Рішення

від 28.02.2023 по справі 707/220/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/220/23

2/707/228/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання Проценко В.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу приміщенніЧеркаського районногосуду Черкаськоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРЕПТ» про стягнення заборгованості в сумі 667 326 грн 00 коп.,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «ДРЕПТ», у якій просить суд стягнути з ТОВ «ДРЕПТ» на його користь суму боргу, з урахуванням пені у вигляді 3 % річних та інфляційних збитків, у загальному розмірі 667 326 грн 00 коп., а також судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31 серпня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «ДРЕПТ» було укладено Договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 1. Відповідно до вказаного Договору позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк. Пунктом 2.1. Договору № 1 передбачено, що сума позики становить 210 000 грн 00 коп. Відповідно до п. 5.1. вказаного Договору позика повертається позикодавцю готівкою у строк, визначений у п. 4.1. цього договору. Пунктом 4.1. Договору закріплено, що строк позики становить 3 (три) календарні місяці з моменту находження суми позики на банківський рахунок позичальника. Відповідно до банківських квитанцій № 192F8Е3912 від 31 серпня 2020 року на суму 150 000 грн 00 коп. та № 18А3С237ВА від 15 вересня 2020 року на суму 60 000 грн 00 коп. позивач вніс на банківський рахунок відповідача 210 000 грн 00 коп. фінансової допомоги згідно Договору позики № 1 від 31 серпня 2020 року. Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти у сумі 210 000 грн 00 коп. не пізніше 15 грудня 2020 року.

Окрім того, між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 2 від 15 вересня 2020 року. Згідно з умовами вказаного Договору позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути її у визначений цим договором строк. Пунктом 2.1. Договору № 2 передбачено, що сума позики становить 40 000 грн 00 коп. Відповідно до п. 5.1. вказаного Договору позика повертається позикодавцю готівкою у строк, визначений у п. 4.1. цього договору. Пунктом 4.1. Договору закріплено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк до 31 листопада 2020 року. Відповідно до банківської квитанції № 18А70С37С8 від 15 вересня 2020 року на суму 39 500 грн 00 коп., позивач вніс на банківський рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу згідно Договору позики № 2 від 15 вересня 2020 року. Таким чином, на переконання позивача, відповідач повинен був повернути йому грошові кошти у сумі 39 500 грн 00 коп. не пізніше 30 листопада 2020 року.

У подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 3 від 22 січня 2021 року. Відповідно до вказаного Договору, позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк. Пунктом 2.1. Договору № 3 передбачено, що сума позики становить 224 000 грн 00 коп. Відповідно до п. 5.1. вказаного Договору позика повертається Позикодавцю готівкою у строк, визначений у п. 4.1. цього договору. Пунктом 4.1. Договору закріплено, що строк позики становить 2 (два) календарні місяці з моменту надходження суми позики на банківський рахунок позичальника. Відповідно до банківської квитанції № 1Т002ХАU від 22 січня 2021 року на суму 224 000 грн 00 коп. позивач вніс на банківський рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу згідно Договору позики № 3 від 22 січня 2021 року. Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти у сумі 224 000 грн 00 коп. не пізніше 22 березня 2021 року.

Позивач наголошує, що він, зважаючи на вищевказані умови, належним чином виконав свої зобов`язання за Договорами № 1, № 2 та № 3, надавши відповідачу позику у встановленому вказаними Договорами розмірі, а відповідач, отримавши на розрахунковий рахунок грошові кошти, не здійснив їх повернення позивачу у встановлений договорами строк, чим допустив утворення заборгованості.

09 листопада 2022 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія про сплату заборгованості за договорами позики в сумі 473 500 грн 00 коп., однак відповідач на дану претензію не відреагував та грошові кошти позивачу не повернув.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 30 січня 2023 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 28 лютого 2023 року за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову /а.с. 41-43/.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за його місцезнаходженням /а.с. 48/.

Крім того,про відкриттяпровадження усправі таможливість отриманнякопій процесуальнихдокументів іпозовної заявиз додаткамиу приміщеннісуду відповідачабуло додатковоповідомлено черезоголошення наофіційному веб-порталісудової владиУкраїни упорядку,визначеному частиноюодинадцятою статті128ЦПК України/а.с.46/,а також шляхомскерування копіїпозовної заявиз додатками,копії ухвалисуду від30.01.2023та відповідногоповідомлення наофіційну електроннуадресу ТОВ«ДРЕПТ» /а.с. 45/.

Факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об`єктивними причинами, а є наслідком суб`єктивної поведінки відповідача.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а, відтак, відповідно до вимог частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 31 серпня 2020 року між позивачем фізичною особою ОСОБА_1 , який діє від свого імені та на підставі власного волевиявлення (надалі позикодавець), з однієї сторони, та відповідачем ТОВ «ДРЕПТ» в особі директора Садової Т.О., яка діє на підставі статуту (надалі позичальник), з іншої сторони, було укладено Договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 1.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Згідно з п. 1.2. цього Договору позика надається позичальнику на безвідсотковій (безоплатній) основі.

Пунктами 2.1., 2.2. зазначеного вище Договору визначено, що сума позики становить 210 000 грн 00 коп. У разі, якщо фактичний розмір позики, наданої позичальнику за цим договором, виявиться меншим, ніж це зазначено у п. 2.1., сумою позики вважатиметься фактично надана сума коштів.

За змістом п. 3.2. Договору позика надається в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок.

Відповідно до п. 5.1 вказаного Договору позика повертається позикодавцю готівкою у строк, вказаний в п. 4.1. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору закріплено, що строк позики становить 3(три)календарні місяці з моменту находження суми позики на банківський рахунок позичальника.

Згідно з п. 6 Договору він набуває чинності з моменту перерахування суми позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання /а.с. 6-8/.

Із копій банківських квитанцій № 192F8Е3912 від 31 серпня 2020 року на суму 150 000 грн 00 коп. та № 18А3С237ВА від 15 вересня 2020 року на суму 60 000 грн 00 коп. вбачається, що позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача фінансову допомогу згідно Договору № 1 від 31 серпня 2020 року в загальному розмірі 210 000 грн 00 коп. /а.с. 17/.

Відтак, зважаючи на те, що сума позики у повному обсязі надійшла на рахунок відповідача 15 вересня 2020 року, суд констатує, що згідно з п. 4.1. Договору позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти у сумі 210 000 грн 00 коп. не пізніше 15 грудня 2020 року.

Окрім того, 15вересня 2020року між позивачем фізичною особою ОСОБА_1 , який діє від свого імені та на підставі власного волевиявлення (надалі позикодавець), з однієї сторони, та відповідачем ТОВ «ДРЕПТ» в особі директора Садової Т.О., яка діє на підставі статуту (надалі позичальник), з іншої сторони, було укладено Договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 2.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Згідно з п. 1.2. цього Договору позика надається позичальнику на безвідсотковій (безоплатній) основі.

Пунктами 2.1., 2.2. зазначеного вище Договору визначено, що сума позики становить 40 000 грн 00 коп. У разі, якщо фактичний розмір позики, наданої позичальнику за цим договором, виявиться меншим, ніж це зазначено у п. 2.1., сумою позики вважатиметься фактично надана сума коштів.

За змістом п. 3.2. Договору позика надається в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок.

Відповідно до п. 5.1 вказаного Договору позика повертається позикодавцю готівкою у строк, вказаний в п. 4.1. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору закріплено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк до 31 листопада 2020 року.

Згідно з п. 6 Договору він набуває чинності з моменту перерахування суми позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання /а.с. 9-11/.

Із копії банківської квитанції № 18А70С37С8 від 15 вересня 2020 року вбачається, що позивач перерахував на банківський рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу згідно Договору позики № 2 від 15 вересня 2020 року в сумі 39 500 грн 00 коп. /а.с. 16/.

Відтак, зважаючи на те, що фактичний розмір позики, наданої позичальнику за цим Договором, виявиться меншим, ніж зазначений у п. 2.1., згідно з п. 2.2. даного Договору сумою позики вважається фактично надана сума коштів у розмірі 39 500 грн 00 коп.

Що ж до кінцевої дати повернення вказаної позики, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2018 року в справі № 927/490/18 зауважив, що прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Отже, останнім днем, коли відповідач мав повернути позивачу відповідну суму грошових коштів, є 31 листопада 2020 року, а не 30 листопада 2020 року, як стверджує позивач.

Також, 22січня 2021року між позивачем фізичною особою ОСОБА_1 , який діє від свого імені та на підставі власного волевиявлення (надалі позикодавець), з однієї сторони, та відповідачем ТОВ «ДРЕПТ» в особі директора Садової Т.О., яка діє на підставі статуту (надалі позичальник), з іншої сторони, було укладено Договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 3.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Згідно з п. 1.2. цього Договору позика надається позичальнику на безвідсотковій (безоплатній) основі.

Пунктами 2.1., 2.2. зазначеного вище Договору визначено, що сума позики становить 224 000 грн 00 коп. У разі, якщо фактичний розмір позики, наданої позичальнику за цим договором, виявиться меншим, ніж це зазначено у п. 2.1., сумою позики вважатиметься фактично надана сума коштів.

За змістом п. 3.2. Договору позика надається в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок.

Відповідно до п. 5.1 вказаного Договору позика повертається позикодавцю готівкою у строк, вказаний в п. 4.1. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору закріплено, що строк позики становить 2(два)календарні місяці з моменту находження суми позики на банківський рахунок позичальника.

Згідно з п. 6 Договору він набуває чинності з моменту перерахування суми позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання /а.с. 12-14/.

З копії банківської квитанції № 1Т002ХАU від 22 січня 2021 року встановлено, що позивач перерахував на банківський рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу згідно Договору позики № 3 від 22 січня 2021 року в сумі 224 000 грн 00 коп. /а.с. 15/.

Відтак, суд констатує, що згідно з п. 4.1. Договору позики (поворотної фінансової допомоги) № 3 відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти у сумі 224 000 грн 00 коп. не пізніше 22 березня 2021 року.

09 листопада 2022 року позивачем ОСОБА_1 було направлено на адресу відповідача ТОВ «ДРЕПТ» претензію за вих. № 1 від 08 листопада 2022 року про сплату заборгованості за договорами позики в сумі 473500 грн 00 коп., яка залишена останнім без реагування /а.с. 18-19, 20, 21/.

Доказів відшкодування відповідачем позивачеві вказаних коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першоїстатті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першоюстатті 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту частини першоїстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 627 ЦК України закріплено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Відтак, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду: від 18 квітня 2018 року в справі № 518/1647/15-ц(провадження№ 61-4576св18), від27червня 2018рокув справі № 712/14562/17-ц (провадження № 61-26174ск18), від 08 липня 2019 року в справі № 524/4946/16-ц (провадження № 61-20376св18), та від 06 квітня 2020 року в справі № 464/5314/17.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 у справі № 6-1967цс15.

З Договорів позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 від 31 серпня 2020 року, № 2 від 15 вересня 2020 року та № 3 від 22 січня 2021 року вбачається, що вони підписані позичальником ТОВ «ДРЕПТ» в особі директора Садової Т.О. У них зазначена сума позики, порядок її надання, а також строк та порядок її повернення.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст Договорів позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 від 31 серпня 2020 року, № 2 від 15 вересня 2020 року та № 3 від 22 січня 2021 року і оцінивши усі доводи, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договорів позики.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 1049ЦК Українивстановлено,що задоговором позикина позичальниковілежить обов`язокповернути сумупозики устрок тав порядку,що передбаченідоговором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За приписами частини третьої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою та другоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно довимог частинипершої тадругої статті625ЦК Україниборжник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року в справі № 757/42885/19 (провадження № 61-1411св21), з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), зроблено висновок, що: «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

Пунктами 1, 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом; розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2022 року в справі № 447/2222/20 (провадження № 61-19906св21) зазначено, що грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора. За правилами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Підсумовуючи, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами у справі договорів позики та факт порушення відповідачем їхніх умов у частині повернення грошових коштів, а тому позивач є таким, що набув права вимоги заборгованості за вказаним договорами.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком суми заборгованості за Договорами позики (поворотної фінансової допомоги), заборгованість відповідача перед позивачем складається із суми боргу в розмірі 473500 грн 00 коп., пені у вигляді 3 % річних та інфляційних збитків у сумі 193 826 грн 00 коп., із них:

- за Договоромпозики (поворотноїфінансової допомоги)№ 1від 31серпня 2020року основна сумазаборгованості складає 210 000 грн 00 коп., 3%річних (з 15.12.2020до 31.12.2020 210 000,00 грн х 3 % х 17 : 366 : 100, з 01.01.2021до 23.11.2022 210 000,00 грн х 3 % х 692 : 365 : 100) становить 12 236 грн 73 коп.; інфляційне збільшення: 210 000,00 х 1.38589485 - 210 000,00 = 81037 грн 92 коп.;

- за Договоромпозики (поворотноїфінансової допомоги)№ 2від 15вересня 2020року основна сумазаборгованості складає 39500 грн 00 коп., 3%річних (з 30.11.2020до 31.12.2020 39 500,00 х 3 % х 32 : 366 : 100 та з 01.01.2021до 23.11.2022 39 500,00 х 3 % х 692 : 365 : 100) становить 2350 грн 24 коп., інфляційне збільшення: 39 500,00 х 1.38589485 - 39 500,00 = 15242 грн 85 коп.;

- за Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 3 від 22 січня 2021 року основна сума заборгованості складає 224000 грн 00 коп., 3%річних (з 22.03.2021до 23.11.2022 224 000,00 х 3 % х 612 : 365 : 100) становить 11267 грн 51 коп., інфляційне збільшення: 224000,00 х 1.32004076 - 224 000,00 = 71689 грн 13 коп.

Між тим, слід зазначити, що 24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

У подальшому цей строк був неодноразово продовжений і триває до даного часу.

15 березня 2022 року був прийнятий Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17 березня 2022 року, а, отже, діяв на час звернення позивача з даним позовом до суду.

Вказаним законом, зокрема, доповнено пунктом 18 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, відповідно до якого у періоддії вУкраїні воєнного,надзвичайного станута утридцятиденний строкпісля йогоприпинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана норма є імперативною та підлягає безумовному застосуванню судом, навіть якщо про це не просить відповідач.

Окремо суд наголошує, що за змістом статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, а тому право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 від 31 серпня 2020 року у позивача виникло з 16 грудня 2020 року, за Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 2 від 15 вересня 2020 року з 01 грудня 2020 року, за Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 3 від 22 січня 2021 року з 23 березня 2021 року.

З урахуваннямнаведеного,суд вважає,що вимогипозивача вчастині стягненняіз відповідача3%річних таінфляційних втратпідлягають дозадоволення частково,а саме: за Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 від 31 серпня 2020 року за період з 16 грудня 2020 року до 23 лютого 2022 року; за Договоромпозики (поворотноїфінансової допомоги)№ 2від 15вересня 2020року за періодз 01грудня 2020року до23лютого 2022року; за Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 3 від 22 січня 2021 року за період з 23 березня 2021 року до 23 лютого 2022 року; а за період з 24 лютого 2022 року до 23 листопада 2022 року підлягають списанню останнім.

За Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 від 31 серпня 2020 року:

1) інфляційні збитки за період з 16 грудня 2020 року до 23 лютого 2022 року складають 27780,19грн та розраховані судом за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.13228661

Інфляційне збільшення:

210 000,00 x 1.13228661 - 210 000,00 = 27 780,19 грн.

2)3%річних = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання: з 16/12/2020 до 31/12/2020

210 000,00 x 3 % x 16 : 366 : 100 = 275,41 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання: з 01/01/2021 до 23/02/2022

210 000,00 x 3 % x 419 : 365 : 100 = 7 232,05 грн.

Всього 3 % річних: 7 507,46 грн.

За Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 2 від 15 вересня 2020 року:

1)інфляційні збитки за період з 01 грудня 2020 року до 23 лютого 2022 року складають 5627грн 85коп. та розраховані судом за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.14247719

Інфляційне збільшення:

39 500,00 x 1.14247719 - 39 500,00 = 5 627,85 грн.

2)3%річних = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання: з 01/12/2020 до 31/12/2020

39 500,00 x 3 % x 31 : 366 : 100 = 100,37 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання: з 01/01/2021 до 23/02/2022

39 500,00 x 3 % x 419 : 365 : 100 = 1 360,32 грн.

Всього 3 % річних: 1 460,68 грн.

За Договором позики (поворотної фінансової допомоги) № 3 від 22 січня 2021 року:

1)інфляційні збитки за період з 23 березня 2021 року до 23 лютого 2022 року складають 19754 грн 49 коп. та розраховані судом за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.08818968

Інфляційне збільшення:

224 000,00 x 1.08818968 - 224 000,00 = 19 754,49 грн.

2)3%річних = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання: з 23/03/2021 до 23/02/2022

224 000,00 x 3 % x 338 : 365 : 100 = 6 222,90 грн

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРЕПТ» на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість за Договорами позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 від 31 серпня 2020 року, № 2 від 15 вересня 2020 року та № 3 від 22 січня 2021 року в загальному розмірі 541853грн 57коп.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову (на 81,19 %), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5 418 грн 02 коп. (6673,26 х 81,19 %).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

ПозовОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРЕПТ» про стягнення заборгованості в сумі 667 326 грн 00 коп. задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«ДРЕПТ» на користь позивача ОСОБА_1 суму заборгованості за Договорами позики (поворотної фінансової допомоги) № 1 від 31 серпня 2020 року, № 2 від 15 вересня 2020 року та № 3 від 22 січня 2021 року в загальному розмірі 541853 (п`ятсот сорок одна тисяча вісімсот п`ятдесят три) гривні 57 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«ДРЕПТ» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 418 (п`ять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 02 копійки.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРЕПТ», місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 1, смт. Ірдинь, Черкаський район, Черкаська область; код ЄДРПОУ: 38589420.

Суддя: Т. А. Миколаєнко