. 00 хв. не відбулось.

Ухвалою від 13.10.22 перенесено підготовче судове засідання з розгляду справи № 908/255/22 на 02.11.22 о 10 год. 00 хв.

В судове засідання 02.11.22 представники відповідачів 1 та 2 не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до вимог законодавства.

02.11.22 на адресу суду від представника відповідача-3 надійшло клопотання за вих. від 01.11.22 про відкладення розгляду справи до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану.

В судовому засіданні 02.11.22 представник відповідача-3 підтримав вказане клопотання про відкладення розгляду справи. Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення клопотання.

З метою дотримання завдань та засад господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача-3 за вих. від 01.11.22 про відкладення розгляду справи до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану.

Ухвалою від 02.11.22 відкладено підготовче засідання у справі № 908/255/22 на 23.11.22 об 11 год. 30 хв.

В судове засідання 23.11.22 представники позивача та відповідача-2 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства.

14.11.22 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив за вих. №1011 від 10.11.22 на позовну заяву.

17.11.22 на адресу суду від відповідача-3 надійшов відзив за вих. від 15.11.22 на позовну заяву.

22.11.22 на адресу суду від позивача надійшла відповідь за вих. №03-06/1037 від 22.11.22 на відзив відповідача-3.

23.11.22 до суду надійшла відповідь за вих. від 22.11.22 № 15/2-2285-22 на відзив ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН", в якій заступник керівника обласної прокуратури просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 23.11.22 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/255/22 на 12.12.22 о 12 год. 30 хв.

06.12.22 до суду надійшли письмові пояснення за вих. від 21.11.22 № 40, в яких представник відповідача 2 просить суд відмовити прокурору в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

08.12.22 до суду надійшло клопотання б/н та дати, в якому представник відповідача 1 просить суд відкласти розгляд справи № 908/255/22 на іншу дату.

В засіданні 12.12.22, у зв`язку з пропуском процесуального строку, на підставі ст.ст. 80, 165, 118 ГПК України, судом залишено без розгляду відзив відповідача 3 за вих. від 15.11.22 та відзив відповідача 1 за вих. від 10.11.22 № 1011.

Оскільки судом залишено без розгляду відзив відповідача 3 за вих. від 15.11.22 та відзив відповідача 1 за вих. від 10.11.22 № 1011, суд також залишено без розгляду відповідь позивача за вих. від 22.11.22 № 03-06/1037 на відзив відповідача 3, відповідь прокурора за вих. від 22.11.22 № 15/2-2285-22 на відзив відповідача 3.

Крім того, в судовому засіданні 12.12.22 судом прийнято до розгляду письмові пояснення представника відповідача 2 за вих. від 21.11.22 № 40.

При цьому, додатки, які додані до вказаних письмових пояснень представника відповідача 2, судом не прийнято до розгляду та залишено без розгляду на підставі ст.ст. 80, 118 ГПК України.

Також, в судовому засіданні 12.12.22 прокурор заперечив проти клопотання представника відповідача 1 щодо відкладення розгляду справи, а представник відповідача 3 вказане питання віддав на вирішення суду.

Крім того, прокурор та представник відповідача 3 в судовому засіданні 12.12.22 надали пояснення щодо питань, які виникнули у суду в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 12.12.22 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/255/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.23 о 10 год. 00 хв.

10.01.23 до суду надійшли письмові пояснення за вих. від 09.01.23 № 0901, в яких представник відповідача 1 просить суд відмовити прокурору та позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, 10.01.23 до суду надійшли письмові пояснення за вих. від 09.01.23, в яких представник відповідача 3 просить суд відмовити прокурору та позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 12.01.23 до початку розгляду справи по суті, судом прийнято до розгляду письмові пояснення представника відповідача 1 за вих. від 09.01.23 № 0901 та письмові пояснення представника відповідача 3 за вих. від 09.01.23.

Прокурор і представники позивача, відповідача 1 та 3 в судовому засіданні 12.01.23 надали пояснення щодо питань, які виникнули у суду в розгляді справи по суті.

Ухвалою від 12.01.23 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 08.02.23 об 11 год. 00 хв.

Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання 08.02.23 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

26.01.23 на адресу суду від представника відповідача-3 надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів.

