Рішення

від 20.02.2023 по справі 179/1054/22

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1054/22

2/179/62/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року смт Магдалінвка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Хорольської І.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

справа №179/1054/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі розпорядження представника Президента України Магдалинівського району Дніпропетровської області від 17 грудня 1992 року №368, 12 липня 2001 року йому було видано державний акт на право постійного користування землею серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД №699, відповідно до якого йому в постійне користування надано земельну ділянку площею 50,000 га на території Мар`ївської сільської ради для ведення фермерського господарства.

З метою відновлення меж земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру, 27.02.2020 року він звернувся до розпорядника земель державної власності сільськогосподарського призначення Головного управління Дергеокадастру у Дніпропетровській області (далі ГУ Держгеокадастру) з відповідною заявою. Наказом ГУ Держгеокадастру №4-4290/15-20-СГ від 08.04.2020 року йому відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі з підстав невідповідності ім`я по батькові заявника.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року встановлено факт належності державного акту виданого на ім`я ОСОБА_3 ОСОБА_3 .

На підставі повторної заяви від 27 серпня 2020 року, наказом ГУ Держгеокадастру №4-11657/15-20-СГ від 05.11.2020 року позивачу відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі з підстав відсутності графічних матеріалів, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

Наказом ГУ Держгеокадастру №4-2618/15-21-СГ від 17.03.2021 року позивачу втретє відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі з підстав передачі земельної ділянки у комунальну власність Магдалинівської селищної ради.

На підставі відповідної заяви рішенням Магдалинівської селищної ради №890-07/VII від 07.05.2021 року позивачу відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі з підстав того, що земельна ділянки відноситься до державної власності, розпорядження якими не входить повноважень Магдалинівської селищної ради.

Кадастровий номер земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні не присвоювався, оскільки на час видачі вказаного Державного акту на право постійного користування землею система Державного земельного кадастру не функціонувала.

У 2022 році позивач звернувся до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 50 га в натурі (на місцевості) та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про цю земельну ділянку (присвоєння кадастрового номеру).

Однак, із відомостей з Державного земельного кадастру було встановлено, що на місці земельної ділянки 50 га (згідно державного акту) було сформовано дві земельні ділянки площею 45,6781 га та площею 0,4772 га, державної власності, які є сформованими, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та 1222384500:01:002:0596. Вказане також вбачається з викопіювання з публічної кадастрової карти.

У зв`язку з вказаними обставинами позивачу було повідомлено про відсутність технічної можливості внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

При проведенні землевпорядною організацією інвентаризації та формуванні земельної ділянки площею 45,6781 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та площею 0,4772 га кадастровий номер 1222384500:01:002:0596, не було враховано дані щодо площі та конфігурації земельної ділянки, які зазначено в державному акті на право постійного користування землею.

Належна позивачу на праві постійного користування земельна ділянка площею 50 га, не вилучалась, право користування на неї не припинялося, державний акт на право постійного користування землею серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД№699 не скасовувався та недійсним не визнавався.

Про виконання робіт із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, формування за їх результатами земельних ділянок позивачу ніхто не повідомляв, а про невідповідність меж земельної ділянки він дізнався лише після звернення до землевпорядної організації.

Таким чином, оскільки під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель не було враховано відомості Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД №699, щодо належної земельної ділянки площею 50 га, право на постійне користування якою у встановленому законом порядку позивач набув у 1992 році, то внаслідок такої помилки були неправильно сформовані земельні ділянки площею 45,6781 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та площею 0,4772 га , кадастровий номер 1222384500:02:002:0596.

Запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельної ділянки площею 45,6781 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та площею 0,4772 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0596, унеможливлює присвоєння кадастрового номеру належної позивачу земельної ділянки площею 50 га, виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації права постійного користування на неї, чим порушуються його права.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що через незаконність формування вказаних земельних ділянок є підстави для скасування її державної реєстрації.

Просить суд скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 45,6781 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та земельної ділянки площею 0,4772 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0596.

Ухвалою від 18.10.2022 рок відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального провадження, призначено підготовче засідання. Відповідачу запропоновано подати відзив на позову, третій особі запропоновано подати письмові пояснення.

01.11.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Магдалинівська селищна рада просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що порушень прав позивача з боку Магдалинівської селищної ради немає.

Зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222384500:01:002:0586, площею 45,6781 га з цільовим призначенням землі запасу, яка розташована за межами населеного пункту с.Марївка Новомосковського району Дніпропетровської області була сформована під час проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення та передана до Магдалинівської селищної ради відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.03.2021 року №111-ОТГ «Про внесення змін до наказу Головного управління від 28.01.2021 року №42-ОТГ». Відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку постійне користування ОСОБА_3 , державний акт ДП від 12.07.2001 року. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки відсутні.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1222384500:01:002:0596 площею 0,4772 га з цільовим призначенням землі запасу, яка розташована за межами населеного пункту с.Мар`ївка Новомосковського району Дніпропетровської області була сформована під час проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до актів приймання-передачі до Магдалинівської селищної ради не передавалася.

Тобто, інвентаризацію земельних ділянок з кадастровими номерами 1222384500:01:002:0586 та 1222384500:01:002:0596 проводило ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що призвело до порушення прав позивача, одна земельна ділянка залишилася у державній власності.

Магдалинівська селищна рада не має повноважень здійснювати скасування державної реєстрації земельних ділянок, ці повноваження покладені на Державного кадастрового реєстратора.

Отже, на підставі викладеного, можна зробити висновок, що Магдалинівська селищна рада є неналежним відповідачем, так як всі порушені прав позивача здійснені ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Відмова у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі з боку Магдалинівської селищної ради цілком законна і не оскаржується позивачем. Крім того, на момент звернення до суду, такий дозвіл з боку органів місцевого самоврядування не потрібен.

10.11.2022 року позивач ОСОБА_3 надав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом 27.05.2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, виходячи з вимог Закону, з 27.05.2021 року земельні ділянки площею 45,6781 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та площею 0,4772 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0596, які розташовані за межами населених пунктів у межах територіальної громади перейшли у комунальну власність Магдалинівської селищної ради.

Виходячи з наведеного, з 27.05.2021 року відповідач Магдалинівська селищна рада є власником земельних ділянок на підставі Закону, реєстрація яких в Державному земельному кадастрі порушує цивільне право позивача, а саме право постійного користування земельною ділянкою.

18.11.2022 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області надані письмові пояснення, де зазначається, що відповідно до відомостей державного земельного кадастру, земельні ділянки кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 площею 45,6781 га, розташована на території Магдалинівської селищної ради (Мар`ївська сільська рада) Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області; кадастровий номер 1222384500:01:002:0596 площею 0,4772 га, розташована на території Магдалинівської селищної ради (Мар`ївська сільська рада) Новомосковського (Магдалинівського району) Дніпропетровської області. Зареєстровані вказані земельні ділянки на підставі проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою у 2013 році, розробник документації ДП «Дніпропетровський інститут землеустрою». Відомості про зареєстровані речові права не надходили.

Крім того, відповідно до п.13 ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянки припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Просить прийняти рішення по справі відповідно до чинного законодавства та на розсуд суду.

Ухвалою від 08.12.2022 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухав пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено,що на підставі розпорядження представника Президента України Магдалинівського району Дніпропетровської області від 17 грудня 1992 року №368, 12 липня 2001 року позивачу було видано державний акт на право постійного користування землею серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД №699, відповідно до якого йому в постійне користування надано земельну ділянку площею 50,000 га на території Мар`ївської сільської ради для ведення фермерського господарства (а.с.7).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.04.2020 року №4-4290/15-20-СГ позивачу ОСОБА_3 відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельною ділянки в натурі (на місцевості), площею 50,0000га, що перебуває у постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ДП б/н, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД №699 від 12 липня 2001 року, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області з підстав невідповідності ім`я по батькові заявника (а.с.10).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 року у справі №179/929/20 встановлено факт належності ОСОБА_3 державного акту на право постійного користування землею серії ДП від 12 липня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД №699, який виданий на підставі розпорядження представника Президента України Магдалинівського району Дніпропетровської області №368 від 17 грудня 1992 року, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою площею 50,000 га, для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Марївської сільської ради) Магдалинівського району Дніпропетровської області (а.с.11).

Як вбачається з наказу ГУ Держгеокадастру №4-11657/15-20-СГ від 05.11.2020 року позивачу ОСОБА_3 відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 50,000 га, що перебуває у постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП №б/н від 12 липня 2021 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД №699 з підстав відсутності графічних матеріалів, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки (а.с.12).

Наказом ГУ Держгеокадастру №4-2618/15-21-СГ від 17.03.2021 року позивачу ОСОБА_3 відмовлено у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 50,000 га, що перебуває у постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП №б/н від 12 липня 2021 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД №699, з підстав передачі земельної ділянки у комунальну власність Магдалинівської селищної ради відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28 січня 2021 року №42-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» (а.с.13).

Відповідно до рішення Магдалинівської селищної ради від 07.05.2021 року позивачу відмовлено у розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з підстав того, що земельна відноситься до державної власності, розпорядження якими не входить до повноважень Магдалинівської селищної ради (а.с.14).

Як вбачається з листа виконавця робот із землеустрою ФОП ОСОБА_4 від 19.09.2022 року, відповідач був повідомлений про неможливість виконання робіт із землеустрою, оскільки відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру на місці земельної ділянки, яка надана позивачу на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ДП від 10.07.2001 року загальною площею 50,0000 га, було сформовано дві земельних ділянки площею 45,6781 га та площею 0,4772 га, державної власності, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та 1222384500:01:0023:0596 (а.с.27).

Відповідно до інформаційний довідок з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки з кадастровим номером 1222384500:01:002:0586 площею 45.6781 га та кадастровим номером 1222384500:01:002:0596 площею 0.4772 га перебувають у державній власності (а.с.8-9).

Таким чином, судом встановлено та не заперечується сторонами, що на місці земельної ділянки, яка надана позивачу на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ДП від 10.07.2001 року загальною площею 50,000 га, було сформовано дві земельних ділянки площею 45,6781 га та площею 0,4772 га, державної власності, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та 1222384500:01:0023:0596.

Пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Отже, виходячи з наведених вимог ЗК України, з 27.05.2021 року земельні ділянки площею 45,6781 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та площею 0,4772 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0596, які розташовані за межами населених пунктів у межах територіальної громади перейшли у комунальну власність Магдалинівської селищної ради.

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Враховуючи викладене, саме Магдалинівська селищна рада, як власник спірних земельних ділянок, є належним відповідачем у даній справі, тому суд вважає доводи представника відповідача в цій частині необґрунтованими.

Відповідно до ст.ст.22,23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції, діючої на дату видачі позивачу державного акту) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Пунктом 8 постанови ВР України від 13.03.1992 №220-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому законом порядку земельні ділянки у постійне користування, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

Земельний кодекс України(далі -ЗК), прийнятий 25.10.2001, визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1статті 92 ЗК).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положень статті92, пункту 6 розділуХ «Перехідні положення» ЗК(справа про постійне користування земельними ділянками) вказав, щостаття 92 ЗКне обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449(чинна до 23.07.2013). При цьому обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, передбачений пунктом 6 «Перехідних положень»ЗК, визнано неконституційним.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Згідно пп.2) ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України від 25.10.2001 з наступними змінами та доповненнями формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про землеустрій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Статтею 8 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа.

Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Крім того, згідно вимог ст.16 цього Закону кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За змістом ст.24 цього Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Оскільки право користування земельною ділянкою площею 50,000 га, яка надана позивачу у постійне користування, виникло та належним чином оформлене в 2001 році, то в силу п.2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» вона вважається сформованою.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Із 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинностіЗакону України «Про Державний земельний кадастр»державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналізуючи досліджені письмові докази судом встановлено, що ОСОБА_3 , була передана у постійне користування земельна ділянка площею 50 га, яка знаходиться на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського (Магдалинівського) району в порядку, передбаченому законом, про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею серії ДП від 10.07.2001 року, зареєстрований в державних уповноважених органах. Право постійного користування ОСОБА_3 вказаною земельною ділянкою ніким не оспорювалось і не скасовувалось.

Таким чином,оскільки підчас розробленнятехнічної документаціїіз землеустрою щодо проведення інвентаризації земель не було враховано відомості Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД№699 щодо наданої позивачу у користування земельної ділянки площею 50 га, право на постійне користування якою у встановленому законом порядку позивач набув у 2001 році, то внаслідок такої помилки були неправильно сформовані дві земельних ділянки площею 45,6781 га та площею 0,4772 га з кадастровими номерами 1222384500:01:002:0586 та 1222384500:01:0023:0596 відповідно.

А тому, запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію вказаних земельних ділянок унеможливлює присвоєння кадастрового номеру переданій позивачу у постійне користування земельній ділянці, виготовлення на неї технічної документації із землеустрою та реєстрації за ним права постійного користування нею, чим порушуються права позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч.5 ст.116 ЗК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч.3 статті 152 ЗК України).

Чинне земельне законодавство України передбачає, зокрема, такий спосіб захисту цивільного права та інтересу у сфері земельних відносин, як скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі на підставі рішення суду.

Згідно ч. 13 ст.79-1 ЗК України та ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Дії суб`єкта владних повноважень щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі врегульовані відповідними нормами Закону України «Про державний земельний кадастр», який є спеціальним законом, а тому його норми мають пріоритет над нормами загальних законодавчих актів.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 цього Закону, однією з підстав скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки є ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 №1051 визначено порядок ведення державного земельного кадастру.

Згідно пункту 50 Порядку №1051 дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Пунктами 60, 61 Порядку №1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.1).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 45,6781 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0586 та земельної ділянки площею 0,4772 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0596.

Стягнути з Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338405, юридична адреса 51100, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Магдалинівка, вул.Центральна, 32.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 39835428, юридична адреса 490006, м.Дніпро, вул.Філософська, 39-А.

Повний текст рішення суду складено 27.02.2023 року.

Суддя О.Ю. Кравченко