Рішення

від 27.02.2023 по справі 910/10823/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2023Справа № 910/10823/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 02910060) в інтересах держави в особі 1) Полтавської обласної ради (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014; ідентифікаційний код 22530614)

2) Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014; ідентифікаційний код 00022591)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Вертикаль» (б. Бучми Амвросія, буд. 5, літ. А, офіс 404/1, м. Київ, 02152; ідентифікаційний код 42673700)

про стягнення 2 107 521, 44 грн

Представники сторін:

прокурор: Стретович Маргарита

від позивача-1: В`юн Тетяна

від позивача-2: Хилевич Тетяна

від відповідача: Ярещенко Валерія

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Прокурора

До господарського суду міста Києва звернувся заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі за текстом - Прокурор) в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради (далі за текстом - Позивач-1, Сторона 1) та Полтавської обласної військової адміністрації (далі за текстом - Позивач-2, Сторона 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Вертикаль» (далі за текстом - ТОВ «Гео Вертикаль», Відповідач, Сторона 3) про стягнення 2 107 521, 44 грн заборгованості за невиконаною угодою № 24 від 23.10.2019 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що 23.10.2019 між ТОВ «Гео Вертикаль», Полтавською обласною радою та Полтавською облдержадміністрацією укладено угоду № 24 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області (далі за текстом - Угода).

Прокурор зазначає, що Позивачем-2 та Позивачем-3 у повній мірі виконано договірні зобов`язання, передбачені пунктом 3.1. Угоди, а саме внесено на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання ТОВ «Гео Вертикаль» спеціального дозволу на користування надрами цього родовища, чим забезпечено в межах своїх повноважень погодження в отриманні спеціального дозволу.

Однак, згідно інформації Полтавської обласної військової адміністрації від 21.06.2022 № 3395/1/01-52 Відповідачем умови Угоди не виконано, кошти у сумі 1 467 520 грн за Угодою не сплачено, що свідчить про порушення зобов`язання останньої.

З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання Прокурором здійснено нарахування інфляційних втрат - 520 710, 16 грн та 3 % річних - 119 291, 28 грн.

У відповіді на відзив Прокурор зазначає, що Полтавська обласна державна адміністрація наразі Полтавська обласна військова адміністрація є стороною Угоди, та відповідно до пунктів 4.3, 4.10 та 4.11 Положення про цільовий фонд Полтавської обласної ради (додаток до рішення пленарного засідання двадцять другої сесії обласної ради сьомого скликання 19.10.2018 № 900) (далі за текстом - Положення) перелік напрямів використання коштів цільового фонду формується саме Полтавською обласною державною адміністрацією, а Департамент фінансів останньої контролює надходження коштів та щоквартально надає обласній раді інформацію про надходження та фінансування коштів Фонду.

При цьому на Відповідача згідно умов Угоди покладено саме обов`язок на сплату коштів в розмірі 1 467 520 грн.

Також Відповідачем наводяться доводи та аргументи щодо підстав для представництва інтересів держави в суді та звернення до суду з даним позовом.

2. Стислий виклад позиції Позивачів

Позивачем-2 у поданих поясненнях підтримується позиція Прокурора та підтверджується факт виникнення у Відповідача з 25.10.2019 обов`язку здійснити за Угодою перерахування коштів в розмірі 1 467 520 грн до цільового фонду обласного бюджету Полтавської області.

Зазначений обов`язок Відповідачем не виконано, що підтверджується довідкою від 25.11.2021 № 05.4-25/5/646.

Позивач-2 звертає увагу суду, що Відповідач таким порушенням умов Угоди порушив права та інтереси позивачів, які правомірно розраховували на надходження коштів в зазначеному розмірі, а як наслідок обласний бюджет недоотримав фінансування, що відповідно унеможливлює реалізацію напрямів, які планувалися профінансувати, в тому числі екологічні програми та програми спрямовані на поліпшення соціально-економічного стану Полтавської області.

Також Позивачі погоджуються з позицією Прокурора щодо нарахування на існуючу суму заборгованості 3 % річних та інфляційних втрат.

Із поданої відповіді на відзив Позивача - 1 вбачається, що на його думку, Відповідач помилково вважає, що Полтавська обласна рада не має права вимагати сплати коштів за Угодою, оскільки пунктом 2.1. Положення визначено, що одним з джерел формування цільового фонду Полтавської області є залучення на договірних засадах коштів підприємства нафтогазового комплексу, що здійснюють користування надрами на території Полтавської області, при тому що пунктом 4 рішення другого пленарного засідання двадцять сьомої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 24.10.2019 № 1215 (далі за текстом - Рішення № 1215 від 24.10.2019) визначено зобов`язання Відповідача виконати умови Угоди, пунктом 3.1. якої на Відповідача покладено саме обов`язок щодо перерахування до обласного бюджету коштів в розмірі 1 467 520 грн.

Відтак, посилання Відповідача на правову природу коштів в розмірі 1 467 520 грн., а саме надання останній характерних ознак благодійної допомоги є необґрунтованими та безпідставним.

Крім того, Позивач-1 звертає увагу суду, що у відповіді на лист від 18.08.2020 № 01-21/1579/21/2509 Відповідач підтвердив взяті на себе за Угодою зобов`язання та повідомив про наміри їх виконання, що також спростовує заперечення Відповідача, викладені у відзиві.

3. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо наявності підстав для представництва Прокурором інтересів держави у даній справі, оскільки виходячи з вимог чинного законодавства орган прокуратури може представляти інтереси лише орган державної влади/ орган місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями органів виконавчої влади і лише в тих випадках, коли такий уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює делеговані йому повноваження щодо захисту інтересів держави.

Відповідач звертає увагу суду на те, що укладання та виконання Угоди не стосується державних інтересів та не порушує їх, що відповідно виключається можливість прокуратури звертатися до суду з даним позовом в інтересах держави оскільки кошти Цільового фонду є складовою частиною спеціального фонду та належать територіальній громаді Полтавської області, а не державі.

З огляду на викладене Відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Також Відповідач звертає увагу суду на те, що Полтавська обласна військова адміністрація не є належним позивачем у справі, оскільки права та інтереси останньої не порушено.

Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач вказує, що фактично предметом Угоди є обіцянка Відповідача сплатити до Цільового фонду Позивача-1 кошти безоплатно, тобто без наміру отримати взамін від Позивача-1 та Позивача-2 будь яких послуг, що відповідно до статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено.

Так, Відповідачем у відзиві цитується законодавство щодо порядку реалізації заборони органів державної влади та органів місцевого самоврядування на одержання пільг, послуг і майна, у зв`язку з чим останній дійшов висновку, що кошти визначені Угодою мають характер благодійної допомоги, а відтак не можуть стягувати в примусовому порядку, а у Прокурора відсутнє право вимагати сплати останніх.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва суду від 02.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.11.2022.

08.11.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача-2

16.11.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва суду від 28.11.2022 підготовче засідання відкладено на 12.12.2022.

01.12.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від Позивача-1.

05.12.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив від Прокурора.

07.12.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача-1.

Ухвалою господарського суду міста Києва суду від 12.12.2022 підготовче засідання відкладено на 23.01.2023.

Ухвалою господарського суду міста Києва суду від 23.01.2023 підготовче засідання відкладено на 06.02.2023.

У підготовчому засіданні 06.02.2023 оголошено про закриття підготовчого провадження та початок судового розгляду справи.

У судовому засіданні 06.02.2023 судом оголошено перерву до 27.02.2023.

У судовому засіданні 27.02.2023, яке проходило в режимі відеоконференції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми захищеного відеоконференцзв`язку з судом «ВКЗ», Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники Позивачів підтримали позицію прокурора, просили суд задовольнити позов.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову та просили суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 27.02.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Полтавською обласною прокуратурою у ході вивчення дотримання вимог бюджетного законодавства встановлено факт невиконання ТОВ «Гео Вертикаль» зобов`язань про залучення коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області за укладеною між сторонами Угодою.

Законом України від 24.12.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 утворено Полтавську обласну військову адміністрацію.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київські міські державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Таким чином, Полтавська обласна державна адміністрація не припинила свою діяльність, хоча на момент дії воєнного стану набула статусу воєнної адміністрації, а тому також є уповноваженим органом на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, при тому що остання є стороною за Угодою, невиконання якої стало підставою для звернення до суду з позовом.

Прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації у зв`язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії обласної ради сьомого скликання від 19.10.2018 № 900 «Про внесення змін до рішення пленарного засідання чотирнадцятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 06.03.2017 № 378 (зі змінами)» затверджено «Положення про цільовий фонд Полтавської обласної ради».

Пунктом 1.1. Положення закріплено, що цільовий фонд Полтавської обласної ради (далі - Фонд) утворюється у складі спеціального фонду обласного бюджету Полтавської області.

Пунктом 2.1 та 2.2. Положення визначено, що одним із джерел формування Фонду є залучення на договірних засадах коштів підприємств нафтогазового комплексу, що здійснюють користування надрами на території Полтавської області. Кошти фонду зараховуються до обласного бюджету.

Відповідно до пункту 4.1, 4.2, 4.3. та 4.10 Положення видатки на виконання робіт здійснюються за рахунок коштів, що надійшли до Фонду у межах бюджетних призначень, передбачених у обласному бюджеті на відповідний рік.

Розподіл коштів Фонду та головні розпорядники за напрямками використання визначаються рішенням сесії Полтавської обласної ради.

Перелік напрямків використання коштів Фонду формується Полтавською обласною державною адміністрацією за пропозиціями депутатів обласної ради та постійних комісій.

Департамент фінансів Полтавської обласної державної адміністрації поквартально надає обласній раді інформацію про надходження та фінансування коштів Фонду.

Пунктом 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції від 16.08.2019) (далі за текстом - Порядок № 615) передбачено, що надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин погоджується з відповідною обласною радою.

Спеціальний дозвіл на користування надрами, без проведення аукціону надається за погодженням з відповідною обласною радою, у разі розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення (включаючи ділянки надр, надані з метою їх геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки) або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування (підпунктом 2 пункту 8 Порядку № 615).

Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії обласної ради сьомого скликання від 19.10.2018 № 899 затверджено «Порядок розгляду обласною радою питань користування надрами на території Полтавської області» (далі за текстом - Порядок № 899).

Порядком № 899 визначено, що обласна рада, у межах компетенції, приймає рішення про погодження надання без проведення аукціону спеціальних дозволів на користування надрами.

Рішення щодо погодження надання без проведення аукціону спеціальних дозволів на користування надрами та продажу їх на аукціоні приймаються обласною радою на підставі відповідних звернень Державної служби геології та надр України.

Згідно Порядку № 899, відділ з питань земельних відносин та надрокористування виконавчого апарату обласної ради здійснює перевірку наданих документів на відповідність законодавству України та готує на розгляд постійної комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр/екології та раціонального природокористування висновки щодо можливого розгляду питання з переліком обов`язкових відомостей, які повинні бути зазначені у висновках відділу, має право отримувати від заявника інформацію про укладення угод на розвиток соціальної інфраструктури населених пунктів області за місцем здійснення видобувної діяльності та фінансування відповідних заходів.

До переліку обов`язкових відомостей, входить наявність угоди з місцевими органами влади на фінансування об`єктів соціальної сфери територіальної громади (пункт 13 Додатку до Порядку № 899).

На виконання вищевказаних нормативно-правових актів, Відповідач 21.10.2019 листом № ГВ 1821/10/2019 звернувся до Позивача-1 та Позивача-2 для погодження та підписання угоди про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.

Так, 23.10.2019 між Відповідачем, Позивачем-1 та Позивачем -2 укладено Угоду, відповідно до пункту 1.1. предметом якої є врегулювання взаємних прав та обов`язків, основних умов та партнерства Сторін з метою сприяння збільшенню обсягів видобутку природного газу, газового конденсату та нафти в питаннях розвідки, розробки та облаштування родовищ, будівництва, реконструкції, ремонтів об`єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури, виконання державних, регіональних, місцевих екологічних програм та програм спрямованих на поліпшення соціально-економічного стану в Полтавській області

Згідно пункту 1.2. Угоди загальний обсяг фінансування визначається з розрахунку 8 000 грн за 1 кв.км, площі ділянки на користування надрами якої Сторона-1 (Відповідач) планує отримати дозвіл.

З моменту зарахування коштів, передбачених Угодою, до цільового фонду, Сторона-1 (Відповідач) передає право володіння, користування та розпорядження вказаними коштами відповідно до їх цільового призначення. Ці кошти стають власністю територіальних громад сіл, селищ та міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради (пункт 1.3. Угоди).

Пунктом 1.4. Угоди визначено, що перелік напрямків використання коштів Фонду формується Полтавською обласною державною адміністрацією за пропозиціями депутатів обласної ради та постійних комісій.

Сторонами згідно пункту 3.1. Угоди погоджено, що при здійсненні співробітництва Сторона 1 (Відповідач) зобов`язується враховуючи площу Давидівсько-Лелюхівського родовища 183,44 км.кв, перерахувати до Фонду кошти у сумі 1 467 520,00 грн. протягом п`яти днів з дня внесення на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання ТОВ «Гео Вертикаль» спеціального дозволу на користування надрами цього родовища.

Дана угода набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 12 календарних місяців з дня підписання сторонами цієї Угоди (пункти 4.1, 4.2 Угоди).

Згідно доводів Прокурора та Позивачів, Позивачем-1 та 2 вчинено виконання умов Угоди, а саме постійною комісією обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр підготовлено проект рішення «Про звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання без проведення аукціону ТОВ «Гео Вертикаль» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу сланцевих товщ Давидівсько-Лелюхівської площі на території Новосанжарського та Кобеляцького районів Полтавської області у зв`язку з розширенням меж раніше наданої у користування ділянки надр».

Даний проект постійною комісією обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр внесено на розгляд обласної ради 24.10.2019, що вбачається з пояснень сторін та не заперечується Відповідачем, а відтак визнається встановленою судом обставиною.

Так, Рішенням від 24.10.2019 № 1215 другого пленарного засідання двадцять сьомої сесії сьомого скликання Полтавською обласною радою прийнято рішення «Про звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання без проведення аукціону ТОВ «Гео Вертикаль» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу сланцевих товщ Давидівсько-Лелюхівської площі на території Новосанжарського та Кобеляцького районів Полтавської області, у зв`язку з розширенням меж раніше наданих у користування надр».

Відтак, Рішенням № 1215 від 24.10.2019 Позивачем-1 погоджено Державній службі геології та надр України надання без проведення аукціону Відповідачу спеціального дозволу на користування надрами із зазначенням географічних координат меж ділянки загальною площею 183,44 кв.км та закріплено пунктом 4 вказаного рішення обов`язок Відповідача виконати Угоду.

З огляду на викладене, суд вказує, що Відповідач мав перерахувати до спеціального Фонду обласного бюджету Полтавської області кошти в розмірі 1 467 520 грн у строк до 29.10.2019 (включно).

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем до спеціального Фонду обласного бюджету Полтавської області в розмірі 1 467 520 грн., що також не заперечується Відповідачем у відзиві та вбачається із довідки Департаменту фінансів Полтавської обласної військової адміністрації від 07.11.2022 № 04.3-10/3011.

Позивач-1 листом від 18.08.2020 № 01-21/1579/21/2509 звертався до Відповідача щодо повідомлення про причини невиконання Угоди в частині перерахування коштів до Фонду.

У відповідь на вказаний лист Відповідач фактично підтвердив обставини не сплати коштів за Угодою (т. 1, а.с. 188).

В подальшому Позивач-1 листом від 26.07.2021 № 01-22/1896/22/2912 звернувся до Відповідача із проханням забезпечити виконання умов Угоди та сплатити кошти до Фонду, чого Відповідачем не вчинено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом Прокурором в інтересах держави.

В обґрунтування підстав необхідності стягнення несплачених Відповідачем коштів за Угодою, а також нараховані за прострочення грошового зобов`язання інфляційні втрати та 3 % річних Прокурор та Позивачі також зазначають, що недоотримання коштів Фондом у складі обласного бюджету Полтавської області підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою згідно статті 142 Конституції України, в тому числі, є доходи місцевих бюджетів, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що в свою чергу завдає істотної шкоди інтересам держави, яка згідно статті 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Несплата Відповідачем коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів області призводить до недофінансування соціальних програм на вказані цілі та свідчить про порушення інтересів держави в цілому.

Як вбачається з матеріалів справи Полтавська обласна прокуратура зверталась до Полтавської обласної військової адміністрації та Полтавської обласної ради в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з листами № 15/2-230вих22 від 25.07.2022 та № 15/2-229/вих22 від 25.07.2022, в яких Позивачі повідомлялися про наявність порушення інтересів держави внаслідок невиконання Відповідачем Угоди та необхідність вжиття заходів реагування для їх поновлення шляхом самостійного звернення до суду з відповідним позовом.

У відповідь на вказане повідомлення Прокурора Позивач-1 листом від 08.08.2022 № 01-28/1532/28/2355 повідомив про необхідність прокуратурі посприяти у забезпеченні захисту інтересів Полтавської обласної ради щодо стягнення з Відповідача заборгованості за Угодою в судовому порядку.

У відповідь на вказане повідомлення Прокурора Позивач-2 листом від 10.08.2022 № 6108/1/01-52 повідомив про необхідність звернення до Полтавської обласної ради щодо вирішення питання подання до суду позову задля захисту інтересів держави з огляду на існуючу судову практику.

З урахуванням викладеного, Полтавською обласною прокуратурою листами від 05.10.2022 № 15/2-357вих222 та від 05.10.2022 № 15/2-356вих222 повідомлено у порядку статей 23 та 24 Закону України «Про прокуратуру», статей 2, 53 ГПК України Позивача-1 та Позивача-2 про здійснення представництва інтересів держави вказаною прокуратурою останніх шляхом подачі до господарського суду міста Києва позовної заяви до ТОВ «Гео Вертикаль» про стягнення заборгованості за Угодою, що відповідно і було вчинено.

Із відзиву Відповідача вбачається, що ним не заперечуються обставини не виконання умов Угоди та не сплати коштів в розмірі 1 467 520 грн., проте заперечується можливість її стягнення, в тому числі разом із здійсненими Позивачем нарахуваннями.

Так, Відповідач в першу чергу звертає увагу суду на відсутні права Прокурора звертатися до суду з даним позовом оскільки фактично інтереси держави не порушено, оскільки відповідно до статті 140 Конституції України Полтавська обласна рада, тобто Позивач-1 не є частиною державної влади, оскільки може самостійно вирішувати питання місцевого значення.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, Відповідач зазначає, що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеві ради, в тому числі і обласні, як органи місцевого самоврядування не наділені жодними делегованими повноваженнями органів виконавчої влади, оскільки згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованими повноваженнями можуть наділятися лише виконавчі органи місцевих рад.

Враховуючи положення статті 22 та частини 2 статті 70 Бюджетного кодексу України, а також Положення, кошти Фонду належать територіальній громаді Полтавської області, а не державі; рішення про напрямки їх використання приймає орган місцевого самоврядування, а не державний орган; використання коштів здійснюється з метою задоволення потреб територіальної громади, а не загальнодержавних дій та програм.

Відтак, Відповідач зазначає, що укладання та виконання Угоди не стосується державних інтересів та не порушує їх, що виключає наявність у прокуратури повноважень звертатись до суду з в інтересах Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації в даній справі, що на думку Відповідача є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Крім того, Відповідач стверджує, що на виконання у тому числі вимог статті 74 ГПК України Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, або особи, інтереси якої він представляє, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Відповідач не погоджується з тим, що не сплата коштів за Угодою порушує права та інтереси Позивача-2, оскільки відповідно до пункту 1.3 Угоди такі кошти після їх перерахування стають власністю територіальних громад, сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради (Позивача-1), а згідно пункту 1.4. Угоди Позивач - 2 наділений повноваженнями лише формувати рекомендований перелік напрямів використання коштів Фонду.

З поміж викладеного вище, Відповідач також стверджує, що перерахування коштів за Угодою не є оплатою за якісь попередньо отримані послуги, а умовами останньої взагалі не передбачено такого обов`язку Відповідача, при тому, що фактичним предметом Угоди є обіцянка Відповідача сплатити до цільового Фонду Полтавської обласної ради кошти безоплатно, тобто без наміру отримати взамін від Позивачів будь-які послуги.

При цьому Відповідач посилається на положення статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.11.2021 №54 та зазначає, що кошти в розмірі 1 467 520 грн мають всі правові ознаки благодійної допомоги, а відтак в Полтавської обласної ради відсутнє право вимагати його сплати внаслідок чого спірні правовідносини не є зобов`язанням, що відповідно виключає можливість задоволення позову.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статті 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

З огляду на встановлені судом вище обставини, за сукупністю наданих доказів, суд вказує, що з метою належного виконання умов Угоди Відповідач повинен був сплати кошти, визначені пунктом 3.1. останньої протягом п`яти днів починаючи з 25.10.2019, тобто у строк до 29.10.2019 (включно).

Також судом враховано, що матеріали справи не містять доказів визнання Угоди недійсною/нікчемною, що відповідно виключає її неправомірність згідно положень статті 204 ЦК України, а відтак породжує цивільні права та обов`язки сторін такої Угоди.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати Відповідачем коштів в розмірі 1 467 520 грн, відсутність заперечень Відповідача в цій частині, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови пункту 3.1. Угоди та відповідно допущено прострочення виконання грошового зобов`язання.

Посилання Відповідача на те, що кошти, які Відповідач мав перерахувати до Фонду за Угодою за сукупністю правових ознак характеризується як благодійна допомога, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Статтею 5 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що благодійна діяльність здійснюється, зокрема, у виді безоплатної передачі у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатного відступлення бенефіціарам майнових прав.

Згідно зі стаття 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Поняття договору пожертви міститься у статті 729 ЦК України.

Згідно з вказаною нормою пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування (ч. 2 ст. 717 Цивільного кодексу України).

Водночас, у п. 3.2 угоди встановлено, що Сторона-2 (Полтавська обласна рада) та Сторона-3 (Полтавська обласна державна адміністрація) зобов`язуються:

- забезпечувати якісну підготовку документів та дотримання термінів розгляду питань щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами, які надає Державна служба геології та надр України;

- організовувати збір інформації щодо об`єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури Полтавської області, які потребують фінансування для здійснення поточних, капітальних ремонтів, відновлювальних робіт, визначати пріоритетність фінансування та інше;

- безпосередньо, через відділ з питань земельних відносин та надрокористування виконавчого апарату Полтавської обласної ради готувати відповідні матеріали для погодження постійній комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр;

- забезпечити цільове використання коштів, залучених за цією угодою на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об`єктів соціальної інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

- забезпечити, у межах своїх повноважень, надання Стороні-1 (Відповідачу) погоджень у отриманні спеціального дозволу на користування надрами Давидівсько-Лелюхівського родовища, земельних ділянок, необхідних погоджень для здійснення будівництва об`єктів нафтогазового

- до 25 грудня поточного року звітуватися перед Стороною-1 про напрямки використання залучених за цією угодою коштів.

Із врахуванням викладеного, Угода не може вважатися договором про надання благодійної пожертви, а сплата Відповідачем коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області, що тягне за собою компенсацію у вигляді здійснення іншими сторонами Угоди вищезазначених дій не може бути розцінено як благодійну допомогу.

Посилання Відповідача на те, що не сплата ним коштів за Угодою не порушує прав Позивача-2 також не приймаються судом до уваги, оскільки Полтавська обласна державна адміністрація, яка згідно з Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій» набула статусу воєнної адміністрації, є стороною Угоди та відповідно наділяється обсягом прав та повноважень в частині її виконання, а саме відповідно до пункту 1.4 Угоди здійснює формування переліку напрямків використання коштів Фонду формується Полтавською обласною державною адміністрацією за пропозиціями депутатів обласної ради та постійних комісій, а Департамент фінансів Полтавської облдержадміністрації контролює надходження коштів та щоквартально надає обласній раді інформацію про надходження та фінансування коштів Фонду, що відповідно кореспондується з пунктами 4.3, 4.10, 4.11 Положення.

Що стосується порядку нарахування Прокурором на існуючу суму заборгованості 1 467 520 грн інфляційних втрат за період з листопада 2019 по червень 2022 та 3 % річних за період з 30.10.2019 по 15.07.2022, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.

Перевіривши додані Прокурором до позовної заяви розрахунки, зазначає, що нараховані суми 3 % річних - 119 291, 28 грн та інфляційні втрати - 520 710, 16 грн є правомірними та арифметично вірними, що є підставою для їх стягнення з Відповідача.

Що стосується повноважень Прокурора на представництво інтересів держави в суді, суд враховуючи обґрунтування, які містяться в позовній заяві та заперечення Відповідача зазначає наступне.

Згідно із статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4, 5 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України «Про Конституційний Суд України» є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно статті 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Суд вказує, що правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів, перерахованих до цільового фонду обласної ради, наповнення такого Фонду, порядок використання якого визначається державною адміністрацією згідно пункту 1.4. Угоди беззаперечно становить державний інтерес.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 в подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене та з огляду на встановлені судом вище обставини в частині обґрунтування бездіяльності компетентних органів та вжиття Прокурором необхідних дій задля належного захисту інтересів держави, судом відхиляються заперечення та доводи Відповідача стосовного того, що Прокурором не доведено порушення або загрозу порушення інтересів держави та не доведено порушення порядку звернення Прокурора до суду з даним позовом.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи встановлення факту укладення між сторонами Угоди, згідно пункту 3.1. якої Відповідач зобов`язався сплати кошти в розмірі 1 467 520 грн до цільового фонду Позивача-1, докази чого в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено зобов`язання в цій частині, а відтак допущено прострочення грошового зобов`язання, що відповідно стало правомірною підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, а відтак і підставою для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Полтавської обласної військової адміністрації - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Вертикаль» (б. Бучми Амвросія, буд. 5, літ. А, офіс 404/1, м. Київ, 02152; ідентифікаційний код 42673700) до цільового Фонду Полтавської обласної ради (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014; ідентифікаційний код 22530614; р/р UA408999980314131931000016001) заборгованість - 1 467 520 (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп, інфляційні втрати - 520 710 (п`ятсот двадцять тисяч сімсот десять) грн 16 коп та 3 % річних - 119 291 (сто дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто одна) грн 28 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Вертикаль» (б. Бучми Амвросія, буд. 5, літ. А, офіс 404/1, м. Київ, 02152; ідентифікаційний код 42673700) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 02910060) витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 612 (тридцять одна тисяча шістсот дванадцять) грн 82 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 01.03.2023

Суддя Антон ПУКАС