Постанова

від 01.03.2023 по справі 206/2009/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1901/23 Справа № 206/2009/22 Суддя у1-йінстанції - Прінь І.П. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Деркач Н.М.

суддів - Макарова М.О., Пищиди М.М.

при секретарі - Усик А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 03.03.1993 року по 29.04.2022 року перебував у трудових відносинах із КП «Комбінат виробничих підприємств». 29.04.2022 року наказом №2 від 18.04.2022 року він був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. В порушення вимог ст.ст. 47,116 КЗпП України відповідач при звільнені і до теперішнього часу не провів з ним повний розрахунок по заборгованості по заробітній платі, яка починаючи з 2020 року по день його звільнення 29.04.2022 року становить 503615,88 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач, посилаючись на ст. 117 КЗпП України просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 42005,60 грн, розрахований на день подання позову до суду на 18.07.2022 р., але по день ухвалення судового рішення, а також судові витрати у розмірі 3992,40 грн.

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» (код ЄДРПОУ 01373246, юридична адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Повітряна,5) на користь ОСОБА_1 : - заборгованість по заробітній платі в сумі 503615,88 грн. (п`ятсот три тисячі шістсот п`ятнадцять гривень 88 копійок); - середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30 червня 2022 року по 21 вересня 2022 року у сумі 75420,72 грн. (сімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять гривень 72 копійки). Вказані суми до стягнення визначені без відрахування обов`язкових податків і платежів.

Стягнуто з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» (код ЄДРПОУ 01373246, юридична адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Повітряна,5) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3992,40 грн.(три тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Стягнуто з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» (код ЄДРПОУ 01373246, юридична адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Повітряна,5) на користь держави судовий збір у розмірі 4797,97 грн. (чотири тисячі сімсот дев`яносто сім гривень 97 копійок).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2022 року у задоволенні заяви Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» про перегляд заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2022 року, відмовлено.

Не погодившись з заочним рішенням суду Колективне підприємство «Комбінат виробничих підприємств» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що із трудової книжки позивача ОСОБА_1 вбачається, що він дійсно з 03 березня 1993 року по 29 квітня 2022 року знаходився у трудових відносинах з Колективним підприємством «Комбінат виробничих підприємств».

На підставі наказу №2 від 18 квітня 2022 року був звільнений з посади головного інженера підприємства за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України.

У позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач при звільненні не надав йому довідки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на час звільнення, тому розрахунок невиплаченої заробітної плати він розрахував виходячи з довідки форми ОК-5, виданої Пенсійним Фондом України. За його підрахунком заборгованість за період з 01.01.2020 року по 29.04.2022р. становить 503615,88 грн., що підтверджується довідкою Пенсійного Фонду України форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» від 13.07.2022 року.

Також позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку починаючи з дня звільнення по день ухвалення судового рішення 21 вересня 2022 року, який за підрахунком представника позивача, виходячи з середньоденної заробітної плати 732,24 грн., становить 75420,72 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 503615,88 грн., суд першої інстанції виходив з того, що з ОСОБА_1 не проведений повний розрахунок по заробітній платі при його звільненні.

Задовольняючи позовні вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач до цього часу не виплатив позивачу усі належні йому до виплати суми заробітної плати на час звільнення, тому із відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні.

Проте, колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, останній надав суду довідку Пенсійного Фонду України форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» від 13.07.2022 року.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2022 року було витребувано у відповідача довідку про середньоденний заробіток за останні два місяці позивача та довідку про заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача.

Вищевказані відомості відповідачем надані не були, у зв`язку з чим, суд першої інстанції прийняв до уваги довідку Пенсійного Фонду України форми ОК-5.

Між тим, з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає її розмір.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №242/3051/18 та у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц.

Отже, офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 відносно ОСОБА_1 підтверджують лише його страховий стаж та не можуть бути прийняті судом, як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Щодо суті спору, відповідно до ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно ч. 2 ст. 233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року витребувано у відповідача довідку про середньоденний заробіток за останні два місяці, які передували звільненню щодо ОСОБА_1 , довідку по заборгованості по заробітній платі на день звільнення ОСОБА_1 .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 22 лютого 2023 року відповідачем було надано довідку про те, що заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 на день звільнення становить 431 070,76 грн (а.с. 156), а також довідку про середню заробітну плату за останні два місяці, які передували звільненню ОСОБА_1 , що становить 12 378,57 грн (а.с. 157).

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що позивач звернувся до суду в строк, визначений ст.233 КЗпП України, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 431 070,76 грн підлягають задоволенню, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити, оскільки такі не підтверджені будь-якими належними доказами.

Доводи представника позивача про те, що вказана сума заборгованості по заробітній платі зазначена вже з відрахуванням податків, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з наданої довідки про таке не вбачається, а інших доказів на підтвердження цього, стороною позивача суду не надано.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 117 КзПП, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Статтею 27 ЗУ Про оплату праці передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Так, 29 квітня 2022 року позивача звільнено з роботи.

Середній заробіток за час затримки розрахунку підлягає стягненню за період з 30 квітня 2022 року по 29 жовтня 2022 року, по день ухвалення рішення суду але в межах шести місяців, як це передбачено ч. 1 ст. 117 КзПП.

Останніми двома повністю відпрацьованими місяцями роботи позивача є лютий 2022 року, в якому було 20 робочих днів та березень 2022 року, в якому було 22 робочих дні.

Нарахована заробітна плата, у відповідності до довідки ОК-5 та довідки відповідача про середню заробітну плату за останні два місяці складала по 15 377,11 грн як за лютий так і за березень місяць 2022 року.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача становить 15 377,11 грн х 2 : 42 робочих дні = 732,24 грн.

Середній заробіток за час затримки розрахунку ОСОБА_1 з 30 квітня 2022 року по 29 жовтня 2022 року включно становить 95 191,20 грн (732,24 х 130 робочих днів).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30 квітня 2022 року по 29 жовтня 2022 року включно в сумі 95 191,20 грн, вказана сума до стягнення визначена без відрахування обов`язкових податків і платежів.

Колегія суддів не приймає до уваги довідку про середньоденну заробітну плату позивача надану відповідачем у судовому засіданні 01 березня 2023 року, оскільки остання суперечить іншим доказам, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» слід задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стягнувши з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» на користь ОСОБА_1 - заборгованість по заробітній платі в сумі 431 070 грн 76 копійок; - середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30 червня 2022 року по 29 жовтня 2022 року у сумі 95 191 грн 20 копійок, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн ( квитанція №76 від 15.07.2022 року) та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 992 грн 40 копійок, а також з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» на користь держави судовий збір у розмірі 4 270 грн. 22 копійки, з розрахунку загальної суми задоволених судом позовних вимог майнового характеру 526 261,96 грн. ( 431 070 грн 76 копійок + 95 191 грн 20 копійок) загальна сума судового збору має становити 5 262,62 грн. - 992,40 грн. стягнутих на користь ОСОБА_1 = 4 270 грн. 22 копійки.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» - задовольнити частково.

Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2022 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» (код ЄДРПОУ 01373246, юридична адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Повітряна,5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ):

- заборгованість по заробітній платі в сумі 431 070 грн (чотириста тридцять одна тисяча сімдесят гривень) 76 копійок;

- середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30 червня 2022 року по 29 жовтня 2022 року у сумі 95 191 грн (дев`яносто п`ять тисяч сто дев`яносто одна гривня) 20 копійок.

Вказані суми до стягнення визначені без відрахування обов`язкових податків і платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» (код ЄДРПОУ 01373246, юридична адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Повітряна,5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень) та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 992 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 копійок.

Стягнути з Колективного підприємства «Комбінат виробничих підприємств» (код ЄДРПОУ 01373246, юридична адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Повітряна,5) на користь держави судовий збір у розмірі 4 270 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят гривень) 22 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Деркач

М.О. Макаров

М.М. Пищида