Постанова від 20.02.2025 по справі 904/6032/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/6032/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від боржника: Заєць П.Л. (в залі суду);

від скаржника: Малік Т.І. (поза межами суду);

арбітражний керуючий: Штельманчук М.С. (в залі суду);

від кредитора (ТОВ «Дата фінанс»): Пономарьов В.Д. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України та Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (суддя Соловйова А.Є., повний текст якої підписаний 25.01.2024) у справі № 904/6032/21 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн)

та на ухвалу Господарського суду від 25.01.2024 (суддя Соловйова А.Є., повний текст якої підписаний 25.01.2024), постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора) у справі № 904/6032/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" (49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд.27Д, код ЄДРПОУ 31305004)

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/6032/21 за результатом розгляду заяви про визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" (49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд.27Д, код ЄДРПОУ 31305004) наступним чином:

- 497 572 045,47 грн - внести до реєстру кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;

- 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- 63 669 485,89 грн - (63 494 466,76 грн - основна заборгованість, 86 610,55 грн - 3% річних, 88 408,58 грн - інфляційні втрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 12 222 901,92 грн (11 033 992,88 грн - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017; 1 188 909,04 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Грошові вимоги в сумі 62 724 028,07 грн - відхилено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/6032/21 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості:

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ" в сумі 76 700,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 825 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "КОВІН КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 34603431) в сумі 4 540,00 грн (сума судового збору за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 930 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112) в сумі 497 572 045,47 грн - внести до реєстру кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, в сумі 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 63 669 485,89 грн - (63 494 466,76 грн - основна заборгованість, 86 610,55 грн - 3% річних, 88 408,58 грн - інфляційні втрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 12 222 901,92 грн (11 033 992,88 грн - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017, 1 188 909,04 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 62 724 028,07 грн відхилено;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" (код ЄДРПОУ 34603431) в сумі 78 636 187,28 грн - окремо внесені вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника, в сумі 4 540,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 226 564 094,10 грн (заборгованість за кредитним договором) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимоги кредитора до боржника відхилено;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Рубін" (код ЄДРПОУ 34603431) в сумі 4 540,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 2 486 305,00 грн - заборгованість за сумою позики та по нарахованим процентам за користування позикою) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимоги кредитора до боржника відхилено;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Корпоративні інвестиції" (код ЄДРПОУ 34603431) в сумі 30 692 582,23 грн - окремо внесені вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника, 4 540,00 грн (сума судового збору за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 62 843 822,69 грн (заборгованість за Договором позики №2-06-НІ від 18.06.2007) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Інші вимоги кредитора до боржника відхилено;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" (код ЄДРПОУ 36926449) в сумі 4 540,00 грн (сума судового збору за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 6 094 718,65 грн (заборгованість за Договорами доручення №010819 від 01.08.2019, №1/2019 від 01.09.2019, №300819 від 30.08.2019, №б/н від 01.09.2019) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Встановлено дату проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів до 19.02.2024 та зобов`язати розпорядника майна боржника Штельманчука М.С. протягом 10 днів після прийняття цієї ухвали письмово повідомити кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, протокол зборів кредиторів і засідання комітету кредиторів направити до справи про банкрутство.

Не погодившись із зазначеними ухвалами, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України, в якій просить:

- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/6032/21 про банкрутство ТОВ Ніко Інвест, якою визнані грошові вимоги кредитора АТ Укрексімбанк скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву АТ Укрексімбанк №0000606/21-1000 від 06.08.2021 з грошовими вимогами задовольнити в повному обсязі;

- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/6032/21 про банкрутство ТОВ Ніко Інвест, постановлену за результатами попереднього засідання в частині грошових вимог АТ Укрексімбанк скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що лист №0400610/17625-20 від 29.07.2020 є вимогою про дострокове повернення кредиту в розумінні положень ч.2 ст.1050 ЦК України. Судом першої інстанції необґрунтовано прийнято за належний та допустимий доказ на підтвердження доводів Боржника про надіслання дострокової вимоги на його адресу, лист Банку №0400610/17625-20 від 29.07.2020, що в результаті призвело до постановлення незаконної ухвали в цій частині.

Отже, нарахування процентів та комісії за управління кредитом за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 після 29.07.2020 є цілком правомірним та таким, що відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства.

Умовами Кредитного договору (п.14.6.1.), Генеральної угоди (п.12.5.1) сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати Процентів за Кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього Договору, а розрахунок пені здійснений по 11.03.2020, тобто до дня запровадження карантину.

Під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, господарський суд помилково застосував загальні положення ст.258 ЦК України, не врахував збільшення сторонами кредитної угоди позовної давності для всіх грошових зобов`язань Позичальника, не застосовано до правовідносин приписи ст.259 ЦК України, що є підставою для скасування судового рішення.

Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та не являються санкціями в розумінні чинного законодавства. Отже, з урахуванням різної правової природи неустойки/штрафу/пені та нарахуваннями, передбаченими положеннями ст.625 ЦК України, є цілком правомірним висновок про те, що Закон №691-ІХ, не звільняє боржника від обов`язку сплати на користь кредитора простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних згідно зі ст.625 ЦК України.

На переконання кредитора рішення суду в мотивувальній частині підлягає скасуванню в частині віднесення грошових вимог Банку, а саме штрафних санкцій у розмірі 11 033 992,88 грн, до забезпечених, адже такі вимоги мають бути віднесені до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Висновки суду про направлення Банком на адресу позичальника дострокової вимоги, безпідставне нарахування процентів та комісії за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 після 13.06.2019 є необґрунтованими, а сума заборгованості, заявлена Банком за процентами та комісією за вказаним кредитним договором є правомірною та такою, що підлягає визнанню в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест та арбітражний керуючий Штельманчук М.С. у відзивах на апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначили, що враховуючи, що 29.07.2020 Апелянтом засобами поштового зв`язку надіслано до ТОВ «Ніко Авто Інвест», як позичальника за кредитним договором, лист-вимогу (вих.№0400610/17625-20) про дострокове повернення суми заборгованості за кредитним договором №27113К28 від 27.11.2013, право АТ «Укрексімбанк», як кредитодавця, нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також передбачену договором комісію, припинилося з 29.07.2020.

Судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права - ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки встановлено, що банком вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язань ТОВ «Ніко Авто Інвест» по кредитному договору №27113К28 від 22.11.2013, яка нарахована до дати введення карантину, заявлені у серпні 2021 року, тобто з пропуском одного року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо того, що АТ «Укрексімбанк» мало право розраховувати 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення боржником зобов`язань но кредитному договору №27113К28 від 22.11.2013 до дати запровадження карантину, тобто до 11.03.2020 включно. В той же час, здійснення АТ «Укрексімбанк» нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за кредитним договором №27113X28 від 22.11.2013 у період дії карантину, а саме, продовжуючи з 12.03.2020 по 08.06.2021 та по 16.06.2021, відповідно, є неправомірним та підлягає відхиленню місцевим господарським судом.

Так само, з огляду на викладене, з 12.03.2020, дати запровадження в Україні загальнодержавного карантину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, шо право нараховувати три відсотки річних та втрати від інфляції на підставі кредитного договору №151313X8 від 14.06.2013 у Апелянта було також відсутнє, у зв`язку з чим нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягають визнанню виключно по 11.03.2020.

Розмір кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк», визначений на підставі, в тому числі, нарахованої кредитором та визнаної судом першої інстанції суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, безпосередньо при задоволенні вимог усіх кредиторів впливає на розмір коштів, які будуть направлені на погашення кредиторських вимог інших кредиторів боржника тієї ж черги.

У зв`язку з цим, ТОВ «Ніко Інвест», як боржник у справі про банкрутство №904/6032/21, вважає, що оскільки нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат є додатковою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання за відповідними кредитними договорами, яке встановлюється поряд з неустойкою (штрафом/пенею), вимоги кредитора щодо нарахованих 3 (трьох) відсотків річних та інфляційних втрат за кредитними договорами №27113К28 від 22.11.2013 та №151313К8 від 14.06.2013 у загальному розмірі 175 019,13 грн., підлягають віднесенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Зважаючи на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які не були враховані місцевим господарським судом, з огляду на отримання ТОВ «Ніко Авто Інвест», як позичальником за кредитним договором, письмової вимоги від 29.07.2020 про дострокове погашення суми боргу за кредитним договором, закінчення строків дії відповідних договорів забезпечення, зобов`язання ТОВ «Ніко Інвест», як заставодавця та іпотекодавця, за відповідними договорами забезпечення припинились, чого не було повною мірою досліджено судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

Так само, з огляду на усі наведені вище обставини, твердження АТ «Укрексімбанк» про необхідність віднесення штрафних санкцій у загальному розмірі 11 033 992,88 гри. до шостої черги реєстру вимог кредиторів є безпідставними та необґрунтованими.

Вимоги АТ «Укрексімбанк» про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язань ТОВ «Торговий Дім-Ніко» по кредитному договору №151313К8 від 14.06.2013 мають бути відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки АТ «Укрексімбанк» пропущено строк позовної давності на заявлення до стягнення пені, який становить 1 рік.

