Постанова

від 28.02.2023 по справі 320/2559/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2559/22 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянт): Прокопенко П.В.

від відповідача (апелянта): не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" (далі - Позивач, Товариство) з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - Відповідач, ГУ Держпраці у Київській області, замінено на належного відповідача - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпраці в Київській області вих. №11/3/21/22510 від 11.11.2021 про відмову у видачі дозволу;

- зобов`язати Головне управління Держпраці в Київській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:

- Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах (Група А п. 3 Додатку 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77);

- Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах (Група А п. 7 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткований підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України ввід 03.02.2021 №77);

- Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій (Група А п. 8 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (в редакції від 03.02.2021 №77);

- Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (Група А п. 11 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77), а саме: Системи газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт (Група Б п. 4 Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, який затверджено від 03.02.2021 №77);

- Будівництво магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природного та зрідженого газу (Група А п. 30 Додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача зазначив, що Позивач належним чином виконав вимоги чинного законодавства для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки (подав усі необхідні документи для отримання дозволу), що зобов`язує Відповідача видати відповідний дозвіл, натомість всупереч положень статті 21 Закону України "Про охорону праці", Відповідачем прийнято необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, закріплених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Держпраці в Київській області щодо повернення ТОВ "ТСКНОВ", листом від 11.11.2021№11/3/21/22510,наданого ним пакету документів для отримання дозволу на доопрацювання та неприйняття відповідно до положень Закону №2694-XII і Порядку №1107 рішення про видачу дозволу або про відмову у його видачі;

- зобов`язано Головне управління Держпраці в Київській області повторно розглянути заяву ТОВ "ТСКНОВ" від 28.10.2021 та прийняти відповідно до положень Закону №2694-XII і Порядку №1107 рішення про видачу йому дозволу або про відмову у його видачі;

- в іншій частині відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що у позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат, які поніс та понесе у зв`язку з розглядом даної справи позивач складає 27 000 грн, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, 31 серпня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про долучення доказів понесення позивачем судових витрат, в якій просить: прийняти дану заяву, додані до неї документи та долучити їх до матеріалів справи, поновити строк подання даної заяви та доданих до неї документів.

В обґрунтування заяви зазначено, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу яку поніс позивач у суді складає 14 450 гривень 00 копійок. Рішення в справі було прийняте 18 липня 2022 року, у свою чергу представник позивача з 24 лютого 2022 року частково призупинив, а з червня 2022 року повністю призупинив свою діяльність з надання правничої допомоги, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується листами АБ "ПРОКОПЕНКО ТА ПАРТНЕРИ", що ускладнює підписання будь-яких первинних документів (актів тощо), у тому числі у зв`язку з тим, що представник позивача не знаходиться за місцезнаходженням. Крім того, провадження у справі здійснювалось в рамках письмового провадження, що також спричинило затримку з ознайомленням позивачем з рішенням суду в даній Справі.

Ухвалою від 5 вересня 2022 року Київський окружний адміністративний суд поновив ТОВ "ТСКНОВ" строк для подачі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, призначив судове засідання щодо розгляду питання про судові витрати на 8 вересня 2022 р. 14:00 год.

Так, 08 вересня 2022 року до суду від Головного управління Держпраці у Київській області надійшли додаткові пояснення щодо надання правничої допомоги адвокатом, в яких відповідач зазначає про відсутність підстав для поновлення строку для подання позивачем такої заяви та просив суд повністю відмовити в задоволенні заяви позивача від 22 серпня 2022.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" (місце знаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 42, код ЄДРПОУ: 37360041) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, місце знаходження: м. Київ, вул. Вавілових, 10 ) судові витрати у сумі 8 465, 50 грн (вісім тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень п`ятдесят копійок). Відмовлено у задоволенні щодо іншої частини вимог заяви.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням про задоволення заяви позивача частково щодо витрат на правничу допомогу, відповідачем подано до суду апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не надано документів, які підтверджують надання послуг на правничу допомогу, а саме, доказів оплати даних послуг. Крім того, апелянт зазначає, що Додаткове рішення судом першої інстанції ухвалено після того, як судом апеляційної інстанції витребувано справу.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне адміністративне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 134 КАС України).

Згідно із частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 4 статті 134 КАС України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між позивачем та Адвокатським Бюро "Прокопенко та партнери" 9 лютого 2022 року укладений договір № 09/02/22 про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно з п. п. 1.1, 3.2 та 3.2.1 Договору про надання правової допомоги № 09/02/22 від 09.02.2022 виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання правової (правничої) допомоги замовнику з приводу оскарження рішень, діянь Головного управління Держпраці у Київській області, а замовник зобов`язується прийняти відповідні послуги та сплатити їх. Вартість Послуг, що надаються Виконавцем Замовнику за цим Договором, визначається з урахуванням Додатку 1 до Договору "Вартість правничої допомоги". Фактично надані Послуги фіксуються у Акті надання правничої допомоги, який підписується Сторонами після винесення рішення по суті справи, закриття провадження по справі, залишення позову без розгляду(у кожній інстанції окремо). Вартість наданих Послуг оплачується Замовником на банківський рахунок Виконавця, що зазначений у реквізитах даного Договору, на підставі рахунку (рахунків) який (які) формує(ю)ться Виконавцем. Замовник зобов`язаний здійснити повний розрахунок, за Послуги надані Виконавцем у суді першої інстанції, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту прийняття судом апеляційної інстанції рішення (постанови, ухвали про закриття провадження тощо) у справі, а у разі неоскарження - протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту прийняття судом першої інстанції рішення, яким завершується розгляд справи по суті.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір № 09/02/22 від 9 лютого 2022 року про надання правової (правничої) допомоги, вартість правничої допомоги, що є додатком № 01 до Договору № 09/02/22 від 9 лютого 2022 року та акт № 01 надання правничої допомоги, згідно якого загальний розмір вартості послуг адвоката становить 14450,00 гривень, до якої входить: консультація (у тому числі підготовлення та укладення Договору № 09/02/22 від 9 лютого 2022 року ) -700 грн; підготовка адвокатом Прокопенком П.С. позовної заяви у справі № 320/2559/22) - 8 750,00 грн; підготовка адвокатом Прокопенком П.С. відповіді на відзив у справі № 320/2559/22 - 5 000, 00 грн.

Так, 22 серпня 2022 року Адвокатським Бюро "Прокопенко та Партнери" було виставлено позивачу Рахунок на оплату № 1-09/02/22 на суму 14450,00 грн.

Отже за договором, витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 14450,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що вищезазначеними умовами Договору чітко передбачено порядок оплати, а саме протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту прийняття судом апеляційної інстанції рішення (постанови, ухвали про закриття провадження тощо) у справі. Договір є чинним, а отже підлягає сторонами до виконання.

Щодо покликань відповідача на відсутність доказів оплати витрат на правничу допомогу, то колегія суддів звертає увагу на положеннях пункту 1 частини 3 статті 134 КАС, які передбачають, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається не залежно від того чи сплачена вартість таких послуг або ж лише підлягає сплаті.

Крім того, заслуговує на увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року по справі №640/19275/18 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Так, суд першої інстанції зазначив, що за наслідками оцінки співмірності заявленого адвокатом розміру відшкодування витрат на правничу допомогу із обсягом виконаних ним робіт, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 225,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції було досліджено матеріали справи та встановлено співмірність заявлених витрат на правничу допомогу, а отже твердження апелянта є необґрунтованими.

Оцінюючи обґрунтованість та пропорційність витрат до предмету спору, суд враховує: - належність справи до справ незначної складності та її розгляд судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; - незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування у справі, і доказів на їх підтвердження, які, до того ж однотипні і знаходились у розпорядженні позивача; - формальність відзиву відповідача; - сталу судову практику. Справа є важливою для позивача. Вплив результату вирішення справи на репутацію позивача та наявність публічного інтересу з матеріалів справи не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було належним чином розглянуто заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 7 225,00 грн, оскільки дана сума є співмірною по даній категорії справ.

Щодо посилання апелянта на те, що суд першої інстанції повинен був спочатку був направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду, а вже в подальшому приймати додаткове рішення, колегія суддів критично ставиться до даних тверджень, оскільки не розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення стало б підставою для повернення судом апеляційної інстанції справи до суду першої інстанції, згідно ч. 4 ст. 306 КАС України.

Щодо посилань відповідача на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято заяву позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду, колегія суддів не приймає дані твердження до уваги.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, що судом першої інстанції під час прийняття рішення (основного) не було вирішено питання про розподіл судових витрат (витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрат на правову (правничу) допомогу, отже, в даному випадку судом першої інстанції вирішено дане питання додатковим рішенням, що не суперечить вимогам законодавства.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення повно з`ясував всі обставини справи, а тому додаткове рішення суду залишається без змін, а скарга відповідача без задоволення.

Керуючись ст.ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 01 березня 2023 року.