Постанова

від 28.02.2023 по справі 320/2559/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2559/22 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянт): Прокопенко П.В.

від відповідача (апелянта): не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" (далі - Позивач, Товариство) з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - Відповідач, ГУ Держпраці у Київській області, замінено на належного відповідача - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпраці в Київській області вих. №11/3/21/22510 від 11.11.2021 про відмову у видачі дозволу;

- зобов`язати Головне управління Держпраці в Київській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:

- Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах (Група А п. 3 Додатку 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77);

- Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах (Група А п. 7 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткований підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України ввід 03.02.2021 №77);

- Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій (Група А п. 8 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (в редакції від 03.02.2021 №77);

- Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (Група А п. 11 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77), а саме: Системи газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт (Група Б п. 4 Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який затверджено від 03.02.2021 №77);

- Будівництво магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природного та зрідженого газу (Група А п. 30 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача зазначив, що Позивач належним чином виконав вимоги чинного законодавства для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки (подав усі необхідні документи для отримання дозволу), що зобов`язує Відповідача видати відповідний дозвіл, натомість всупереч положень статті 21 Закону України "Про охорону праці", Відповідачем прийнято необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, закріплених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Держпраці в Київській області щодо повернення ТОВ "ТСКНОВ", листом від 11.11.2021№11/3/21/22510,наданого ним пакету документів для отримання дозволу на доопрацювання та неприйняття відповідно до положень Закону №2694-XII і Порядку №1107 рішення про видачу дозволу або про відмову у його видачі; зобов`язано Головне управління Держпраці в Київській області повторно розглянути заяву ТОВ "ТСКНОВ" від 28.10.2021 та прийняти відповідно до положень Закону №2694-XII і Порядку №1107 рішення про видачу йому дозволу або про відмову у його видачі; в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем (надалі - апелянт 1) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт 1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для прийняття спірного рішення стало подання позивачем у складі документів висновку експертизи, оформленого з порушенням встановлених вимог, а саме: ТОВ "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості", яке розробило для позивача висновок експертизи від 27.10.2021 №18.5-01.2-02-1259.21 для одержання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, не мало достатньої кількості компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань (не менше двох експертів технічних з кожного напряму діяльності заявника); відповідно до даних реєстру акредитованих ООВ/НААУ встановлено, що у сфері акредитації органу з інспектування ТОВ "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості" відсутній перелік робіт, які зазначено у висновку експертизи суб`єкта господарювання, визначений у постанові Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77. Окрім того зауважив, що видача відповідачем відповідного дозволу лише на підставі формальної наявності позитивних висновків експертизи, може призвести до ситуації, коли такі дозволи будуть видані без дотримання умов та норм законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Натомість, ймовірні негативні наслідки такого формального підходу до надання дозволів щодо діяльності підвищеної небезпеки повинні бути заздалегідь враховані та нівельовані суворим дотриманням вимог спеціального законодавства.

Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачем (надалі - апелянт 2) подано апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Так, позивач фактично не погоджується з рішенням суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме вважає, що належним захистом порушених прав позивача є зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким видати Товариству дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а не повторно розглянути заяву позивача. Крім того, позивач посилається на практику Верховного Суду по справі №808/1907/18 та зазначає, що судом розглянуто аналогічну справу та задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Головного управління Держпраці у Київській області про заміну відповідача на належного, а саме - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

В судовому засіданні 21 лютого 2023 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання про заміну відповідача, а представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Так, відповідно до наказу Державної служби України з питань праці від 05.12.2022 № 233 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій», здійснення повноважень та виконання функцій Головного управління Держпраці у Київській області з 06 грудня 2022 рокупереходять до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Враховуючи викладене, колегія суддів допускає процесуальну заміну Головного управління Держпраці у Київській області відповідно до частини 1 статті 52 КАС України з на Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ - 44681053).

В судовому засіданні 28 лютого 2023 року представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, а проти апеляційної скарги відповідача заперечує в повному обсязі.

Представник позивача зазначає, що у постановах Верховного Суду висловлено позицію по аналогічним справам та зобов`язано відповідача прийняти рішення дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що звернувся до Відповідача із заявою на одержання дозволу від 28.10.2021 (стор. 7-8 том І), до якої долучив висновок експертизи, проведеної ТОВ "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості" від 27.10.2021 №18.5-01.2-02-1259.21, в якій просив надати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки: 1. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах (п. 3дод. 2 Група А Порядку); 2. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах (п. 7дод. 2 Група А Порядку); 3. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій (п. 8дод. 2 Група А Порядку); 4. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п. 11дод. 2 Група А Порядку), а саме: - Системи газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт (п. 4 Групи Б переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77); 5. Будівництво систем газопостачання природного газу (п. 30дод. 2 Група А Порядку).

Відповідно до висновку експертизи від 27.10.2021 №18.5-01.2-02-1259.21, стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки (надалі - Висновок), затвердженого ТОВ "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості", цей Висновок засвідчив, що Позивач спроможний забезпечити дотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт підвищеної небезпеки (стор. 9-11 том І).

За результатом розгляду вказаної заяви позивача щодо видачі документів дозвільного характеру та висновку експертизи №18.5-01.2-02-1259.21від 27.10.2021, листом від 11.11.2021 №11/3/21/22510 "Про відмову у видачі дозволу" (стор. 13-14 том І), проаналізувавши положення частини третьої статі 21 Закону України "Про охорону праці", пунктів 6, 9 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011№1107 та Вимог до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України12.04.2018 №507, Відповідач повідомив Позивача, що згідно з наданою Головним навчально-методичним центром Держпраці інформацією про наявність експертів технічних у суб`єктів господарювання ТОВ "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості" не має достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань (не менше двох експертів технічних з кожного напряму діяльності), у зв`язку з чим Позивачу було повернуто наданий пакет документів на доопрацювання. Також зазначеним листом повідомлено, що у сфері інспектування (процеси, продукція, послуги) експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання заявлених робіт сфери акредитації органу інспектування ТОВ "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості" відсутній перелік робіт підвищеної небезпеки в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що за результатом розгляду заяви позивача, відповідачем в порушення зазначених положень Закону №2694-XII та Порядку №1107, фактично не прийнято одне з можливих рішень про видачу дозволу або про відмову у його видачі, а листом повернуто документи позивачеві на доопрацювання, що вказаними нормативно-правовими актами не передбачено. Також, суд першої інстанції зазначив, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтями 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII (надалі - Закон №2694-XII), виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону №2694-XII, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Частиною 4 статті 21 Закону №2694-XII встановлено, що порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Строк дії дозволу становить: на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п`ять років (з подальшим його продовженням); на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - безстроково.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі: неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог; подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви; встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об`єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

У свою чергу, процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл), визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (надалі - Порядок №1107).

Пунктом 3 Порядку №1107 наведені терміни, які вживаються у ньому у такому значенні, зокрема: висновок експертизи - документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об`єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу; експертні організації - експертно-технічні центри, що належать до сфери управління Держпраці, або незалежні експертні організації, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та мають підтверджену компетенцію для інспекційної діяльності у сфері охорони праці відповідно до законодавства;

Вимоги до експертних організацій розробляються Держпраці та затверджуються за погодженням з Антимонопольним комітетом в установленому порядку (пункт 4 Порядку №1107).

Пунктом 6 Порядку №1107 визначено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов`язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устаткування на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця (пункт 7 Порядку №1107).

Відповідно до пункту 9 Порядку №1107, для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто, через уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається: на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки; на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені законом.

Тобто, існують три види висновку експертизи, один з яких надається суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання дозволу, в залежності від того, який вид дозволу суб`єкт господарювання має бажання отримати.

При цьому, кожен з висновків експертизи повинен підтверджувати додержання законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, в залежності від того, на який вид дозволу проводиться експертиза.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг, зокрема, у паперовій формі, разом із заявою подається висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

У свою чергу, згідно з пунктом 10 Порядку №1107, строк видачі (продовження строку дії) дозволу або повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його видачі (продовженні строку дії) становить десять робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку (у разі продовження строку дії дозволу - документів, зазначених в абзацах п`ятому і шостому пункту 15 цього Порядку).

Рішення про відмову у видачі дозволу приймається у випадках, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці".

Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначеними нормами права чітко визначено підстави для відмови у видачі дозволу центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, а саме, в разі: неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог; подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви; встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об`єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідно до пункту 1, підпункту 30 пункту 4, пункту 8 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340 Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Управління Держпраців межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру і контролює їх виконання. Акти Управління Держпраці можуть бути скасовані Головою Держпраці повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра соціальної політики України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивачем виконано вимоги Порядку №1107, подавши до відповідача заяву за відповідною формою та позитивний висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

Проте, відповідачем за результатом розгляду заяви позивача та відповідного висновку, листом від 11.11.2021 №11/3/21/22510 "Про відмову у видачі дозволу" повернуто наданий пакет документів на доопрацювання.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в порушення зазначених положень Закону №2694-XII та Порядку №1107, фактично не прийнято одне з можливих рішень про видачу дозволу або про відмову у його видачі, а листом повернуто документи позивачеві на доопрацювання, що вказаними нормативно-правовими актами не передбачено.

Крім того, у листі від 11.11.2021 №11/3/21/22510 відповідачем не зазначено конкретну норму Закону №2694-XII та/або Порядку №1107 (статтю або пункт), що стали підставою для повернення позивачеві документів на доопрацювання та, які дії він має вчинити.

При цьому, посилання відповідачем у листі від 11.11.2021 №11/3/21/22510 та в апеляційній скарзі на Вимоги до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України 12.04.2018 №507 сприймається судом критично, оскільки такі вимоги є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір виконувати (виконують) експертизи у сфері охорони праці та безпеки промислового виробництва інших суб`єктів господарювання. Позивач же до таких суб`єктів не відноситься.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист відповідача від 11.11.2021 №11/3/21/22510, не можна вважати рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Закону №2694-XII та/або Порядку №1107, відповідно, відсутні підстави для оцінки його на відповідність критеріям правомірності рішення.

Крім того, судом першої інстанції правомірно зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача, оскільки відповідачем в порушення вищезазначених норм права не прийнято жодного вмотивовано рішення (надання дозволу/відмова у наданні дозволу) за результатом розгляду поданих позивачем документів (заяву, висновок).

Також, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянт 1 посилається виключно на норми права. При цьому не констатує конкретно, що порушено судом першої інстанції під час прийняття рішення.

Щодо посилання позивача у апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду по справі № 808/1907/18 від 30 червня 2022 року, як практику в подібних правовідносинах, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки касаційний суд звернув увагу, що вимога щодо надання підприємством нового позитивного висновку експертизи стосується лише ситуації, коли аварія та/або нещасний випадок сталися саме при виконанні робіт або експлуатації машин, на які і видавався дозвіл, за продовженням дії якого звернулося таке підприємство. У разі ж, якщо нещасний випадок стався при виконання робіт або експлуатації машин за іншим дозволом, орган Держпраці не вправі вимагати від підприємства проведення нової експертизи щодо дозволу, якого цей нещасний випадок не стосується.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач звертався до відповідача про отримання дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки вперше і відповідачем не було відмовлено позивачу в наданні даного дозволу на підставі наявності нещасного випадку на виробництві, а тому посилання позивача на практику Верховного Суду не приймається до уваги колегією суддів.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення суду в частині зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до вимог законодавства.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 01 березня 2023 року.