Постанова

від 28.02.2023 по справі 640/26564/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26564/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Горяйнова А.М.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Албат» про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, -

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, АТ «Укргазвидобування») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, ДАС України), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-15-010893-b-c від 07 вересня 2021 року.

Позов обґрунтовано тим, що у випадку встановлення порушення Закон України «Про публічні закупівлі» надає відповідачу право зобов`язувати здійснити усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а не здійснювати заходи із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень.

Вказано, що АТ «Укргазвидобування» у встановлений законодавством строк надало відповідь на запит, що спростовує мотиви оскаржуваного висновку про порушення строку надання відповіді на запит, а саме: відповідно до ч.1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку розпочинається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний її початок, тому початок перебігу строку для розгляду запиту відповідача від 19 серпня 2021 року та надання відповіді розпочався 20 серпня 2021 року. З урахуванням вихідних днів (21-24 серпня) 26 серпня є третім робочим днем розгляду.

Крім того, зазначено, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю, посилаючись на відповідну судову практику.

На думку позивача, оскаржуваний висновок не відповідає вимогам акта індивідуальної дії, оскільки у ньому не конкретизовано, які саме заходи повинен вжити позивач, які саме дії мають вчинитись для усунення виявлених порушень та на підставі яких норм закону.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року даний адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаргу обґрунтовано тим, що проведення моніторингу закупівель та повноваження органу державного фінансового контролю під час проведення такого моніторингу визначений саме нормою Закону № 922, де норми Закону № 922 в частині моніторингу закупівель будуть спеціальними, які має враховувати орган державного фінансового контролю під час проведення моніторингу закупівель, а також ч.5 статті 8 Закону № 922 чітко встановлює, що відлік строку для надання відповіді на запит органу державного фінансового контрою розпочинається саме від дня оприлюднення такого запиту, а не з наступного дня, як про це зазначає суд першої інстанції.

Щодо усунення виявленого порушення, то Держаудитслужба пояснила, що у своєму Висновку від 07 вересня 2021 року № 904 зазначила один із способів усунення виявленого порушення, яке полягає в тому, що Держаудитслужба зобов`язує позивача здійснити заходи із забезпечення надалі недопущення встановлених порушень.

З огляду на викладене випливає, що Держаудитслужба зазначила один із способів усунення виявленого порушення, який за своєю природою має більш профілактичний захід, що не тягне за собою зміни прав та обов`язків як позивача, так і третьої особи, що зі свого боку виключає реальну потребу у судовому спорі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому заперечено проти її задоволення.

Зазначено, що у своїх консультаціях Міністерство економіки України зазначає, що при обчисленні перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов`язаний її початок.

У такому разі перебіг строку розпочинається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення відповідно до ч.1 статті 253 Цивільного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, АТ «Укргазвидобування» провело процедуру закупівель з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до ч.3 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» 21Т-069-31120000-3 Генератори (Дизельні установки в асортименті).

Відповідно до протоколу Тендерного комітету від 21 липня 2021 року №21Т-069 визначено переможця - ТОВ «Албат» з ціною тендерної документації 8 900 000,00 грн. з ПДВ.

09 серпня 2021 року сторони уклали договір поставки №УГВС214/16-21.

Відповідно до наказу 13 серпня 2021 року №274 про початок моніторингу процедур закупівель відповідно до ч.2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, відповідач розпочав моніторинг процедури закупівлі «Оголошення про проведення процедури закупівлі та/або повідомлення про намір укласти договір на вебпорталі Уповноваженого органу Опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі унікальний номер дата оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу 4 UA-2021-04-15-010893-b 15.04.2021».

19 серпня 2021 року о 16:27:59 на вебпорталі Держаудитслужба розмістила запит про надання пояснення позивачем та встановила, що пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

26 серпня 2021 року об 11:55:12 позивач надав пояснення у відповідь на запит Держаудитслужби.

07 вересня 2021 року відповідач опублікував висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-15-010893-b, у якому зазначено, що за результатами аналізу питання своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, установлено порушення вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником, стану виконання рішень колегії АМКУ, як органу оскарження, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.

Тобто, за результатами моніторингу процедури закупівлі відповідач встановив порушення вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині питання своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.

З огляду на встановлені порушення, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи із забезпечення у подальшому недопущення встановлених порушень та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Вважаючи даний висновок відповідача протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм законодавства, а свої права порушеними, позивач звернувся зданим позовом до суду.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч.1).

За визначенням пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно ч.1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Таким чином, відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Держаудитслужба), наділений повноваженнями здійснення моніторингу закупівель в особі свого структурного підрозділу.

Відповідач у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зафіксував порушення позивачем вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: на запит Держаудитслужби від 19 серпня 2021 року про надання пояснень щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначення його очікуваної вартості замовник 26 серпня 2021 року в електронній системі закупівель оприлюднив інформацію щодо відсутності зобов`язань перед Держаудитслужбою надавати будь-які документи в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Так, відповідно до ч.5 статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Відповідач наголошує, що на запит від 19 серпня 2021 року позивач надав пояснення лише 26 серпня 2021 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», що і зафіксовано в оскаржуваному висновку. При цьому відповідач не погоджується з тим, що строки для надання таких пояснень мають відрахуватися з наступного дня, тобто з 20 серпня 2021 року і спливають 26 серпня 2021 року, посилаючись на лист-консультацію Міністерства економіки України, який розміщений за посиланням в мережі Інтернет: http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=d6c6d6ed-bbd8-4463-a583-32b0a49d88a9lang=uk-UA, тому що проведення моніторингу закупівель та повноваження органу державного фінансового контролю під час проведення такого моніторингу визначений саме нормою Закону №922, а листи-консультації Міністерства економіки України мають рекомендаційний характер.

Тому, на переконання відповідача, строк для надання пояснення на запит Держаудитслужби розпочав свій перебіг з моменту його оприлюднення, тобто з 19 серпня 2021 року, а спливав 25 серпня 2021 року.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, спірним питанням у межах відносин, що склались між сторонами, є саме момент початку перебігу строку для надання пояснень на запит Держаудитслужби.

Згідно матеріалів справи, 19 серпня 2021 року о 16:27:59 Держаудитслужба розмістила на вебпорталі запит про надання позивачем пояснення та встановила, що пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

В Законі України «Про публічні закупівлі» не встановлено порядку обчислення строків, зокрема, щодо початку його перебігу.

Відповідно до ч.6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Так, за загальним правилом, визначеним у ч.1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, в даному випадку перебіг строку починається з наступного дня після розміщення Держаудитслужбою запиту про надання пояснення від 19 серпня 2021 року, тобто - з 20 серпня 2021 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1191-р з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2021 році 7 січня - Різдва Христового, 24 серпня - Дня незалежності України та 14 жовтня - Дня захисника України рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні, зокрема з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії графіку робочого часу працівників АТ «Укргазвидобування» на 2021 рік, 21, 22, 23 та 24 серпня 2021 року зазначені як вихідні дні, що узгоджується із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1191-р.

Таким чином, оскільки перебіг строку для надання пояснень позивачем почався з 20 серпня 2021 року, враховуючи, що 21, 22, 23 та 24 серпня 2021 року вихідні дні, встановлений ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк для надання пояснень в три робочі дні закінчується 26 серпня 2021 року.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач надав пояснення на запит відповідача 26 серпня 2021 року об 11:55:12, тобто у строк, встановлений ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, твердження відповідача про порушення позивачем ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині строку для надання пояснень є помилковими та спростовується викладеним вище.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з аналізу норм Закону України «Про публічні закупівлі» та змісту оскаржуваного висновку вбачається, що зафіксоване відповідачем порушення позивачем вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» виходить за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки не стосується аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії.

Щодо зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, слід зазначити таке.

Як встановлено вище, Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи із забезпечення у подальшому недопущення встановлених порушень та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).

Системний аналіз приписів Закону № 922-VIII, розділу III Порядку № 552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Судом вірно зазначено, що оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

При цьому зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19.

Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов`язального характеру, зокрема, недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов`язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов`язковий спосіб його усунення.

Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Розглядуване зобов`язання висновку контролюючого органу не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, в цій частині висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов`язання.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 07 вересня 2021 року UA-2021-04-15-010893-b є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: А.М. Горяйнов

Є.І. Мєзєнцев