РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2023 року справа № 580/7560/21
12 годин 03 хвилини м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової за участі секретаря судового засідання Пунтуса Д.А. розглянув за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу № 580/7560/21
за позовом Паланської сільської ради (вул. Грушевського 11, с. Паланка, Уманський район, Черкаська область, 20340, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26261301) [представник позивача - Драчевський М.А. згідно виписки з ЄДР]
до Уманської міської ради (пл. Соборності 1, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26535796) [представник відповідача - Семенко О.С. згідно виписки з ЄДР]
про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, ухвалив рішення.
27.09.2021 вх. № 37012/21 Паланська сільська рада, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уманської міської ради, просить:
- скасувати рішення 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання № 10-20/8 від 19.08.2021 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом».
Ухвалою суду від 05.01.2022 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 26.01.2022 -відкладене на 16.02.2022, 24.02.2022 - закрите підготовче провадження, призначений розгляд по суті на 23.03.2022 - зупинене провадження - 16.02.2023 - поновлене првадження у справі, призначене судове засідання на 17.02.2023 на стадії продовження дослідження письмових доказів.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 19.08.2021 прийняте рішення № 10-20/8, яким перевищено повноваження відповідача, позаяк територія, на яку наданий дозвіл на розроблення містобудівної документації, входить в адміністративні межі Родниківського старостинського округу і компетенція про надання дозволу та затвердження детальних планів на цій території відноситься до компетенції Паланської сільської ради, бо на цю територію вже був розроблений детальний план. Рішенням сесії Родниківської сільської ради від 17.11.2017 № 25-4/VІІ затверджений проект детального плану території в адміністративних межах Родниківської сільської ради за межами населеного пункту для розміщення індивідуальної забудови в районі вулиці Західна та вулиці Гайдамацька. Уманська районна державна адміністрація розпорядженням від 02.04.2018 № 80 затвердила детальний план території в адміністративних межах Родниківської сільської ради за межами населеного пункту для розміщення індивідуальної забудови в районі вулиці Західна та вулиці Гайдамацька і визначила, що детальний план є невід`ємною частиною містобудівної документації села Родниківка. Масив земель, що входять в дану оспорювану територію, за кадастровими номерами: 7110800000:01:005:0356 (0,0249 га); 7110800000:01:005:0287 (0,0243га); 7110800000:01:005:0355 (0,0250 га); 7110800000:01:005:0379 (0,1340 га); 7124386700:01:0025:1470 (0,3985 га) знаходиться у межах затвердженого детального плану території Уманською міською радою та накладається на вже затверджений в 2018 році «Детальний план території в адміністративних межах Родниківської сільської ради за межами населеного пункту для розміщення індивідуальної забудови в районі вулиці Західна та вулиці Гайдамацька, села Родниківка». Відповідач не узгодив містобудівну документацію з позивачем (суміжна територіальна громада), чим порушив абз. 9 п. 1.4. ч. 1 «Порядку розроблення містобудівної документації», затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 № 290, де передбачене врегулювання питань щодо території спільних інтересів. Відповідач не мав законних підстав для надання дозволу та затвердження детального плану території, позаяк згідно з п. 4.2 Порядку № 290 рішення про розроблення детального плану території, що розташована за межами населеного пункту, приймає відповідна районна державна адміністрація. Присутній у судовому засіданні у режимі відеоконференції представник позивача просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав. 28.01.22 вх. № 4570/22 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що позовні вимоги позивача не належать задоволенню. На спростування доводів позивача, відповідач зазначає, що за заявою ОСОБА_1 та з метою розміщення будівлі кафе з готелем на земельній ділянці площею 0,1502 га, що знаходиться в його приватній власності, за адресом: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110800000:01:005:0305, рішенням відповідача від 30.04.2021 № 29-13/8 наданий дозвіл на розробку детального плану території житлової та громадської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтівським ставом. На клопотання позивача від 10.08.2021 № 02-10/1576 про попередження, що компетенція на видачу дозволу на розробку містобудівної документації спірної території відноситься до компетенції Паланської сільської ради, відповідач листом від 25.08.2021 (вих. № 01/01-03/8771/01/7977) надав пояснення щодо правомірності винесення на громадське обговорення проекту містобудівної документації про розроблення детального плану території. Проект детального плану від 22.07.2021 був розглянутий та рекомендований до затвердження архітектурно-містобудівною радою (комісією) Уманської міської ради. Границі (межі) детального плану території житлової та громадської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтівським ставом входить до межі міста Умані відповідно до генерального плану м. Умань, затвердженого рішенням міської ради від 04.06.2002 № 1-4/24 та рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих від 15.07.1966 № 470 «Про затвердження меж міських земель міста Умані». Про розробку детального плану було повідомлено (оприлюднено) у номері від 13.05.2021 № 18 (1114) регіонального тижневика «Умань» та 06.07.2021 на офіційному сайті Уманської міської ради, жодних документів або обгрунтованих заперечень головою Паланської сільської ради на розгляд комісії та на громадське обговорення надано не було. Порядком від 16.11.2011 № 290 передбачено врегулювання питань щодо території спільних інтересів. Присутній у судовому засіданні у режимі відеоконференції представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
28.09.2021 (ЄДРСР 99972684) суд відмовив у забезпеченні позову за заявою сільського голови Паланської сільської ради Руслана Яремчука у справі № 580/7560/21 шляхом заборони Уманській міській раді приймати рішення щодо землевпорядної документації, що входять в зону розробки «Детального плану території в адміністративних межах Родниківської сільської ради, за межами населеного пункту для розміщення індивідуальної забудови в районі вулиці Західна та вулиці Гайдамацька, села Родниківка».
Оскільки позивач не окреслював зміст і характер порушеного права, суд залишав позов без руху, проте позовну вимогу позивач формував, що не відповідає формалізованому визначенню ні п.1, ні п.2 ч.1 ст.5 КАС України, суд з метою забезпечення права доступу до суду - відкрив провадженння (під час підготовчого засідання позивач не використав ч.1 ст.47 КАС України), позаяк адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, що відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України у Рішенні № 6-рп/2002 від 26.03.2002 визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад.
Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення нормам статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначено загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, у абзацах третьому, четвертому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив: гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Територіальна громада міста відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97) визнається первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб (стаття 4 Закону № 280/97). Верховний Суд у справі № 806/179/16 дійшов висновку про те, що ухилення від обов`язку захищати інтереси відповідної громади може бути розцінено як невиконання органом місцевого самоврядування та його посадовими особами своїх функціональних обов`язків.
Верховний Суд у справі № 640/8728/21 (ЄДРСР 108724469) висновує: розробці та затвердженню Генерального плану міста як нормативно - правового акта органу місцевого самоврядування передує його публічне обговорення із внесенням пропозицій до нього фізичними та юридичними особами і такий акт приймається в інтересах територіальної громади відповідного населеного пункту з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (п.71). Визначення меж такого ареалу і затвердження історико-архітектурних опорних планів як науково-проектної документації повинно відбуватись до затвердження самого генерального плану (п.86).
В Конституції України передбачені форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і зазначається, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, що є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі № 280/97 визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначається, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Верховний Суд у справі № 367/6388/16-а (ЄДРСР 88027671) за позовом прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, що стосуються розробки детального плану території зазначив: Державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту. Частиною 1 ст. 174 ЗК України встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається ВРУ за поданням Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать (ст.14): забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній.
Наказ від 16.11.2011 № 290 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1468/20206 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» із змінами і доповненнями визначає: рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (4.1); рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (4.2).
Застосування вимог законодавства є обов`язковим під час прийняття всіх регуляторних актів, крім окремих випадків, встановлених статтею 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Порушення принципу передбачуваності під час підготовки рішень регуляторними органами є підставою для скасування рішень вже після їх прийняття (постанова Верховного суду від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18). Регуляторний акт може бути прийнятий регуляторним органом виключно у випадку, якщо чинні закони України прямо уповноважують цей орган на врегулювання відповідного питання. Відповідність проекту регуляторного акта доводиться його розробникам в аналізі регуляторного впливу до цього проекту, а також під час виконання усіх процедур, встановлених Законом.
