Ухвала

від 27.02.2023 по справі 196/1036/19

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1036/19

№ провадження 2/196/34/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанхай Інвест», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанхай Інвест», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про визнання правочину недійсним.

Дана цивільна справа перебувала у провадженні судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснака А.І. та ухвалою судді від 27 квітня 2021 року цивільну справуза позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю"ШанхайІнвест", ОСОБА_2 ,третя особа:приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуРичка ЮліяОлександрівна,про визнанняправочину недійснимбуло прийнятодо свогопровадження тапризначено підготовчезасідання по справі.

25 червня 2021 року ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 14 вересня 2022 року, на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, рішення №3 зборів суддів Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.08.2022, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанхай Інвест», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про визнання правочину недійсним передано на повторний автоматизований розподіл (Т.3 а.с.168).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2022 року, вказану справу 15.09.2022 року передано на розгляд судді Костюкова Д.Г. (Т.3 а.с.169).

Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року дану справу суддею Костюковим Д.Г. прийнято до свого провадження та відповідно до абз.2 ч.12 ст.33 ЦПК України, з урахуванням, що по даній справі суддею Руснак А.І., в провадженні якого перебувала справа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, підстав для повторного проведення підготовчого провадження по даній справі не встановлено, призначено розгляд справипо сутіна 11год.00хв.12жовтня 2022року (Т.3 а.с.170).

Відповідно до позовної заяви позивач ОСОБА_1 проживає: російська федерація, АДРЕСА_1 , адреса листування за адресою представника - адвоката Гусакової О.Б., інші засоби зв`язку відсутні (Т.1 а.с.2-5).

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача ОСОБА_1 в даній справі представляє адвокат Гусакова О.Б. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3585 видане 25.01.2018) (Т.1 а.с.6, 8).

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гусакова О.Б., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-сайті судової влади України та надіслання представнику судових повісток про виклик за вказаною нею у позовній заяві адресою, в судові засідання на 11.00 год. 12 жовтня 2022 року, на 14.00 год. 27 жовтня 2022 року, на 11.30 год. 09 грудня 2022 року, на 10.00 год 03 січня 2023 року, на 15.00 год. 30 січня 2023 року та на 15.00 год. 27 лютого 2023 року повторно не з`явилися. Поштові відправлення про виклик представника позивача у судові засідання повернулися до суду у зв`язку з відсутністю адресата (Т.3 а.с.183, 184, 186, 187).

У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною позивачем у позовній заяві, та яка повернулася в суд у зв`язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Зважаючи на наведені обставини та ураховуючи положення п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, суд дійшов висновку, що повістки про виклик представника позивача у судові засідання вважаються доставленими їй.

Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших учасників справи.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом вказаних положень цивільного процесуального законодавства суд повинен постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду за наявності одночасно наступних умов: позивач повторно послідовно не з`явився в судове засідання; при цьому позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце вказаних засідань; від позивача не надійшло клопотання про розгляд позовної заяви за його відсутності.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналізуючи вищевикладені норми міжнародного права та положення ЦПК України, суд приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час без поважних на те причин або неповідомлення ним причин неявки.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гусакова О.Б. будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи на 11.00 год. 12 жовтня 2022 року, на 14.00 год. 27 жовтня 2022 року, на 11.30 год. 09 грудня 2022 року, на 10.00 год 03 січня 2023 року, на 15.00 год. 30 січня 2023 року та на 15.00 год. 27 лютого 2023 року, що підтверджується оголошенням про виклик до суду, опублікованих на веб-сайті судової влади України, та поштовими відправленнями про виклик до суду, які повернулися з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою, у судові засідання у визначений судом час не з`явилася та про причини неявки суд не повідомила (Т.3 а.с.171, 173, 179, 181, 183, 184, 186, 187).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки з метою належної процесуальної поведінки учасників справи та дотримання розумних строків розгляду справи положеннями ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України визначено обов`язок суду постановити ухвалу про залишення без розгляду позову у випадку повторної неявки позивача та її представника, відповідно даний позов підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.223 ч.5, 257 ч.1 п.3, 258, 259, 260, 261, 353, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанхай Інвест», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про визнання правочину недійсним - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що вона після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2023 року.

Суддя: Д.Г.Костюков