Рішення

від 14.02.2023 по справі 915/1628/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року Справа № 915/1628/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5; ідентифікаційний код 14360570)

до відповідачів:

1) Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ» (57263, Миколаївська обл., Вітовський р-н, село Новогригорівка, вул. Степова, буд. 5; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 23616637)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про: солідарне стягнення 511 103,32 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: не з`явився,

Суть спору:

09.11.2021 Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 18.10.2021 (вх. № 16805/21) (з додатками) в якій просить суд стягнути солідарно з Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 08.06.2019 в розмірі 511 103,32 грн (365 705,21 грн - заборгованість за кредитом; 64 364,11 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 81 034,00 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором).

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 08.06.2016; Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг»; Заявок на гарантований платіж (доручення на договірне списання) (4 шт.); довідки № 81113NKSDS0НТ від 18.10.2021 про розміри встановлених кредитних лімітів; банківської виписки; договору поруки № P1525426246514298329 від 04.05.2018; претензій № 81113NKSDS0НТ від 13.09.2021, № 00930K2U0S2IF від 26.08.2021; застосування норм статей 16, 51, 52, 509, 530, 549, 598-611, 634, 639, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України; та мотивовані тим, що в порушення норм закону та умов договору відповідач-1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості. За такого позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення з відповідача-1 (як боржника) та відповідача-2 (як поручителя) суми заборгованості за Договором.

Положеннями ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

З урахуванням наведеного судом направлялися відповідні запити стосовно відповідача - фізичної особи щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи.

Після отримання 12.01.2022 інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, у зв`язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 17.01.2022 постановив ухвалу, якою позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.02.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1628/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01 березня о 12:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Підготовче засідання, призначене на 01 березня 2022 року, не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, у зв`язку з чим ухвалою від 04.10.2022 було призначено підготовче засідання у даній справі на 01 листопада 2022 року об 11:00.

26.10.2022 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 26.10.2022 (вх. № 4741/22) про відкладення засідання, за змістом якого товариство повідомляє, що для усунення неточностей та помилок у позовній заяві, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направить на адресу суду та сторін по справі позовну заяву в новій редакції. З урахуванням наведеного заявник просить суд розгляд справи відкласти на більш пізню дату та про дату та час слухання справи повідомити позивача за наведеними у заяві електронними адресами.

Ухвалою суду від 01.11.2022 було відкладено підготовче засідання у даній справі на 22 листопада 2022 року об 11:40. При цьому, у вказаній ухвалі, щодо клопотання позивача б/н від 26.10.2022 (вх. № 4741/22) в частині наміру направити на адресу суду та сторін по справі позовну заяву в новій редакції для усунення неточностей та помилок у позовній заяві, судом було зауважено, що процесуальне законодавство не передбачає права та можливості вчинення позивачем відповідних дій після відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що головуючий у даній справі суддя - Смородінова О.Г. в період з 21.11.2022 по 12.12.2022 перебувала у відпустці (наказ господарського суду № 277-б від 02.11.2022), ухвалою суду від 18.11.2022 підготовче засідання у даній справі було призначено на 20 грудня 2022 року об 11:40.

22.11.2022 до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 21.11.2022 (вх. № 5662/22), з урахуванням яких заявник просить суд залучити до матеріалів справи виписку по рахунку відповідача-1 та розрахунок заборгованості з поясненнями, а також просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20.12.2022 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі; відкладено підготовче засідання на 17 січня 2023 року об 11:00.

20.12.2022 до суду від відповідача-2 надійшла заява б/н від 20.12.2022 (вх. № 6549/22), у якій заявник просила суд надати їй дані по справі № 915/1628/21 та насилати всі повідомлення про справу на відповідну адресу електронної пошти.

Ухвалою суду від 17.01.2023 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1628/21 та призначено її до судового розгляду по суті на 14 лютого 2023 року об 11:20.

09.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 08.02.2023 (вх. № 1491/23) про розгляд справи за відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк» за наявними в матеріалах справи документами.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідачі правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалися.

Так, ухвалою суду від 08.02.2022 відповідачам було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали, направлена судом на адресу відповідача-1, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була 28.03.2022 повернута відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою із відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145394119).

Копія ухвали, направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача-2, встановлену судом за даними Відділу по роботі з реєстрації місця проживання та військового обліку Шевченківської сільської ради, була 19.02.2022 повернута відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою із відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145394127).

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Відомості про адресу реєстрації відповідача - фізичної особи судом також було встановлено у встановленому процесуальним законом порядку.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачами вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 11, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 Фермерському господарству «ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ» є 28.03.2022, а ОСОБА_1 - 19.02.2022.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача-1 тривав до 12.04.2022, а для відповідача-2 - до 07.03.2022.

Разом з тим, ні протягом встановленого судом процесуального строку, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідачі відзивів на позовну заяву не надали.

14.02.2023 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили. При цьому, як було наведено вище, позивач клопотав про проведення засідання за відсутності свого представника.

Судом за даними з офіційного вебсайту «Укрпошта» встановлено:

- копія ухвали від 17.01.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача-1 була 10.02.2023 повернута за зворотною адресою із зазначенням причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400501015691);

- копія ухвали від 17.01.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача-2 була 10.02.2023 повернута за зворотною адресою із зазначенням причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400501048271).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом було враховано те, що місцезнаходженням відповідачів є село Новогригорівка, Миколаївського району Миколаївської області.

Згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 листопада 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (в редакції наказу від 30.11.2022 № 280), Шевченківська сільська територіальна громада (до складу якої входить село Новогригорівка) Миколаївського району Миколаївської області відноситься до відповідних територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

З урахуванням наведеного, суд додатково повідомляв відповідачів про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 14.02.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2016 року Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ» підписало Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до умов вищевказаної заяви, підписавши цю анкету, відповідач-1 виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з цією анкетою становлять Договір банківського обслуговування.

За правилами ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, 08.06.2016 між Фермерським господарством «ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» був укладений Договір банківського обслуговування (далі - Договір банківського обслуговування), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 08.06.2016 (далі - Заява) та Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови).

Суд зауважує, що відповідно до Статуту акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (Нова редакція), затвердженого наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 № 519, акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

До позовної заяви позивачем долучено копію витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), якими передбачено, зокрема, таке:

Відповідно до п. 3.2.1.1 Умов вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта.

За приписами п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або у встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов зазначено, що кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути зміненій банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

У відповідності до п. 3.2.1.1.13 Умов при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом «Умов і правил надання банківських послуг».

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

За умовами п. 3.2.1.3.1 Умов зобов`язання клієнта забезпечуються згідно договорів застави, укладених додатково з урахуванням положень, передбачених цим пунктом.

Відповідно до п. 3.2.1.3.2 Умов забезпеченням виконання зобов`язань по поверненню клієнтом кредиту надання поруки поручителем/ями, або зазначеними у «Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки» або надавши згоду на поруку через системи електронного зв`язку клієнта та банка (зокрема, система інтернет клієнт - банк «Приват 24» або інші), з виконання клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів з користування кредитним лімітом на умовах, визначених у розділі 3.18 цих Умов.

Пунктом 3.2.1.3.2.4 передбачено, що у випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

За приписами п. 3.2.1.4.2 Умов відповідно до ст. 212 ЦК України при порушенні клієнтом будь-яких зобов`язань передбачених п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.5, 3.18 .2.3.4, 2.2.1.2.2.17 клієнт сплачує банку відсотки, в розмірі зазначеному в п. 3.2.1.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.2.1.1.8).

Відповідно до п. 3.2.1.4.3 Умов сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3,2,1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту, в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит надавався у іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

У відповідності до п. 3.2.1.6.1 Умов цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах визначених ним сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зобов`язання за вищевказаним Договором банківського обслуговування забезпечено договором поруки № Р1525426245614298329 від 04.05.2018 (далі - Договір поруки), укладеним між Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк», як кредитором, та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 07.05.1999; ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ), як поручителем.

Договором поруки передбачено, що предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ФГ ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, юридична адреса якого: 57263 Миколаївська обл, м./смт. Шевченкове, пр./вул./пров. , буд. , код в ЄДРПОУ/ ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків 23616637; далі - «Боржник» зобов`язань за договорами приєднання до: 1.1.1. розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 21 % річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою; - за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 42 % річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 «Угоди 1» в розмірі 3 % від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4 «Угоди 1» 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць); г) кредиту в розмірі 10000,00 грн.

Якщо під час виконання «Угоди1» зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Згідно з п. 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою 1 та Угодою 2» в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за «Угодою 1/ або Угодою 2», Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за «Угодою 1 і/або Угодою 2» цей Договір припиняє свою дію.

Вказаний Договір поруки підписано кваліфікованим електронним підписом фізичної особи ОСОБА_1 .

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як банку, щодо солідарного стягнення з відповідача-1, як клієнта, та відповідача-2, як поручителя, заборгованості за кредитним договором, заборгованості по процентам за користування кредитом, а також пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини укладання позивачем та відповідачем-1 кредитного договору, шляхом підписання останнім заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та наявність відповідного розміру заборгованості і прострочення відповідачем-1 зобов`язань з повернення грошових коштів, а також обставини укладання між позивачем та відповідачем-2 договору поруки та наявності підстав для стягнення з відповідача-2, як солідарного відповідача, заборгованості за кредитним договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 08.06.2016;

- Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг»;

- Заявки на гарантований платіж (доручення на договірне списання) (4 шт.);

- довідка № 81113NKSDS0НТ від 18.10.2021 про розміри встановлених кредитних лімітів;

- банківська виписка;

- договір поруки № P1525426246514298329 від 04.05.2018;

- претензії № 81113NKSDS0НТ від 13.09.2021, № 00930K2U0S2IF від 26.08.2021.

Відповідачі, як було зазначено вище, відзивів на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надали.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом с. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачами, на підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (платіжних доручень), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані позичальником із використанням електронного цифрового підпису, банк здійснив кредитування відповідача-1 шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для відповідача-1 лімітів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 скористався кредитними коштами, проте не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту, що підтверджується виписками по рахунку наданими позивачем до матеріалів справи .

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повноти та своєчасності повернення кредитних коштів закон покладає на позичальника.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідачів із претензіями № 81113NKSDS0НТ від 13.09.2021, № 00930K2U0S2IF від 26.08.2021 щодо погашення наявної заборгованості.

Відповіді на вказані претензії не надійшло, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому, станом на дату розгляду справи по суті відповідачами не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів повернення кредитних коштів. Отже, вимога про стягнення з відповідачів суми основної заборгованості за кредитом у розмірі 365 705,21 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв`язку із порушенням строку повернення кредитних коштів, позивачем станом на 27.09.2021 нараховано до стягнення з відповідачів:

- 64 364,11 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.2.9.1 та 3.2.2.9.2 Умов;

- 81 034,00 грн - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.2.10.1 Умов.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості по відсоткам, нарахованим на поточну та прострочену заборгованість та пені, суд зазначає таке.

Суд наголошує, що наданий позивачем до матеріалів справи Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» (а.с. 16-32) містить лише пункти з 3.2.1.1 по 3.2.1.8.4, в той час як позивач при нарахуванні відсотків та пені посилається на пункти 3.2.2.9.1, 3.2.2.9.2 та 3.2.2.10.1 Умов, дослідити які суд не мав можливості, у зв`язку з ненаданням їх позивачем.

Крім того, як уже було вище зазначено, за змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором банківського обслуговування, посилався на Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на сайті банку як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем, належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Умови та Правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи не містять підпису відповідача-1, тому їх не можна розцінювати як частину Договору банківського обслуговування, укладеного між сторонами 08.06.2016 шляхом підписання відповідної заяви.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У Заяві відповідача-2 від 06.08.2016 відсоткова ставка, комісія за користування кредитом, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) не зазначені.

За такого, у суду відсутні правові підставі для стягнення з відповідачів заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 64 364,11 грн та пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором у розмірі 81 034,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження прийняття відповідачем-1 умов, якими передбачено розмір відповідних процентів та пені, що є неприпустимим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 175/4576/14-ц.

Приписами ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем же не надано належних і допустимих доказів погодження між сторонами у письмовому вигляді ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на користь позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідачів належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 5 485,58 грн ((365 705,21 / 511 103,32) * 7 666,55 = 5 485,58) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ» (57263, Миколаївська обл., Вітовський р-н, село Новогригорівка, вул. Степова, буд. 5; ідентифікаційний код 23616637) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 365 705,21 грн, а також 5 485,58 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 64 364,11 грн та пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором у розмірі 81 034,00 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570).

Відповідач-1: Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ» (57263, Миколаївська обл., Вітовський р-н, село Новогригорівка, вул. Степова, буд. 5; ідентифікаційний код 23616637).

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 20.02.2023 по 01.03.2023 повне рішення складено та підписано судом 02.03.2023.

Суддя О.Г. Смородінова