Розглядаючи справу по суті заявленої вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, позаяк йдеться про рішення 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання № 10-20/8 від 19.08.2021 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом», позаяк рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
ВПВС у справі № 455/856/16-а зазначив, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Відповідач стверджує, що за заявою ОСОБА_1 та з метою розміщення будівлі кафе з готелем на земельній ділянці площею 0,1502 га, що знаходиться в його приватній власності, за адресом: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110800000:01:005:0305, рішенням відповідача від 30.04.2021 № 29-13/8 наданий дозвіл на розробку детального плану території житлової та громадської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтівським ставом.
Оскільки підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, то у матеріалах справи немає доказів на підтвердження протиправності рішення від 30.04.2021 № 29-13/8.
Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для надання дозволу та затвердження детального плану території, позаяк згідно з п. 4.2 Порядку № 290 рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, приймає відповідна районна державна адміністрація, проте її учасником справи не визначав. У судовому засіданні після початку розгляду справи по суті представник позивача зазначив, що позовні вимоги варто оцінювати щодо нормативно-правового акта і визнати нечинним, чим не дотримані вимоги ч.1 ст.47 КАС України.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту, що виник у сфері земельних відносин. Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19 особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України «Про планування і забудову територій» планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. За змістом статті 12 Закону України «Про планування і забудову територій» генеральним планом населеного пункту визначаються, окрім іншого: потреби в територіях для забудови та іншого використання; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання. Під час здійснення планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об`єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту (частина перша статті 18 Закону України «Про планування і забудову територій»).
Вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження і затвердження містобудівної документації з планування території міст і селищ, зокрема, генеральних планів, встановлювалися ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України 25.09.1997 № 164. Згідно з п 1.1 ДБН Б.1-3-97 генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, що встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення, в тому числі, щодо охорони природи та історико-культурної спадщини.
Позивач стверджує: приміські землі в 80-90 роках до сьогодні надавались за рішеннями міської ради її виконкому усупереч норм законів без зміни даних обліку земель району, сіл, що призвело до подвійного обліку земель (4702 га і 4107.8 га), проте не обгрунтовує як це впливає на протиправність саме рішення 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання № 10-20/8 від 19.08.2021 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом».
Суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 15.07.1966 № 470 «Про затвердження меж міських земель м.Умані» за результатом розгляду матеріалів про поновлення та часткове встановлення меж земель міста Умані, проведені Уманським міжміським бюро технічної інвентаризації затверджені межі міських земель міста Умані площею 4702 га, поновлені і частково установлені відповідно з геодезичними даними матеріалів закріплення земель за суміжними землекористувачами.
Уманська міська рада 04.06.2002 № 1-4/24 зазначає: генеральний план м.Умані, розроблений в 1971 році, вважати таким, що втратив чинність та затвердила генеральний план міста Умані як містобудівну територіально-планувальну модель спільного розвитку м.Умані та приміських Родниківка і Городецьке, орієнтовану на повне розкриття їх потенційних можливостей і забезпечення соціальних потреб населення з визначення першого етапу будівництва - 2010 рік.
Відповідно до довідки від 16.03.2017 № 18-23-0.211-221/115-17 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 31.12.2015 площа розташування земельної ділянки м.Умані 4107 га.
Згідно з частинами першою, третьою, шостою статті 55 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
Відповідно до статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.
Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686 (далі - Інструкція № 376).
Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи у користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.
За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 20.03.2019 у справі № 350/67/15-ц стадія погодження меж земельної ділянки під час виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. Згідно із ст. 198 ЗК України складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Якщо виникає спір між власниками суміжної земельної ділянки з приводу суміжного землекористування, а не суб`єкта владних повноважень щодо рішення управлінського характеру, то він вирішується не за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За спірних правовідносин у справі № 160/11892/20 (як сторона договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі ЗК України та Закону України «Про оренду землі») міська рада, звертаючись із позовом до суду про захист своїх прав, виступає як юридична особа (сторона земельних правовідносин) від імені територіальної громади. КАС ВС звернув увагу, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до компетенції адміністративного суду з огляду на наявність у ньому критеріїв, які притаманні саме адміністративній юрисдикції: між учасниками справи виникли публічно-правові відносини; у спірних правовідносинах присутній суб`єкт владних повноважень; дії вчинені суб`єктом владних повноважень; суб`єкт владних повноважень здійснює адміністративні повноваження у сфері публічного адміністрування; спірні правовідносини врегульовані адміністративним законодавством.
Оцінюючи за критеріями частини 2 статті 2 КАС України прийняте відповідачем рішення від 20 сесії Уманської міської ради VIII скликання від 19.08.2021 № 10-20/8 «Про затвердження детального плану території житлової та громадянської забудови, обмеженою вулицею Мічуріна, адміністративною межею села Родниківка та Войтківським ставом», суд не встановив очевидних ознак протиправності акта, аргументів/розрахунків та відповідних експертних заключень про подвійність обліку за наявними матеріалами не виявив, критично сприймає розбіжності у довідці щодо статистичної звітності, бо статистичні спостереження проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень (ст.9 Закону України «Про державну статистику»).
У постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 (ЄДРСР 83647809) зазначається: обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду (п.42). Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (п.44). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні (п.45).
Позивач з покликанням на справу № 0740/885/18 зазначає: Паланська сільська рада виступає як представницький орган Паланської сільської територіальної громади і має діяти в її інтересах: можливості отримувати дохід, а проведення, планування заходів без участі вигодонабувача є порушенням його прав, повноважень згідно ст.31 «повноваження у галузі будівництва» Закону № 280/97, проте позивач не зазначив про які саме повноваження виконавчого органу йдеться згідно частини 1 ст.31 Закону № 280/97 (відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад: а) власні (самоврядні) повноваження; б) делеговані повноваження).
Верховний Суд у справі № 0740/885/18 ЄДРСР 85678165 зазначає: оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.
Верховний Суд у справі №580/3872/19 105024808 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 580/3872/19 за позовом Уманської міської ради до Виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Міністерство внутрішніх справ України, Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення. У 2019 році Уманська міська рада (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, треті особи: Міністерство внутрішніх справ України, Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Родниківської сільської ради від 18.04.2018 №38 «Про проведення нумерації об`єкту нерухомого майна». Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 ЄДРСР 104579159 , позов задоволено.
Відповідно до статей 173-175 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
Оскільки суду не надано доказів порушення прав позивача (інтересів громади) спірним рішенням від 19.08.2021 № 10-20/8, а також не йдеться про втручання в права унаслідок прийняття спірного рішення та/або про спричинення суттєвого негативного впливу на позивача у контексті реальної шкоди, то суд з урахуванням доводів відповідача про не надання під час громадських обговорень застережень (з огляду на інформування 13.05.2021 №18 (1114) у регіональному щотижневику Умань) і чинних актів від 15.07.1966 № 470, від 30.04.2021 № 29-13/8 та рішення від 04.06.2002 № 1-4/24 про генеральний план м.Умань.
Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах.
Оцінюючи доводи і докази за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд керуючись Основним Законом - Конституцією України, власними переконаннями, зважаючи на принцип верховенства права (права бути почутим і справедливий суд), дійшов висновку про наявні підстави за встановлених обставин про відмову позивачеві - Паланській сільській раді у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст.139 КАС України немає підстав для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 195, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам у справі.
Учасники справи:
позивач: Паланська сільська рада [вул. Грушевського 11, с. Паланка, Уманський район, Черкаська область, 20340, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26261301]
відповідач: Уманська міська рада [пл. Соборності 1, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26535796].
Судове рішення складене 27.02.2023.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2023 |
Оприлюднено | 03.03.2023 |
Номер документу | 109283691 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні