ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2023 року м.Дніпро Справа № 904/6032/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р. у справі №904/6032/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" з грошовими вимогами в загальній сумі 857684598,55 грн.
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест", м.Дніпро
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р. (повний текст складено - 11.08.2022р., суддя - Соловйова А.Є., м. Дніпро) у справі №904/6032/21 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" в сумі 227651496,17 грн. - окремо внесені вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн. (сума судового збору за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 630028562,38 грн. (заборгованість за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р., за договором №02/13 новації зобов`язань від 19.02.2013р.) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Центр Київ" про заміну кредитора. Здійснено заміну кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" в частині грошових вимог до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" в сумі 34983300,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Центр Київ" у справі про банкрутство ТОВ "Ніко Інвест".
Вказана ухвала мотивована тим, що:
- в порушення зобов`язань, взятих за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. ТОВ "Ніко Інвест" не повернуто отримані грошові кошти в якості наданої позики та не сплачено проценти за користування нею, у зв`язку з чим у боржника перед кредитором виникла заборгованість у розмірі 96456504,92 грн.;
- ТОВ "Ніко Інвест" в порушення зобов`язань, взятих за договором №02/13 новації зобов`язань щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування коштами не виконало взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у боржника утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 449299868,60 грн.;
- в порушення зобов`язань, взятих за договором №03/13 новації зобов`язань щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування коштами ТОВ "Ніко Інвест" не виконало взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у боржника утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 311923685,03 грн.;
- матеріалами справи підтверджується заборгованість ТОВ "Ніко Інвест" перед ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІВ "Корпоративні інвестиції") яка складає: 857680058,55 грн. (заборгованість за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. за договором №02/13 новації зобов`язань від 19.02.2013р., за договором №03/13 новації зобов`язань від 19.02.2013р.);
- станом на час подання заяви грошові вимоги, зазначені в ній, залишаються повністю неоплаченими з боку боржника, у зв`язку з його фактичною неплатоспроможністю;
- з огляду на обґрунтованість вимог, викладених в заяві ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІВ "Корпоративні інвестиції"), яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст.45 КУзПБ, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до божника в сумі 587684598,55 грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку: 227651496,17 грн. - окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника; 1 черга - 4540,00 грн. (сума судового збору за подання заяви); 4 черга - 630028562,38 грн. (заборгованість за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р., за договором №02/13 новації зобов`язань від 19.02.2013р.);
- ТОВ "Ніко Центр Київ" як іпотекодавець в свою чергу в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. уклав з ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції"), як іпотекодержателем наступні договори: іпотечний договір від 12.01.2021р., реєстровий №10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 86596880000, заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 53387218,00 грн.); іпотечний договір від 12.01.2021р., реєстровий №12 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 86752280000, заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 53387218,00 грн.); іпотечний договір від 12.01.2021р., реєстровий №14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 87036280000, заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 16308063,00 грн.). В подальшому ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") в позасудовому порядку, передбаченому Законом України "Про іпотеку" було звернуто стягнення на заставне майно, що надавалось ТОВ "Ніко Центр Київ" в іпотеку за іпотечними договорами з реєстровими №№ 10, 12, 14. 03.12.2021р. ТОВ "Ніко Центр України" (іпотекодавець) отримав від ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (іпотекодержатель) лист-повідомлення №211202/вих.-1 від 02.12.2021р. про задоволення вимоги по іпотечним договорам, відповідно до якого іпотекодержатель повідомив, що прийняв у свою власність предмети іпотеки за іпотечними договорами від 12.01.2021р. за реєстровими №10, 12, 14, задовольнивши вимоги в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. на суму 34983300,00 грн., встановленою на підставі висновку про вартість об`єкту оцінки від 25.11.2021р. Також ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПФНЗІФ "Корпоративні інвестиції") повідомило, що станом на день складання цього листа сума заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2021р. зменшилась на суму 34983300,00 грн. До листа №211202/вих.-1 від 02.12.2021р. додано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що новим власником нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечними договорами за реєстровими №№10, 12, 14 є ТОВ "КУА "Ковін Капітал". 14.12.2021р. ТОВ "Ніко Центр Київ" засобами поштового зв`язку направив ТОВ "Ніко Інвест" претензію на суму 34983300,00 грн., в якій прохав останнього здійснити погашення заборгованості перед ТОВ "Ніко Центр Київ", як перед правонаступником кредитора на зазначену суму боргу.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" подало апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р.; в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" в сумі 227651496,17 грн. - окремо внесені вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн. (сума судового збору за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 630028562,38 грн. (заборгованість за Договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р., за Договором №02/13 новації зобов`язань від 19.02.2013р.) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, а також заяви ТОВ "Ніко Центр Київ" про заміну кредитора ТОВ "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", в частині грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" в сумі 34983300,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Центр Київ" відмовити.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;
- судом першої інстанції не з`ясовано належним чином усі обставини, що мають значення для справи, зокрема, приймаючи рішення про визнання грошових вимог кредитора, суд використав формальний підхід, не надав правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог;
- ухвалу суду постановлено при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, зокрема суд розглянув заяву з грошовими вимогами кредитора, не дотримався правил та стандартів доказування, не дослідив в повній мірі доданих на підтвердження розміру та характеру грошових вимог документів, не оцінив їх належним чином, не з`ясував чи були відповідні грошові кошти фактично надані боржнику, визнав при цьому обґрунтованим та доведеним факт наявності грошових вимог кредиторів до боржника;
- під час розгляду справи судом було грубо порушено норми процесуального права, а саме ст.ст.73-80, 86, 136, 138, 145, 234, 236, 237 ГПК України;
- судом констатовано доведеність факту наявності у боржника заборгованості перед кредитором у розмірі 96456504,92 грн. Разом з тим, з тексту ухвали вбачається, що на підставі договору, боржник отримав від кредитора позику у розмірі 25045000,00 грн. Таким чином, судом взагалі не досліджено обставин збільшення розміру заборгованості з 25045000,00 грн. до 96456504,92 грн. Судом лише констатовано, що: "також між кредитором та боржником за період з 28.08.2007р. до 30.12.2020р. укладались додаткові угоди №№1-159, відповідно до змісту яких сторони договору змінювали суму нарахування відсотків за користування позикою, суму позики та строк повернення позики". При цьому, судом не проаналізовано зміст самих угод, їх положень, умов, а кредитором не надано жодного доказу на підтвердження реального характеру цих грошових вимог, а також факту дійсного перерахування боржнику відповідних сум коштів;
- також судом констатовано доведеність факту наявності у боржника заборгованості перед кредитором у розмірі 449299868,60 грн. При цьому, з тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що на підставі договору відступлення права вимоги №2 кредитор отримав право вимагати від боржника повернення позики в розмірі 24257131,18 доларів США. Натомість при укладені договору новації №02/13 розмір зобов`язань перед кредитором становив 56700887,92 грн., а судом зрештою визнано грошові вимоги до боржника в розмірі 449299868,60 грн. Таким чином, судом взагалі не досліджено обставин та підстав збільшення розміру заборгованості з 24257131,18 доларів США до 449299868,60 грн. Судом лише констатовано, що: "за період 2013-2020 років між кредитором та боржником укладались акти переоцінки суми заборгованості за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2019р. Так, відповідно до акту переоцінки станом на 31.12.2019р. між кредитором та боржником визначено суму основного зобов`язання у розмірі 168025593,83 грн. Актом переоцінки станом на 31.12.2020р. сторонами договору новації №02/13 від 19.02.2013р. встановлено суму основного зобов`язання у розмірі 200574868,71 грн.";
- аналогічні порушення судом допущено при з`ясуванні виникнення грошових вимог за договором новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р., укладеного між кредитором та боржником;
- факт згоди боржника із заявленими кредитором вимогами слід сприймати критично, з огляду на перебування його під контролем кредитора;
- в оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які відомості щодо встановлення обставин, які стосуються укладених між кредиторами угод, суд фактично просто переписав обставини обґрунтування заяви щодо заміни кредитора. При цьому, суд не з`ясував належним чином всіх обставин справи, не перевірив дійсності характеру вказаних угод, факт реального розрахунку, не врахував також обставину пов`язаності кредиторів між собою;
- суд дійшов до висновку щодо обґрунтованості грошових вимог кредиторів 1, 2 виключно на підставі поверхневого аналізу окремих положень укладених з боржником угод, а також актів, які укладалися між боржником та кредитором 1, при цьому судом не проаналізовано зміст самих угод, їх положень, умов, а кредиторами 1, 2 не надано жодного доказу на підтвердження реального характеру цих грошових вимог, а також факту дійсного перерахування відповідних сум кредитором 1 на ім`я боржника та кредитором 2 на адресу кредитора 1;
- суд, не перевіривши детально підстав виникнення грошового зобов`язання боржника, не застосувавши підвищеного стандарту доказування цих обставин, формально підійшов до з`ясування важливих для справи обставин, дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості та доведеності факту наявності грошових вимог кредитора до боржника, а обґрунтування підстав, на які посилається суд, зводяться фактично до переписування обставин, що викладені в заяві кредитора;
- в порушення ст.ст. 236, 237 ГПК України з 159 укладених між боржником та кредитором 1 угод за період часу з 2007р. по 2020р., відповідно до змісту яких сторони договору змінювали суму нарахування відсотків за користування позикою, суму позики та строк повернення позики судом здійснено лише дослідження додаткової угоди №154 від 27.12.2017р. щодо визначення загального розміру наданих кредитором 1 коштів, №159 від 30.12.2020р., якою встановлено кінцевий строк виконання обов`язку з повернення суми позики. В той же час, навіть обмежившись в дослідженні лише двох з 159 угод, суд не дослідив жодного доказу, яким би належним чином підтверджувалися важливі для справи обставини, зокрема, відомості щодо дійсного розміру грошових вимог, порядку їх формування, складових і найголовніше реальності характеру цих угод, зокрема підтвердження чи не підтвердження обставин реального надання відповідних сум коштів боржнику;
