Постанова

від 07.03.2023 по справі 914/1684/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. Справа №914/1684/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

позивача: адвоката Талалаєва О.Ю.,

відповідача: Денис Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації від 23.08.2022 №30-12449/0/2-22(вх. суду від 24.08.2022 №01-05/2094/22)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 (суддя Артимович В.М., м. Львів)

у справі № 914/1684/19

за позовом: Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс, м. Львів

до відповідача: Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, (замінено правонаступником - Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації), м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

-фізична особа-підприємець Мазан Василь Олегович,

-фізична особа-підприємець Гангур Петро Михайлович,

-фізичну особа-підприємець Дейнека Леся Володимирівна,

-фізична особа-підприємець Івахів Петро Васильович,

-фізична особа-підприємець Лехів Володимир Ярославович,

-фізична особа-підприємець Мигаль Василь Романович,

-фізична особа-підприємець Чучман Володимир Петрович,

-фізична особа-підприємець Бровка Микола Вікторович,

-Товариство з обмеженою відповідальністю В.В. Транс-Компані,

-Товариство з обмеженою відповідальністю ВР Компані,

-Фермерське господарство Агро Захід Буг,

-Приватне підприємство АМ-Груп

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

про: стягнення 1 956 378,20 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У серпні 2019року ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації про стягнення 1 956 378,20 грн заборгованості з відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів(далі-ТПВ).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з ухвалою Львівської міської ради від 29.06.2017 № 2163 «Про організацію вивезення твердих побутових відходів у м. Львові на період до 30.06.2019» Львівській обласній державній адміністрації було передано повноваження щодо вирішення питань збирання, зважування, вивезення, зберігання та захоронення твердих побутових відходів, у тому числі, - Львівському обласному бюджету за рахунок міського бюджету Львова було надано субвенцію для відшкодування виконавцям фактично наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Враховуючи зазначену ухвалу № 2163, Львівська обласна рада ухвалила рішення від 31.07.2017 № 482 про запровадження Програми заходів для налагодження системи поводження з ТПВ у м. Львові на 2017-2019 роки (надалі - Програма), яким виділила відповідачу 150 000 000,00 грн субвенції для забезпечення збору та вивезення сміття і відходів.

На підставі вказаних Програми та ухвали Львівської міської ради від 29.06.2017 № 2163 сторони уклали договір № 21 від 20.07.2017 про відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів, на виконання умов якого позивач у червні 2019року надав відповідачу послуги з перевезення твердих побутових відходів (вивезення з м. Львова) на загальну суму 1 956 378,20 грн, які відповідач відмовився оплатити.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 у справі № 914/1684/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс 1 923 090,00 грн заборгованості та 28 846,35 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог в сумі 33 288,20 грн відмовлено. Сплачений судовий збір в сумі 499,32 грн покладено на позивача.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, відповідач не оплатив наданих позивачем транспортних послуг у червені 2019 року (вивезення 15 98 160 кг твердих побутових відходів на відстань 128 206 км) на загальну суму 1 923 090 грн. у т.ч. ПДВ (128206 км х 15 грн./км), зокрема, суд вказав про відсутність в матеріалах справи доказів відшкодування понесених фактично позивачем додаткових витрат за період з 09.06.2019 по 30.06.2019. Дослідивши підписані сторонами акти щодо відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова № 19579 від 09.07.2019, № 19611 від 09.07.2019, №22284 від 09.07.2019, в яких зазначено періоди з 01.06.2019 до 10.06.2019, з 11.06.2019 до 20.06.2019, з 21.06.2019 до 30.06.2019, суд встановив, що фактично до вказаних актів долучено реєстри товарно-транспортних накладних та відповідні товарно-транспортні накладні за період з 11.05.2019 по 08.06.2019. Крім того, суд вказав, що повертаючи позивачу листом від 30.07.2019 № 15-1409/0/2-19 подані ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» документи для відшкодування фактичних додаткових витрат (реєстри товарно-транспортних накладних, акт надання послуг зважування твердих побутових відходів від 30.06.2019 № 35, товарно-транспортні накладні у завірених копіях із GPS-маршрутами ТЗ згідно даними системи моніторингу «FREETRACK»), відповідач зазначив лише, що такі документи не відповідають вимогам Програми та Порядку, без вказівки, у чому саме полягає невідповідність, яких конкретно документів та яким конкретно вимогам не відповідають такі документи. Відтак суд вказав, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором № 21 в сумі 19 23 090,00 грн. В частині стягнення 33 288,20 грн згідно з актом №35 від 30.06.2019, суд вказав, що це вартість послуг зважування ТПВ, водночас договором сторони не передбачили порядку розрахунку витрат на зважування відходів відповідно до затвердженого тарифу.