Також, не погодившись із зазначеними ухвалами до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест, в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/6032/21 про визнання грошових вимог Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України:

- у розмірі 175 019,13 грн. (86 610,55 грн. - 3% річних, 88 408,58 гри. - інфляційні втрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 12 222 901,92 грн. (11 033 992,88 грн. - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за договором застави №27317710 від 15.06.201" та договором іпотеки №27317712 від 15.06.2017, 1 188 909,04 грн. - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- змінити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/6032/21 про визнання грошових вимог Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в частині, виклавши пункти 1 та 2 її резолютивної частини в наступній редакції:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (Ідентифікаційний код: 00032112) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест (Ідентифікаційний код: 31305004; 49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 27Д.) в сумі 497 572 045,47 грн. - внести до реєстру кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, в сумі 4 540,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів (судовий збір), 63 494 466,76 грн. - основна заборгованість (вимоги кредитора, що не забезпечені заставою майна боржника) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 175 019,13 грн, (86 610,55 грн. - 3% річних, 88 408,58 грн. - інфляційні втрати) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 74 946 929,99 грн. - відхилити.;

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024, постановлену за результатами попереднього засідання у справі №904/6032/21, в частині визнання і внесення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест:

- у розмірі 175 019,13 грн. (86 610,55 гри. - 3% річних, 88 408,58 гри. - інфляційні втрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- 12 222 901,92 грн. (77 033 992,88 грн. - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за договором застави №27317710 від 15.06.2017 та договором іпотеки №27317712 від 15.06.2017, 1 188 909,04 грн. - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- змінити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/6032/21, постановлену за результатами попереднього засідання у справі №904/6032/21, виклавши пункт 3 її резолютивної частини в наступній редакції: завершити попереднє засідання, за результатами якого внести до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості: грошові вимоги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (Ідентифікаційний код: 00032112) в сумі 497 572 045,47 грн. - внести до реєстру кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, в сумі 4 540,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів (судовий збір), 63 494 466,76 грн. - основна заборгованість (вимоги кредитора, що не забезпечені заставою майна боржника) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 175 019,13 грн. (86 610.55 грн. - 3% річних, 88 408.58 грн. - інфляційні втрати) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 74 946 929,99 грн. - відхилити..

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що зважаючи на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які не були враховані місцевим господарським судом, з огляду на отримання ТОВ «Ніко Авто Інвест», як позичальником за кредитним договором, письмової вимоги від 29.07.2020 про дострокове погашення суми боргу за кредитним договором, закінчення строків дії відповідних договорів забезпечення, зобов`язання ТОВ «Ніко Інвест», як заставодавця та іпотекодавця, за відповідними договорами забезпечення припинились, чого не було повною мірою досліджено судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

Оскільки пеня нарахована за період до дати введення на території України карантину, п. 12 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який продовжує строк позовної давності в 1 (один) рік на строк дії такого карантину, до вимог банку про стягнення пені, яка заявлена банком у серпні 2021 року (з пропуском одного року), не застосовується.

Відтак, враховуючи період нарахування пені та дату її заявлення, пеня за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 1 188 909,04 грн. заявлена AT «Укрексімбанк» з пропуском строків позовної давності та з порушенням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України. Таким чином, при вирішенні питання щодо визнання або відхилення заявленої банком суми пені за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 в розмірі 1 188 909,04 грн. суд першої інстанції не застосував норми п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 ГК України.

ТОВ «Ніко Інвест», як боржник у справі про банкрутство №904/6032/21, вважає, що оскільки нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат є додатковою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання за відповідними кредитними договорами, яке встановлюється поряд з неустойкою (штрафом/пенею), вимоги кредитора щодо нарахованих 3 (трьох) відсотків річних та інфляційних втрат за кредитними договорами №27113К28 від 22.11.2013 та №151313К8 від 14.06.2013 у загальному розмірі 175 019,13 грн., підлягають віднесенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Натомість, подібний висновок суду першої інстанції щодо віднесення заявлених банком трьох відсотків річних та інфляційних втрат до четвертої черги задоволення вимог кредиторів свідчить про порушення місцевим господарським судом положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає черговість задоволення вимог кредиторів, у зв`язку із не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України у відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест просило відмовити у задоволенні апеляційних скарг. Зазначило, що висновок скаржника про припинення його зобов`язання за договорами забезпечення внаслідок припинення основного зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з направленням Банком вимоги на адресу позичальника, є помилковим, адже матеріалами справи не підтверджується наявність обставин та правових підстав для припинення основного зобов`язання за кредитним договором та похідного зобов`язання. Більш того, надіслання вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором не припиняє таких зобов`язань.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що лист Банку №0400610/17625 20 від 29.07.2020 є вимогою про дострокове погашення суми боргу за кредитним договором, проте вірно зауважив, що зобов`язання ТОВ «Ніко Інвест» як заставодавця та іпотекодавця за відповідними договорами забезпечення не припинялось, так само як не припинялось зобов`язання ТОВ «Ніко Авто Інвест» за кредитним договором, однак, не у зв`язку, як зазначив суд, встановлення договором строку користування кредитом до 14.06.2027, а у зв`язку з відсутністю правових підстав, встановлених законом та договором, для такого припинення.

Грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 в частині нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне страхування заставного майна (за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017 у розмірі 42 999,75 грн та за іпотечним договором №27317Z12 від 15.06.2017 у розмірі 10 990 993,13 грн) підлягають визнанню.

Враховуючи, що нараховані за кредитними договорами 3% річних та інфляційні втрати входять до основного зобов`язання, отже такі вимоги мають бути віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи необхідних для розгляду скарги на час надходження скарги, ухвалою суду від 26.02.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/6032/21 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

08.03.2024 матеріали справи №904/6032/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Іванов О.Г., судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) та на ухвалу Господарського суду від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора)) у справі №904/6032/21; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 22.05.2024.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 6810,00 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Іванов О.Г., судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) та на ухвалу Господарського суду від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора)) у справі №904/6032/21; приєднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест на ухвалу господарського суду від 25.01.2024 (за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") та ухвалу від 25.01.2024 (за результатами попереднього судового засідання) до скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ці ж ухвали від 25.01.2024 для розгляду в одному апеляційному провадженні; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 22.05.2024.

В судовому засіданні 22.05.2024 оголошено перерву до 11.09.2024.

В судовому засіданні 11.09.2024 оголошено перерву до 05.11.2024.

В судовому засіданні 05.11.2024 оголошено перерву до 20.02.2025.

В судовому засіданні 20.02.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України підлягає задоволенню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2021 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ" у справі №904/6032/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" (49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд.27Д, код ЄДРПОУ 31305004).

Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ" в сумі 76 700,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 825 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 26.12.2021. Призначено попереднє засідання суду на 26.08.2021.

На виконання ухвали суду від 08.07.2021, господарський суд 08.07.2021 опублікував оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №66803 від 08.07.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ".

10.08.2021 від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява вих.№0000606/21-1000 від 06.08.2021 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" в загальній сумі 636 139 465,23 грн, з яких:

- 84 257 717,45 грн - основний борг;

- 537 342 513,36 грн - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника;

- 14 534 694,42 грн пеня;

- 4 540,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Дослідивши матеріали справи щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", колегією суддів встановлено наступне.

Між AT Укрексімбанк та

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО АВТО ІНВЕСТ;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО ФОРВАРД МЕГАПОЛІС;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО АВАНТ МЕГАПОЛІС;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО ДІАМАНТ МЕГАПОЛІС;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО АВАНТ;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО ДІАМАНТ;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО ТЕХНО АВТО;

Товариством з обмеженою відповідальністю НІКО ТЕНДЕНС АВТО, (далі разом - Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №27131N6 від 22.11.2013 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода) (т. 1 а.с. 120-171) .

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди (тут та надалі посилання на умови договорів здійснюється з урахування змін та доповнень, внесених додатковими угодами) Банк здійснює із Позичальником Кредитні операції в межах лімітів, визначених умовами Генеральної угоди (п.2.2.), на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю Сторін відповідно до положень Генеральної угоди. Ліміт Генеральної угоди: еквівалент 334 665 432,03 грн. Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які будуть укладені в рамках Генеральної угоди (п.п.2.1., 2.2.).

Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які будуть укладені в межах Генеральної угоди та включені до Додатка 1 до Генеральної угоди протягом її дії, а також Кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, які є відповідними Додатками до Генеральної угоди згідно з Додатком 1 до цієї Генеральної угоди. Ліміт заборгованості за Кредитним договором встановлюється в межах ліміту Генеральної угоди та визначається у відповідному Кредитному договорі (п.2.2.1. Генеральної угоди).

Згідно з розділом 1 Генеральної угоди кредит - грошові кошти, які Банк надає в межах цієї Генеральної угоди згідно з Кредитним договором на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

Кредитний договір - будь-який договір, угода, правочин, що передбачає здійснення кредитних операцій та який укладається сторонами в межах Генеральної угоди і є додатком до Генеральної угоди.

Строк користування Кредитом за Генеральною угодою до 14.06.2027 включно (п.2.3.). Процентна ставка за Кредитом визначається у відповідному Кредитному договорі (п.2.4.).

Додатковою угодою № 27131N6-5 від 15.06.2017 Генеральну кредитну угоду №27131N6 від 22.11.2013 викладено в новій редакції (т. 1 а.с. 194-238).

В рамках цієї Генеральної уходи №27131N6 від 22.11.2013 між Банком та ТОВ НІКО АВТО ІНВЕСТ був укладений Кредитний договір №27113К28 від 22.11.2013 (далі - Кредитний договір) (т. 2 а.с. 62-96).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором. Кредит надається Позичальнику: шляхом відкриття Невідновлюваної кредитної лінії в розмірі еквіваленту 334 665 432,03 грн строком до 14.06.2027, але не більше ніж строк дії Генеральної угоди (п.п.2.3. - 2.4.).

Кредит означає грошові кошти, які Банк надає для фінансування Проекту на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності відповідно до умов Кредитного договору.

Умовами Кредитного договору встановлювалась процентна ставка за Кредитом в наступному розмірі:

1) 11,1% відповідно до початкової редакції Кредитного договору (п.3.1.2);

2) Додатковою угодою №27113К28-6 від 15.06.2017 (п.3.1.2.):

- 1,08% річних на період з 15.06.2017 року по 31.12.2017 (включно);

- 5,74% річних на період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 (включно);

- 10,00% річних на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 (включно);

- 11,50% річних на період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 (включно);

- 11,78% річних починаючи з 01.01.2023.

Проценти за Кредитом нараховуються протягом усього строку користування Кредитом на залишок Основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом на основі Банківського року (п.3.1.4.).

Проценти за Кредитом, нараховані за останній календарний місяць користування Кредитом, мають бути сплачені Позичальником не пізніше наступного Банківського дня за днем повного погашення Основного боргу (п.6.6.3.).

Відповідно до п. 3.2.2.3. Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом. Комісія за управління нараховується починаючи з дати укладання Кредитного договору до дати повного виконання Позичальником зобов`язань з погашення Кредиту, але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту, визначеної згідно з п.6.4. Кредитного договору.

Розмір ставки комісії за управління встановлений умовами п.3.2.2.1. Кредитного договору (% від Ліміту заборгованості, зазначеного у Графіку зміни Ліміту заборгованості) з урахуванням змін Кредитного договору.

Згідно з п.п. 9.2.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит, сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором.

Крім того, Позичальник зобов`язався здійснити погашення Кредиту, процентів за Кредитом, комісій та інших платежів за Кредитним договором у повному обсязі протягом 10 (десяти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, якщо допущено прострочення термінів виконання грошових зобов`язань за будь-яким договором, забезпеченням за яким виступає предмет застави/ іпотеки, наданий згідно з гарантійними документами у забезпечення виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором, та Банком направлено вимоги щодо дострокового виконання грошових зобов`язань за такими договорами частково/у повному обсязі, а також у разі, якщо у Позичальника та/або Поручителя виникла прострочена заборгованість перед Банком за будь - яким договором, укладеним ним із Банком (п.п.5.10.2., 9.2.8., 9.2.8.2. Кредитного договору).

До Кредитного договору №27113К28 від 22.11.2013 сторонами укладено додаткові угоди №27113К28-1 - №27113К28-12. Зокрема додатковою угодою №27113К28-6 від 15.06.2017 Кредитний договір №27113К28 від 22.11.2013 викладено у новій редакції (т. 2 а.с. 97-150).

З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальників/Боржників (ТОВ НІКО АВТО ІНВЕСТ; ТОВ НІКО ФОРВАРД МЕГАПОЛІС; ТОВ НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС; ТОВ НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС; ТОВ НІКО АВАНТ МЕГАПОЛІС; ТОВ НІКО ДІАМАНТ МЕГАПОЛІС; ТОВ НІКО АВАНТ; ТОВ НІКО ДІАМАНТ; ТОВ НІКО ТЕХНО АВТО; ТОВ НІКО ТЕНДЕНС АВТО) за Генеральною угодою №27131N6 від 22.11.2013 та Кредитним договором між Банком та ТОВ НІКО ІНВЕСТ (Боржник у справі про банкрутство) були укладені:

1) договір іпотеки №27317Z12 від 15.06.2017 зі змінами і доповненнями, за умовами якого Боржник передав Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме:

30/100 частини предмета іпотеки - бізнес-центру з офісно-готельними та торгово-виставковими комплексами та центром сервісного обслуговування автомобілів, загальною площею 18 726.8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспільська, буд. 22, заставною вартістю 151 386 607,50 грн (т. 2 а.с. 201-210);

2) договір застави №27317Z10 від 15.06.2017 зі змінами і доповненнями, за умовами якого Майновий поручитель передав в заставу Банку рухоме майно - обладнання (дизелі генератори) заставною вартістю 859 995,00 грн. (т. 2 а.с 196-200).

AT Укрексімбанк звернувся до ТОВ НІКО АВТО ІНВЕСТ з листом № 0400610/17625-200 від 29.07.2020, у якому зазначив наступне:

« 1) згідно п.п. 7.3.1.6. Позичальник 1 зобов`язується дотримуватися співвідношення заборгованості Позичальника 1 та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ - НІКО» перед Банком до загального кредитного портфелю ГК «НІКО» на рівні не більше ніж 48%, розрахованого за курсом іноземних валют НБУ станом на 30.06.2016.

За результатами проведених на підставі наданої згідно з п.п. 7.3.1.6. довідки станом на 01.07.2020 розрахунків, цей показник склав 51,83 %, що на 3,83% перевищує встановлений. Генеральна угода зобов`язує Позичальника 1 здійснити зменшення своєї заборгованості перед Банком до суми 10 650,00 дол. США для дотримання встановленого рівня співвідношення.

Просимо, відповідно до умов Генеральної угоди здійснити дострокове погашення за договором від 27.11.2013 №27113К28 у встановлені Генеральною угодою строки.» (т. 3 а.с. 164).

AT Укрексімбанк звернувся до ТОВ НІКО АВТО ІНВЕСТ з вимогами №0400613/2278-21 від 19.01.2021 та №0400613/2300-21 від 19.01.2021, в яких зазначав, що станом на 19.01.2021 Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті боргу, процентів та комісії за управління кредитом у строки, встановлені договором, внаслідок чого у Позичальника утворилась прострочена заборгованість перед Банком на загальну суму 1 916 297,40 доларів США та 1 857 169,08 грн. Банк вимагав від Боржника як Позичальника за Кредитним договором погасити прострочену заборгованість. Вказана вимога Банку залишилась без виконання.

У випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених Кредитним договором, Позичальник сплачує, Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань.

Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за Офіційним курсом Національного банку України на день сплати, на рахунок, відкритий відповідно до п.5.11 Кредитного договору (п.10.2. Кредитного договору) (т. 3 а.с. 101-103, 107-109).

Крім того, між AT Укрексімбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО (далі - Позичальник) 11.04.2012 укладено Генеральну кредитну угоду №151112N2 (т. 2 а.с. 150-159), із змінами та доповненнями (т. 2 а.с. 160 - 195).

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди (тут та надалі посилання на умови договорів здійснюється з урахування змін та доповнень, внесених додатковими угодами) Банк здійснює із Позичальником Кредитні операції в межах лімітів, визначених умовами Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю Сторін відповідно до положень Генеральної угоди. Ліміт Генеральної угоди: 120 473 711,10 грн. Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які будуть укладені в рамках Генеральної угоди.

Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які будуть укладені в межах Генеральної угоди та включені до Додатка 1 до Генеральної угоди протягом її дії, а також

Кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, які є відповідними Додатками до Генеральної угоди згідно з Додатком 1 до Генеральної угоди (п.п.2.1., 2.2.).

Строк користування Кредитом за Генеральною угодою до 06 вересня 2028 року (п.2.3.). Процентна ставка за Кредитом визначається у відповідному Кредитному договорі (п.2.4.).

В рамках Генеральної угоди №151112N2 між Банком та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО був укладений Кредитний договір №151313К8 від 14.06.2013 (далі - Кредитний договір) (т. 3 а.с. 1-14).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором. Кредит надається Позичальнику: шляхом відкриття Невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 114 312 358,13 грн строком до 06.09.2028, але не більше ніж строк дії Генеральної угоди (п.п.2.1. - 2.4.).

Умовами Кредитного договору встановлювалась процентна ставка за Кредитом в наступному розмірі:

1) 9,5% відповідно до початкової редакції Кредитного договору (3.2.5.);

2) Додатковою угодою №151313К8-14 від 06.05.2014 (п.1.2.):

8,0% річних, починаючи з дати укладення додаткової угоди;

3) Додатковою угодою №151313К8-23 від 09.01.2015 (п.1.2.):

22,0% річних для заборгованості в гривні,

8,0% річних для заборгованості в доларах США;

4) Додатковою угодою №151313К8-25 від 07.09.2018 (п.3.1.):

2% річних на період з 07.09.2018 по 30.04.2019 (включно);

5% річних на період з 01.05.2019 по 30.04.2020 (включно);

8% річних на період з 01.05.2020 по 30.04.2021 (включно);

12% річних на період з 01.05.2021 по 31.03.2022 (включно);

14% річних на період з 01.04.2022 по 30.04.2023 (включно);

15% річних на період з 01.05.2023 по 31.01.2025 (включно);

16% річних на період з 01.02.2025 по 30.06.2026 (включно);

17% річних на період з 01.07.2026 по 31.08.2027 (включно);

починаючи з 01.09.2027 - 18,5% річних.

Проценти за Кредитом нараховуються протягом усього строку користування Кредитом на залишок Основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом на основі Банківського року (п.3.1.4.).

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом. Комісія за управління нараховується починаючи з дати укладання Кредитного договору до дати повного виконання Позичальником зобов`язань з погашення Кредиту, але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту, визначеної згідно з п.6.4. Кредитного договору.

Розмір ставки комісії за управління встановлений умовами п.3.2.2.1. Кредитного договору (% від Ліміту заборгованості, зазначеного у Графіку зміни Ліміту заборгованості) з урахуванням змін Кредитного договору.

Згідно з п.п. 9.2.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит, сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором.

Крім того, Позичальник зобов`язався здійснити погашення Кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за Кредитним договором у повному обсязі протягом 10 (десяти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, якщо допущено прострочення термінів виконання грошових зобов`язань за будь-яким договором, забезпеченням за яким виступає предмет застави/іпотеки, наданий згідно з гарантійними документами у забезпечення виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором, та Банком направлено вимоги щодо дострокового виконання грошових зобов`язань за такими договорами частково/ у повному обсязі, а також у разі, якщо у Позичальника та/або Поручителя виникла прострочена заборгованість перед Банком за будь-яким договором, укладеним ним із Банком (п.п.5.10.2., 9.2.8., 9.2.8.2. Кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО за Генеральною угодою та Кредитним договором між AT Укрексімбанк та Боржником (ТОВ Ніко Інвест) було укладено:

1)договір іпотеки №27114Z35 від 18.07.2014 зі змінами і доповненнями, за умовами якого Майновий поручитель передав Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 1,0895 га, кадастровий номер 3220883201:01:002:0063, цільове призначення - під будівництво бізнес-центру з офісно-готельними та торгівельно-виставковими комплексами і центром сервісного обслуговування, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, с. Гора, заставною вартістю 10 835 077,00 грн (т. 2 а.с. 221-221);

2) договір іпотеки №151313Z47 від 17.06.2013 зі змінами і доповненнями, за умовами якого Майновий поручитель передав Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: митно-вантажний комплекс, що розташований за адресою: Київська область. Макарівський район, с. Копилів, вул. Леніна, буд. 4, заставною вартістю 17 461 125,00 грн (т. 2 а.с. 222-236);

3)договір іпотеки №151313Z48 від 17.06.2013 зі змінами і доповненнями, за умовами якого Боржник передав Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме:

80/100 частини автомобільний комплекс (в складі станції технічного обслуговування, складських та інших побутових будівель і споруд) загальною площею 3 319,70 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, заставною вартістю 46 235 850,00 грн (т. 3 а.с. 81-100).

4) договір поруки №18-48ZP0015 від 07.09.2018, відповідно до умов якого (п.2.1. ст.2) Поручитель взяв на себе обов`язок солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов`язання за Кредитним договором (т. 2 а.с. 237-2).

AT Укрексімбанк звернувся до ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО з вимогою №0400610/2255-21 від 19.01.2021, в якій зазначав, що станом на 19.01.2021 Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті боргу, процентів та комісії за управління кредитом у строки, встановлені договором, внаслідок чого у Позичальника утворилась прострочена заборгованість перед Банком на загальну суму 33 969 444,48 грн. Банк вимагав від Позичальника за Кредитним договором погасити прострочену заборгованість. Вказана вимога Банку залишилась без виконання.

У випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань.

Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за Офіційним курсом Національного банку України на день сплати, на рахунок, відкритий відповідно до п.5.11 Кредитного договору (п.10.2. Кредитного договору) (т. 3 а.с. 113-115).

За доводами Кредитора, заборгованість за Генеральною кредитною угодою №27113N6 від 22.11.2013 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 27113К28 від 28.11.2013 становить 17 079 873,75 доларів США та 11 244 889,78 грн, з яких:

- основний борг - 318 382 325,60 грн (11 818 420,00 дол. США, що за курсом НБУ на 06.08.2021 складає 318 382,325,60), нарахований станом на 16.07.2021, остання часткова сплата 31.01.2020;

- проценти - 140 795 287,88 грн (5 226 351,19 дол. США, що за курсом НБУ на 06.08.2021 складає 140 795 287,88 грн), нараховані станом на 07.07.2021 (остання часткова сплата 07.01.2020);

- комісія - 10 967 300,74 грн, нарахована станом на 07.07.2021 (остання часткова сплата 06.06.2021);

- пеня - 53 536,12 грн (з них: 1 408,55 дол. США, що за курсом НБУ на 06.08.2021 складає 37 945,53 грн та 15 590,49 грн), нарахована за період 08.11.2018 11.03.2020 (остання часткова сплата 28.02.2020);

- 3% річних - 1 593 858,09 грн (з них: 57 018,11 дол. США, що за курсом НБУ на 06.08.2021 складає 1 536 039,37 грн та 57 818,72 грн), нараховані за період 08.11.2018 07.07.2021 (остання часткова сплата 08.09.2020);

- інфляційні втрати - 244 555,51 грн. нараховані за період 08.11.2018 08.06.2021 (остання часткова сплата 12.11.2019);

разом - 472 057 631,36 грн (т. 5 а.с. 191-222).

Крім того, кредитор зазначив, що вимоги Банку до Боржника за Генеральною кредитною угодою №271131N6 від 22.11.2013 в розмірі 472 057 631,36 грн є такими, що забезпечені заставою майна Боржника.

За доводами Кредитора, заборгованість за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 151313К8 від 14.06.2013 становить 150 785 044,61 грн, з яких:

- основний борг 105 952 540,06 грн, нарахований станом на 07.07.2021, остання часткова сплата 26.02.2020;

- проценти 37 777 206,71 грн, нараховані станом на 07.07.2021 (остання часткова сплата 08.06.2021);

- комісія 1 323 520,74 грн, нараховані за період 12.10.2018 07.07.2021 (остання часткова сплата 08.06.2021);

- пеня 1 188 909,04 грн, нарахована за період 07.11.2018 11.03.2020 (остання часткова сплата 17.12.2018);

- 3% річних 1 385 646,77, нараховані за період 07.11.2018 07.07.2021 (остання часткова сплата 17.12.2018);

- інфляційні втрати 3 157 221,29 грн., нараховані за період 07.02.2019 30.06.2021 (остання часткова сплата 26.02.2020)

разом - 150 785 044,61 грн (т. 5 а.с. 179-190).

За доводами Кредитора, враховуючи, що Боржником окрім майнової поруки була надана фінансова порука, що є солідарною відповідальністю Боржника всім наявним майном у разі невиконання позичальником зобов`язань, а також зважаючи на те, що умовами укладених між Банком та Боржником Договорів забезпечення за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 не передбачене часткове забезпечення заставою/іпотекою зобов`язань, вимоги Банку до Боржника за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 151313К8 від 14.06.2013 в розмірі 150 785 044,61 грн, є такими, що забезпечені заставою майна Боржника на суму 65 284 882,00 грн, а решта вимог в розмірі 85 500 162,61 грн є незабезпеченими та підлягають погашенню в наступній черговості:

- 84 311 253,57 грн (залишок незабезпечених заставою майна Боржника вимог Банку за заборгованістю за основним боргом, процентами, комісіями та іншими зобов`язаннями) - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- 1 188 909,04 грн (пеня) - шоста черга вимог кредиторів.

Враховуючи невиконання обов`язку майнового поручителя здійснювати страхування майна, що є предметом іпотеки та застави та забезпечує виконання зобов`язань за генеральними угодами протягом дії іпотечних договорів та договору застави, Банком нарахований штраф у розмірі 11 033 992,88 грн, передбачений умовами вищевказаних Договорів забезпечення, який також не сплачений Боржником.

За генеральною угодою №2713N6 від 22.11.2013:

- договір застави/іпотечний договір №27317Z10 - сума штрафу 42 999,75 грн;

- договір застави/іпотечний договір №№27317Z12 - сума штрафу 10 990 993,13 грн

Частково відмовляючи у визнанні грошових вимог Банку, господарський суд виходив з наступного.

Щодо грошових вимог АТ Укрексімбанк за розрахованими процентами та комісією за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013.

Враховуючи, що 29.07.2020 Кредитором засобами поштового зв`язку надіслано до ТОВ Ніко Авто Інвест, як позичальника за кредитним договором, лист-вимогу (вих.№0400610/17625-20) про дострокове повернення суми заборгованості за Кредитним договором №27113К28 від 27.11.2013, право АТ Укрексімбанк, як кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також передбачену договором комісію припинилося з 29.07.2020.

Щодо грошових вимог Кредитора по розрахованій пені за прострочення виконання зобов`язань ТОВ Ніко Авто Інвест по кредитному договору №27113К28 від 22.11.2013.

При здійсненні аналізу заяви АТ Укрексімбанк з доданими розрахунками заборгованості судом встановлено, що граничний строк нарахування пені становить 16.07.2019 (за основним боргом) та 11.03.2020 (за процентами та комісією). Отже, оскільки пеня нарахована за період до дати введення на території України карантину, пункт 12 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який продовжує строк позовної давності в 1 рік на строк дії такого карантину, до вимог банку про стягнення пені не застосовується. Враховуючи період нарахування пені та дату її заявлення, пеня за прострочення виконання зобов`язань заявлена АТ Укрексімбанк з пропуском строків позовної давності.

Щодо грошових вимог Кредитора за нарахованими 3% річних та інфляційними втратами за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013.

Відповідно до положень Закону №691-ІХ у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Таким чином, Кредитор мав право розраховувати 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення боржником зобов`язань по кредитному договору №27113К28 від 22.11.2013 до дати запровадження карантину, тобто до 11.03.2020 включно. Отже, нарахування 3% річних та інфляційних втрат за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 у період дії карантину, а саме з 12.03.2020 по 08.06.2021 та по 16.06.2021 підлягають відхиленню.

Аналогічно, нарахування АТ Укрексімбанк процентів та комісії за управління кредитною лінією по кредитному договору №151313К8 від 14.06.2013 включно до 07.07.2021 (в той час, як вимога про дострокове погашення направлена 13.06.2019) є безпідставним, а отже, визнанню підлягають нарахування процентів та комісії по 13.06.2019 включно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

При цьому, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватись або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що заява Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України з грошовими вимогами подана 10.08.2021, а отже 30-дений строк подання такої заяви дотримано.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються із нормами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передавання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 546, 547 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання Банком зобов`язань за Генеральною кредитною угодою №27113N6 від 22.11.2013 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 27113К28 від 28.11.2013 щодо надання ТОВ «НІКО АВТО ІНВЕСТ» грошових коштів у загальному розмірі 12 786 840,00 дол. США, з яких погашено 968 420,00 дол. США, внаслідок чого заборгованість за основним боргом становить 11 818 420,00 дол. США, що за курсом НБУ на 06.08.2021 складає 318 382,325,60 грн.

Також матеріалами справи підтверджено факт виконання Банком зобов`язань за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 151313К8 від 14.06.2013 щодо надання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ - НІКО» грошових коштів у загальному розмірі 114 312 358,13 грн, з яких погашено 8 359 818,07 грн, внаслідок чого заборгованість за основним боргом становить 105 952 540,06 грн.

Сторонами вищезазначені обставини визнаються та не оскаржуються.

З огляду на що, господарським судом правомірно визнано грошові вимоги Банку щодо основної заборгованості:

- за Кредитним договором № 27113К28 від 28.11.2013 у розмірі 318 382,325,60 грн.;

- за Кредитним договором № 151313К8 від 14.06.2013 у розмірі 105 952 540,06 грн.

Господарський суд першої інстанції, відхиляючи грошові вимоги Банкув частині нарахованих процентів та комісії за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 зазначив, що Банком 29.07.2020 на адресу ТОВ «Ніко Авто Інвест» (позичальник за кредитним договором) засобами поштового зв`язку було надіслано лист-вимогу (вих.№0400610/17625-20) про дострокове повернення суми заборгованості за Кредитним договором №27113К28 від 27.11.2013. Отже, суд дійшов висновку, що нарахування кредитором процентів та комісії за управління кредитною лінією за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 включно до 07.07.2021 є безпідставним та необґрунтованим.

Суд зазначив, що право АТ «Укрексімбанк», як кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також передбачену договором комісію, припинилося з 29.07.2020.

Проте, судом в порушення норм ст.ст.76-78, 86 ГПК України не здійснено оцінку такого листа, не досліджено його зміст та помилково зроблено висновок про обґрунтованість доводів Боржника.

Досліджуючи доказ, наданий Боржником, та оцінюючи його як лист-вимогу про дострокове виконання зобов`язань, суд не встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між Банком та ТОВ «НІКО АВТО ІНВЕСТ» як позичальником укладена Генеральна угода № 27113N6 від 22.11.2013, в рамках якої укладений Кредитний договір №27113К28 від 22.11.2013.

Умовами Генеральної угоди передбачено виконання Позичальником ряду зобов`язань, серед яких:

- «п.п.7.3.1.6. Надавати до Банку Довідку про укладені договори/ заборгованість/ відкриті ліміти кредитування (в т.ч. без оформлення договірних відносин) Групи компаній «НІКО» за Кредитними операціями (в т.ч. кредитами овердрафт, а також щодо безвідкличних зобов`язань: вексельні операції, гарантії, акредитиви, операції з використанням цінних паперів) в інших банківських установах станом на 01-е число першого місяця кварталу, наступного за звітним (у довільній формі з обов`язковим зазначенням: позичальника, банку, суми та валюти договору, виду, форми, дати отримання, графіку та кінцевої дати погашення, розміру процентної ставки та комісій, фактичної заборгованості, забезпечення га поручителів за кредитними операціями - в розрізі валют та в гривневому еквіваленті, з розшифровкою строкової та простроченої заборгованості на квартальну звітну дату) в строк до 16.06.2017 та в подальшому щоквартально до 10-го числа першого місяця кварталу, наступного за звітним.

- п.п.7.3.1.10. Протягом строку дії цієї Генеральної угоди дотримуватися співвідношення заборгованості Позичальника 1 (ТОВ «НІКО АВТО ІНВЕСТ») та TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО» перед Банком до загального кредитного портфелю Групи компаній «НІКО» на рівні не більше ніж 48,0% розрахованого за курсом іноземних валют Національного банку України станом на 30.06.2016.

Якщо протягом відповідного звітного кварталу відбуватиметься перевищення частини Заборгованості Позичальника 1 (ТОВ «НІКО АВТО ІНВЕСТ») та TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО» перед Банком у загальному кредитному портфелі Групи компаній «НІКО» до рівня більш ніж встановлений, відповідно до абзацу першого цього пункту, Позичальник 1 (ТОВ «НІКО АВТО ІНВЕСТ») протягом кварталу, наступного за звітним, зобов`язаний здійснити зменшення своєї заборгованості перед Банком в обсягах, необхідних для дотримання встановленого рівня співвідношення.

При цьому, Позичальник 1 (ТОВ «НІКО АВТО ІНВЕСТ») має право завчасно звернутися до Банку з аргументованим клопотанням про перегляд зазначеного в першому абзаці цього підпункту Генеральної угоди розміру співвідношення, а Банк зобов`язаний розглянути клопотання Позичальника 1 та надати Позичальнику 1 відповідну письмову відповідь. За результатами цього розгляду та у разі згоди Сторін між Банком та Позичальником 1 будуть укладені відповідні додаткові угоди до Кредитних договорів.

Контроль за дотриманням зазначеного в цьому підпункті Генеральної угоди зобов`язання здійснюється Банком на підставі довідок про укладені договори/ заборгованість/ відкриті ліміти кредитування (в т.ч. без оформлення договірних відносин) Групи компаній «НІКО» за кредитними операціями в інших банківських установах, що надаються згідно з пп.7.3.1.6. цієї Генеральної угоди, відповідно до Офіційного курсу Національного банку України станом на 30.06.2016:

- станом на 01.07.2017 та в подальшому щоквартально.

У рамках цього підпункту Генеральної угоди «заборгованість Позичальника 1 та TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО» - це заборгованість Позичальника 1 та TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО» за основним боргом, «загальний кредитний портфель Групи компаній «НІКО» - це сума заборгованості Групи компаній «НІКО» за основним боргом перед усіма банками- кредиторами».

На виконання вищезазначених умов Генеральної угоди Позичальником (ТОВ «НІКО АВТО ІНВЕСТ») Банку була надана відповідна довідка станом на 01.07.2020, згідно якої Банком здійснено розрахунок співвідношення заборгованості Позичальника та ТОВ «ТОРГОВИИ ДІМ-НІКО» перед Банком до загального кредитного портфелю Групи компаній «НІКО».

Відповідно до здійсненого розрахунку спостерігається перевищення встановленого Генеральною угодою співвідношення на 3,83%.

У зв`язку з невиконанням п.п. 7.3.1.10. Генеральної угоди, Позичальник зобов`язаний зменшити свою заборгованість перед Банком до суми 10 650,00 тис. дол. США, здійснивши дострокове погашення частини заборгованості згідно Графіку зміни Ліміту заборгованості до Кредитного договору, про що Банком був направлений Позичальнику відповідний лист №0400610/17625-20 від 29.07.2020.

Таким чином, з системного аналізу умов Генеральної угоди № 27113N6 від 22.11.2013, в рамках якої укладений Кредитний договір №27113К28 від 22.11.2013, та змісту листа №0400610/17625-20 від 29.07.2020, колегія суддів прийшла до висновку, що у вищезазначеному листі Банк фактично вимагав від Позичальника на виконання п.п. 7.3.1.10. Генеральної угоди здійснити зменшення своєї заборгованості перед Банком в обсягах, необхідних для дотримання встановленого рівня співвідношення, а не повідомив про розірвання Кредитного договору №27113К28 від 22.11.2013, а також про дострокове повернення суми заборгованості за цим договором.

З огляду на що, виходячи з наведеного вище, умов кредитного договору, виходячи з положень ст.1050 ЦК України, вищевказаний лист не є вимогою про дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що лист №0400610/17625-20 від 29.07.2020 є вимогою про дострокове повернення кредиту в розумінні положень ч.2 ст.1050 ЦК України.

Отже, нарахування процентів та комісії за управління кредитом за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 після 29.07.2020 є цілком правомірним та таким, що відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства.

З огляду на що, колегія суддів погоджується із здійсненим Банком розрахунком:

- процентів - 140 795 287,88 грн (5 226 351,19 дол. США, що за курсом НБУ на 06.08.2021 складає 140 795 287,88 грн), нарахованих станом на 07.07.2021;

- комісії - 10 967 300,74 грн, нарахованої станом на 07.07.2021.

Щодо періоду нарахування процентів та комісії за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013.

З долученого Кредитором до заяви про визнання грошових вимог розрахунку заборгованості за нарахованими процентами та комісією вбачається:

-залишок заборгованості ТОВ Торговий Дім-Ніко станом на 12.10.2018 (відстрочені відсотки) складає: 25 751 925,43 грн, в подальшому відсотки нараховувались за період з 12.10.2018 по 07.07.2021;

-комісія за управління кредитом нараховувалась за період з 12.10.2018 по 07.07.2021.

З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2019 Кредитором засобами поштового зв`язку було направлено ТОВ Торговий Дім-Ніко (Позичальнику) претензію (вимогу) №0400610/13829-19 про здійснення погашення заборгованості за Кредитним договором №151313К8 від 13.06.2013.

У зв`язку з цим, а також зважаючи на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 по справі №202/4494/16-ц та у постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12, господарський суд прийшов до висновку, що право АТ Укрексімбанк, як кредитодавця, нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом та комісію за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 припинилось 13.06.2019 - з моменту направлення вимоги про погашення заборгованості.

За висновком господарського суду, нарахування АТ Укрексімбанк процентів та комісії за управління кредитною лінією по кредитному договору №151313К8 від 14.06.2013 включно до 07.07.2021 (в той час, як вимога про дострокове погашення направлена 13.06.2019) є безпідставним, а отже, визнанню підлягають нарахування процентів та комісії по 13.06.2019 включно.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Так, зі змісту листа №0400610/13829-19 від 13.06.2019 вбачається, що Банк звертається до позичальника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО», зазначаючи, що станом на 12.06.2019 прострочена заборгованість позичальника за кредитним договором складає 4 980 962,59 грн, та Банк просить протягом 30-ти днів погасити вказану заборгованість, а також пеню. Крім того, Банк попередив позичальника про право Банку відповідно до п.8.1 Кредитного договору право вимагати дострокового погашення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором у разі порушення позичальником термінів (строків) виконання будь-яких грошових зобов`язань, передбачених цим договором.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначила (на яку послався суд), що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи зміст вищевказаного листа від 13.06.2019, а також зміст ч.2 ст.1050 ЦК України та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що лист Банку №0400610/13829-19 від 13.06.2019 не є достроковою вимогою в розумінні норм цивільного законодавства України.

Отже, висновки суду про направлення Банком на адресу позичальника дострокової вимоги, безпідставне нарахування процентів та комісії за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 після 13.06.2019 є необґрунтованими, а сума заборгованості, заявлена Банком за процентами та комісією за вказаним кредитним договором є правомірною та такою, що підлягає визнанню в повному обсязі.

Під час розгляду судом першої інстанції грошових вимог Банку в частині вимог за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 судом враховано рішення господарського суду у справі №904/6032/21(904/5404/23), ухвалене 27.12.2023.

Так, відповідно до резолютивної частини рішення позовну заяву кредитора ТОВ «ДАТА ФІНАНС» до АТ «Укрексімбанк», ТОВ «Торговий Дім-Ніко», ТОВ «Ніко Інвест», за участю третьої особи - розпорядника майна ТОВ «Ніко Інвест» Штельманчука М.С., задоволено, визнано недійсними окремі підпункти пунктів та пункти кредитного договору №151313К8 від 14.06.2013, укладеного між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Торговий Дім- Ніко», та окремі підпункти пунктів договору поруки №18-48ZР0015 від 07.09.2018, укладеного між АТ «Укрексімбанк», ТОВ «Торговий Дім-Ніко» та ТОВ «Ніко Інвест», що регулюють питання сплати комісійної винагороди за управління кредитною лінією.

Колегія суддів вважає, що посилання господарського суду на вищезазначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6032/21(904/5404/23) ухвалене 27.12.2023, було передчасним, оскільки це рішення на момент винесення оскаржуваних ухвал (25.01.2024) ще не набуло законної сили, через його апеляційне оскарження.

У випадку набуття рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі №904/6032/21(904/5404/23) законної сили, сторони не позбавлені права звернутися до суду із заявою про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами.

Отже, нарахування процентів та комісії за управління кредитом за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 після 13.06.2019 є цілком правомірним та таким, що відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства.

З огляду на що, колегія суддів погоджується із здійсненим Банком розрахунком за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013:

- процентів у розмірі 37 777 206,71 грн, нарахованих по 07.07.2021;

- комісії у розмірі 1 323 520,74 грн, нараховані по 07.07.2021.

Щодо грошових вимог кредитора в частині пені за прострочення виконання зобов`язань ТОВ «Ніко Авто Інвест» за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013.

Як вбачається з доданого АТ Укрексімбанк до заяви про визнання грошових вимог розрахунку пені, пеня в загальному розмірі 53 536,12 грн, з яких 1 408,55 дол. США та 15 590,49 грн за прострочення виконання зобов`язань нарахована за періоди, а саме:

- за період з 16.01.2019 по 16.07.2019 (нарахована пеня за сумою основного боргу);

- за період з 16.01.2019 по 11.03.2020 (нарахована пеня за процентами);

- за період з 08.11.2018 по 11.03.2020 (нарахована пеня на комісію за управління кредитною лінією).

Господарський суд, з посиланням на ч.6 ст.232 ГК України, пункт 8 Прикінцевих та перехідних положень ГК України, відхилив грошові вимоги Банку в частині нарахованої пені за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 в розмірі 53 536,12 грн.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ГК України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID- 19» (з 04.07.2020) (далі - Закон) законодавець визначив, що в період дії карантину (з 12.03.2020) та протягом 30 днів після його офіційного завершення якщо позичальник прострочить виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, такий позичальник звільняється від обов`язку сплатити неустойку, штраф та пеню за таке прострочення.

Колегія суддів констатує, що прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання, за яке нарахована неустойка, мало місце до введення карантину; неустойка банком нарахована за період по 11.03.2020, тобто до введення карантину, з огляду на що приписи пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ГК України, пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст.ст.256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст.232 ГК України).

Колегія суддів констатує, що Банком неустойка нарахована за конкретно визначені періоди відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України в межах шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Умовами Кредитного договору (п.14.6.1.), Генеральної угоди (п.12.5.1) сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати Процентів за Кредитом, комісії, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього Договору.

Таким чином, нарахована Банком пеня за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 є обґрунтованою та такою, що підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, а висновки суду першої інстанції в частині відхилення пені у зв`язку з пропуском строків позовної давності є помилковими, що в результаті призвело до ухвалення незаконного рішення.

Під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, господарський суд помилково застосував загальні положення ст.258 ЦК України, не врахував збільшення сторонами кредитної угоди позовної давності для всіх грошових зобов`язань Позичальника, не застосовано до правовідносин приписи ст.259 ЦК України, що є підставою для скасування судового рішення в цій частині.

Аналогічно щодо нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань ТОВ Торговий Дім-Ніко по кредитному договору №151313К8 від 14.06.2013.

З долученого до заяви Кредитора про визнання грошових вимог розрахунку пені за прострочення зобов`язань ТОВ Торговий Дім-Ніко за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 судом встановлено:

- розрахунок пені для основного боргу здійснений за період з 07.11.2018 по 07.03.2020;

- розрахунок пені для відсотків здійснений за період з 08.11.2018 по 11.03.2020;

-розрахунок пені для комісії за управління кредитом здійснений за період з 08.11.2018 по 11.03.2020.

Відповідно до умов п.п.14.6.1 кредитного договору №151313К8 від 14.06.2013 сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати Процентів за Кредитом, комісій, пені та трьох процентів річних (стосується пені та 3% річних, заявлених Банком у справах №910/31937/15, 910/11724/16, 910/23747/16, 910/4820/17, 910/11993/17 та 910/514/18, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами договору.

З огляду на збільшення сторонами кредитної угоди позовної давності для всіх грошових зобов`язань Позичальника, заявлена сума пені за договором №151313К8 від 14.06.2013 в сумі 1 188 909,04 грн підставно визнана господарським судом.

Щодо грошових вимог кредитора за нарахованими 3% річних та інфляційними втратами за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 та за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013.

Згідно долучених АТ Укрексімбанк розрахунків заборгованості, 3% річних та інфляційні втрати розраховані за періоди, а саме:

- з 16.01.2019 по 16.06.2021 (3 % річних за сумою основного боргу);

- з 08.03.2019 по 08.06.202) (3 % річних за відсотками);

- з 08.11.2018 по 08.06.2021 (3 % річних за комісією за управління кредитом);

- з 08.11.2018 по 08.06.2021 (інфляційні втрати розраховані за комісією).

Щодо нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення сплати заборгованості по кредитному договору №151313К8 від 14.06.2013.

З долученого Кредитором до заяви з грошовими вимогами розрахунку трьох відсотків річних вбачається, що три відсотки річних розраховані за наступні періоди:

- розрахунок для основного боргу: за період з 07.11.2018 по 07.07.2021;

- розрахунок для відсотків: за період з 08.11.2018 по 08.06.2021;

- розрахунок для комісії за управління: за період з 08.11.2018 по 08.06.2021.

Розрахунок інфляційних втрат нарахований за наступні періоди:

- розрахунок для основного боргу: за період з 07.02.2019 по 08.06.2021;

- розрахунок для відсотків: за період з 08.02.2019 по 08.06.2021;

- розрахунок для комісії за управління: за період з 08.12.2018 по 08.06.2021

Господарський суд застосувавши положення цивільного законодавства, а саме Закон України Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 №691-ІХ (далі - Закон №691-ІХ), дійшов висновку, що кредитор втратив право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати за прострочення Боржником виконання зобов`язань за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 після введення карантину, тобто після 11.03.2020.

Суд зазначив, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 у період дії карантину, а саме з 12.03.2020 по 08.06.2021 та по 16.06.2021 підлягають відхиленню.

Такі висновки суду не узгоджуються з наведеними вище нормами законодавства, а також з положеннями ст.ст. 549, 625 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Норма ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Наведене узгоджується із постановами Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц.

Відповідно до положень Закону №691-ІХ у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Таким чином, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та не являються санкціями в розумінні чинного законодавства, то з урахуванням різної правової природи неустойки/штрафу/пені та нарахуваннями, передбаченими положеннями ст.625 ЦК України, є цілком правомірним доводи апеляційної скарги Банку про те, що Закон №691-ІХ, не звільняє боржника від обов`язку сплати на користь кредитора простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних згідно зі ст.625 ЦК України.

Відтак, 3% річних в розмірі 1 614 625,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 244 555,51 грн за кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 підлягають визнанню в повному обсязі.

Крім того, 3% річних в розмірі 1 385 646,77 грн та інфляційні втрати в розмірі 3 157 221,29 грн за кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 також підлягають визнанню в повному обсязі.

Доводи ТОВ «Ніко Інвест» про те, що оскільки нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат є додатковою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання за відповідними кредитними договорами, яке встановлюється поряд з неустойкою (штрафом/пенею), вимоги кредитора щодо нарахованих 3 (трьох) відсотків річних та інфляційних втрат за кредитними договорами №27113К28 від 22.11.2013 та №151313К8 від 14.06.2013 у загальному розмірі 175 019,13 грн., підлягають віднесенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів, є безпідставними, оскільки, як вже було зазначено вище, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та не являються санкціями в розумінні чинного законодавства.

Щодо грошових вимог АТ Укрексімбанк за нарахованими штрафними санкціями за несвоєчасне страхування заставного майна.

Заява АТ Укрексімбанк про визнання грошових вимог до ТОВ Ніко Інвест обґрунтовується, в тому числі, невиконанням ТОВ Ніко Інвест, як майновим поручителем за відповідним кредитним договором, зобов`язання відносно страхування заставного майна, у зв`язку з чим Кредитором нарахований штраф у розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яке підлягало страхуванню. У зв`язку з наведеними обставинами, АТ Укрексімбанк нараховано:

- штраф за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017 у розмірі 42 999,75 грн (5% від вартості майна, яка становить 859 995,00 грн);

- штраф за договором іпотеки №27317Z12 від 15.06.2017 у розмірі 10 990 993,13 грн (5% від вартості майна, яка становить 219 819 862,50 грн).

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, Боржником не визнаються нараховані штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна у зв`язку з тим, що нерухоме майно за договором іпотеки №27317212 від 15.06.2017 було застраховане відповідно до Договору добровільного страхування заставного майна юридичних осіб №004/009-093332/016МА, строк дії договору страхування визначено з 24.06.2019 по 23.06.2020; рухоме майно за договором застави №27317210 від 15.06.2017 було застраховане відповідно до Договору добровільного страхування заставного майна юридичних осіб №004/009-093335/016МА, строк дії страхування визначено з 24.06.2019 по 23.06.2020.

В подальшому, як зазначено боржником, ТОВ Ніко Авто Інвест, яке є боржником за кредитним договором, отримало від АТ Укрексімбанк вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, наслідком чого, за доводами Боржника, стало припинення основного зобов`язання, у зв`язку з чим у ТОВ Ніко Інвест, як майнового поручителя (заставодавця/іпотекодавця), припинились будь-які зобов`язання за іпотечним договором №27317Z12 від 15.06.2017 та договором застави №27317Z10 від 15.06.2017, а відтак, і припинилось зобов`язання з подальшого страхування заставного майна.

Проте, як вбачається з п. 4.1. іпотечного договору та п. 6.1. договору застави, на період дії іпотечного договору/договору застави іпотекодавець/заставодавець зобов`язаний за свій рахунок застрахувати предмет іпотеки/застави в акредитованій Банком страховій компанії на повну його вартість (страхова сума повинна бути не меншою ніж заставна вартість предмета застави/іпотеки) протягом 10-ти календарних днів з дати укладення відповідного договору забезпечення, але не пізніше дати надання кредиту на користь іпотекодержателя/заставодержателя.

У разі не укладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, заставодавець/іпотекодавець сплачує заставодержателю/ іпотекодержателю штрафну санкцію у розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яке підлягає страхуванню

У зв`язку з цим, господарський суд дійшов правильного висновку, що не зважаючи на отримання ТОВ Ніко Авто Інвест, як позичальником за кредитним договором, письмової вимоги від 29.07.2020 (змісту цього листа оцінку надано вище), зобов`язання ТОВ Ніко Інвест, як заставодавця та іпотекодавця, за відповідними договорами забезпечення не припинялось, так само як не припинялось зобов`язання ТОВ Ніко Авто Інвест за кредитним договором, оскільки відповідно до умов п. 2.3. додаткової угоди №27113N6-5 від 15.06.2017 до Генеральної кредитної угоди №27113N6 від 22.11.2013 строк користування кредитом за цією Генеральною угодою визначено сторонами до 14.06.2027 включно.

Таким чином, генеральна кредитна угода №27113N6 від 22.11.2013 та укладений в її рамках кредитний договір №27113К28 від 22.11.2013 на момент пред`явлення АТ Укрексімбанк відповідної вимоги до ТОВ Ніко Авто Інвест (станом на 29.07.2020) були чинними, а отже, зобов`язання ТОВ Ніко Інвест по страхуванню наданого в іпотеку та заставу майна не припинялись.

З урахуванням викладеного, судом підставно визнано грошові вимоги АТ Укрексімбанк щодо нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне страхування заставного майна:

-за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017 у розмірі 42 999,75 грн;

- за іпотечним договором №27317Z12 від 15.06.2017 у розмірі 10 990 993,13 грн.,

а всього 11 033 992,88 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції, застосовуючи правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 16.08.2023 у справі №910/23952/15, зазначив про те, що оскільки ТОВ «Ніко Інвест» є майновим поручителем Позичальника ТОВ «Ніко Авто Інвест» (боржника в основному зобов`язанні) за Генеральною угодою №27113N6 від 22.11.2013 та Кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013, грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» до ТОВ «Ніко Інвест» є забезпеченими в цілому.

Однак, такі висновки суду є помилковими, виходячи з наступного.

З аналізу положень ст.47 КУзПБ, ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.572, 589 ЦК України, ст.1, 19 Закону України «Про заставу», а також з договорів забезпечення (п.1.1.), слідує, що:

1) неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу;

2) ТОВ «Ніко Інвест» виступило майновим поручителем за зобов`язаннями позичальника ТОВ «Ніко Авто Інвест», що виникли на підставі кредитного договору;

3) за договорами забезпечення забезпечуються вимоги Банку за Генеральною кредитною угодою та укладеного в її рамках кредитного договору на визначених кредитним договором умовах, з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитного договору;

4) обов`язок щодо страхування заставного майна є безпосередньо обов`язком заставодавця ТОВ «Ніко Інвест», який виник на підставі договорів забезпечення.

Отже, враховуючи, що виконання зобов`язань ТОВ «Ніко Інвест» за договорами забезпечення в частині страхування не забезпечено майном Боржника, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Банку про те, що такі вимоги підлягають віднесенню до шостої черги вимог кредиторів.

Більш того, варто зауважити, що висновки суду, зроблені в мотивувальній частині оспорюваного рішення суперечать резолютивній частині цього ж рішення.

Так, в мотивувальній частині рішення суд прийшов до висновку, що грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» до ТОВ «Ніко Інвест» за Генеральною угодою №27113N6 від 22.11.2013 та Кредитним договором №27113К28 від 22.11.2013 є забезпеченими в цілому.

Однак, в резолютивній частині рішення суд зазначив:

«Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ... в сумі 12 222 901,92 грн (11 033 992,88 грн - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за Договором застави №27317Z10 від 15.06.2017, 1 188 909,04 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів».

Таким чином, рішення суду в мотивувальній частині підлягає скасуванню в частині віднесення грошових вимог Банку, а саме штрафних санкцій у розмірі 11 033 992,88 грн, до забезпечених, адже такі вимоги мають бути віднесені до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Як вже зазначалося раніше, Кредитор зазначив, що вимоги Банку до Боржника за Генеральною кредитною угодою №271131N6 від 22.11.2013 в розмірі 472 057 631,36 грн є такими, що забезпечені заставою майна Боржника.

При цьому, Кредитор посилається на:

1) Договір іпотеки №27317Z12 від 15.06.2017 зі змінами і доповненнями, за умовами якого Боржник передав Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме:

30/100 частини предмета іпотеки - бізнес-центру з офісно-готельними та торгово-виставковими комплексами та центром сервісного обслуговування автомобілів, загальною площею 18 726.8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспільська, буд. 22, заставною вартістю 151 386 607,50 грн (т. 2 а.с. 201-210);

2) договір застави №27317Z10 від 15.06.2017 зі змінами і доповненнями, за умовами якого Майновий поручитель передав в заставу Банку рухоме майно - обладнання (дизелі генератори) заставною вартістю 859 995,00 грн. (т. 2 а.с 196-200).

Статтею 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно із ч.1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України Про іпотеку.

В свою чергу, відповідно до положень ч.1 ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Разом з цим, ч.2 ст.35 Закону України Про іпотеку закріплено право іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст.554 ЦК України).

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, за наведеними вище положеннями цивільного законодавства заставодержатель (іпотекодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом). Виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення. Розмір вимог, що забезпечені майном боржника, встановлюється виходячи з розміру заборгованості боржника та розміру дійсних на момент подання заяви з грошовими вимогами зобов`язань майнової поруки незалежно від вартості предметів застави.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 по справі № 904/1360/19, в якій також наведений наступний висновок Верховного Суду щодо застосування норм права: тлумачення абзацу третього частини другої статті 45 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України «Про іпотеку» та статей 1, 12, 19, 28 Закону України «Про заставу» свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на те, що умовами укладених між Банком та Боржником договору іпотеки №27317Z12 від 15.06.2017 та договору застави №27317710 від 15.06.2017 не передбачене часткове забезпечення іпотекою та заставою зобов`язань, вимоги Банку до Боржника за Генеральною кредитною угодою №27113М6 від 22.11.2013 в розмірі 472 057 631,36 грн є такими, що забезпечені заставою майна Боржника в повному обсязі та підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів як такі, що погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна Боржника, що є предметом забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що грошові зобов`язання Боржника, як поручителя позичальника перед AT Укрексімбанк за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 виникли на підставі Договору поруки №18-48ZP0015 від 07.09.2018, відповідно до умов якого (п.2.1 ст.2), поручитель (Боржник) взяв на себе обов`язок солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов`язання за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012.

У випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника (п.3.1.1 Договору поруки).

Пунктом 4.2.1 Договору поруки сторони узгодили, що в разі одержання письмової вимоги Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання Позичальником Основного зобов`язання Поручитель зобов`язаний не пізніше 10-ти календарних днів з моменту отримання такого повідомлення сплатити Кредитору без будь-яких заперечень зазначену у повідомленні суму Основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні Кредитора.

На підставі п.4.2.1 ст.4 Договору поруки у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником грошових зобов`язань за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012, AT Укрексімбанк звернувся до Боржника з вимогами №0400613/2258-21 від 19.01.2021 та №0400610/2274-21 від 19.01.2021, в якому зазначав, що станом на 19.01.2021 Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті боргу, процентів та комісії за управління кредитом у строки, встановлені договором, внаслідок чого у Позичальника утворилась прострочена заборгованість перед Банком на загальну суму 33 969 444,48 грн. Банк вимагав від Боржника як поручителя за Договором поруки протягом 10-ти днів з моменту відправлення вимоги погасити прострочену заборгованість. Вказана вимога Банку залишилась без виконання.

Щодо забезпечення грошових вимог Банку за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012, що забезпечені іпотекою Боржника, колегія суддів зауважує наступне.

Вимоги Банку до Боржника за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151313К8 від 14.06.2013 забезпечені заставою/іпотекою рухомого/нерухомого майна Боржника. Умовами договорів забезпечення сторонами погоджено заставну вартість майна на суму 65 284 882,00 грн, а саме:

10 835 077,00 грн за договором іпотеки №27114Z35 від 18.07.2014;

17 461 125,00 грн за договором іпотеки №151313Z47 від 17.06.2013;

36 988 680,00 грн (частка майна Боржника в розмірі 80%) за договором іпотеки №27317Z12 від 15.06.2017;

859 995,00 грн за договір застави №151313Z48 від 17.06.2013.

Отже, загальна заставна вартість за вищевказаними договорами забезпечення складає 65 284 882,00 грн.

Однак, враховуючи, що Боржником, окрім майнової поруки, була надана фінансова порука, що є солідарною відповідальністю Боржника всім наявним майном у разі невиконання позичальником зобов`язань (з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі № 758/6863/14-ц), а також зважаючи на те, що умовами укладених між Банком та Боржником Договорів забезпечення за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 не передбачене часткове забезпечення заставою/іпотекою зобов`язань, вимоги Банку до Боржника за Генеральною кредитною угодою №151112N2 від 11.04.2012 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 151313К8 від 14.06.2013 в розмірі 150 785 044,61 грн, є такими, що забезпечені заставою майна Боржника на суму 65 284 882,00 грн, а решта вимог в розмірі 85 500 162,61 грн є незабезпеченими та підлягають погашенню в наступній черговості:

- 84 311 253,57 грн (залишок незабезпечених заставою майна Боржника вимог Банку за заборгованістю за основним боргом, процентами, комісіями та іншими зобов`язаннями) - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- 1 188 909,04 грн (пеня) - шоста черга вимог кредиторів.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Станом на день подання заяви, грошові вимоги, зазначені в ній залишаються повністю неоплаченими з боку Боржника, у зв`язку з фактичною неплатоспроможністю.

З огляду на обґрунтованість вимог, викладених в заяві Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів вважає за можливе визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" наступним чином:

- в сумі 537 342 513,36 грн (472 057 631,36 грн + 65 284 882,00 грн) які внести до реєстру кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;

- в сумі 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- 84 311 253,57 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- в сумі 12 222 901,92 грн (11 033 992,88 грн - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017, 1 188 909,04 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи заяву про визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

На підставі викладеного апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) та на ухвалу Господарського суду від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора)) у справі №904/6032/21 слід задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) у справі №904/6032/21 слід скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким за результатом розгляду заяви про визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн, визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" у зазначеному вище розмірі.

З урахуванням законодавчо встановленого обов`язку оскарження ухвали господарського суду, якою розглянуті вимоги окремого кредитора, разом із ухвалою господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України")) у справі №904/6032/21, необхідно змінити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) та на ухвалу Господарського суду від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора)) у справі №904/6032/21 слід залишити без задоволення.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Кредитора (Банку) щодо сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на боржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) та на ухвалу Господарського суду від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора)) у справі №904/6032/21 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) та на ухвалу Господарського суду від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора)) у справі №904/6032/21 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн) у справі №904/6032/21 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким за результатом розгляду заяви про визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в загальній сумі 636 139 465,23 грн, визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" (49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд.27Д, код ЄДРПОУ 31305004) в сумі 537 342 513,36 грн які внести до реєстру кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, в сумі 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 84 311 253,57 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 12 222 901,92 грн (11 033 992,88 грн - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017, 1 188 909,04 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання (в частині визнання вимог окремого кредитора Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України")) у справі №904/6032/21 змінити.

За результатами розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" внести до реєстру вимоги цього кредитора у наступній черговості:

- грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112) в сумі 537 342 513,36 грн внести до реєстру кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, в сумі 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 84 311 253,57 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 12 222 901,92 грн (11 033 992,88 грн - штрафні санкції за несвоєчасне страхування заставного майна за договором застави №27317Z10 від 15.06.2017, 1 188 909,04 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

В решті ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання) у справі №904/6032/21 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест за подання апеляційної скарги на ухвали суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Інвест на користь Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України 6810.00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.06.2025.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков