Рішення

від 28.02.2023 по справі 504/355/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" лютого 2023 р. Справа № 504/355/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Котлярової І.Ю.,

за участі секретарів: Тищенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яресько Тарас Віталійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ЯреськоТ.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого, зазначив, що 04.11.2021 року позивачу з додатку «Дія» стало відомо, що щодо неї приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. було відкрито виконавче провадження № 67398183. Виконавче провадження відкрито та здійснено примусове виконання на підставі виконавчого напису від 23.09.2021 року № 39939 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 29050,00 грн. Позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в зв`язку із порушенням приватним нотаріусом порядку вчинення оспорюваного виконавчого напису, що є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Представник позивача вказує, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з грубим порушенням порядку вчинення такої нотаріальної дії. Виконавчий напис було вчинено на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений. Тобто, на даний час не існує жодної нотаріально-посвідченої угоди, укладеної між позивачем та відповідачем. Так, у порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, визначений відповідачем, є безспірним. Приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Не надсилання вимоги відповідачем про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило позивача можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача щодо розміру заборгованості. На підставі викладеного просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. зареєстрований в реєстрі за № 29939 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі - 29 050, 00 грн. Крім того, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 488, 60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.10.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника до суду надійшла заява, в якій просив розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходиться у матеріалах справи, заяви про розгляд справи за відсутності їх представника до суду не надходило, не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву тому суд, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Треті особи в судове засідання також не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що23.09.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 29939, посилаючись на ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію від 03.09.2015 року.

За цим написом нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро»</a>, заборгованість за кредитним договором № АG 2798043 від 20.01.2020 року, номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії LI883689 за період з 04.03.2020 року по 06.08.2021 року у загальному розмірі 29 050, 00 грн.

04.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В.винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67398183 з виконання виконавчого напису № 29939, виданого 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро»</a>, заборгованість у загальному розмірі 29 050, 00 грн.

Відповідно до статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 №12-5 гс 21.

З доводів позивача та долученого до матеріалів справи кредитного договору встановлено, що кредитний договір № АG 2798043 від 20.01.2020 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро»та ОСОБА_1 нотаріально не посвідчувався, тому, як наслідок у нотаріуса не було законних підстав для вчинення виконавчого напису.

Відповідач ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро»в судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву позивача не надав, як і не надав суду жодного належного та допустимого доказу в підтвердження тому, що останнім було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису усіх необхідних для цього документів, у тому числі оригінал кредитного договору.

Крім того, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 23.09.2021 року була обумовлена й іншими обставинами.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається. як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник відповідача в судове засідання не з`явися, не скористався своїм правом та не направив на адресу суду будь-які докази на спростування доводів позивача.

Суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджений судовий збір, у розмірі 992, 40 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення на її користь понесених витрат на правову допомогу, судом зазначається наступне.

За змістом ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналізуючи викладені норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів. За відсутності таких доказів, сторона має право подати їх до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови наявності відповідної заяви, яка зроблена стороною до закінчення судових дебатів.

Заявлена сума на правову допомогу в розмірі 5000, 00 гривень підтверджується, наданими суду доказами: копією договору про надання правничої (правової) допомоги № 2152 від 14.05.2021 року укладеного між адвокатом Яресько Тарасом Віталійовичем та Облак Ольгою Євгенівною, копією додатку № 4 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 2152 від 14.05.2021 року, згідно якого гонорар за домовленістю сторін складає 5000, 00 грн., копією акта приймання-передачі послуг від 03.02.2022 року №-01, копією квитанції № 03/02/22 від 03.02.2022 року, з якої вбачається, що адвокатом Яресько Тарасом Віталійовичем прийнято від ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 2152 від 14.05.2021 року суму 5 000, 00 гривень, копією ордеру серії АІ № 1213415 від 03.02.2022 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8815/10.

Отже, судом встановлено, що з боку позивача дійсно були понесені судові витрати на правничу допомогу, розмір яких склав 5000, 00 гривень.

Відтак, з урахуванням критеріїв співмірності та складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості вчинених ним дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що вказані витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5000, 00 грн. є належним чином обґрунтованими і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих - написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яресько Тарас Віталійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, 23 вересня 2021 року за реєстровим № 29939, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро»</a>, заборгованість у загальному розмірі 29 050, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»</a>на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривень 40 (сорок) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»</a>на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 27.12.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»</a>(код ЄДРПОУ 41350844, адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3-А).

Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (адреса: 02068, м. Київ, пр.-т Григоренка, 15 прим. 3), Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович(65082, Одеська область, м. Одеса, вул. Гоголя, 19 оф. 1).

Суддя І.Ю. Котлярова