В судовому засіданні 08.02.23 представник відповідача-3 підтримав подане клопотання.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Представник відповідача-1 не заперечила проти задоволення клопотання.

Ухвалою від 08.02.23 судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача-3 ТОВ "Оріхівський млин" про поновлення пропущеного строку на подання доказів (з підстав викладених в тексті такої ухвали).

Ухвалою від 08.02.23 судом оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті спору до 13.02.23 до 12 год. 00 хв.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання 13.02.23 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 13.02.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення по суті спору.

В засіданні суду 13.02.23 прокурор підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

В судовому засіданні 13.02.23 представники відповідачів 1 та 2 заперечили проти позовних вимог з тих підстав, що оспорювані договори не є безвідплатними (покупцями здійснено повну оплату за придбане нерухоме майно), вчинені між самостійними юридичними особами, з дотриманням вимог, які висуваються ЦК України до договорів купівлі-продажу, повноваження продавця з розпорядження таким майном не були обмежені жодними обтяженнями. Також зазначають, що керівником та єдиним засновником ТОВ «Компанія «Укрбакалія» на дату складання спірних договорів купівлі-продажу майна був ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до ОСОБА_2 .

Наявні матеріали справи за № 908/255/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів 1 та 3, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі №908/324/18 (суддя Корсун В.Л.) частково задоволено позовні вимоги керівника Токмацької місцевої прокуратури заявлені в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Оріхівської міської ради та стягнуто з відповідача ТОВ «ОРІХІВ-МЛИН» дохід, одержаний від майна, набутого без достатньої правової підстави, у якості несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, у сумі 739 692,46 грн.

Як зазначено в рішенні від 14.03.19 у справі №908/324/18, «…Позов мотивовано тим, що Токмацькою місцевою прокуратурою за результатами вивчення питання додержання вимог чинного законодавства під час користування земельними ділянками комунальної власності встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІХІВ-МЛИН" (далі ТОВ "ОРІХІВ-МЛИН") маючи у власності нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) в період часу з 29.04.16 до 07.08.17 (впродовж 15 місяців 8 днів) використовувало земельну ділянку площею 14,7721 га без достатніх правових підстав, цим самим завдавши власнику цієї землі збитки, що виражені у недоотриманні Оріхівським міським бюджетом коштів у розмірі 740 588,53 грн.

Так, відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна у власності ТОВ "ОРІХІВ-МЛИН", у тому числі як правонаступника ТОВ "Кременчук-Млин"(п. 1.6. статуту ТОВ "ОРІХІВ-МЛИН" (т. 1, а.с. 79)), перебуває нерухомий майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою № 110653152 від 15.01.18 (т. 1, а.с. 23-26)…».

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.19 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ «Оріхів-Млин» на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі №908/324/18.

22.11.19 у зв`язку з набрання рішенням у справі №908/324/18 законної сили, судом видано відповідний наказ про примусове стягнення з ТОВ «Оріхів-Млин» суми 739 692,46 грн.

Виконавчий комітет Оріхівської міської ради звернувся до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області з заявою за вих. №1762/03-05 від 24.12.19.

Постановою державного виконавця Олександрійського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кисліциною Ю.Д. від 15.01.20 відкрито виконавче провадження №60974099 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/324/18 від 22.11.19.

Постановою наведеного вище державного виконавця від 21.10.20 стягувачу, Оріхівській міській раді, повернуто виконавчий документ - наказ №908/324/18 від 22.11.19 у зв`язку з тим, що:

- за боржником обліковуються розрахункові рахунки, на які накладено арешт, але кошти на яких відсутні;

- за повідомленням бази даних обліку Держпродспоживслужби відсутня інформація про зареєстровану сільськогосподарську техніку за боржником;

- згідно повідомлення бази даних МВС відсутня інформація про зареєстрований за боржником автотранспорт;

- згідно Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником не зареєстровано право власності на нерухоме майно;

- згідно акту державного виконавця рухомого майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення;

- в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з`ясувати місцезнаходження боржника; за місцезнаходженням боржника не виявлено.

Постановою старшого державного виконавця … Ружанської М.М. від 19.01.21, на підставі заяви стягувача за вих. №03-05/01147 від 05.11.20, відкрито виконавче провадження №64203241 з примусового виконання наказу №908/324/18 від 22.11.19.

Як свідчать матеріали справи, 16.05.19 між ТОВ «Оріхів-Млин» - продавець та ТОВ «Компанія «Укрбакалія» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є комплекс, нерухоме майно майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві власності продавцю.

04.12.19 між ТОВ «Компанія «Укрбакалія» (продавець) та ТОВ «Оріхівський млин» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами п.п. 1.1. якого продавець передав у власність покупцю належний продавцю на праві власності комплекс, нерухоме майно майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Прокурор звернувся до суду з вимогами визнати недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19 та від 04.12.19, припинивши право власності ТОВ «Компанія «Укрбакалія» та ТОВ «Оріхівський млин» на нерухоме майно, що є предметом зазначених договорів. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач - ТОВ «Оріхів-Млин», відчужуючи 16.05.19 належне йому на праві власності нерухоме майно, був достеменно обізнаний про наявність рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі № 908/324/18, за яким присуджено до стягнення з ТОВ «Оріхів-Млин» на користь територіальної громади м. Оріхів в особі Оріхівської міської ради дохід, одержаний від майна набутого без достатньої правової підстави, у якості несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 739 692,46 грн. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно свідчить, що єдине нерухоме майно, за рахунок якого було б можливо забезпечити виконання судового рішення, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Однак, враховуючи те, що боржником здійснено відчуження цього майна ТОВ «Компанія «Укрбакалія», яким, у свою чергу, продано його ТОВ «Оріхівський Млин», на теперішній час (на час подачі цього позову до суду) виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі № 908/324/18 про стягнення з ТОВ «Оріхів-Млин» до місцевого бюджету Оріхівської міської ради 739 692,46 грн. є неможливим. На думку прокурора, зазначені вище правочини є пов`язаними, не відповідають вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, оскільки вчинені з метою ухилення від виконання рішення суду. Крім того, прокурором зазначається, що відповідні правочини вчинені між афілійованими до кінцевого бенефіціара юридичними особами. Як ТОВ «Оріхів-Млин», так і ТОВ «Компанія «Укрбакалія» відповідно до долучених прокурором витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 100% та 83% відповідно контролюються через ПрАТ «Компанія з управління активами «Ставутич-Інвест» ОСОБА_2. Так само, останній набувач ТОВ «Оріхівський млин» також контролюється цією ж юридичною та фізичною особами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом враховано, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач (прокурор) має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідність чи не відповідність правочину вимогам закону має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є, за певних умов, нікчемними (ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») або можуть бути визнані недійсними (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 4 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»). У юридичній науці такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів).

Загальної норми, яка б безпосередньо встановлювала нікчемність або можливість бути визнаними недійсними договорів, які мають такий юридичний дефект, цивільне законодавство не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорювані правочини вчинені між афілійованими до кінцевого бенефіціара юридичними особами. Як ТОВ «Оріхів-Млин», так і ТОВ «Компанія «Укрбакалія» на 100% та 83% відповідно контролюються через ПрАТ «Компанія з управління активами «Ставутич-Інвест» ОСОБА_2. Так само останній набувач ТОВ «Оріхівський млин» також контролюється цією ж юридичною та фізичною особами.

На підтвердження своїх тверджень прокурором надано відповідні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, прокурором зазначені витяги надано станом на 16.11.21.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачі посилаються на те, що на дату укладання договору від 16.05.19 керівником та єдиним засновником ТОВ «Компанія «Укрбакалія» був ОСОБА_1 , який жодного відношення до інших відповідачів не має. Також вказують, що відповідно до рішення учасника ТОВ «Оріхівський млин» №2/19 від 29.11.19 про укладення договору з продажу спірного об`єкту нерухомого майна, засновником ТОВ «Оріхівський млин» є ТОВ «Укр-Агро-Продукт», власниками якого є ОСОБА_3 , ТОВ «Компанія «Апофіс», ПрАТ «Компанія з управління активами «Славутич-Інвест», АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будагрокапітал». При цьому, ОСОБА_2 є бенефіціарним власником ПрАТ «КУА «Славутич-Інвест», яка не має більшості голосів та не може одноособово вирішувати питання щодо придбання майна.

На підтвердження своїх доводів представником відповідача-3 ТОВ «Оріхівський млин» 26.01.23 (після початку розгляду даної справи по суті спору) подано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідачів станом на 16.05.19 та 04.12.19 разом з клопотанням про поновлення строку на подання доказів.

Ухвалою від 08.02.23 судом відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів та не прийнято до розгляду подані докази з тих підстав, що ухвалою від 12.12.22 підготовче провадження у справі №908/255/22 закрито та призначено справу до розгляду по суті. При цьому, на стадії підготовчого провадження від представника відповідача-3 жодної заяви чи клопотання про неможливість подання будь-якого доказу/доказів не надходило. На запитання головуючого судді у підготовчому засіданні 12.12.22 (при виконанні вимог ст.ст. 182, 185 ГПК України), чи подано сторонами всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, зокрема, представником відповідача-3 повідомлено про те, що ним подано всі докази в обґрунтування своїх заперечень, без зауваження про те, що позовні вимоги можуть бути спростовані відповідним доказом, який не може бути подано на момент проведення підготовчого засідання з тих чи інших причин.

Судом при вирішенні справи по суті спору враховано ту обставину, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 06.03.22 № 209 «Про деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 № 164» та від 24.03.22 № 364 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.22 № 209» … протягом дії воєнного стану був припинений доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів держателем яких є Міністерство юстиції України в межах адміністративно-територіальних одиниць перелік яких затверджується міністерством юстиції України.

Крім того, враховано те, що прокурором на час звернення з позовом до суду витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідачів станом на 16.05.19 та 04.12.19 подані не були. Разом з тим, прокурором надано витяги станом на 16.11.21. При цьому, з витягу щодо ТОВ «Компанія «Укрбакалія» вбачається, що до відомостей реєстру щодо ТОВ «Компанія «Укрбакалія» вносились зміни 20.01.20, 07.02.20, 01.04.20 та 17.09.20 відносно зміни складу засновників товариства, відповідно до яких засновниками ТОВ «Компанія «Укрбакалія» є, зокрема, ПрАТ «Компанія з управління активами «Славутич-Інвест» з найбільшою часткою у статному фонді. Крім того, 02.11.20 та 03.11.20 внесено відомості щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) та зазначено, кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ОСОБА_2 , який здійснює опосередкований вплив на юридичну особу через ПрАТ «Компанія з управління активами «Славутич-Інвест» із частковою статутного капіталу 41,79%.

При цьому, представниками відповідачів в суді не заперечувався той факт, що серед кінцевих бенефіціарів ТОВ «Оріхів-Млин» та ТОВ «Оріхівський млин» станом на 16.05.19 та 04.12.19 значився, зокрема, ОСОБА_2 .

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно зі ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції ч. 3 ст. 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 16 ЦК України не суперечать ч. 2 статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у т.ч. шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у т.ч. права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;

наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Відчужуючи 16.05.19 належне йому на праві власності нерухоме майно, ТОВ «Оріхів-Млин» було достеменно обізнаним про наявність рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі № 908/324/18, яким суд вирішив стягнути з ТОВ «Оріхів-Млин» на користь територіальної громади м. Оріхів в особі Оріхівської міської ради дохід, одержаний від майна, набутого без достатньої правової підстави, у якості несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 739 692,46 грн.

При цьому, як свідчать матеріали справи, відчуження нерухомого майна було здійснено в період оскарження товариством «Оріхів-Млин» рішення суду у справі №908/324/18.

Крім того, як свідчить постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.10.20, державним виконавцем було отримано відповідь банку, що на рахунках боржника ТОВ «Оріхів-Млин» грошові кошти відсутні.

Відтак, у суду є достатньо підстав вважати, що ТОВ «Оріхів-Млин» умисно ухилялось від виконання рішення суду від 14.03.19 у справі №908/324/18.

Також суд вважає доведеним той факт, що передача майна відбувалась пов`язаними особами, оскільки остаточного права власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , набула юридична особа ТОВ «Оріхівський млин», кінцевим бенефіціарним власником якої є, зокрема, ОСОБА_2 , який, в свою чергу, є також кінцевим бенефіціарним власником і ТОВ «Оріхів-Млин».

За викладених обставин, суд приймаючи до уваги положення ст. 79 ГПК України (наявність обставин, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог, або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1); питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2), дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог прокурора щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19 та 04.12.19, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняються.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.09 № 9 встановлено, що відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нерухоме мано, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Оріхівський Млин» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.19.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи, що судом за наслідками розгляду цієї господарської справи визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.19, укладений між ТОВ «Компанія «Укрбакалія» та ТОВ «Оріхівський Млин» та на підставі якого за останнім проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме мано, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідно підлягають припиненню речові права ТОВ «Оріхівський Млин» на вищевказане нерухоме майно, а позовні вимоги прокурора в цій частині - задоволенню.

За викладених обставин позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на кожного з відповідачів по 1 654,00 грн.

При цьому, оскільки при подачі цього позову у справі до 3 відповідачів прокурором було сплачено судовий збір в розмірі 4 962,00 грн. (4 962,00 грн. : 3 = 1654,00 грн.), то судом визнаються надуманими твердження прокурора у позові про стягнення з кожного з відповідачів суму судового збору в розмірі 2 067,50 грн.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або ін. інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 3 даної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, втому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи ін. суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 903/129/18 від 15.10.19 зазначила, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом, сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

У ст. 6 Закону зазначено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з ст. 10 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування, що визначено ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Оріхівська міська рада є органом, через який територіальною громадою безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Таким чином, у правовідносинах що виникли, саме Оріхівська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати як захист порушених інтересів держави, так і захист порушених інтересів територіальної громади міста Оріхів.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, Токмацька місцева прокуратура здійснювала представництво інтересів держави у суді та зверталась до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Оріхівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхів-Млин» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у справі №908/324/18.

Враховуючи адміністративну реформу, з позовом у справі № 908/255/22 звернувся перший заступник керівника Пологівської окружної прокуратури подана в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Оріхівської міської ради з вимогами до відповідачів: 1 - ТОВ "Оріхів-Млин", 2 - ТОВ "Компанія "Укрбакалія", 3 - ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19 (укладеного між ТОВ "Оріхів-Млин" й ТОВ "Компанія "Укрбакалія") та від 04.12.19 (укладеного між ТОВ "Компанія "Укрбакалія" і ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН"), а також про припинення речового права ТОВ "ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН" на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна - 1324050823239).

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що прокурор є учасником виконавчого провадження.

Відповідно до листа виконавчого комітету Оріхівської міської ради від 02.02.21 установлено, що Оріхівська міська рада із позовом про визнання недійсними правочинів щодо відчуження спірного майна до суду не зверталась. Відсутність наміру стосовно вжиття заходів до захисту інтересів громади шляхом пред`явлення вищевказаного позову Оріхівською міською радою підтверджено також у листі від 23.09.2021 № 03-05/1216, зокрема повідомлено, що міськрада з позовом до суду про визнання недійсними правочинів щодо відчуження спірного майна до суду не зверталась та звертатись не планує.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Оріхівською міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Оріхів Запорізької області, та свідчать про наявність підстав для представництва, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Наведене вище в тексті цього рішення спростовує доводи відповідачів 1 та 3 щодо підстав для відмови у задоволенні позову в цій справі.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Оріхів-Млин» (код ЄДРПОУ 39698327) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбакалія» (код ЄДРПОУ 40759872), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3790.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.19, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбакалія» (код ЄДРПОУ 40759872) та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріхівський Млин» (код ЄДРПОУ 39694652), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 10177, припинивши речові права - право власності ТОВ «Оріхівський Млин» (код ЄДРПОУ 39694652) на об`єкт нерухомого майна - нерухоме майно майнового комплексу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1324050823239, запис про право власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 04.12.19 за № 34467525).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхів-Млин» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 75 прим. 41, код ЄДРПОУ 39698327) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Пологівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Єдності, 28, м. Пологи, Запорізька область, 70600, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок UА 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 654 (одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбакалія» (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 1 корп. 1 офіс 1, код ЄДРПОУ 40759872) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Пологівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Єдності, 28, м. Пологи, Запорізька область, 70600, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок UА 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 654 (одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський Млин» (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18 В, код ЄДРПОУ 39694652) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Пологівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Єдності, 28, м. Пологи, Запорізька область, 70600, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок UА 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 654 (одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 28.02.2023.

Суддя В.Л. Корсун