- на підтвердження розміру боргових зобов`язань боржника перед кредитором 1 суд посилається на надані кредитором акти звірки взаємних розрахунків, а також акти переоцінки. При цьому, боржник перебуває під повним контролем кредитора 1, а суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог до боржника виключно на підписаних контрольованим з боку кредитора 1 боржником актів;
- акти, які досліджено судом та на підставі яких суд прийняв рішення про обґрунтованість та доведеність вимог кредитора, не підтверджують ні умов отримання позики, ні її розмірів, також не є підтвердженням виконаних кредитором зобов`язань;
- суд з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України не врахував та не здійснив належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються обґрунтування кредитором підстав виникнення та розміру заборгованості боржника, при вирішенні питання щодо обґрунтованості грошових вимог, суд послався на документи (акти), які не є належними та достовірними доказами, в розумінні господарського процесуального законодавства.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Розпорядник майна ТОВ "Ніко Інвест" арбітражний керуючий Штельманчук М.С. в письмових поясненнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р. - без змін. На думку розпорядника майна, оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права. Розпорядних майна зазначив, що відповідно до додаткової угоди №154 від 27.12.2017р. до договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. загальна сума позики за основним договором з урахуванням даної додаткової угоди складає 99250229,17 грн., в подальшому ця сума додатковими угодами не змінювалась. Тобто, сторонами зафіксовано максимальний розмір суми наданої позики, який не може перевищувати - 99250239,17 грн. Грошові кошти на виконання вимог договору позики №2-06-НІ надавались кредитором боржнику за період з моменту укладання договору позики і до грудня 2018р. Загальна сума заборгованості за цим договором позики у розмірі 96337729,17 грн. встановлена та зафіксована сторонами в актах звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019р., станом на 31.12.2020р., станом на 30.06.2021р. Розмір заборгованості боржника перед кредитором по договору відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. станом на дату укладення цього договору становить 24257131,18 доларів США (п.1.2.1 договору відступлення права вимоги №2). Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, який підписано між позичальником та новим кредитором станом на 18.02.2013р. (дату укладання договору відступлення права вимоги №2), заборгованість боржника за кредитним договором №11346400000 від 16.05.2008р., право вимоги за яким набув новий кредитор на підставі договору відступлення права вимоги №2 становить 56700887,92 грн. В подальшому 19.02.2013р. між позичальником та новим кредитором укладено договір новації зобов`язань №02/13. Кредитор заявив грошові вимоги до боржника за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. за тілом зобов`язання - 200574868,71 грн. На суму основного зобов`язання кредитором було нараховано 20% в загальному розмірі 248724999,89 грн. Таким чином, загальна сума грошових вимог за цим договором новації складає 449299868,60 грн. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, який підписано між позичальником та новим кредитором станом на 18.02.2013р. заборгованість боржника за кредитним договором №11346422000 від 16.05.2008р., право вимоги за яким набуто новим кредитором на підставі договору відступлення права вимоги №2 становить - 39826906,93 грн. В подальшому 19.02.2013р. між новим кредитором та позичальником укладено договір новації зобов`язань №03/13. Кредитор заявив грошові вимоги до боржника за договором новації зобов`язань №03/13 за тілом зобов`язання - 140884506,78 грн. Разом з тим, на суму основного зобов`язання кредитором було нараховано 20% в загальному розмірі 171039178,25 грн. Таким чином, загальна сума грошових вимог за цим договором новації складає 311923685,03 грн. На підставі договору про відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. кредитор набув право вимог до боржника за кредитним договором №11346422000 від 16.05.2008р., заборгованість за яким станом на момент укладання договору про відступлення права вимоги складала 4982723,25 доларів США. В договорі новації №03/13 від 19.02.2013р. сторони зафіксували заборгованість позичальника у розмірі 39826906,93 грн, що дорівнює 4982723,25 доларів США. В подальшому, починаючи з 2013р. та по 2020р. сторони укладали щороку акти переоцінки, що передбачено умовами договору новації, і станом на 31.12.2020р. заборгованість боржника за цим договором склала 140884506,78 грн (сума заборгованості по тілу), на вказану суму були нараховані відсотки у розмірі 20% (п.1.1 договору новації), сума заборгованості по відсоткам склала 171039178,25 грн. Загальна сума заборгованості боржника за договором новації №03/13 від 19.02.2013р. становить 311923685,03 грн, яка складається з: 140884506,78 грн (тіло), 171039178,25 грн (відсотки). На думку розпорядника майна, судом першої інстанції було належним чином досліджено докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до ТОВ "Ніко Інвест" за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р., договорами новації зобов`язань №02/13 та №03/13 від 19.02.2013р. та визнано їх в повному обсязі. Судом першої інстанції було належним чином досліджено подані докази та правомірно здійснено заміну кредитора у зобов`язанні з ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") на ТОВ "Ніко Центр Київ" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. у сумі 34983300,00 грн. Щодо пов`язаності кредитора стосовно боржника розпорядник майна зазначив, що дійсно кредитор є власником боржника з часткою у статутному капіталі товариства 100% та є суб`єктом господарювання (юридичною особою). Кредитором як власником боржника було прийнято рішення про виділення ТОВ "Ніко Інвест" відповідного розміру коштів у якості відсоткової позики, розмір надання та строки повернення якої в подальшому погоджувались сторонами правочину шляхом укладення та підписання відповідних додаткових угод, що в жодному разі не суперечило чинному законодавству та відповідало волевиявленню сторін договору позики. Факт знаходження боржника у власності кредитора не є підставою для невиконання боржником умов укладеного договору позики та договорів новації та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань, оскільки згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Обставина знаходження боржника у власності кредитора не впливає на обов`язок та наявну можливість кредитора заявити грошові вимоги до боржника у строк, передбачений КУзПБ.
ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилається на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України має бути залишено без змін. Договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. (з урахуванням додаткових угод) сторонами було зафіксовано максимальний розмір суми наданої позики, який не може перевищувати 99250229,17 грн. Грошові кошти на виконання вимог договору позики №2-06-НІ надавались ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") ТОВ "Ніко Інвест" за період з моменту укладення договору позики і до грудня 2018р. Загальна сума заборгованості за цим договором позики у розмірі 96337729,17 грн. встановлена та зафіксована кредитором та боржником в актах звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019р., станом на 31.12.2020р., станом на 30.06.2021р. ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") заявив грошові вимоги до ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації №02/13 від 19.02.2013р. у межах справи про банкрутство за тілом зобов`язання - 200574868,71 грн. Разом з тим, на суму основного зобов`язання було нараховано відсотки (20%) в загальному розмірі 248724999,89 грн. Таким чином загальна сума грошових вимог заявлена ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до боржника за договором новації №02/13 від 19.02.2013р. складає 4449299868,60 грн. На підставі договору про відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") набуло право вимоги до боржника, зокрема, за кредитним договором №11346400000 від 16.05.2008р., заборгованість за яким станом на момент укладання договору про відступлення права вимоги складала 56700887,92 грн., що еквівалентно 7093818,08 доларів США. В договорі новації №02/13 від 19.02.2013р. сторони договору зафіксували заборгованість позичальника у розмірі 56700887,92 грн., що дорівнює 7093818,08 доларів США.В подальшому починаючи з 2013р. по 2020р. сторони укладали щороку акти переоцінки, у відповідності до умов договору новації, і станом на 31.12.2020р. заборгованість боржника за договором новації №02/13 від 19.02.2013р. склала 200574868,71 грн., на вказану суму були нараховані відсотки у розмірі 20% річних (п.1.1 договору новації), сума заборгованості по відсоткам склала 248724999,89 грн. Загальна сума заборгованості за договором новації №02/13 від 19.02.2013р. заявлена кредитором до боржника становить 449299868,60 грн., яка складається з: 200574868,71 грн. (тіло), 248724999,89 грн. (відсотки). ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") заявив грошові вимоги до боржника за договором новації №03/13 від 19.02.2013р. у межах справи про банкрутство за тілом зобов`язання в розмірі 140884506,78 грн. На суму основного зобов`язання ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") було нараховано відсотки (20%) в загальному розмірі 171039178,25 грн. Загальна суму грошових вимог заявлена ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до боржника за договором новації №03/13 від 19.02.2013р. складає 311923685,03 грн. На підставі договору про відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") набуло право вимоги до боржника, зокрема, за кредитним договором №11346422000 від 16.05.2008р., заборгованість за яким станом на момент укладання договору про відступлення права вимоги складала 39826906,93 грн., що еквівалентно 4982723,25 доларів США. В договорі новації №03/13 від 19.02.2013р. сторони договору зафіксували заборгованість позичальника у розмірі 39826906,93 грн., що дорівнює 4982723,25 доларів США. В подальшому починаючи з 2013р. по 2020р. сторони укладали щороку акти переоцінки, що передбачено умовами договору новації, і станом на 31.12.2020р. заборгованість боржника за договором новації №03/13 від 19.02.2013р. склала 140884506,78 грн. (сума заборгованості по тілу заявлена кредитором до боржника), на зазначену суму були нараховані відсотки у розмірі 20% річних (п.1.1 договору новації), сума заборгованості по відсоткам склала 171039178,25 грн. Загальна сума заборгованості за договором новації №03/13 від 19.02.2013р. заявлена кредитором до боржника становить 311923685,03 грн., яка складається з: 140884506,78 грн. (тіло), 171039178,25 грн. (відсотки). Грошові вимоги ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до ТОВ "Ніко Інвест" є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, що було встановлено судом першої інстанції. Щодо наявності підстав для заміни кредитора у даній справі, кредитор зазначив, що між ТОВ "Ніко Центр Київ" та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. було укладено договори іпотеки: іпотечний договір від 12.01.2021р. реєстровий №10, відповідно до якого ТОВ "Ніко Центр України" надав в іпотеку нерухоме майно; іпотечні договори від 12.01.2021р. реєстрові №14, відповідно до якого ТОВ "Ніко Центр України" надав в іпотеку нерухоме майно. 03.12.2021р. ТОВ "Ніко Центр України" (іпотекодавець) отримало від ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") лист-повідомлення №211202/вих.-1 від 02.12.2021р. про задоволення вимоги по іпотечним договорам, відповідно до якого іпотекодержатель повідомив, що прийняв у свою власність предмети іпотеки за іпотечним договором від 12.01.2021р. за реєстровим №10, іпотечним договором від 12.01.2021р. за реєстровим №12 та іпотечним договором від 12.01.2021р. за реєстровим №14, задовольнивши вимоги в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. на суму 34983300,00 грн., встановленою на підставі висновку про вартість об`єкту оцінки від 25.11.2021р. ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") також повідомило, що станом на день складання цього листа сума заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. зменшилась на суму 34983300,00 грн. До зазначеного листа додано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що новим власником нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечними договорами за реєстровими №№ 10, 12, 14 є ТОВ "Ковін Капітал". 14.12.2021р. ТОВ "Ніко Центр Київ" засобами поштового зв`язку направило ТОВ "Ніко Інвест" претензію на суму 34983300,00 грн., в якій просило останнього здійснити погашення заборгованості перед ТОВ "Ніко Центр Київ", як перед правонаступником кредитора на зазначену суму боргу. Судом першої інстанції було належним чином досліджено вказані обставини, а також докази, які їх підтверджують та додавались до заяви, у зв`язку з чим правомірно здійснено заміну кредитора у зобов`язанні з ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") на ТОВ "Ніко Центр Київ" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. у сумі 34983300,00 грн. Під час розгляду грошових вимог ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до боржника в судовому засіданні 09.08.2022р. місцевим господарським судом запитувалась думка інших учасників справи щодо заперечень на грошові вимоги. Представник скаржника в судовому засіданні повідомив, що жодних заперечень або питань у нього не має. Кредитор дійсно є власником ТОВ "Ніко Інвест" з часткою у статутному капіталі товариства 76,63% та є тим суб`єктом господарювання (юридичною особою), який здійснює управління боржником та його підприємницькою діяльністю. Необхідність та доцільність отримання боржником позики була обумовлена потребами боржника у підтриманні своєї операційної господарської діяльності. У зв`язку з чим, кредитором, як власником боржника, було прийнято рішення про виділення ТОВ "Ніко Інвест" відповідного розміру коштів у якості відсоткової позики, розмір надання та строки повернення якої в подальшому погоджувались сторонами правочину шляхом укладення та підписання відповідних додаткових угод, що в жодному разі не суперечило чинному законодавству та відповідало волевиявленню сторін договору позики. Факт знаходження боржника у власності кредитора не є підставою для невиконання боржником умов укладеного договору позики та договорів новації та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань, оскільки згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Обставина знаходження ТОВ "Ніко Інвест" у власності ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") не впливає на обов`язок та наявну можливість у кредитора заявити грошові вимоги до боржника у строк, передбачений КУзПБ. Кредитор зазначив, що про призначення розгляду даної апеляційної скарги на 23.11.2022р. йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 16.11.2022р. та з урахуванням постійного відключення електропостачання кредитор має можливість подати до суду відзив на скаргу лише 22.11.2022р., в зв`язку з чим просить прийняти відзив на апеляційну скаргу до розгляду.
Боржник у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р. - без змін. Посилається на те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, такою, що постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи. При прийнятті оскаржуваного судового рішення судом вірно застосовано як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, побудованими на неправдивих висловлюваннях, а також не підтвердженими жодними доказами. Судом першої інстанції в повній мірі було досліджено докази обґрунтування грошових вимог кредитора до боржника та встановлено: наявність заборгованості за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. у загальному розмірі 96456504,92 грн.; за договором новації №02/12 у загальному розмірі 449299868,60 грн.; договором новації №03/13 у загальному розмірі 311923685,03 грн. Відносно заміни кредитора у сумі грошових вимог 34983300,00 грн. за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. боржник зазначив, що ТОВ "Ніко Центр Київ" до заяви про заміну кредитора у зобов`язанні його правонаступником надав належні та допустимі докази, з яких вбачається, що оскільки ТОВ "Ніко Центр Київ" за рахунок власного майна погасило заборгованість боржника перед ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") за договором новації зобов`язань №02/13 на суму 34983300,00 грн., то відбулась заміна кредитора у зобов`язанні на вказану суму. Зазначені докази досліджені судом першої інстанції в повній мірі, внаслідок чого судом правомірно здійснено заміну кредитора. Доводи боржника щодо заінтересованості боржника та кредитора є аналогічними доводам ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції"), викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Боржник зазначив, що судом апеляційної інстанції для подання відзиву на апеляційну скаргу було надано строк - до 28.10.2022р. Проте, у зв`язку з перебоями в електропостачанні, у представника боржника була відсутня можливість своєчасної підготовки та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, в зв`язку з чим боржник просить прийняти до розгляду даний відзив на апеляційну скаргу.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2022р. (головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.11.2022р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022р. задоволено клопотання АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про проведення судового засідання 23.11.2022р. в режимі відеоконференції із Північним апеляційним господарським судом.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2022р. відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 21.12.2022р., забезпечення проведення якого за участю представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в режимі відеоконференції доручено Північному апеляційному господарському суду.
За розпорядженням керівника апарату суду від 20.12.2022р. у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022р. визначеним складом суду прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.
Судове засідання, призначене на 21.12.2022р. в режимі відеоконференції не відбулось, оскільки представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" не зміг прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022р. розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.01.2023р., забезпечення проведення якого за участю представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в режимі відеоконференції доручено Північному апеляційному господарському суду.
Судове засідання 23.01.2023р. за участю представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" адвоката Малік Т.І. відбулось в режимі відеоконференції із Північним апеляційним господарським судом.
У судове засідання з`явились представник ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") адвокат Шевченко Л.П., представник ТОВ "ФК "Дата Фінанс" адвокат Плющова Н.О., представник ТОВ "Ніко Інвест" адвокат Заєць П.Л., арбітражний керуючий Штельманчук М.С.
Представники учасників провадження у справі про банкрутство надали пояснення по апеляційній скарзі.
23.01.2022р. в судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.2023р., забезпечення проведення судового засідання за участю представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в режимі відеоконференції доручено Північному апеляційному господарському суду.
03.02.2023р. представник ТОВ "Ніко Інвест" адвокат Заєць П.Л. подав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив судове засідання 06.02.2023р. провести без участі представника боржника, посилаючись на неможливість прибути у призначене судове засідання.
У судовому засіданні 06.02.2023р. прийняли участь представники АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції"), ТОВ "ФК "Дата Фінанс" та арбітражний керуючий Штельманчук М.С.
В засіданні суду 06.02.2023р. представник ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") надав додаткові пояснення по апеляційній скарзі.
06.02.2023р. в судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2023р.
В засіданні суду 20.02.2023р. взяли участь представники АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (в режимі відеоконференції), ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") та арбітражний керуючий.
У судовому засіданні 20.02.2023р. досліджено докази у справі, після чого судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2021р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест", визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Престиж" в сумі 76700,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 825000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядженням майном боржника строком на 170 календарних днів, до 26.12.2021р., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
На офіційному веб-порталі судової влади України 08.07.2021р. оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за №66803.
12.08.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції") (надалі - ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції")) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 851008597,25 грн., з яких: 767954906,08 грн - основна заборгованість, 83049151,17 грн - окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами.
Відповідно до уточнення до заяви про визнання грошових вимог до боржника від 11.08.2021р. розмір уточнених грошових вимог кредитора до боржника становить суму 857684598,55 грн, з яких 774630907,38 грн - основна заборгованість, 83049151,17 грн - окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021р. прийнято до розгляду заяву ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") про визнання грошових вимог.
29.10.2021р. від кредитора надійшли уточнення до заяви про визнання грошових вимог до боржника від 28.10.2021р., відповідно до якого розмір грошових вимог до боржника становить 857684598,55 грн, з яких 630028562,38 грн - основна заборгованість, 227651496,17 грн - окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами.
Матеріали справи містять повідомлення розпорядника майна Штельманчука М.С. №01-32/14-09 від 07.09.2021р. про результати розгляду грошових вимог, згідно з якими розпорядником майна визнано вимоги ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") в повному обсязі.
06.04.2022р. розпорядником майна подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Господарським судом долучено подані документи до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників кредитора, боржника та розпорядника майна, місцевий господарський суд 09.08.2022р. постановив оскаржувану ухвалу.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.
Предметом судового розгляду в даній справі є заява ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 857684598,55 грн, з яких 630028562,38 грн - основна заборгованість, 227651496,17 грн - окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами.
Об`єктом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду від 09.08.2022р., якою визнано грошові вимоги ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") в повному обсязі.
Щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство
За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Таким чином, одним із основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, положеннями ст.ст. 45-47 КУзПБ.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого ч. 1 цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам;
- кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною 1 цієї статті, які розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з ч.1 ст.46 КУзПБ господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
Приписами ч.2 ст.47 КУзПБ передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі №908/710/18, від 25.06.2019р. у справі №922/116/18, від 15.10.2019р. у справі №908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16);
- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі №908/710/18, від 05.03.2019р. у справі №910/3353/16, від 18.04.2019р. у справі №914/1126/14, від 20.06.2019р. у справі №915/535/17, від 25.06.2019р. у справі №922/116/18, від 15.10.2019р. у справі №908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.20219р. у справі №908/710/18, від 15.10.2019р. у справі №908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18);
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно (господарсько) - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі №910/3353/16, від 18.04.2019р. у справі №914/1126/14, від 20.06.2019р. у справі №915/535/17, від 25.06.2019р. у справі №922/116/18, від 15.10.2019р. у справі №908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16);
- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та/або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі №908/710/18, від 15.10.2019р. у справі №908/2189/17).
Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019р. КУзПБ (відповідно до п.4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється згідно із положеннями цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (ст.ст.45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом (правова позиція, висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021р. у справі №905/857/19, від 20.12.2021р. у справі №922/1775/19, від 09.06.2022р. у справі №910/14927/20).
Визначення підстав виникнення (природи, характеру) пред`явлених особою вимог до боржника є важливим елементом реалізації наведеної мети, оскільки від цього залежить набуття особою статусу кредитора у справі про банкрутство, який може бути набутий лише за умови пред`явлення вимог до боржника, які ґрунтуються на визначених законом вимогах та підставах.
Поняття кредитора у справі про банкрутство розкрито в абзаці 11 ст.1 КУзПБ, згідно з яким кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
За приписами абзаців 4, 13 ст.1 КУзПБ боржником є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 5 ст.1 КУзПБ грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Таким чином, положення ст.1 КУзПБ пов`язують можливість набуття особою (як фізичною, так і юридичною) статусу кредитора у справі про банкрутство з наявністю у неї вимог щодо грошових зобов`язань до боржника.
Такі вимоги залежно від моменту виникнення грошового зобов`язання до боржника можуть бути: конкурсними - вимогами, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточними - вимогами, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Чинний КУзПБ ототожнює вимоги кредиторів до боржника із вимогами щодо грошових зобов`язань до боржника, і саме такі вимоги є предметом розгляду в провадженні у справі про банкрутство.
Щодо сутності підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство
Виходячи із норм КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі №914/2404/19, від 28.01.2021р. у справі №910/4510/20).
Таким чином, для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушення цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство, полягає зокрема в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст.75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі №908/710/18, від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18).
Колегія суддів враховує, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі №910/20378/16).
У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019р. у справі №915/535/17, від 25.06.2019р. у справі №922/116/18, від 15.10.2019р. у справі №908/2189/17, від 10.02.2020р. у справі №909/146/19, від 27.02.2020р. у справі №918/99/19).
Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором - заявником. У випадку ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст.76 ГПК України), допустимості (ст.77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст.79 ГПК України).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів ст.ст.45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 10.02.2020р. у справі №909/146/19, від 27.02.2020р. у справі №918/99/19, від 29.03.2021р. у справі №913/479/18).
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову в визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором - заявником грошових вимог.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 73 ГПК України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у ч.2 цієї статті, зокрема, письмовими доказами.
Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, в постановах від 23.04.2019р. у справі №910/21939/15, від 28.07.2020р. у справі №904/2104/19. Така судова практика є сталою, оскільки сформована як при застосуванні ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і ст.45 КУзПБ.
Щодо суті апеляційної скарги
З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2007р. між ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (позикодавець) та ТОВ "Ніко Інвест" (позичальник) укладено договір позики №2-06-НІ (надалі договір).
Позикодавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, чинним законодавством, надати позичальнику відсоткову позику в сумі 25045000,00 грн (п.1.1 договору).
Позичальник зобов`язується повернути позику у встановлені строки та сплатити відсотки за користування нею (п.1.2 договору).
Позика надається для наступних цілей: для поповнення обігових коштів та закупівлю основних засобів ТОВ "Ніко Інвест" (п.1.3 договору).
Позикодавець надає позичальнику позику на строк з 18.06.2007р. по 17.06.2008р. При досягненні сторонами відповідних домовленостей вказаний строк може бути продовженим на новий або інший, визначений сторонами термін (п.2.1 договору).
У період з 28.08.2007р. до 30.12.2020р. між сторонами було укладено додаткові угоди з №1 по №159 до договору позики, якими змінювались розмір нарахування відсотків за користування позикою, розмір позики та строк повернення грошових коштів.
Зокрема, 27.12.2017р. між сторонами укладено додаткову угоду №154 до договору, згідно з якою загальний розмір наданих кредитором боржнику коштів за договором позики становить 99250229,17 грн.
Кінцевий строк повернення наданої позики встановлено додатковою угодою №159 від 30.12.2020р. до договору позики - а саме 30.06.2021р.
13.12.2012р. між ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (первісний кредитор) та ТОВ "Нікоімпекс" (новий кредитор) укладено договір уступки права вимоги боргу №КК-НІ-цес2.
Згідно із умовами зазначеного договору уступки права вимоги боргу первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги боргу до ТОВ "Ніко Інвест" на суму 5702600,00 грн, що випливає з договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р.
Відповідне повідомлення №122412/3 від 13.12.2012р. про відступлення права вимоги (на суму 5702600,00 грн) ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") було направлено ТОВ "Ніко Інвест".
Кредитор в заяві з грошовими вимогами до боржника зазначив про те, що між кредитором та боржником було складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., відповідно до якого заборгованість ТОВ "Ніко Інвест" перед кредитором станом на 31.12.2019р. встановлена у розмірі 96402394,23 грн, з яких (відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики): 96337729,17 грн (заборгованість за сумою позики), 64665,06 грн (заборгованість по нарахованим відсоткам). У зв`язку з неповерненням боржником отриманої суми позики за договором кредитором нараховано 0,1% річних, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) "Проценти за користування позикою" та виставленими боржнику рахунками на оплату за період з січня 2020р. по червень 2021р. Відповідно до підписаного сторонами акту взаємних розрахунків за період з 01.06.2021р. по 30.06.2021р. заборгованість ТОВ "Ніко Інвест" перед ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") станом на 30.06.2021р. загалом становить 96456504,92 грн, з яких 96337729,17 грн (заборгованість за сумою позики), 118775,75 грн (заборгованість за відсотками).
Як зазначає кредитор, боржником в порушення зобов`язань, взятих за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р., не повернуто отримані грошові кошти в якості наданої позики та не сплачено проценти за користування нею, у зв`язку з чим у боржника перед кредитором виникла заборгованість у розмірі 96456504,92 грн., яка не була погашена.
Також, за твердженням кредитора, з метою забезпечення виконання зобов`язань боржника за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. між ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") та ТОВ "Ніко Інвест" укладено договори забезпечення, а саме: договір іпотеки від 07.07.2015р., предметом якого є автомийка на два пости, площею 126,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Космічна (Жовтневий район), буд. 27а. Відповідно до п.1.2 договору іпотеки вартість предмета іпотеки складає 1033703,49 грн; договір застави від 17.03.2017р., предметом якого є площадка для авто, загальною площею 63177 кв. м., що розташована за адресою: с. Копилів Макарівського району Київської області, вул. Леніна, 4. Відповідно до п.1.1.1 договору застави за домовленістю сторін загальна вартість предмету застави складає 29658878,74 грн.
Крім того, кредитором зазначено, що 18.02.2013р. між ТОВ "Факторинг Фінанс" (первісний кредитор) та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №2.
Первісний кредитор зобов`язується передати (відступити), а новий кредитор зобов`язується прийняти право вимоги за: кредитним договором №269-в-ока від 29.03.2006р.; кредитним договором №281-в-ДКБ від 29.06.2006р.; кредитним договором №11020756000 від 25.07.2006р.; кредитним договором №№11346400000 від 16.05.2008р. (позичальник - ТОВ "Ніко Інвест"); кредитним договором №11346422000 від 16.05.2008р. (позичальник - ТОВ "Ніко Інвест"); кредитним договором №11386280000 від 05.09.2008р.
Розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором станом на дату укладення цього договору становить 24257131,18 доларів США (п.1.2.1 договору відступлення права вимоги №2).
Відповідне повідомлення про відступлення права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами 20.02.2013р. кредитором було направлено ТОВ "Ніко Інвест".
Також, кредитор посилався на те, що 19.02.2013р. між ТОВ "Ніко Інвест" (позичальник) та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (кредитор) укладено договір новації зобов`язань №02/13.
Заборгованість позичальника на дату укладення даного договору в розмірі 56700887,92 грн, що на дату укладення даного договору згідно офіційного курсу НБУ становить 7093818,08 доларів США, вважається заборгованістю позичальника перед кредитором за позикою у сумі 56700887,92 грн, далі по тексту - основне зобов`язання, на яку на умовах даного договору нараховуються проценти, з розрахунку 20% річних (п.1.1 договору новації зобов`язань №02/13).
Проценти за користування позикою сплачуються ТОВ "Ніко Інвест" за кожен місяць користування позикою, до 5 числа місяця, наступного за місяцем користування позикою (п.1.2 договору новації зобов`язань №02/13).
У разі прострочення повернення позики проценти нараховуються на суму заборгованості за позикою і за період прострочення до моменту повного погашення позики (п.2.4 договору новації зобов`язань №02/13).
Для обліку загальної суми заборгованості сторони складають та підписують акти звірки, зокрема, у випадку: на кінець кожного фінансового року сторони підписують акт звірки по сумі основного зобов`язання та нарахованими процентами за рік, що минув (п.п.2.10.1 п.2.10 договору новації зобов`язань №02/13).
Відповідно до додаткової угоди №2 від 30.05.2021р. до договору новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. сума позики підлягає поверненню кредитору на умовах даного договору, але не пізніше 31.08.2021р.
Пунктом 4.2.4 договору новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. передбачено право кредитора достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за цим договором, включаючи прострочену та поточну заборгованість позичальника за позикою, прострочену заборгованість позичальника за процентами, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти та неустойку (пеню, штрафи), зокрема у випадку порушення справи про банкрутство позичальника (його гарантів або поручителів, за їх наявності).
За твердженням кредитора, за період з 2013р. по 2020р. між кредитором та боржником укладались акти переоцінки суми заборгованості за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2019р. Так, відповідно до акту переоцінки станом на 31.12.2019р. між кредитором та боржником визначено суму основного зобов`язання у розмірі 168025593,83 грн. Актом переоцінки станом на 31.12.2020р. сторонами визначено суму основного зобов`язання у розмірі 200574868,71 грн. Актом звірки взаємних розрахунків, складеним між боржником та кредитором за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. заборгованість боржника станом на 31.12.2019р. становить 363252844,11 грн, з яких (відповідно до розрахунку заборгованості за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р.): 168025593,83 грн (заборгованість за сумою позики), 195227250,28 грн (заборгованість за нарахованими відсотками). Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. заборгованість боржника перед кредитором за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. станом на 31.12.2020р. становить 429407237,78 грн, з яких (відповідно до розрахунку заборгованості за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р.): 200574868,71 грн (заборгованість за сумою позики); 248724999,89 грн (заборгованість за нарахованими відсотками).
Таким чином, як зазначає кредитор, боржник не виконав взяті на себе зобов`язання за договором новації зобов`язань №02/13 щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування коштами, в зв`язку з чим у боржника утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 449299868,60 грн.
Крім того, за твердженням кредитора 12.01.2021р. з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Ніко Інвест" за договором №02/13 новації зобов`язань між кредитором та боржником укладено іпотечний договір, відповідно до якого боржником передано в іпотеку належне йому (боржнику) нерухоме майно, а саме: адміністративно-побутову будівлю, яка розташована по вул. Набережно-Хрещатицька, 4-А, у м. Києві. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 6178374,00 грн.
Як уже зазначалось, 18.02.2013р. між ТОВ "Факторинг Фінанс" (первісний кредитор) та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №2.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору відступлення права вимоги первісний кредитор зобов`язується передати (відступити), а новий кредитор зобов`язується прийняти право вимоги за рядок кредитних договорів.
За твердженням кредитора, за договором новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р., заборгованість ТОВ "Ніко Інвест", як позичальника, на дату укладення даного договору в розмірі 39826906,93 грн, що на дату укладення даного договору згідно офіційного курсу НБУ, становить 4982723,25 доларів США, вважається заборгованістю позичальника перед кредитором за позикою у сумі 39826906,93 грн, на яку на умовах даного договору нараховуються проценти з розрахунку 20% річних (п.1.1 договору новації заборгованості №03/13).
Відповідно до п.1.2 договору новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р. проценти за користування позикою сплачуються ТОВ "Ніко Інвест" за кожен місяць користування позикою до 5 числа місяця, наступного за місяцем користування позикою.
Згідно із п.2.4 договору новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р. у разі прострочення повернення позики проценти нараховуються на суму заборгованості за позикою і за період прострочення до моменту повного погашення позики.
Для обліку загальної суми заборгованості сторони складають та підписують акти звірки, зокрема, у випадку: на кінець кожного фінансового року сторони підписують акти звірки по сумі основного зобов`язання та нарахованим процентам за рік, що минув (пп.2.10 п.2.10 договору новації зобов`язань №03/13).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 30.12.2020р. до договору новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р. сума позики підлягає поверненню кредитору на умовах даного договору, але не пізніше 31.05.2021р.
Пунктом 4.2.4 договору новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р. передбачено право кредитора достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за цим договором, включаючи прострочену та поточну заборгованість позичальника за позикою, прострочену заборгованість позичальника за процентами, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти та неустойку (пеню, штрафи), зокрема, у випадку порушення справи про банкрутство позичальника (його гарантів або поручителів, за їх наявності).
За твердженням кредитора, за період з 2013р. по 2020р. між кредитором та боржником укладались акти переоцінки суми заборгованості за договором новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2019р. Так, відповідно до акту переоцінки станом на 31.12.2019р. між кредитором та боржником визначено суму основного зобов`язання у розмірі 118021779,42 грн. Актом переоцінки станом на 31.12.2020р. сторонами встановлено суму основного зобов`язання у розмірі 140884506,78 грн. Актом звірки взаємних розрахунків, укладеним між боржником та кредитором за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. заборгованість ТОВ "Ніко Інвест" станом на 31.12.2019р. становить 255149856,33 грн, з яких (відповідно до розрахунку заборгованості за договором новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р.): 118021779,42 грн (заборгованість за сумою позики), 137128076,91 грн (заборгованість по нарахованим відсоткам). Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. заборгованість ТОВ "Ніко Інвест" перед ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") за договором новації зобов`язань №03/13 станом на 31.12.2020р. становить 301626939,54 грн, з яких (відповідно до розрахунку заборгованості за договором новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р.): 140884506,78 грн (заборгованість за сумою позики), 160732432,76 грн (заборгованість по нарахованим відсоткам). Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021р. по 30.06.2021р. заборгованість ТОВ "Ніко Інвест" перед кредитором за договором новації зобов`язань №03/13 станом на 30.06.2021р. встановлена у розмірі 311923685,03 грн, з яких (відповідно до розрахунку заборгованості за договором новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р.): 140884506,78 грн (заборгованість за сумою позики), 171039178,25 грн (заборгованість по нарахованим відсоткам).
Таким чином, на думку кредитора, ТОВ "Ніко Інвест" взяті на себе зобов`язання за договором новації зобов`язань №03/13 щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування коштами не виконало, у зв`язку з чим у боржника утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 311923685,03 грн.
З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №03/13 між кредитором та боржником укладено договори забезпечення: договір застави №КП210121 від 21.01.2021р., предметом якого є частка у розмірі 50,5% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна" (код ЄДРПОУ 33511799). Відповідно до п. 1.5. договору застави №КП210121 від 21.01.2021р. вартість предмета застави: 40541400,00 грн без ПДВ; договір застави №ОФ210121 від 21.01.2021р., предметом якого є рухоме майно, детальний перелік якого наведений у додатку №1 до договору. Відповідно до п. 1.5. договору застави №ОФ210121 від 21.01.2021р. за згодою сторін, вартість предмету застави (заставна вартість) становить 5636794,94 грн; іпотечний договір за реєстровим №510 від 25.06.2021р., відповідно до якого було передано в іпотеку ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") наступне нерухоме майно: будівля автосалону під літерою "Я-2", загальною площею 1276,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12182646000; будівля під літерою "З-2", загальною площею 2612,7 кв. м., будівля під літерою "Ж-1" загальною площею 922,8 кв. м., будівля під літерою "Б-1", загальною площею 240,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна: 11412373000; двоповерхова будівля (центрального складу) під літерою "Ю-2", загальною площею 791,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 11602346000; одноповерхова будівля (столярки) під літерою "Ш-1", загальною площею 187,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 11636546000; двоповерхова будівля (центрального складу) під літерою "Є-2", загальною площею 485,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 11657546000; будівля (котельна) під літерою "А-1", загальною площею 171,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна: 11550946000; земельна ділянка площею 0,3089 га, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 863311246101; земельна ділянка площею 0,2857 га, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 863286346101; земельна ділянка площею 0,1642 га, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Городницька, буд. 47, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 863131146101. Загальна заставна вартість усіх предметів іпотеки визначена сторонам в сумі 144602345,00 грн.
На підтвердження вимог ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до боржника кредитором до заяви про визнання грошових вимог додано такі документи: копію договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. з додатковими угодами з №1 по №159; копію повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до ТОВ "Ніко Інвест" від 13.12.2012р.; акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. по договору позики №2-06-НІ; акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. по договору позики №2-06-НІ; акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2021р. по 30.06.2021р. по договору позики №2-06-НІ; розрахунок заборгованості за договором позики №2-06-НІ станом на 30.06.2021р.; акти здачі-приймання робіт (надані послуги) (відсотки) з січня 2020р. по червень 2021р.; рахунки на оплату (відсотки) з січня 2020р. по червень 2021р.; копію договору іпотеки від 07.07.2015р. за реєстровим №627; роздруківку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №269513687; договір застави від 17.03.2017р. за реєстровим №249; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №51742535; копію договору відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р.; копію акту приймання-передачі (додаток №1 до договору); повідомлення про відступлення права вимоги від 20.02.2013р. (додаток №2 до договору); копію договору №02/13 новації зобов`язань від 19.02.2013р. з додатковою угодою №1 від 30.12.2020р. та №2 від 30.05.2021р.; акти переоцінки від 31.12.2013р., від 31.12.2014р., від 31.12.2015р., від 31.12.2016р., від 31.12.2017р., від 31.12.2018р., від 31.12.2019р., від 31.12.2020р. (до договору №02/13 новації зобов`язань); акти звірки взаємних розрахунків з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., з 01.01.2020р. по 31.12.2020р., з 01.01.2021р. по 30.06.2021р. (по договору №02/13 новації зобов`язань); розрахунок заборгованості станом на 30.06.2021р. по договору №02/13 новації зобов`язань; акти здачі-приймання робіт (надані послуги) (відсотки) з січня 2020р. по червень 2021р.; рахунки на оплату (відсотки) з січня 2020р. по червень 2021р.; копію договору іпотеки від 12.01.2021р. за реєстровим №8 з додатковими угодами №1 та №2; роздруківку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26951505; копію договору №03/13 новації зобов`язань від 19.02.2013р. з додатковою угодою №1 від 30.12.2020р.; акти переоцінки від 31.12.2013р, від 31.12.2014р., від 31.12.2015р., від 31.12.2016р, від 31.12.2017р., від 31.12.2018р., від 31.12.2019р., від 31.12.2020р. (по договору №03/13 новації зобов`язань); акти звірки взаємних розрахунків з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., з 01.01.2020р. по 31.12.2020р., з 01.01.2021р. по 30.06.2021р. (по договору №03/13 новації зобов`язань); розрахунок заборгованості станом на 30.06.2021р. по договору №03/13 новації зобов`язань); акти здачі-приймання робіт (надані послуги) (відсотки) з січня 2020р. по червень 2021р.; рахунки на оплату (відсотки) з січня 2020р. по червень 2021р.; копію договору застави від 21.01.2021р. №КП210121; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р145288; копію договору застави від 21.01.2021р. №ОФ210121; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р145286; роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Ніко Інвест"; роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "КУА "Ковін Капітал"; докази направлення кредиторської заяви боржнику та розпоряднику майна боржника; докази сплати судового збору.
До заяви про уточнення заяви про визнання грошових вимог ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") було додано додатково суду першої інстанції: копію платіжного доручення до договору про відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. (за набуття права вимоги) від 19.02.2013р. на суму 58711424,88 грн; копію кредитного договору №11346422000 від 16.05.2008р. з додатковими угодами з №1 по №11, який укладено між первісним кредитором АТ КБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Ніко Інвест" (один з договорів по яким було відступлено право вимоги за договором №2 від 18.02.2013р.); копію кредитного договору №11346400000 від 16.05.2008р. з додатковими угодами з №1 по №15, який укладено між первісним кредитором АТ КБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Ніко Інвест" (один з договорів по яким було відступлено право вимоги за договором №2 від 18.02.2013р.); копію платіжного доручення на суму 90000,00 грн (погашення за договором №2-06-НІ).
Як вбачається зі змісту відзиву ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") на апеляційну скаргу, останній долучив до відзиву докази перерахування боржнику грошових коштів на виконання вимог договору позики (виписки по рахунку ТОВ "КУА "Ковін Капітал" за кожен рік, починаючи з 2007р. по 2018р. включно, з яких вбачається надання коштів позичальнику та часткове повернення отриманих коштів позичальником позикодавцю). Так, кредитор зазначив у відзиві, що з огляду на те, що боржник не заперечує наявності у нього заборгованості за договором позики в загальному розмірі 96456504,92 грн., а саме: 96337729,17 грн. (тіло) та 118775,75 грн. (проценти), судом цілком обґрунтовано не витребовувались виписки по рахунку ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції"), проте у зв`язку з тим, що наразі скаржник ставить під сумнів реальність надання грошових коштів за договором позики та наявність у боржника заборгованості у розмірі 96337729,17 грн., кредитор надає суду відповідні докази.
Разом з тим, відзив на апеляційну скаргу ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") не містить клопотання щодо долучення до матеріалів справи відповідних доказів.
Водночас, апеляційний господарський суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 22.12.2022р. у справі №910/14923/20, щодо процесуальної можливості подання додаткових доказів на підтвердження грошових вимог до боржника під час апеляційного перегляду справи.
Провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, ГПК України, іншими законами України.
За змістом ст.45 КУзПБ кредитор повинен подати докази (документи, що підтверджують вимоги до боржника) разом із поданням заяви про визнання грошових вимог.
При цьому за імперативним приписом ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3 ст.269 ГПК України).
Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок Верховного Суду викладений в постановах від 13.04.2021р. у справі №909/722/14, від 01.07.2021р. у справі №46/603).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування ст.269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020р. у справі №909/965/16, від 26.02.2019р. у справі №913/632/17, від 13.01.2021р. у справі №10/Б-921/1442/2013).
Принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (постанови Верховного Суду від 29.09.2022р. у справі №910/20010/20, від 16.11.2022р. у справі №910/4390/21).
Прийняття апеляційним судом доказів, без встановлення й оцінки обов`язкових за ч.3 ст.269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності правозастосування.
Прийняття до уваги доказів, долучених до письмових пояснень, матиме наслідки нового розгляду заяви про визнання грошових вимог до боржника, замість перевірки законності і обґрунтованості оскарженої ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням обставин справи та доказів, поданих сторонами під час її розгляду судом першої інстанції, що суперечить приписам ст.269 ГПК України.
Крім того, апеляційний господарський суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993р. у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
Зі змісту заяви ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (з урахуванням заяви про уточнення) з грошовими вимогами до ТОВ "Ніко Інвест", що є предметом розгляду, вбачається, що ці вимоги випливають із сукупності правовідносин з виконання договору позики, додаткових угод до нього, договору відступлення права вимоги та договорів новації зобов`язань.
За змістом ч.1 ст.64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Місцевий господарський суд, розглянувши заяву ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") про визнання грошових вимог до боржника дійшов висновку, що грошові вимоги, заявлені кредитором в межах строку, визначеного приписами ст.45 КУзПБ, є обґрунтованими та підлягають визнанню в сумі 857684598,55 грн, яка підлягає погашенню у наступному порядку:
- 227651496,17 грн (окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника);
- 1 черга - 4540,00 грн (сума судового збору за подання заяви);
- 4 черга - 630028562,38 грн (заборгованість за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р., за договором №02/13 новації зобов`язань).
Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Щодо грошових вимог за договором позики №02-06-НІ від 18.06.2007р.
Згідно із наданим кредитором разом із заявою з грошовими вимогами до боржника розрахунком заборгованість за отриманою позикою (тілом кредиту) на 30.06.2021р. складає 96337729,17 грн, заборгованість по відсоткам за користування позикою складає 118776,75 грн.
Відповідно до п. 1.1 договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. укладеного ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") та ТОВ "Ніко Інвест" позикодавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором надати позичальнику відсоткову позику в сумі 25045000 грн.
Пунктом 2.4 договору передбачена сплата позичальником процентів за користування позикою в розмірі 10% річних від суми фактично отриманої і несплаченої на дату сплати процентів в строк до 10 числі наступного за звітним місяця.
Матеріали справи свідчать, що крім договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. в обґрунтування наявності грошових вимог кредитором подано додаткові угоди №1-159 до вказаного договору та Акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019р., 31.12.2020р., 30.06.2021р.
Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2021р. заборгованість ТОВ "Ніко Інвест" перед кредитором по тілу позики складає 96456504,92 грн. та по відсоткам за користування позикою 118775,75 грн.
Щодо можливості підтвердження наявності грошових вимог актами звірки взаєморозрахунків апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що надані кредитором акти звірки взаєморозрахунків підтверджують факт отримання боржником від кредитора грошових коштів на підставі договору позики.
Відповідно до законодавства, що визначає та регулює порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, не є первинним бухгалтерським документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери установ, організацій, підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Аналогічна правова позиція підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 10.11.2022р. у справі №916/1294/21.
Верховний Суд в постанові від 17.08.2022р. у справі №924/232/18 зазначив, що акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, що відображає господарську операцію, а лише складається на підставі таких документів. Мета складання акту звірки, на відміну від первинного бухгалтерського документа, який має на меті відображення господарської операції, полягає у визначенні стану розрахунків між сторонами, виявленні боргу або його відсутності на підставі первинних документів.
Акт звірки взаєморозрахунків, що відображає дані в бухгалтерському обліку за звітний період, зокрема, надходження коштів та суми зобов`язання, є належним письмовим доказом, яким сторона може підтверджувати свої вимоги або заперечення. Водночас відповідно до ч.2 ст.86 ГПК України такий доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що відображена в акті інформація підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.04.2021р. у справі №910/14518/19, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17, від 08.05.2018р. у справі №910/16725/17, від 17.10.2018р. у справі №905/3063/17, від 04.12.2019р. у справі №916/1727/17.
Стала практика Верховного Суду засвідчує правову позицію, що: акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018р. у справі №910/9004/13, від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 04.12.2019р. у справі №916/1727/17, від 23.09.2021р. у справі №910/866/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду (подібний висновок щодо обов`язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №917/1739/17, постанові Верховного Суду від 02.06.2022р. у справі №917/1387/20).
Матеріали справи, крім договору позики та додаткових угод до нього, не містять інших первинних документів, які свідчать про виникнення у боржника заборгованості по тілу позики у розмірі 96337729,17грн.
За таких обставин судом має бути проаналізовано додаткові угоди до договору позики, які містять умови надання позики.
Згідно з додатковою угодою №159 від 20.12.2020р. до договору позики до договору позики №2-06-НІ пункт 2.1 основного договору викладено в редакції, згідно з якою позикодавець надає позичальнику позику на строк з 18 червня 2007р. до 30 червня 2021р.
Як вбачається із змісту додаткової угоди №154 від 27.12.2017р. до договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р., укладеної між ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (позикодавець) та ТОВ "Ніко Інвест" (позичальник), сторони домовились збільшити суму основного договору з 99120229,17 грн до 99250229,17 грн на 130000,00 грн (п.1). Загальна сума позики за основним договором з урахуванням даної додаткової угоди складатиме 99250229,17 грн (п.2). У зв`язку із збільшенням суми позики за основним договором, позикодавець зобов`язується надати позичальнику суму 130000,00 грн протягом п`яти днів з дати підписання даної додаткової угоди (п.3). Всі інші умови основного договору залишаються без змін (п.4).
Таким чином, із змісту п.1 додаткової угоди №154 вбачається, що домовляючись про збільшення суми договору сторони погодились, що на час укладення додаткової угоди сума позики за договором позики складає 99120229,17 грн.
Під час розгляду заяви ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") з грошовими вимогами до боржника у даній справі кредитором не було надано до суду докази надання протягом строку, встановленого додатковою угодою №154 від 27.12.2017р., позичальнику суму, на яку було збільшено суму позики, в розмірі 130000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що умовами додаткової угоди №154 підтверджується факт надання боржнику позики у розмірі 99120229,17грн.
При визначенні суми заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" перед кредитором судом взято до уваги факт укладення 13.12.2012р. між ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (первісний кредитор) та ТОВ "Нікоімпекс" (новий кредитор) договору уступки права вимоги боргу №КК-НІ-цес2, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги боргу до ТОВ "Ніко Інвест" на суму 5702600,00 грн, що випливає з договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. Відповідне повідомлення №122412/3 від 13.12.2012р. про відступлення права вимоги (на суму 5702600,00 грн) ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") було направлено ТОВ "Ніко Інвест".
В матеріалах справи відсутні докази (платіжні документи), які свідчать про виконання боржником зобов`язань по оплаті наданої кредитором позики.
З урахуванням наведеного, непогашеною боржником є заборгованість за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. в розмірі 93417629,17 грн (99120229,17 грн - 5702600,00 грн), яка є обґрунтованою та відповідні вимоги підлягають визнанню.
Щодо нарахованих кредитором відсотків в розмірі 118775,75 грн за користування позикою слід зазначити, що наданий розрахунок зроблено, виходячи із суми заборгованості у розмірі 96337729,17 грн.
Згідно із додатковою угодою №91/1 від 01.08.2013р. до договору позики №2-06-НІ пункт 2.4 основного договору викладено в іншій редакції, відповідно до якої позичальник зобов`язується щомісячно в строк до 10 числа наступного за звітним місяцем сплачувати проценти за користування позикою в розмірі 0,1% річних від суми фактично отриманої й неповерненої суми позики.
Зазначивши у розрахунку заборгованості за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. про наявність заборгованості по нарахованим відсоткам станом на 31.12.2019р. кредитор не навів цього розрахунку, пославшись лише на Акт звірки розрахунків.
Разом із тим, кредитором зроблено розрахунок за період з січня 2020р. по червень 2021р.
З урахуванням встановленої апеляційним господарським судом суми заборгованості по тілу позики в розмірі 93417629,17 грн, сума заборгованості по відсоткам за вказаний вище період буде складати 140126,44 грн.
Проте кредитор у своїй заяві з грошовими вимогами просив визнати вимоги по сплаті відсотків у розмірі 118775,75 грн з урахуванням часткової оплати.
З огляду на викладене зазначена сума вимог по сплаті відсотків підлягає визнанню судом.
За таких умов, загальна сума обґрунтованих вимог кредитора по договору позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. становить 93536404,92 грн, з яких 93417629,17 грн по тілу позики та 118775,75 грн по нарахованим відсоткам за користування позикою.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Ніко Інвест" за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. перед ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") договору іпотеки від 07.07.2015р. та договору застави від17.03.2017р.
Вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін становить 1033703,49 грн, а вартість предмету застави - 29658878,74 грн.
Таким чином, сума забезпечених вимог кредитора за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. складає 30692582,23 грн.
Щодо грошових вимог кредитора за договорами новації зобов`язань №№02/13, 03/13 від 19.02.2013р.
Згідно наданих кредитором уточнень до заяви та розрахунків заборгованість боржника за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. станом на 30 червня 2021р. становить 200574868,71 грн - по тілу позики та 248724999,89 грн - по нарахованим відсоткам.
Заборгованість боржника за договором новації зобов`язань №03/13 від 19.02.2013р. становить 140884506,78 грн - по тілу позики та 171039178,25 грн - по відсоткам.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення ТОВ "Ніко Інвест" та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") договорів новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. та №03/13 від 19.02.2013р.
Згідно з преамбулами вказаних договорів право вимоги до боржника у ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") отримано на підставі договору відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р., укладеного між ТОВ "Факторинг Фінанс" та кредитором.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.02.2013р. між ТОВ "Факторинг Фінанс" (кредитор) та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №2.
Відповідно до п.1.1 договору відступлення права вимоги №2 кредитор зобов`язується передати (відступити), а новий кредитор зобов`язується прийняти право вимоги за кредитним договором №269-в-ока від 29.03.2006р.; кредитним договором №281-в-ДКБ від 29.06.2006р., кредитним договором №11020756000 від 25.07.2006р.; кредитним договором №11346400000 від 16.05.2008р.; кредитним договором №11346422000 від 16.05.2008р.; кредитним договором №11386280000 від 05.09.2008р., надалі - кредитні договори, укладеними між ПАТ "УкрСиббанк" (шо є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк"), надалі - первісний кредитор, і ТОВ "Ніко Інвест", надалі - боржник, і сплатити кредитору суму грошових коштів, визначену в п.3.1 цього договору, на умовах, визначених цим договором.
Відступлення права вимоги за кредитними договорами розповсюджується на усі боргові зобов`язання за кредитними договорами, строк платежу за якими настав (включаючи суми наданих кредитів, процентів, нарахованих за користування кредитами, комісій, неустойки (штрафу, пені), а також інших зобов`язань), у відповідності до умов кредитних договорів та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги за цим договором (п.1.2 договору відступлення права вимоги №2).
Розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором станом на дату укладення цього договору сторонами становить 24257131,18 доларів США та 305018,52 швейцарських франків (п. 1.2.1 договору відступлення права вимоги №2).
Право вимоги за кредитним договором, договорами застави та договорами поруки, вважається переданим (відступленим) з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання у відповідності до вимог п.2.3 цього договору, здійснення розрахунків у відповідності до вимог п.3.2.1 цього договору та укладення сторонами договорів про відступлення права вимоги за договорами забезпечення (п.2.1 договору відступлення права вимоги №2).
Новий кредитор зобов`язаний сплатити кредитору за відступлення права вимоги суму грошових коштів, що становить 58711424,88 грн шляхом її перерахування на поточний рахунок кредитора за № НОМЕР_1 в АТ "Златобанк", МФО 380612 (п.3.1 договору відступлення права вимоги №2).
Грошові кошти у сумі 58711424,88 грн новий кредитор зобов`язується перерахувати на поточний рахунок кредитора не пізніше 1 робочого дня після підписання сторонами цього договору (п.п.3.2.1 п.3.2 договору відступлення права вимоги №2).
У разі невиконання новим кредитором своїх зобов`язань, передбачених п.3.1 або 3.2 цього договору, до 19.02.2013р. включно, з 20.02.2013р. цей договір вважається розірваним і усі права та зобов`язання за ним припиняються (зокрема, припиняються права і зобов`язання сторін щодо відступлення права вимоги і сплати за це будь-якої суми, як це передбачено цим договором, без будь-якої відповідальності або додаткових угод), а відносини між боржником та кредитором продовжують регулюватися кредитними договорами у редакції, що діяла до укладення цього договору сторонами (п.7.4 договору відступлення права вимоги №2).
Звертаючись до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") надала в якості додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. копію Акту передачі-приймання, в якому не зазначено переліку документів, які підтверджують наявність та дійсність права вимоги що передається іншій стороні (т.1, а.с.248).
В подальшому кредитором було подано до господарського суду уточнення до заяви про визнання грошових вимог. До цієї заяви про уточнення вимог надано Акт передачі-приймання від 18.02.2013р. в іншій редакції, ніж та, що надавалась кредитором при зверненні до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника (т.3, а.с.162-167).
При цьому, із зазначеного у даному Акті переліку документів, до господарського суду було надано лише копії кредитного договору №11346422000 від 16.05.2008р. з додатковими угодами з №1 по №11 та кредитного договору №11346400000 від 16.05.2008р. з додатковими угодами з №1 по №15.
Разом із тим, за договором відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. кредитор зобов`язався передати, а ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") прийняти право вимоги й за іншими договорами: кредитним договором №269-в-ока від 29.03.2006р., кредитним договором №281-в-ДКБ від 29.06.2006р., кредитним договором №11020756000 від 25.07.2006р.
Також до суду не надано зазначені в Акті договори іпотеки й договори застави майнових прав, укладені в період з 2006 по 2009 р.р.
До заяви з грошовими вимогами до боржника кредитором не було надано будь-яких доказів щодо виконання ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") вимог п.3.1 та п.3.2 договору відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. щодо здійснення оплати за відступлення права вимоги.
На підтвердження здійснення розрахунку за договором відступлення права вимоги №2 із заявою про уточнення вимог кредитором надано копію платіжного доручення №0003 від 19.02.2013р., як доказ перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Факторинг Фінанс" грошових коштів в сумі 58711424,88 грн.
Разом з тим, надане заявником платіжне доручення не містить обов`язкових реквізитів, що передбачені для такого виду фінансових документів згідно із Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", а саме: зазначення дати "Одержано банком"; відповідний штемпель банку та підпис уповноваженої особи банку, який засвідчив проходження цього платежу на оплату, реквізитів банку одержувача, графа "Призначення платежу" за цим платіжним дорученням не містить посилання як на підставу для здійснення цього платежу, на договір відступлення прав вимоги від 18.02.2013р. №2. З урахуванням наведеного, надану копію платіжного доручення не можна вважати належним та допустимим доказом у розумінні ч.1 ст.73, ч.ч. 1, 4 ст.80, ст.90 ГПК України.
За наведених обставин кредитором не доведено належними доказами факт відступлення йому права вимоги згідно з договором відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. в порядку визначеному п.2.1 та п.3.2.1 зазначеного договору.
Відповідно до ч.1 ст.604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Окремим випадком припинення зобов`язання за домовленістю сторін є заміна первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).
Таким чином неодмінна вимога новації - збереження суб`єктного складу зобов`язання.
Договори новації зобов`язань №02/13 та №03/13 від 13.02.2013р. укладені ТОВ "Ніко Інвест" та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції"), тоді як сторонами Договору відступлення права вимоги від 18.02.2013р. на підставі якого укладено договори новації є ТОВ "Факторинг Фінанс" та ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції").
В зв`язку з чим, укладені на підставі договору відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. договори новації зобов`язань №№02/13, 03/13 від 19.02.2013р. також не можуть свідчити про наявність заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" перед ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції").
Водночас, суд першої інстанції вказаного вище не врахував.
За наведених обставин грошові вимоги кредитора заявлені з посиланням на невиконання боржником умов договорів відступлення права вимоги №2 від 18.02.2013р. та договорів новації зобов`язань №02/13 та №03/13 не підлягають визнанню господарським судом.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оцінюючи обґрунтованість вимог кредитора до боржника місцевий господарський суд допустив формальний підхід, оскільки вказавши на акти звірки взаємних розрахунків, належним чином не перевірив їх із дослідженням у сукупності з первинними документами підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, розміру, структури та моменту виникнення, а також не врахував, що акти звірки не відображають повних відомостей щодо отримання боржником від кредитора сум позики з точки зору можливості перевірки заявлених грошових вимог кредитора.
За висновком колегії суддів, суд першої інстанції не виконав належним чином обов`язки та завдання у попередньому засіданні, покладені на суд згідно із КУзПБ, а застосований судом підхід до розгляду вимог кредитора згідно з оскаржуваним судовим рішенням, що полягав: у простому відтворенні в мотивувальній частині оскаржуваного рішення аргументів кредитора стосовно вимог, викладених в його заяві, однак без аналізу цих аргументів; у простому декларуванні в оскаржуваному рішенні доказів, на які послався кредитор, без здійснення їх оцінки, без викладення мотивів їх прийняття/відхилення, - свідчить, що суд не виконав в повній мірі свого обов`язку та завдань при розгляді кредиторських вимог у справі про банкрутство, визначених нормами ст.ст.45, 46, 47 КУзПБ, не врахував правових висновків Верховного Суду, що дає підстави для висновку про невмотивованість судового рішення у даній справі та про недотримання судом визначеного КУзПБ порядку розгляду кредиторських вимог.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГПК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином згідно із законом, інших нормативно-правових актів, договору.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином чи відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Перевіривши надані кредитором господарському суду докази на підтвердження грошових вимог до боржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підтвердженими та обґрунтованими є грошові вимоги кредитора до боржника в загальному розмірі 93536404,92 грн, з яких 62843822,69 грн - заборгованість за договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007р. (4 черга задоволення вимог кредиторів) та 30692582,23 грн (окремо внесені вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника).
З урахуванням наведеного, інша частина грошових вимог ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до ТОВ "Ніко Інвест" не підлягає визнанню, оскільки вимоги не були обґрунтовані та підтверджені заявником належними і допустимими доказами, відповідно до вимог ст.45 КУзПБ, ч.1 ст.73, ч.ч.1, 4 ст.80, ст.90 ГПК України.
Беручи до уваги зазначене вище, правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, здійснивши відповідний перерахунок заявлених кредитором сум, дослідивши докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання грошових вимог ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до боржника в сумі 30692582,23 грн - окремо внесені вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн (сума судового збору за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 62843822,69 грн (заборгованість за Договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимоги кредитора до боржника мають бути відхилені.
Щодо заяви ТОВ "Ніко Центр Київ" про заміну кредитора у справі №904/6032/21 про банкрутство ТОВ "Ніко Інвест"
Як вбачається із матеріалів справи, 11.01.2022р. ТОВ "Ніко Центр Київ" подано до місцевого господарського суду заяву від 21.12.2021р. про заміну кредитора - ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") в частині грошових вимог до боржника -ТОВ "Ніко Інвест" в сумі 34983300,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на нового кредитора - ТОВ "Ніко Центр Київ" у справі №904/6032/21 про банкрутство ТОВ "Ніко Інвест".
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилався на те, що ТОВ "Ніко Центр Київ" як іпотекодавець в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. уклав з ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") як іпотекодержателем наступні договори:
- іпотечний договір від 12.01.2021р., реєстровий номер №10, відповідно до якого ТОВ "Ніко Центр України" надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення (в літ. А), заг. пл. - 1995,00 кв. м., що знаходиться по вулиці Набережно-Луговій, 4 в місті Києві (далі - нежитлове приміщення 1); нежитлове приміщення (в літ. 1Е), заг. пл. - 254,20 кв. м., що знаходиться по вулиці Набережно-Луговій, 4 в місті Києві (далі - нежитлове приміщення 2). Нежитлове приміщення 1 та Нежитлове приміщення 2 комплекс будівель сервісного центру з салоном продажу автомобілів "MITSUBISHI", заг. пл. - 2249,20 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 86596880000. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 53387218,00 грн.
- іпотечний договір від 12.01.2021р., реєстровий номер №12, відповідно до якого ТОВ "Ніко Центр України" надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення (в літ. Б), заг. пл. - 104,10 кв.м., що знаходиться по вулиці Набережно-Луговій, 4 в місті Києві. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 86752280000. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 1133857,00 грн.
- іпотечний договір від 12.01.2021р., реєстровий номер №14, відповідно до якого ТОВ "Ніко Центр України" надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення магазину автозапчастин (літ. Ш), заг. пл. 170,10 кв. м., що знаходиться по вулиці Набережно-Луговій, 2 в місті Києві; нежитлове приміщення станції технічного обслуговування (літ. X), заг. пл. - 76,10 кв. м., що знаходиться по вулиці Набережно-Луговій, 2 в місті Києві; нежитлове приміщення мийки (літ. Ц), заг. пл. - 239,30 кв. м., що знаходиться по вулиці Набережно-Луговій, 2 в місті Києві. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 87036280000. Заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 16308063,00 грн.
В подальшому ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") в позасудовому порядку передбаченому Законом України "Про іпотеку" було звернуто стягнення на заставне майно, що надавалось ТОВ "Ніко Центр України" в іпотеку за іпотечними договорами з реєстровими номерами №10, №12, №14.
03.12.2021р. ТОВ "Ніко Центр України" (іпотекодавець) отримав від ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") (іпотекодержатель) лист-повідомлення №211202/вих.-1 від 02.12.2021р. про задоволення вимоги по іпотечним договорам, відповідно до якого іпотекодержатель повідомив, що прийняв у свою власність предмети іпотеки за іпотечним договором від 12.01.2021р. за реєстровим номером №10, іпотечним договором від 12.01.2021р. за реєстровим номером №12 та іпотечним договором від 12.01.2021р. за реєстровим номер №14, задовольнивши вимоги в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. на суму 34983300,00 грн, встановленою на підставі висновку про вартість об`єкту оцінки від 25.11.2021р. Також ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") повідомило, що станом на день складання цього листа сума заборгованості ТОВ "Ніко Інвест" за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р. зменшилась на суму 34983300,00 грн. До листа №211202/вих.-1 від 02.12.2021р. додано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з яких вбачається, що новим власником нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за Іпотечними договорами за реєстровими номерами №№ 10,12,14 є ТОВ "КУА "Ковін Капітал".
14.12.2021р. ТОВ "Ніко Центр Київ" засобами поштового зв`язку направив ТОВ "Ніко Інвест" претензію на суму 34983300,00 грн, в якій прохав останнього здійснити погашення заборгованості перед ТОВ "Ніко Центр Київ", як перед правонаступником кредитора на зазначену суму боргу.
Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 52 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 43 Кодексу законів з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Розглянувши заяву ТОВ "Ніко Центр Київ" про заміну кредитора у даній справі, місцевий господарський суд її задовольнив та здійснив заміну кредитора - ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") в частині грошових вимог до боржника - ТОВ "Ніко Інвест" в сумі 34983300,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів (за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р.), на нового кредитора - ТОВ "Ніко Центр Київ" у справі №904/6032/21 про банкрутство ТОВ "Ніко Інвест".
Водночас, апеляційний господарський суд з таким висновком місцевого господарського суд не погоджується, оскільки апеляційним господарським судом встановлено, що грошові вимоги ТОВ "КУА "Ковін Капітал" (ПВНЗІФ "Корпоративні інвестиції") до ТОВ "Ніко Інвест" за договорами новації зобов`язань, у тому числі за договором новації №02/13 не підлягають визнанню, оскільки вимоги не були обґрунтовані та підтверджені заявником належними і допустимими доказами, відповідно до вимог ст.45 КУзПБ, ч.1 ст.73, ч.ч. 1, 4 ст.80, ст.90 ГПК України. В зв`язку з чим, заява ТОВ "Ніко Центр Київ" про заміну кредитора в частині грошових вимог до боржника в сумі 34983300,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів (за договором новації зобов`язань №02/13 від 19.02.2013р.) не підлягає задоволенню.
Ураховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, отримали часткове підтвердження під час апеляційного провадження.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
У відповідності до приписів ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи, оцінки доказів, а також доводів усіх учасників справи.
Усебічність і повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного та обґрунтованого рішення.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів та доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Застосований місцевим господарським судом підхід у з`ясуванні обставин справи та в оцінці доказів не відповідає встановленим процесуальним законодавством вимогам та не демонструє того, що доводи учасників у цій справі були почуті.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Аналогічно, у даній справі, ненадання судом першої інстанції оцінки всім обставинам справи, колегія суддів вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні ст. 6 Конвенції.
Суд першої інстанції не встановив усіх обставин справи, не сприяв всебічному й повному з`ясуванню дійсних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення та порушив норми процесуального права щодо правил оцінки доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи.
Колегія суддів виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав, викладених в п. 3.3. даної постанови, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну оскаржуваної ухвали суду першої інстанції шляхом викладення пункту 1 її резолютивної частини в новій редакції, скасування оскаржуваної ухвали в частині задоволення заяви ТОВ "Ніко Центр Київ" та здійснення заміни кредитора ТОВ "КУА "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" в частині грошових вимог до боржника в сумі 34983300,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на нового кредитора ТОВ "Ніко Центр Київ" у справі №904/6032/21 про банкрутство ТОВ "Ніко Інвест" і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Ніко Центр Київ" про заміну кредитора.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р. у справі №904/6032/21 - змінити в частині задоволення вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції", виклавши пункт 1 її резолютивної частини в наступній редакції:
"Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" (код ЄДРПОУ 34603431) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" (49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 27Д, код ЄДРПОУ 31305004) в сумі 30692582,23 грн - окремо внесені вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника, 4540,00 грн (сума судового збору за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 62843822,69 грн (заборгованість за Договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Інші вимоги кредитора до боржника - відхилити".
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022р. у справі №904/6032/21 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Центр Київ" та здійснення заміни кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" в частині грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" в сумі 34983300,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Центр Київ" у справі №904/6032/21 про банкрутство ТОВ "Ніко Інвест" - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Центр Київ" про заміну кредитора.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 01.03.2023р.
Головуючий суддяІ.О. Вечірко
СуддяЮ.Б. Парусніков
СуддяТ.А. Верхогляд
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2023 |
Оприлюднено | 03.03.2023 |
Номер документу | 109298700 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні