Рішення

від 01.03.2023 по справі 904/4980/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4980/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТГ", м. Дніпро

про стягнення виплаченого страхового відшкодування у сумі 52 258,44 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення виплаченого страхового відшкодування у сумі 52 258,44 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на завдані страхувальнику позивача (ТОВ «Порше Лізинг Україна», водій ОСОБА_1 ) збитків пошкодженням автомобіля «MAN TGX 18.44» (реєстраційний № НОМЕР_1 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.01.2021 з вини водія автомобіля «DAF TA» (реєстраційний № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 , який на момент завдання шкоди працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю "СТГ".

Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, статті 993, 1191 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує про те, що акт огляду пошкодженого транспортного засобу на який посилається позивач, складений значно раніше ніж подія ДТП, а саме 06.11.2019.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що він ніякі власні транспортні засоби 27.01.2021 у Миколаївську область або транзитом через Миколаївську область не відряджав та про ДТП за участю автомобіля останнього ніхто не повідомляв.

Представника ТОВ «СТГ», як власника транспортного засобу, що потрапило в ДТП, на місце ДТП для огляду пошкоджень авто учасників ДТП, ніхто не запрошував, а калькуляцію витрат на ремонтні роботи не узгоджував.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вини ТОВ «СТГ», як і не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є працівником ТОВ «СТГ».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2022 відкрито провадження у справі № 904/4980/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для сплати відповідачем на користь позивача страхового відшкодування, виплаченого останнім ТОВ «Порше Лізинг Україна» - власнику автомобіля «MAN TGX 18.44» (реєстраційний № НОМЕР_1 ).

20.07.2009 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» - власник автомобіля «MAN TGX 18.44» (реєстраційний № НОМЕР_1 ) (страхувальник) укладено Генеральний Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-0157.

Відповідно до п.3.1. Договору страховий випадок передбачена відповідним Додатком подія (ризик), що відбулася в період дії цього Додатку, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/ вигодонабувача/ застрахованим особам на умовах Договору (відповідного Додатку).

Страховик, шляхом виплати страхового відшкодування, відповідно до умов та зобов`язань за Договором, в межах страхової суми компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку (п. 3.2. договору).

06.11.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (страхувальник) укладено Додаток №28-0199-0157/19/0244 до Генерального Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-0157 від 20.07.2009.

Період страхування: початок з 00 год. 00 хв. 06.11.2019, 06.11.2020, 06.11.2021, 06.11.2022 кінець 24 год. 00 хв. 05.11.2020, 05.11.2021, 05.11.2022, 05.11.2023.

Строк дії Додатку з 16:00 06.11.2019 по 24:00 05.11.2023.

Пунктом 11 Додатку сторони погодили, що цей Додаток є формою договору страхування та невід`ємною частиною Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-0157 від 20.07.2009 і читається разом з ним. Взаємовідносини сторін регламентуються чинним законодавством України та Договором страхування.

Відповідно до постанови Новобузького районного суду Миколаївської області від 29.03.2021 у справі № 481/139/21 (провадження № 3/481/126/2021) 27 січня 2021 року водій ОСОБА_2 о 23 год. 54 хв. в порушення вимог п. 2.3 «а», 2.3 «б» Правил дорожнього руху здійснював керування автомобілем „DAF TE, номерний знак НОМЕР_2 в складі з напівпричепом „BODEX KIS 3B, номерний знак НОМЕР_3 рухаючись по вул. Миколаївській Новобузького району Миколаївської області, який перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу та під час руху не стежив за технічним станом автомобіля, внаслідок чого з автомобіля відпало колесо та зіткнулося з транспортним засобом „MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_4 в складі з причепом „ BODEX KIS 3WA , номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того у вступній частині вказаної постанови було зазначено, що ОСОБА_2 працює водієм ТОВ «СТГ».

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У позовній заяві позивач вказує про те, що власник автомобіля «MAN TGX 18.44» (реєстраційний № НОМЕР_1 ) звернувся до ПРАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля «MAN TGX 18.44» (реєстраційний № НОМЕР_1 ) визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 06.11.2019 року; рахунку фактури № DNZ_TEF 2100374 від 29.01.2021 року; ремонтної калькуляції № ДККА-747540 від 04.02.2021 року; страхового акту № ДККА-74540 від 10.02.2021 та розрахунку страхового відшкодування, ПРАТ «СК «Українська страхова група» сплатило суму страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Технофорум» в розмірі 134 612,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3506 від 11.02.2021.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «DAF TE» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «BODEX» номерний знак НОМЕР_3 , була застрахована а ПРАТ «УАСК АСКА» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР4197559.

Позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою про виплату суми страхового відшкодування за полісом № 131031379.

Згідно угоди про здійснення страхового відшкодування від 28.07.2021 страхова компанія відповідача розрахувала суму страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля потерпілого в розмірі 82 354,26 грн. та здійснила виплату в розмірі 70 001,12 грн. (за вирахуванням знижки за угодою 15%), яка не покриває суму виплат згідно Генерального договору.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначає, що оскільки майнова шкода була завдана з вини працівника відповідача, то особою відповідальною за завданий збиток є Товариство з обмеженою відповідальністю «СТГ», у зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 993, 1172, 1194 Цивільного кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 52 258,44 грн.

Наведені обставини стали причиною виникнення цього спору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України "Про страхування", зокрема, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відносини у цій сфері регламентує Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом пункту 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно ч. 2 ст. 76 ГПК України, предметом доказування під час судового розгляду є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалення судового рішення.

Стаття 74 ГПК України, визначає обов`язок сторін стосовно доведення обставин, на які вона посилається я на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи, крім випадків, встановлених даним кодексом.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог було надано до суду акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 06.11.2019, в той час як дорожньо-транспортна подія відбулася 27.01.2021, що встановлено в постанові Новобузького районного суду Миколаївської області від 29.03.2021 у справі № 481/139/21 (провадження № 3/481/126/2021).

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до заяви про настання страхового випадку від 31.01.2021 реєстраційний номер ДККА-74540, пошкодження ТЗ, які отримані внаслідок настання події передній бампер, права фара, в той час як в акті огляду від 06.11.2019 зазначено, що характер пошкодження подряпина на лівому задньому крилі над колесом.

Слід прийти до висновку про те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували які саме пошкодження завдано автомобілю «MAN TGX 18.44» (реєстраційний № НОМЕР_1 ) під час дорожньо-транспорної події, яка відбулася 27.01.2021, що позбавляє можливості перевірити розмір страхового відшкодування, за стягненням якого звернувся до суду позивач.

З урахуванням наведеного, та за відсутності в матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, позовні вимоги ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТГ" про стягнення виплаченого страхового відшкодування у сумі 52 258,44 грн. слід вважати недоведеними належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

За вимогами пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 221, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТГ" про стягнення виплаченого страхового відшкодування у сумі 52 258,44 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 01.03.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко