Рішення

від 02.03.2023 по справі 910/13913/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2023 Справа № 910/13913/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Градекс"

до приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод"

про стягнення 974 341,73 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Градекс" до приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" про стягнення 974 341,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-21393 від 30.09.2021 відповідачем в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 842 843,40 грн., інфляційні втрати в розмірі 113 695,81 грн. та три проценти річних у розмірі 17 802,52 грн.

14.12.2022 до канцелярії суду позивачем подано клопотання з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 27.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 93074144.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України,проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30.09.2021 між приватним акціонерним товариством "Київський електровагоноремонтний завод" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Градекс" (постачальник) укладено договір поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-21393.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) в обумовлені строки (строк) замовнику продукцію, найменування, технічні характеристики (креслення, науково-технічні документи), кількість, ціна якої вказується в специфікації (-іях), що оформляється додатком до договору і є його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язується прийняти вказану продукцію і оплатити її.

Найменування продукції: скло. Виробник: ТОВ «Контракт-61», Україна.

Згідно з п.3.1 ціна на продукцію вказана у специфікації і приймається сторонами в національній валюті України - гривні.

Про зміну ціни продукції постачальник зобов`язаний повідомити замовника за 30 (тридцять) календарних днів до можливого підвищення цін. У разі зміни ціни продукції сторони зобов`язані внести відповідні зміни до договору шляхом оформлення додаткової угоди (п.3.3 договору).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що сума договору складає 511 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 102 200,00 грн., а разом становить 613 200,00 грн.

Протягом дії договору сума договору може змінюватися, про що укладається додаткова угода (п.3.7 договору).

Відповідно до п.4.1 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями за адресою: м. Київ, вул. Ползунова 2 на умовах DDP, відповідно до заявки замовника на поставку продукції.

Оплата за продукцію проводиться замовником протягом 90 (дев`яносто) банківських днів з дати повної поставки кожної окремої партії продукції, але не раніше дати реєстрації податкової накладної (п.5.1 договору).

30.09.2021 між сторонами підписано специфікацію №1 (додаток 1 до договору), відповідно до якого загальна суму складає 613 200,00 грн. Умови поставки: поставка товару здійснюється партіями, за письмовими заявками замовника, згідно DDP (склад замовника м. Київ, вул. Ползунова, 2) відповідно до умов «ІНКОТЕРМС» (редакція-2000р.). Умови оплати: протягом 90 банківських днів з моменту отримання партії продукції.

Також, між сторонами укладено специфікацію №2 (додаток 2) відповідно до якого загальна суму складає 423 540,00 грн. Умови поставки: поставка товару здійснюється партіями, за письмовими заявками замовника, згідно DDP (склад замовника м. Київ, вул. Ползунова, 2) відповідно до умов «ІНКОТЕРМС» (редакція-2000р.). Умови оплати: протягом 90 банківських днів з моменту отримання партії продукції.

23.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору якою сторонами викладено п.3.6 договору в новій редакції: сума договору з урахуванням специфікацій 1,2 складає 1 036 740,00 грн. в т.ч. ПДВ 172 790,00 грн.

09.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору якою сторони прийшли згоди викласти п.5.1 договору в новій редакції: оплата за продукцію проводиться замовником протягом 30 (тридцяти) календаних днів з дати повної поставки кожної окремої партії продукції, але не раніше дати реєстрації податкової накладної.

В матеріалах справи наявні заявки відповідача щодо поставки скла.

На виконання умов договору та на підставі наданих відповідачем заявок позивачем поставлено товар на загальну суму 842 843,40 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- №ГР_10/29-002 від 29.10.2021 на суму 38 937,60 грн.;

- №ГР_11/02-001 від 02.11.2021 на суму 201 789,00 грн.;

- №ГР_11/17-001 від 17.11.2021 на суму 99 243,00 грн.;

- №ГР_11/26-006 від 26.11.2021 на суму 132 000,00 грн.;

- №ГР_12/01-006 від 01.12.2021 на суму 137 904,00 грн.;

- №ГР_12/03-001 від 03.12.2021 на суму 171 529,80 грн.;

- №ГР_12/14-002 від 14.12.2021 на суму 57 600,00 грн.;

- №ГР_01/14-002 від 14.01.2022 на суму 3 840,00 грн.

На підтвердження наявності повноважень у представника відповідача на отримання продукції позивачем до матеріалів справи долучені відповідні довіреності.

Позивачем вказано, а відповідачем не спростовано, що будь-яких зауважень та претензій щодо кількості, якості та комплектності продукції покупцем заявлено не було.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата за продукцію проводиться замовником протягом 90 (дев`яносто) банківських днів з дати повної поставки кожної окремої партії продукції, але не раніше дати реєстрації податкової накладної (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 09.12.2021 оплата за продукцію проводиться замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати повної поставки кожної окремої партії продукції, але не раніше дати реєстрації податкової накладної.

В матеріалах справи наявні зареєстровані позивачем податкові накладні.

Так, по видатковій накладній №ГР_11/02-001 від 02.11.2021 позивачем складена податкова накладна №111 від 29.10.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 12.11.2021.

По видатковій накладній №ГР_11/02-001 від 02.11.2021 позивачем складена податкова накладна №7 від 02.11.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 24.11.2021.

По видатковій накладній №ГР_11/17-001 від 17.11.2021 позивачем складена податкова накладна №76 від 17.11.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 09.12.2021.

По видатковій накладній №ГР_11/26-006 від 26.11.2021 позивачем складена податкова накладна №115 від 26.11.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 14.12.2021.

По видатковій накладній №ГР_12/01-006 від 01.12.2021 позивачем складена податкова накладна №4 від 01.12.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 22.12.2021.

По видатковій накладній №ГР_12/03-001 від 03.12.2021 позивачем складена податкова накладна №12 від 03.12.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 29.12.2021.

По видатковій накладній №ГР_12/14-002 від 14.12.2021 позивачем складена податкова накладна №45 від 14.12.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.12.2021.

По видатковій накладній №ГР_01/14-002 від 14.01.2022 позивачем складена податкова накладна №4 від 14.01.2022, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 27.01.2022.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки у відповідача перед позивачем в сумі 842 843,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 17 802,52 грн. та інфляційні збитки в розмірі 113 695,81 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 17 802,52 грн. та інфляційних втрат в розмірі 113 695,81 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129,ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" (03049, м. Київ, вулиця Ползунова, будинок 2, ідентифікаційний код 00480247) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Градекс" (02121, м. Київ, вулиця Автопаркова, будинок 7, ідентифікаційний код 25196079) основний борг в розмірі 842 843 (вісімсот сорок дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 40 коп., три проценти річних в розмірі 17 802 (сімнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 52 коп., індекс інфляції в розмірі 113 695 (сто тринадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн. 81 коп. та судовий збір в розмірі 14 615 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 13 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий