Ухвала

від 28.02.2023 по справі 914/1684/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"28" лютого 2023 р. Справа №914/1684/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.,

суддів: Бойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

позивача: адвоката Талалаєва О.Ю.,

відповідача: Денис Н.В.

інші учасники справи: не з`явились,

розглянувши заяву Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

при розгляді апеляційної скарги Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації від 23.08.2022 №30-12449/0/2-22(вх. суду від 24.08.2022 №01-05/2094/22)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 (суддя Артимович В.М., м. Львів)

у справі № 914/1684/19

за позовом: Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс", м. Львів

до відповідача: Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

-фізична особа-підприємець Мазан Василь Олегович,

-фізична особа-підприємець Гангур Петро Михайлович,

-фізичну особа-підприємець Дейнека Леся Володимирівна,

-фізична особа-підприємець Івахів Петро Васильович,

-фізична особа-підприємець Лехів Володимир Ярославович,

-фізична особа-підприємець Мигаль Василь Романович,

-фізична особа-підприємець Чучман Володимир Петрович,

-фізична особа-підприємець Бровка Микола Вікторович,

-Товариство з обмеженою відповідальністю "В.В. Транс-Компані",

-Товариство з обмеженою відповідальністю "ВР Компані",

-Фермерське господарство "Агро Захід Буг",

-Приватне підприємство "АМ-Груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

про: стягнення 1 956 378,20 грн.

ВС Т А Н О В И В :

У провадженні Західного апеляційного господарського суду в складі колегії суддів: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г. перебуває апеляційна скарга Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 у справі № 914/1684/19.

Ухвалою від 21.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" про закриття апеляційного провадження та відкладено розгляд справи на 28.02.2023.

28.02.2023 від ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Заява обгрунтована тим, що колегія суддів порушила принцип правової визначеності, коли повторно прийняла апеляційну скаргу, прийняла таку від правонаступника, який вже скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, поновила строк на апеляційне оскарження рішення з пропуском такого у 8 місяців та продовжила апелянту строк для сплати судового збору, хоча такі дії суду, на думку заявника, є нетиповими для вказаної колегії при вирішенні інших справ(зокрема, посилається на ухвалу від 20.08.2019 у справі №907/515/17, якою колегія суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Матущака О.І. закрито апеляційне провадження у справі у зв`язку з тим, що оскаржуваним рішенням не вирішувались питання про права і обов`язки правонаступника). При цьому, заявник вказує, що суд не взяв до уваги позицію Верховного Суду щодо неможливості повторного оскарження правонаступником судового рішення та не застосував норми права щодо відмови у відкритті апеляційного провадження. Також заявник посилається на те, що суддя Бонк Т.Б. входила до складу суду при вирішенні іншої, пов`язаної справи №914/2309/19, в межах якої категорично висловлена позиція щодо позивача.

У зв`язку з чим позивач вважає, що судочинство у даній справі здійснюється з упередженим ставленням до нього, що виключає можливість довіри до справедливого вирішення спору у даній справі безстороннім судом та є підставою для відводу.

У судовому засіданні 28.02.2023 представник позивача підтримала доводи, викладені у заяві про відвід.

Представник скаржника заперечила щодо такої заяви.

Враховуючи норми ч. 3 ст. 39 ГПК України, згідно з якою якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, апеляційний суд, розглянувши заяву ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" про відвід колегії суддів, відхиляє її з огляду на наступне.

За приписами частин другої та третьої статті 38 ГПК України судді може бути заявлено відвід учасниками справи з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною першою статті 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Поряд з цим, за приписами частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24 травня 1989 року у справі «Хаушильд проти Данії»).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини від 24 травня 1989 року у справі «Хаушильд проти Данії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, а заявник таких доказів не наводить.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 поновлено Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 у справі № 914/1684/19 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.

Поновлюючи скаржнику строк, суд встановив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2022 замінено боржника у виконавчому документі - наказі Господарського суду Львівської області у справі № 914/1684/19 від 08.06.2022 з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на правонаступника - Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації(далі- Департамент паливно-енергетичного комплексу). Відтак суд вказав, що Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації набув статус учасника у даній справі з 03.08.2022. В свою чергу, апеляційна скарга подана 24.08.2022.

В подальшому позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про закриття апеляційного провадження, посилаючись на те, що відповідач вже скористався своїм правом на оскарження рішення у даній справі, тому повторне оскарження такого є протиправним та незаконним, порушує принцип правової визначеності і права позивача на виконання рішення. За результатом розгляду вказаного клопотання апеляційний суд ухвалою від 21.02.2023 відмовив у його задоволенні, зазначивши, що апеляційна скарга Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 була повернена у зв`язку з неусуненням недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги (неподанням суду доказів сплати судового збору в сумі 43 269,53 грн) і норми чинного ГПК України не передбачають заборони на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо така була повернена апеляційним судом.

Щодо посилань заявника на участь судді Бонк Т.Б. у розгляді іншої, пов`язаної справи №914/2309/19, апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду справи № 914/2309/19 були позовні вимоги ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" до Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації про внесення змін до пункту 2.1 договору про відшкодування додаткових витрат та вивезення твердих побутових відходів № 21 від 20.07.2017, за результатом розгляду яких рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Вказане рішення залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Дубник О.П., суддів Бонк Т.Б. та Гриців В.М.) та постановою Верховного Суду від 02.03.2021. Водночас предметом розгляду даної справи №914/1684/19 є вимоги ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" до Департаменту розвитку (замінено правонаступником - Департаментом паливно-енергетичного комплексу) про стягнення 1 956 378,20 грн заборгованості з відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів, в межах якої суд досліджує обставини виконання сторонами договору № 21 від 20.07.2017.

Як зазначено вище, приписами ч.4 ст.35 ГПК імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

В ухвалі від 15.11.2022 у справі № 923/719/17 Верховний Суд вказав, що доводи сторони щодо необхідності відводу суддів саме з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Таким чином, незгода позивача з судовими рішеннями щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, прийняття апеляційної скарги, відмови у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження, участь судді Бонк Т.Б. у справі №914/2309/19, не може бути підставою для відводу колегії суддів без надання доказів проявлення суддями саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї з сторін.

Водночас, доказів на підтвердження необ`єктивності чи упередженості заявником до матеріалів заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г. заявником не надано. Відтак, істинність тверджень заявника документально не підтверджена та недоведена належними та допустимими доказами відповідно до статей 73-80 ГПК України.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які викликали б сумнів у неупередженості колегії суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г. при розгляді справи №914/1684/19.

Після оголошення судом в судовому засіданні 28.02.2023 рішення щодо відмови у задоволенні заяви позивача про відвід колегії суддів представники сторін надали свої пояснення щодо суті спірних правовідносин, зокрема, представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечила щодо них.

З метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх матеріалів справи, забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 216, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні заяви Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

2.Розгляд справи відкласти на 07.03.2023 о 11:00.

3.Копію ухвали надіслати учасникам справи.

4.Неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

Судді С.М. Бойко

Г.Г. Якімець