У лютому 2022 року з підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач- Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації оскаржив рішення суду першої інстанції, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 апеляційну скаргу Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації повернено у зв`язку з неусуненням недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги (неподанням суду доказів сплати судового збору в сумі 43 269,53 грн).

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 08.06.2022 про стягнення з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс 1 923 090,00 грн заборгованості та 28846,35 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2022 задоволено заяву ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс про заміну сторони у виконавчому документі та замінено боржника у виконавчому документі - наказі Господарського суду Львівської області у справі № 914/1684/19 від 08.06.2022 з Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на правонаступника - Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.

24.08.2022 Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації оскаржив рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що 05.07.2019 сторони підписали додаткову угоду №30 до договору №21, в якій погодили ціну договору, зокрема, що за період січня-червня 2019 до відшкодування підлягали 19 657 202,29грн, з яких 2 108 987,79грн за червень 2019року і така сума 16.07.2019 згідно з відповідними платіжними дорученнями була сплачена відповідачем. Відтак Департамент вказує, що всі його зобов`язання по договору №21 виконані належним чином. Крім того, апелянт вказує, що за результатом розгляду поданого ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс» позову про внесення змін до п.2.1 договору в частині його ціни за послуги, надані у червні 2019року, рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 у справі №914/2309/19, яке набрало законної сили, у задоволенні таких позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 у справі № 914/1684/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.

Подальший рух справи викладено в ухвалах суду.

Так, ухвалою від 31.01.2023 розгляд справи відкладено на 21.02.2023.

21.02.2023 від Львівської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтримала доводи позивача щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження.

Ухвалою від 21.02.2023 відмовлено у клопотання позивача про закриття апеляційного провадження у даній справі.

Ухвалою від 28.02.2023 відмовлено у задоволенні заявленого позивачем відводу колегії судді та відкладено розгляд справи на 07.03.2023.

У судовому засіданні 07.03.2023 представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив щодо апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Ухвалою Львівської міської ради від 29.06.2017 № 2163 «Про організацію вивезення твердих побутових відходів у м. Львові на період до 30.06.2019» (надалі - ухвала № 2163, том 1,а.с. 62) з метою недопущення погіршення санітарного та епідемічного стану на території м. Львова надано на період до 30.06.2019 згоду на поширення на територію м. Львова повноваження Львівській обласній державній адміністрації щодо вирішення питань збирання, зважування, вивезення, зберігання та захоронення твердих побутових відходів.

Згідно із п. 1 ухвали № 2163 Львівській обласній державній адміністрації надано повноваження щодо затвердження схеми санітарного очищення та впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів на період до 30.06.2019; затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на період до 30.06.2019; визначення на конкурсних засадах суб`єктів господарювання, які будуть здійснювати вивезення твердих побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на адміністративній території міста Львова з моменту закінчення діючих договорів з перевізниками на період до 30.06.2019; подання за попереднім погодженням Львівською обласною державою адміністрацією на затвердження виконавчому комітету Львівської міської ради тарифів на вивезення твердих побутових відходів; право укладати угоди з постачання твердих побутових відходів з адміністративної території міста Львова на об`єкти захоронення та утилізації твердих побутових відходів з терміном дії до 30.06.2019.

Пунктом 3 ухвали № 2163 визначено надати кошти з міського бюджету м. Львова у вигляді субвенції Львівському обласному бюджету у сумі 150 000 000 грн для відшкодування виконавцям фактично наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів фактичних додаткових витрат на їх перевантаження, перевезення та будь-яких інших заходів, пов`язаних із захороненням та утилізацією, а також виплати субвенцій місцевим бюджетам, у тому числі на виконання Меморандуму про співпрацю між Львівською обласною державною адміністрацією, Львівською обласною радою, Львівською міською радою та органами місцевого самоврядування, на території яких розташовані полігони/звалища захоронення твердих побутових відходів, щодо поводження з твердими побутовими відходами, що утворюються у місті Львові, у тому числі на виплату субвенції на соціально-економічний розвиток територій, котрі приймають відповідно до цього Меморандуму сміття у встановленому порядку.

Львівською міською радою 21.06.2016 прийнято рішення № 455 «Про відшкодування додаткових витрат на вивезення та захоронення побутових відходів».

У п. 2.1. рішення Львівської міської ради від 21.06.2016 № 455 «Про відшкодування додаткових витрат на вивезення та захоронення твердих побутових відходів» (зі змінами) встановлено, що у вартість послуг з вивезення побутових відходів (збирання та перевезення) для виконавців послуг з вивезення побутових відходів тимчасово протягом червня-серпня 2016 року додатково включається вартість перевезення побутових відходів, розрахована на 1 км додаткового пробігу транспортного засобу для всіх категорій споживачів, при цьому фактична вартість 1 км додаткового пробігу транспортного засобу не може перевищувати граничної вартості, передбаченої у додатку до цього рішення.

У додатку до вказаного рішення Львівської міської ради(том 1,а.с. 68) затверджено граничну вартість перевезення побутових відходів, розрахована на 1 км додаткового пробігу транспортного засобу для всіх категорій споживачів. Зокрема, для ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» затверджено граничну вартість перевезення побутових відходів, розрахована на 1 км додаткового пробігу транспортного засобу підприємства у розмірі 10,36 грн (з ПДВ) та граничну вартість перевезення побутових відходів, розрахована на 1 км додаткового пробігу транспортного засобу (вантажопійомністю понад 10 т), залученого на підставі договору про перевезення у розмірі 15,00 грн (з ПДВ).

Беручи до уваги ухвалу Львівської міської ради від 29.06.2017 № 2163 «Про організацію вивезення твердих побутових відходів у м. Львові на період до 30.06.2019», Львівська обласна рада рішенням від 13.07.2017 № 482 затвердила Програму заходів для налагодження системи поводження з твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017-2019 роки (надалі Програма, том 1,а.с. 63-67).

На виконання Програми розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 02.05.2018 № 385/0/5-18 затверджено Порядок використання коштів для компенсації додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова на 2017-2019 роки (надалі - Порядок).

У п. 4 Порядку визначено, що відшкодування додаткових витрат здійснюється в межах фактичних витрат перевізника на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова на полігони захоронення твердих побутових відходів, сміттєспалювальні, переробні підприємства тощо, інші, ніж Львівський міський полігон твердих побутових відходів, який обслуговує ЛКП «Збиранка», що знаходиться на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області. При цьому, розрахунковою відстанню приймається фактична відстань до відповідного полігону, а для розрахунків застосовується вартість перевезення, що не перевищує граничної, яка затверджена рішенням Львівської міської ради від 21.06.2016 № 455 «Про відшкодування додаткових витрат на вивезення та захоронення твердих побутових відходів» (зі змінами).

Відповідно до п. 6 Порядку розрахунки за компенсацію додаткових витрат проводяться щодекадно. Для відшкодування фактичних додаткових витрат перевізник у дводенний термін після закінчення декади подає департаменту такі документи: розрахунок відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів; реєстр товарно-транспорних накладних та їх належним чином завірених копій; рахунок на оплату; акт відшкодування. У разі необхідності департамент може вимагати копії додаткових підтверджувальних документів про здійснення відповідних перевезень, а саме: договори з третіми особами, акти виконаних робіт, дорожні листи, карти GPS-маршрутів.

Відповідно до пункту 3 Порядку Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації (надалі - департамент) на виконання Програми укладає угоду з перевізниками для компенсації додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова.

20.07.2017 Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації (платник) та Львівським комунальним підприємством «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» (перевізник) уклали договір № 21 про відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів (надалі договір, том 1,а.с. 47).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач зобов`язувався відшкодувати позивачу фактичні додаткові витрати з вивезення, перезавантаження та перевезення твердих побутових відходів.

У розділі 2 договору сторонами обумовлено суму та порядок відшкодування. Так, у п. 2.1. договору сторонами визначено ціну договору, яка станом на 20.07.2017 становила 4 166 666,00 грн. Конкретна сума відшкодування платником перевізнику, яка підлягає виплаті, розраховується відповідно до вимог п. 2.5 цього договору.

Згідно з п.2.2 договору відшкодування додаткових витрат перевізника здійснюється з дотриманням рішення №455 від 21.06.2016 (зі змінами) виконавчого комітету Львівської міської ради.

Відшкодування додаткових витрат перевізника здійснюється в межах його фактичних витрат на вивезення ТПВ з м.Львова на полігони захоронення побутових відходів, сміттєспалювальні, переробні підприємства тощо, інші, ніж Львівський міський полігон твердих відходів, який обслуговує ЛКП «Збиранка», що знаходиться на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області(п.2.3 договору).

В подальшому, 05.07.2019 Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації (платник) та ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» (перевізник) уклали додаткову угоду № 30(том 3,а.с. 15), якою змінено пункт 2.1. договору та викладено його у наступній редакції:

«Ціна цього договору становить 76 645 780,51 грн: липень-грудень 2017 року 18 648 304,40 грн; січень-грудень 2018 року 38 340 273,82 грн; січень - червень 2019 року - 19 657 202,29 грн. Конкретна сума відшкодування платником перевізнику, яка підлягає виплаті, розраховується відповідно до вимог п. 2.5 цього договору».

У п. 2.5 договору міститься положення про відшкодування додаткових витрат перевізника згідно з цим договором. Розрахунки за компенсацію додаткових витрат проводяться щодекадно. Для відшкодування фактичних додаткових витрат перевізник у дводенний термін після закінчення декади подає департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства облдержадміністрації наступні документи: розрахунок відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів; реєстр товарно-транспорних накладних та їх належним чином завірених копій; рахунок на оплату; акт відшкодування.

У разі необхідності департамент може вимагати копії додаткових підтверджувальних документів про здійснення відповідних перевезень, а саме: договори з третіми особами, акти виконаних робіт, дорожні листи, карти GPS-маршрутів (п. 2.5.1. договору).

Департамент розвитку протягом п`яти робочих днів після отримання необхідних документів здійснює їх опрацювання і у разі відповідності до умов договору здійснює перерахунок коштів перевізнику(п.2.5.2 договору).

З метою виконання рішень Львівської міської ради, Львівської обласної ради щодо вивезення твердих побутових відходів з м. Львова до місць захоронення в інших містах України через відсутність власних транспортних засобів, які придатні для 15-ти тонних перевезень на великі відстані, позивач уклав договори на перевезення вантажів з третіми особами.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, укладено наступні договори: з фізичними особами - підприємцями: Мазаном Василем Олеговичнем - договір № 10/04 від 10.04.2018, ОСОБА_1 - договір № 2 від 06.11.2018, ОСОБА_2 - договір № 01/12 від 01.12.2018, ОСОБА_3 - договір № 25/09 від 25.09.2018, ОСОБА_4 - договір № 10/07 від 10.07.2018, ОСОБА_5 - договір № 1/02 від 13.02.2018, ОСОБА_6 - договір № 22 від 22.03.2018, Бровко Миколою Вікторовичем - договір № 1/12 від 01.12.2018; з юридичними особами: Товариством з обмеженою відповідальністю «В.В. Транс- Компані» - договір № 1/03 від 01.03.2018, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВР Компані» - договір № 17/05-19 від 01.05.2019, Фермерським господарством «Агро Захід Буг» - договір № 28-09-2/18 від 28.09.2018, Приватним підприємством «АМ-Груп» - договір № 12/03 від 12.03.2019.

На виконання умов договору № 21 ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» направило Департаменту листи від 09.07.2019 № 324/1, 324/2, 324/3 щодо відшкодування додаткових витрат на перевезення твердих побутових відходів з додатками (розрахунками відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів; реєстрами товарно-транспорних накладних та завіреними копіями ТТН; рахунками на оплату № 16907 від 09.07.2019, № 16920 від 09.07.2019, № 16612 від 09.07.2019; актами відшкодування № 19579 від 09.07.2019, № 19611 від 09.07.2019, №22284 від 09.07.2019)(том 3, а.с. 16, 158, том 4,а.с. 77).

Сторони підписали акти щодо відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова:

-№ 19579 від 09.07.2019 на суму 700 331,52 грн за період з 01 червня 2019 року до 10 червня 2019 року(том 3, а.с. 19),

-№ 19611 від 09.07.2019 на суму 695 597,28 грн за період з 11 червня 2019 року до 20 червня 2019 року(том 3,а.с. 161),

-№ 22284 від 09.07.2019 на суму 713 058,99 грн за період з 21 червня 2019 року до 30 червня 2019 року(том 4,а.с. 80).

В той же час, до вказаних актів № 19579 від 09.07.2019, № 19611 від 09.07.2019, №22284 від 09.07.2019 долучено реєстри подорожніх листів ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс», реєстри товарно-транспортних накладних та товарно-транспортні накладні, зокрема,

-до акту № 19579 від 09.07.2019 долучено реєстр подорожніх листів ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» за період з 01 по 10 червня 2019 року та відповідні подорожні листи, реєстр товарно-транспортних накладних за період з 11.05.2019 по 30.05.2019 (том 3,а.с. 21-22) та відповідні товарно-транспортні накладні;

- до акту № 19611 від 09.07.2019 долучено реєстр подорожніх листів ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» за період з 11 по 20 червня 2019 року та відповідні подорожні листи, реєстр товарно-транспортних накладних за період з 30.05.2019 по 03.06.2019(том 3,а.с. 163-164) та відповідні товарно-транспортні накладні;

-до акту № 22284 від 09.07.2019 долучено реєстр подорожніх листів ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» за період з 21 по 29 червня 2019 року та відповідні подорожні листи, реєстр товарно-транспортних накладних за період з 03.06.2019 по 08.06.2019(том 4, а.с.82-83) та відповідні товарно-транспортні накладні.

16.07.2019 відповідно до платіжних доручень № 4, № 5 та № 6 на рахунок Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» з розрахункового рахунку Департаменту перераховані кошти обласного бюджету: 700 331,52 грн, 695 597,28 грн, 713 058,99 грн - всього 2 108 987,79 грн, як відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова за період 01.06.2019 по 30.06.2019, що також підтверджується випискою ГУДКУ у Львівській області по рахунках Департаменту від 18.07.2019(том 4, а.с. 236-239).

17.07.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 337-вих., до якого додав пакет документів про відшкодування додаткових витрат на перевезення твердих побутових відходів (вивезення з м. Львова), а саме: реєстр товарно-транспортних накладних за період з 01.06.2019 по 30.06.2019, згідно з яким загальна відстань 128 206км; акт надання послуг зважування твердих побутових відходів від 30.06.2019 № 35, згідно з яким ЛКП «Збиранка» як виконавцем надано послуги зважування ТПВ у червні 2019року у кількості 3 930,13т на загальну суму 33 288,20грн; товарно-транспортні накладні у завірених копіях із GPS-маршрутами ТЗ згідно з даними системи моніторингу «FREETRACK») на загальну суму 1 956 378,20 грн, що підтверджується відміткою відповідача від 18.07.2019 № 15-390/0/1-19 на листі позивача № 337-вих. від 17.07.2019 (том 1, а.с. 48).

Відповідач в листі № 15-1409/0/2-19 від 30.07.2019 відмовив позивачеві у виплаті відшкодування фактично понесених витрат на вивезення твердих побутових відходів, пославшись на те, що він протягом січня-червня 2019року відшкодував позивачу 19 657 202,29грн відповідно до умов договору №21 та додаткової угоди №30 до нього, а тому відповідач вважав, що всі умови договору ним виконані належним чином. Поряд з тим, відповідач вказав, що для збільшення фінансування компенсації додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів за І, ІІ та ІІІ декади червня 2019 позивачу слід звернутись до Львівської міської ради з відповідним клопотанням(том 1, а.с. 60 - 61).

На підтвердження позовних вимог щодо відшкодування фактично понесених витрат на вивезення твердих побутових відходів за червень 2019 року на суму 1 956 378,20 грн, яка є предметом спору, ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» долучено до матеріалів справи копії: реєстру товарно-транспортних накладних за період з 01 по 30 червня 2019 року, акту надання послуг зважування твердих побутових відходів від 30.06.2019 № 35, товарно-транспортних накладних із GPS-маршрутами ТЗ згідно з даними системи моніторингу «FREETRACK» за період з 01 по 30 червня 2019 року, листів № 320, № 321 від 05.07.2019, 08.07.2019 з підтвердженням достовірності даних GPS-маршрутів оператора системи «FREETRACK».

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2019року ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» зверталось до Господарського суду Львівської області з позовом до Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації про внесення змін до пункту 2.1. Договору про відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів № 21 від 20.07.2017 шляхом викладення цього пункту в наступній редакції: «Ціна цього Договору становить 78 602 158 грн. 71 коп., що включає наступні періоди та суми: липень-грудень 2017 року 18 648 304,4 грн., січень-грудень 2018 р. 38 340 273,82 грн., січень-червень 2019 р. 21 613 580,49 грн.».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 у справі №914/2309/19, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та постановою Верховного Суду від 02.03.2021, у позові відмовлено повністю.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили, зокрема з того, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Положення договору №21 не передбачають можливості зміни ціни договору за відсутності на це згоди однієї із сторін договору, у п.2.4. договору передбачено лише можливість застосування без необхідності внесення змін до договору збільшеного граничного розміру витрат, що відшкодовуються, у випадку прийняття виконавчим комітетом Львівської міської ради відповідного рішення, однак у матеріалах справи немає доказів прийняття такого рішення виконавчим комітетом Львівської міської ради після липня 2017 року.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Як зазначено вище, предметом розгляду даного спору є вимоги ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» до Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації про стягнення 1 956 378,20 грн заборгованості з відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів, які обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо виплати відшкодування фактично понесених позивачем витрат на вивезення твердих побутових відходів за червень 2019 року в сумі 1 956 378,20 грн.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків(ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 20.07.2017 Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації (платник) та ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» (перевізник) уклали договір № 21 про відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого платник зобов`язується відшкодовувати перевізнику з вивезення твердих побутових відходів фактичні додаткові витрати на їх перевантаження та перевезення з м. Львова.

З аналізу умов укладеного сторонами договору вбачається, що такий містить в собі елементи договору про надання послуг, договору перевезення та транспортного експедирування.

Перевезення та перевантаження належать до послуг, як виду діяльності (гл. 63 Цивільного кодексу України).

Зокрема, відповідно до КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» включає перевезення відходів без діяльності щодо їх збирання або утилізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 902 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Умовами п. 2.5 договору сторони погодили, розрахунки за компенсацію додаткових витрат проводяться щодекадно. Для відшкодування фактичних додаткових витрат перевізник у дводенний термін після закінчення декади подає департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства облдержадміністрації наступні документи: розрахунок відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів; реєстр товарно-транспорних накладних та їх належним чином завірених копій; рахунок на оплату; акт відшкодування.

Департамент розвитку протягом п`яти робочих днів після отримання необхідних документів здійснює їх опрацювання і у разі відповідності до умов договору здійснює перерахунок коштів перевізнику(п.2.5.2 договору).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 4 ст. 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, сторони договору № 21 не визначили кількості послуг з огляду на об`єктивні обставини - на дату укладення договору жодна зі сторін не могла передбачити кількості необхідних транспортних послуг.

У п.2.1 договору сторони погодили, що конкретна сума відшкодування платником перевізнику, яка підлягає виплаті, розраховується відповідно до вимог п. 2.5 цього договору (за результатами надіслання перевізником розрахунку відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів, реєстру товарно-транспорних накладних та їх належним чином завірених копій, рахунку на оплату та акту відшкодування).

При цьому, у взаємозв`язку договору № 21, звичаю ділового обороту, що склався між контрагентами, та рішення виконавчого комітету № 455, - для розрахунку кожної конкретної суми, яка підлягала б виплаті відповідачем позивачу, сторони застосовували відстань перевезення та затверджений тариф (для міжміських перевезень транспортними засобами вантажопідйомністю понад 10 тонн такий становив 15 грн. за один кілометр разом з ПДВ).

Відстань перевезення, як розрахункова величина містилась у реєстрі товарно- транспортних накладних та додатково підтверджувалася роздруківками з карт ОРЗ (том 1, а.с.53-59).

Застосовуючи відстань перевезення, затверджений тариф (15грн за один кілометр) позивач оформляв розрахунок, реєстр товарно-транспортних накладних, рахунок та акт, завіряв копії товарно-транспортних накладних (п.2.5.1 договору № 21) та передавав їх відповідачу.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач не оплатив за надані транспортні послуги за червень 2019 року (вивезення 1 598 160 кг твердих побутових відходів на відстань 128 206 км на загальну суму 1 923 090 грн. у т.ч. ПДВ (128206 км х 15 грн./км).

Зокрема, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано суду доказів відшкодування понесених фактично позивачем додаткових витрат за період з 09.06.2019 по 30.06.2019.

Попри те, що в актах щодо відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова № 19579 від 09.07.2019, № 19611 від 09.07.2019, №22284 від 09.07.2019 зазначено періоди з 01 червня 2019 року до 10 червня 2019 року, з 11 червня 2019 року до 20 червня 2019 року, з 21 червня 2019 року до 30 червня 2019 року, фактично до вказаних актів долучено реєстри товарно-транспортних накладних та відповідні товарно-транспортні накладні за період з 11.05.2019 по 08.06.2019, а саме: до акту № 19579 від 09.07.2019 долучено реєстр товарно-транспортних накладних за період з 11.05.2019 по 30.05.2019 та відповідні товарно-транспортні накладні; до акту № 19611 від 09.07.2019 долучено реєстр товарно-транспортних накладних за період з 30.05.2019 по 03.06.2019 та відповідні товарно-транспортні накладні; до акту № 22284 від 09.07.2019 долучено реєстр товарно-транспортних накладних за період з 03.06.2019 по 08.06.2019 та відповідні товарно-транспортні накладні.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач, повертаючи позивачу листом від 30.07.2019 № 15-1409/0/2-19 подані ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» документи для відшкодування фактичних додаткових витрат (реєстри товарно-транспортних накладних, акт надання послуг зважування твердих побутових відходів від 30.06.2019 № 35, товарно-транспортні накладні у завірених копіях із GPS-маршрутами ТЗ згідно даними системи моніторингу «FREETRACK»), зазначив лише, що такі документи не відповідають вимогам Програми та Порядку, та не вказав, у чому саме полягає невідповідність, яких конкретно документів та яким конкретно вимогам не відповідають такі документи.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що Департамент на підставі п.2.5.1 договору вимагав у позивача копії додаткових підтверджувальних документів про здійснення відповідних перевезень, а саме: договори з третіми особами, акти виконаних робіт, дорожні листи, карти GPS-маршрутів.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 923 090,00 грн заборгованості по договору №21 є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Доводи скаржника про те, що Департамент виконав належним чином умов договору, оскільки він здійснив повну оплату передбаченої додатковою угодою№30 ціни договору, апеляційний суд відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін щодо вивезення ТПВ існували до 30.06.2019 (зокрема, це передбачено ухвалою Львівської міської ради №2163 від 29.06.2017 «Про організацію вивезення твердих побутових відходів у м.Львові на період до 30.06.2019»), водночас, відповідач здійснив оплату на відшкодування витрат на вивезення ТПВ за період з 11.05.2019 по 08.06.2019, доказів відшкодування понесених фактично позивачем додаткових витрат за період з 09.06.2019 по 30.06.2019 суду не надано.

Також не можуть бути підставою для звільнення відповідача від зобов`язань відшкодувати понесені позивачем витрати на вивезення ТПВ посилання апелянта на те, що за результатом розгляду поданого ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс» позову про внесення змін до п.2.1 договору в частині його ціни за послуги, надані у червні 2019року, рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 у справі №914/2309/19, яке набрало законної сили, у задоволенні таких позовних вимог відмовлено, так як зі змісту судових рішень у вказаній справі вбачається, що суди дійшли висновку про відсутність доказів існування обставин, з настанням яких законодавець пов`язує можливість примусу за рішенням суду сторони договору до зміни його умов після виконання.

В частині відмови судом у стягненні з відповідача 33 288,20 грн компенсації послуг зважування ТПВ, у зв`язку з тим, що договором сторони не передбачили порядку розрахунку витрат на зважування відходів відповідно до затвердженого тарифу, рішення суду першої інстанції ніяким зі сторін не оскаржене, тому відповідно до вимог ст. 269 ГПК України суд не надає йому оцінку в цій частині.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 у справі № 914/1684/19 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації від 23.08.2022 №30-12449/0/2-22(вх. суду від 24.08.2022 №01-05/2094/22) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 у справі № 914/1684/19 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

4.Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 14.03.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець