Рішення

від 02.03.2023 по справі 904/5071/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023р. Справа № 904/5071/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Рівер», м. Дніпро

До: Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Жовті Води,

Про: стягнення 68 548,26грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Мілк Рівер» (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (відповідач) про стягнення 68 548,26грн. (в т.ч. : 47 700,00грн. - основна заборгованість, 5 079,39грн. - пеня, 3 339,00грн. - штраф, 12 429,87грн. - інфляційні вртати) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого товару за договором №563/13/360В про закупівлю товару від 23.09.2021 (укладеним між сторонами).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.23р. відкрито провадження у справі №904/5071/22, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував ,стверджуючи про безпідставність нарахування позивачем штрафних санкцій (пені, штрафу), оскільки спірним договором не обумовлено базу та розмір нарахування штрафних санкцій, а лише зазначено, що штрафні санкції нараховуються у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України. Крім того, відповідач вказує, що він обмежений в проведені контррозрахунку інфляційних втрат, оскільки розрахунок можливо здійснити за фактом поставки на підставі заявок про поставку товару та у разі несвоєчасної оплати. Відповідач зазначає, що у договорі про надання правової допомоги не визначено розмір гонорару, а тому сума витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн. є необґрунтованою.

ТОВ «Мілк Рівер» (позивач) у відповіді на відзив вказав на те, що п. 7.4 договору визначено, що штрафні санкції стягуються з покупця у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України. Є безпідставним твердження відповідача про відсутність можливості нарахування інфляційних втрат за відсутності заявок на поставку товару, оскільки в підтвердження поставки товару позивачем надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні. В матеріалах справи наявні докази в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.21р. між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та ТОВ «Мілк Рівер» (постачальник) укладено договір №563/13/360В про закупівлю товару, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2., а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Пунктом 1.2. встановлено, що постачальник зобов`язується поставити товар «Фруктові та овочеві соки», код ДК 021:2015-1532 (Сік натуральний у скляних банках ємністю 3л.: яблучний та томатний) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору. Відповідно до п.3.1. сума (ціна) договору відповідно до специфікації №1 становить 93 900,00грн.без ПДВ. Покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів. ( п.4.2.). Згідно з п.5.1. поставка товару здійснюється партіями в період : вересень-грудень 2021р. Обсяг кожної партії та термін поставки уточнюється у заявках , підписаних працівниками покупця. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим). Згідно з п.7.4. за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі , передбаченому ст.231 ГК України. Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України сторони в цьому договорі встановили інший розмір процентів , а саме 0 ( нуль ) процентів річних від простроченої суми. Пунктом 11.1. встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.21р., але в будь-якому разу до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Сторонами підписано специфікацію №1 від 23.09.21р. до договору №563/13/360В від 23.09.21р., якою погоджено поставку товару (сік яблучний 3л у кількості 1200 шт., ціна за одиницю без ПДВ 38,50грн., загальною сумою 46 200,00грн.; сік томатний 3л у кількості 900 шт., ціна за одиницю без 53,00грн., загальною сумою 47 700,00грн.) Загальна сума поставки за специфікацією №1 складає у розмірі 93 900,00грн.

Сторонами укладено додаткову №1 до договору №563/13/360В від 23.09.21р., якою викладено 11.1 в наступній редакції: «Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 20.03.22р., але в будь-якому разу до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.»

На виконання умов договору №563/13/360В від 23.09.21р. та специфікації №1 до нього позивачем поставлено на користь відповідача товару на загальну суму 47 700,00грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №0510002 від 05.10.21р. - на суму 21 200,00грн. та № 2810002 від 28.10.21р. - на суму 26 500,00грн. та товарнотранспортними накладними №0510002 від 05.10.21р. та №2810002 від 28.10.21р.

Як зазначає позивач, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим заборгованість відповідача на час розгляду справи складає у розмірі 47 700,00грн. Доказів оплати вказаної заборгованості сторонами не надано суду.

За своєю правовою природою договір №563/13/360В від 23.09.21р. відноситься до договорів поставки. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України ).

У відповідності із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 47 700,00грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 5 079,39грн. за період з 05.12.21р. по 26.12.22р. (за кожною видатковою накладною окремо) та штраф за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів у розмірі 3 339,00грн.

Відповідно до умов п. 7.1. договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору , сторона несе відповідальність, визначену цим договором. Пунктом 7.4. визначено, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із приписами ст. 231 ГК України : законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Оскільки договором не погоджений певний розмір пені та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, то позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають .

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 05.12.21р. по 26.12.22р. (за кожною видатковою накладною окремо) у розмірі 12 429,87грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що позивачем інфляційні втрати розраховано правильно.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого товару є підставою для стягнення на користь позивача основної заборгованості у розмірі 47 700,00грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 429,87грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомог, позивачем подано до матеріалів справи договір №18/07-22-1 про надання правничої допомоги від 18.07.22р., додаткову угоду №3 від 06.12.22 до договору, акт надання послуг №6 від 26.12.22, платіжна інструкція №112 від 27.12.22, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №2300 від 23.05.2011 видане Тропіні О.М., ордер серії АЕ №1179970.

Представлені суду докази в підтвердження надання позивачу правничої допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі (15 000,00 грн.).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Частини 4 статті 126 ГПК України, законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5 статті 126 ГПК України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Обґрунтовуючи не співмірність розміру витрат на оплату правничої допомоги, відповідач вказує на те, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат не є розумною, зважаючи на незначну складність справи, поданий обсяг первинних документів та обсяг наданих адвокатських послуг.

З урахуванням наведених обґрунтувань відповідача, зважаючи на незначну юридичну складність правовідносин, що є предметом даного спору, а також обсяг наданих адвокатом послуг, за винятком участі в судових засіданнях, оскільки справа розгадається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, часткове задоволення позовних вимог; суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на оплату послуг правничої допомоги до 10 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Рівер» (49021, м. Дніпро, вул. Галі Андрусенко,7, код ЄДРПОУ 42818821): 47 700,00грн. заборгованості, 12 429,87грн. - інфляційних втрат, 2 176,31грн. витрат на сплату судового збору та 10 000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 02.03.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.