Постанова

від 01.03.2023 по справі 440/8121/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: А.О. Чеснокова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 р. Справа № 440/8121/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 5" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/8121/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 5"

до Державної податкової служби України , Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 5" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1856628/31130304 від 20 серпня 2020 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 31 липня 2020 року в ЄРПН датою її надходження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2022р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 5" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду.

10.10.2022 від представника позивача до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення процесуального строку на звернення до суду, в якій зазначено, що 03.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТШЛЯХБУД-5» уклало договір з ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" про надання правової допомоги. Зазначено, що в рамках виконання зазначеного договору ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" підготовлено та подано до Полтавського окружного адміністративного суду позов на рішення відповідача від 20.08.2020 №1856628/31130304, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг та листом ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" від 03.09.2021. Про відсутність провадження в суді стало відомо лише після відновлення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме 20.06.2022.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 5" повернуто позивачеві на підставі ч.2 ст.123, п.1 п.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ "Інвестшляхбуд - 5" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 13.10.2022р. та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що отримавши 01.09.2020 року рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 31.07.2020 року, ТОВ «ІНВЕСТШЛЯХБУД-5» з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернулося за правовою допомогою до юридичної фірми ПП «ЛЕТАЛ КОНСАЛТИНГ» (м. Кропивницький), із якою 03.09.2020 року було укладено відповідний договір. ПП «ЛЕТАЛ КОНСАЛТИНГ» в рамках виконання вищевказаного договору було підготовлено, підписано та подано до Полтавського окружного адміністративного суду позов про скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1856628/31130304 від 20 серпня 2020 року. Наприкінці серпня 2021 року, зважаючи на відсутність інформації ТОВ «ІНВЕСТШЛЯХБУД-5» було направлено письмовий запит щодо результатів оскарження рішення ГУ ДФС у Полтавській області, на який 03.09.2021 року директором ПП «ЛЕТАЛ КОНСАЛТИНГ» була надана відповідь за вих. №087-45/21 про відсутність судового рішення на момент звернення. Про відсутність провадження в суді стало відомо лише після відновлення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме 20.06.2022, призупиненого після початку збройної агресії РФ.

У поданому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог.

Відповідно до ч.2статті 312 КАС Україниапеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першоїстатті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно п.3 ч.1статті 294 КАС Україниокремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові).

Керуючись вказаними нормами, суд призначив дану справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Повертаючи позовну заяву ТОВ «ПАРИТЕТ МНК» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду, встановлений ст.122 КАС України, та не не надано суду жодних доказів, які б об`єктивно унеможливлювали його звернення до суду з позовом про оскарження спірного рішення з дотриманням передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду з позовом.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність посилання позивача обставини, які виникли в Україні в зв`язку з веденням воєнного стану, оскільки дані обставини виникли з 24.02.2022.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви, однак, з інших підстав.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №815/3087/19.

Позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.08.2020 №1856628/31130304 , однак, звернувся до суду із цим позовом лише 21.09.2022, тобто через два роки після того, як дізнався про спірне рішення, пропустивши встановлений Кодексом шестимісячний строк звернення до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд зазначає, що єдиною обставиною, на яку представник позивача посилається як на причину пропуску строку звернення до суду, є те, що позивач вважав, що ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" подано позовну заяву про оскарження рішення від 20.08.2020 №1856628/31130304 , про що складено акт приймання-передачі від 02.10.2020 до Договору про надання юридичних послуг № 087 від 03.09.2020, а також підтверджено листом ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" від 03.09.2021, натомість про відсутність провадження позивач дізнався 20.06.2022 після відновлення роботи Єдиного державного реєстру судових рішень, призупиненої після початку збройної агресії російської федерації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт приймання-передачі до Договору про надання юридичних послуг № 087 від 03.09.2020, в якому зафіксовано факт надання юридичної послуги, зокрема, зі складання та подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 20.08.2020 №1856628/31130304 , підписано сторонами - позивачем та ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" 02.10.2020, запит про надання інформації щодо результатів оскарження позивачем направлено до ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" майже через рік - 26.08.2021 та отримано відповідь останнього від 03.09.2021, в якій підтверджено виконання Договору про надання юридичних послуг.

Водночас суд враховує, що доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» було тимчасово призупинено з початку збройної агресії російської федерації, яка розпочалася 24.02.2022, при цьому у 2020, 2021 роках, січні - лютому 2022 року відповідні інформаційні системи працювали і позивач не був позбавлений можливості дізнатися про наявність провадження у суді та стан його розгляду.

Крім того, під час тимчасового обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень позивач міг отримати необхідну інформацію, звернувшись із письмовим запитом до суду.

За наведених обставин, посилання представника позивача на необізнаність про відсутність відкритого провадження у справі за адміністративним позовом, складеним відповідно до Договору про надання юридичних послуг № 087 від 03.09.2020, зважаючи на значний строк, який минув із дати підписання акту приймання-передачі до Договору про надання юридичних послуг № 087 від 03.09.2020, не можуть бути розцінені як поважні причини пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини не пов`язані із об`єктивними перешкодами звернення до суду, натомість викликані пасивною поведінкою позивача щодо з`ясування факту дійсного виконання Договору про надання юридичних послуг № 087 від 03.09.2020.

Отже, вказані у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У свою чергу за змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із вказаним позовом, а тому, підлягає поверненню позивачу згідно приписів п.9 ч.4 ст. 169 КАС України

Колегія суддів враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного процесуального питання, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення в частині підстав повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 5".

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 5" - задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 440/8121/22 змінити в частині мотивів та підстав повернення позовної заяви позивачу .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов