Ухвала

від 28.02.2023 по справі 916/3110/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3110/21Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріна Т.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника юридичної особи за межі України за вх.№2-249/23 від 28.02.2023

у справі №№916/3110/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ-Ф

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ

про усунення перешкод шляхом виселення, вселення та стягнення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі №916/3110/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ-Ф до Товариства з обмеженою відповідальністю ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ задоволено частково.

Усунуто перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ-Ф права користування приміщенням площею 293, 5 кв.м., яке розташоване на 1му поверсі торгово-офісної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 33-А, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ з приміщення площею 293, 5 кв.м., яке розташоване на 1 му поверсі торгово-офісної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 33-А.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ-Ф заборгованість за договором оренди №11/08 від 11.08.2020р. в розмірі 452 799 (чотириста п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) грн.28 коп., з них: заборгованість по сплаті орендної плати 412 796 (чотириста дванадцять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 50 коп., пеня на заборгованість зі сплати орендної плати 28 287 (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 54 коп., заборгованість зі сплати за розміщення реклами на лайт боксах 11 715 (одинадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн. 24 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 791 (шість тисяч сімсот дев`яносто одна) грн. 98 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ-Ф в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 2270 грн.

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/3110/21, що набрало законної сили 24.03.2022 видано відповідні накази 28.03.2022.

28.02.2023 за вх.№2-249/23 господарським судом одержано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України, в якому приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Т.В. просить суд тимчасово обмежити керівника боржника - юридичної особи ТОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» Рибалку Я.А. у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України. Розгляд подання проводити без участі приватного виконавця.

Обґрунтовуючи подання, приватний виконавець посилається на те, що боржника належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження №70383942. Також, з метою перевірки майнового стану боржника виконавцем вчинено дії, в результаті яких встановлено наступне: на підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстровано; на підставі відповідей з МВС України встановлено, що за боржником не зареєстровані транспортні засоби; згідно відповідей банківських установ боржник має відкриті розрахункові рахунки.

Приватний виконавець зазначає, що станом на дату звернення з поданням до суду рішення керівником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, а отже керівник ТОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» має невиконані зобов`язання на території України, але не виконує їх, у зв`язку з чим є необхідність у обмеженні ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Як зазначає приватний виконавець, що в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону боржником не було надано декларацію про доходи та майно, зокрема про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб. Виконавцем всі постанови в рамках виконавчого провадження направлені рекомендованою поштою, як те вимагає Закон, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, проте конверт було повернуто на адресу приватного виконавця. Тобто, боржнику відомо про існування боргу, його належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження, проте керівник ТОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» ігнорує законні вимоги приватного виконавця, ухиляється від отримання поштової кореспонденції від приватного виконавця.

Отже, на думку приватного виконавця, в свідомій бездіяльності керівника ТОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» вбачається ухилення від виконання рішення суду. Також приватний виконавець зазначає, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон є адекватним ступенем втручання до його приватного життя та узгоджується з приписами ст. 13 Загальної декларації прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов`язковості виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно з ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

За ч.1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п.п. 14, 18, 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

У разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

При цьому ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України, при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2020 у справі №910/8130/17 зроблено висновок, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Згідно з ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У зв`язку з цим з метою забезпечення повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи при розгляді подання державного виконавця суд виходить з того, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі чи частково.

Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч.4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.11.2009 у справі Гочев проти Болгарії сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст. 2 ГПК України).

Водночас статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т.В. відкрито виконавче провадження №70383942 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 28.03.2022 у справі №916/3110/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ-Ф заборгованість за договором оренди №11/08 від 11.08.2020р. в розмірі 452 799, 28 грн.

Постановою приватного виконавця від 21.11.2022, винесеної в межах виконавчого провадження №70383942, на все рухоме та нерухоме майно боржника був накладений арешт.

Також, 21.11.2022 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №70383942 винесено постанову про арешт коштів боржника та в банківські установи надіслано платіжні вимоги, які повернуті банками без виконання.

Проте, приватним виконавцем не дотримано вимог п.п.14,18 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виклику керівника боржника з приводу з`ясування питання щодо виконання наказу суду та встановлення обставин дійсного ухилення від виконання судового рішення саме керівником боржника, питання щодо обмеження якого у виїзді за межі України приватний виконавець ставить на вирішення суду у даному поданні.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку щодо передчасності заявленого приватним виконавцем подання, оскільки останнім не доведено наявності обставин, які б свідчили про необхідність вжиття судом виключного заходу забезпечення виконання судового рішення.

Окрім того, приватним виконавцем не обґрунтовано та подано доказів, з яких суд може встановити, що само по собі обмеження керівника боржника у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання рішення суду у цій справі.

Отже, суд, за сукупності вищевикладених обставин, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника юридичної особи ТОВ «ДИВОСВІТ ГЛОБАЛ» Рибалки Я.А.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника юридичної особи за межі України за вх.№2-249/23 від 28.02.2023 у справі №916/3110/21.

Ухвала набирає чинності в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 28.02.2023р.

Суддя Смелянець Ганна Євгенівна