Постанова

від 02.03.2023 по справі 904/206/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/206/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В.)

від 06.12.2022

у справі № 904/206/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників учасників справи:

позивача - Крижовий Д.В.;

відповідача - Плющова Н.О.;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням позичальником за кредитним договором свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, яке було забезпечене іпотекою.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2015 у справі № 904/7866/15, яке набрало законної сили та набуло статусу остаточного, позовна давність на звернення стягнення в судовому порядку іпотекодержателем на іпотечне майно за Іпотечним договором №2006-310/2 від 16.02.2007 спливла. При цьому Банк вже реалізував своє право вимоги за договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007, шляхом подання відповідного позову до суду. Господарський суд Дніпропетровської області у рішенні від 13.11.2015 встановив, що кредитор АТ "Родовід Банк" втратив право на реалізацію звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 2006-310/2 у судовому порядку, у зв`язку із пропуском позовної давності. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач також втратив право на реалізацію звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007, у зв`язку із спливом позовної давності.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що починаючи з 25.05.2011 по 30.12.2021, у Державних реєстрах нерухомого майна були відсутні відомості про право позивача чи інших осіб на спірне нерухоме майно або їх обтяжень за Іпотечним договором № 2006-310/2 від 16.02.2007, у зв`язку з чим не встановлено недобросовісності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-ЮМ" та ОСОБА_1 як набувачів спірного нерухомого майна, так і Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі", як нового власника цього майна.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 змінено, шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції в частині застосування позовної давності, проте вважав, що в мотивувальній частині рішення безпідставно зроблено посилання на не встановлення недобросовісності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-ЮМ" та ОСОБА_1 , як набувачів спірного нерухомого майна, так і Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі", як нового власника цього майна, що у сукупності з іншими фактичними обставинами не дає підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" у цій справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайсі" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайсі" підставою касаційного оскарження визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 23.08.2022 у справі №910/6459/21 (щодо застосування частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України); від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (щодо застосування статті 23 Закону України "Про іпотеку").

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайсі" зазначає, що вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції, яким підтримано позицію суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" у зв`язку з наявністю преюдиційного висновку суду в справі № 904/7866/15, яким встановлено пропуск іпотекодержателем за іпотечним договором позовної давності для звернення стягнення на іпотечне майно. Разом з тим скаржник не погоджується і вважає неправомірним висновок суду апеляційної інстанції в частині того, що суд першої інстанції помилково зазначив про добросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" як набувача майна, що нібито призвело до фактичного перегляду та зміни рішення суду від 15.11.2015 у справі № 904/7688/15.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" просило залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. При цьому позивач зазначає про те, що скаржник намагається поставити під сумнів рішення від 11.11.2015 Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7866/15, вказуючи, що в межах справи № 904/7866/15 не досліджувалися судом обставини, які Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайсі" було викладено у межах цієї справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

28.12.2006 Відкрите акціонерне товариство "Родовід Банк" (правонаступником якого є Позивач) (далі - Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" ( далі - Позичальник) уклали Кредитний договір № 2006-310. Цим договором встановлюється мета, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в доларах США з повною чи частковою конвертацією у національній валюті в межах загальної суми 3 500 000,00 доларів США на основі додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу) до договору, які є його невід`ємною частиною; порядок та умови погашення/повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплата процентів за отриманими кредитами; види забезпечення Позичальника; порядок плати за кредит; відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів; а також взаємні права та зобов`язання сторін, що виникають/виникнуть при видачі/наданні Банком кредитів (п. 1.1 Кредитного договору ).

Пунктом 1.2 Кредитного договору встановлено, що строки користування кожним окремим кредитом не повинні перевищувати 12 (дванадцяти) місяців, що визначаються відповідними додатковими угодами. Заборгованість за кредитами, наданими за цим Кредитним договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових угодах, але не пізніше 25.12.2009.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів. Кредити видаються на наступні цілі (мета використання кредитів): оплата за сировину, матеріали, а також оплата інших витрат, що пов`язані з поточною виробничо-господарською діяльністю. Згідно з п. 2.3 кредитного договору підставою для надання кредитів за цим кредитним договором є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку документів, необхідних для одержання кредитів позичальником, згідно з вимогами чинного законодавства України, та письмової заяви (клопотання) позичальника, в якій вказується сума кредиту, мета використання, вид забезпечення кредитних зобов`язань, бажана процентна ставка та строк користування кредитом.

Пунктом 2.4 Кредитного договору встановлено, що датою видачі кожного окремого кредиту вважається день зарахування грошових коштів на позичковий рахунок, відкритий Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, наданим згідно з цим Кредитним договором та відповідною додатковою угодою.

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору процентна ставка за користування кредитами за цим кредитним договором встановлюється у розмірі 12,5% річних. Процентна ставка підлягає корегуванню банком в односторонньому порядку при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5 (п`яти) гривень 10 (десяти) копійок за один долар США під час дії договору на кратність такого збільшення.

Згідно з п. 2.7 Кредитного договору проценти за користування кредитами, наданими відповідно до додаткових угод, нараховуються Банком щомісячно 25-го числа (за період з 26-го числа місяця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно "звітний період"), а також у день повного погашення заборгованості за кредитами, але не пізніше дат погашення кредитів, вказаних у відповідних додаткових угодах, та дати, вказаної в пункті 1.2. договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені у відповідних додаткових угодах.

Додатковою угодою № 2 від 19.02.2007 до кредитного договору сторони дійшли згоди, що банк надає позичальнику кредит в сумі 5 000 000 грн, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 19.06.2009 (з урахуванням угоди про внесення змін та доповнень від 17.10.2008). Відсоткова ставка за кредитом, який надається за цією угодою, встановлюється в розмірі 25,0 % річних (з урахуванням угоди про внесення змін та доповнень від 09.12.2008).

Додатковою угодою № 4 від 21.02.2007 до кредитного договору сторони дійшли згоди, що банк надає позичальнику кредит в сумі 5 000 000 грн, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 26.05.2009 (з урахуванням угоди про внесення змін та доповнень від 17.10.2008). Відсоткова ставка за кредитом, який надається за цією угодою, встановлюється в розмірі 25, 0 % річних (з урахуванням угоди про внесення змін та доповнень від 09.12.2008).

Додатковою угодою № 5 від 22.02.2007 до Кредитного договору сторони дійшли згоди, що банк надає Позичальнику кредит в сумі 5 000 000 грн., а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 24.04.2009 (з урахуванням угоди про внесення змін та доповнень від 17.10.2008). Відсоткова ставка за кредитом, який надається за цією Угодою, встановлюється в розмірі 25,0 % річних(з урахуванням угоди про внесення змін та доповнень від 09.12.2008).

У забезпечення виконання Позичальником зобов`язань, що випливають з Кредитного договору, 16.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є позивач ) (далі - Іпотекодержатель ) та Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "RITAL LIMITED" (далі - Іпотекодавець) був підписаний Іпотечний договір № 2006-310/2 (далі - Іпотечний договір), посвідчений 16.02.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І. за реєстровим № 146.

Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору, Іпотекодавець, що є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" (далі - Боржник), для забезпечення виконання в повному обсязі Боржником зобов`язань перед іпотекодержателем за Кредитним договором № 2006310 від 28.12.2006, разом з можливими змінами та доповненнями до нього (далі - Кредитний договір) щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом, яке було та/або буде прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором та цим Договором, передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно і основні засоби (рухоме майно), а саме: в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно - будівлі та споруди, в цілому, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 2Б, зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 9434005 (далі - предмет іпотеки та/або нерухоме майно) (п. 1.1.1.); в заставу іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: основні засоби (далі - предмет застави), опис та розташування (місцезнаходження) яких відображені в Додатку 1 до цього Договору, який є невід`ємною його частиною (п. 1.1.2.).

Пунктом 1.2.1. Іпотечного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2007) передбачено, що Боржник зобов`язаний погасити заборгованість за кредитним договором в межах траншової кредитної лінії з можливою конвертацією у національну валюту в загальній сумі 5 000 000,00 доларів США не пізніше 25 грудня 2009 року.

Відповідно до пункту 3.1.2 Іпотечного договору, Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки якщо протягом тридцяти календарних днів боржником та/або іпотекодавцем не буде виконана вимоги про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов цього договору, яка надсилається іпотекодавцю та/або боржнику відповідно до п. 2.4.1 цього договору.

Згідно з пунктами 3.1.3, 4.1.2 Іпотечного договору, Іпотекодержатель (Заставодержатель) має право на свій розсуд, зокрема, звернути стягнення на предмет іпотеки (застави) на підставі рішення суду.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення та діє до повного розрахунку боржника з іпотекодержателем за основним зобов`язанням ( п. 9.3 Іпотечного договору ).

У зв`язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження", Акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" про стягнення заборгованості. 02.11.2009 Господарським судом Донецької області ухвалено рішення по справі № 2/307 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 2006-310 від 28.12.2006: прострочену заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 000 000 грн, прострочену заборгованість по відсотках 1 253 424,72 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту 1125068, 50 грн, пеню за порушення термінів повернення відсотків 125 340,21 грн, прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 1 223 000 євро, прострочену заборгованість по кредиту 2 166 000 грн, прострочену заборгованість по відсотках 42 218,63 євро, прострочену заборгованість за відсотками 103 849,30 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту 133 390,77 євро, пеню за порушення термінів повернення кредиту 236 242,36 грн, пеню за порушення термінів повернення відсотків 4 951,62 євро, пеню за порушення термінів повернення відсотків 12 180,01 грн.

18.03.2011 Господарським судом Донецької області ухвалено рішення по справі № 28/267пд, залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2011, яким задоволено позовні вимоги Компанії "RITAL LIMITED" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", визнано недійсним Іпотечний договір № 2006-310/2 від 16.02.2007, укладений між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "RITAL LIMITED" та Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" з моменту його укладення.

В подальшому рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2011 було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2011 по справі № 28/267пд.

З наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.06.2022 № 301894827 вбачається, що 25.05.2011 обтяження іпотекою будівель та споруд за договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2б, вилучено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лещенко О.В. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2011 по справі № 28/267пд.

25.06.2011 між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "RITAL LIMITED" (Продавець) та ТОВ "КРЕДО-ЮМ" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. за реєстровим № 1604, відповідно до якого до ТОВ "КРЕДО-ЮМ" перейшло право власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2б.

На момент відчуження нерухомого майна Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "RITAL LIMITED" до ТОВ "КРЕДО-ЮМ" майно не було обтяжене іпотекою, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

06.07.2011 Вищим господарським судом України винесено постанову, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2011 та рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2011 у справі № 28/267пд скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

За результатами нового розгляду справи № 28/267пд, Господарським судом Донецької області ухвалено рішення від 27.09.2011, яким в задоволенні позовних вимог Компанії "RITAL LIMITED" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" про визнання недійсним договору іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007, визнання відсутнім права іпотеки на майно, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю, вказане рішення залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду.

24.12.2009 між ПАТ "АКТАБАНК" ( Кредитор ) та ТОВ "БАРСІК І КО" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 14-265.

15.01.2010 між ПАТ "АКТАБАНК" (Кредитор) та ТОВ "АРЕАЛ" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 01-277/Т.

06.11.2013 між ПАТ "АКТАБАНК" (Іпотекодержатель) та ТОВ "КРЕДО-ЮМ" (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 277/Т/16, посвідчений 06.11.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лещенко О.В. за реєстровим № 4595, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "АРЕАЛ" за Кредитним договором № 01-277/Т та зобов`язань ТОВ "БАРСІК І КО" за Кредитним договором № 14-265.

На час укладення Іпотечного договору № 277/Т/16 майно під будь-якими обтяженнями, в тому числі і іпотекою, не перебувало. Після укладення Іпотечного договору № 277/Т/16 відомості про обтяження іпотекою, іпотекодавця та іпотекодержателя внесені до Державного реєстру, номер запису про іпотеку № 3262004.

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору № 277/Т/16 на забезпечення виконання Основного зобов`язання Іпотекодавець (ТОВ "КРЕДО-ЮМ") передає в іпотеку іпотекодержателю (АТ "АКТАБАНК") належні йому на праві власності: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2б.

31.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель) було укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 277/Т/16, посвідченим 06.11.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лещенко О.В. за реєстровим № 4595, у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про заміну іпотекодержателя.

На підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.08.2014 за реєстровим № 3266 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на іпотечне майно будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , про що сформовано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.08.2014 за індексним номером 25665182.

На момент реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 майно не було обтяжене іпотекою за Іпотечним договором № 2006-310/2 від 16.02.2007, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 , якому на праві власності належить нерухоме майно, як єдиним учасником ТОВ "ДАЙСІ" відповідно до Рішення єдиного учасника № 2 від 21.08.2014 будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2б, передано до Статутного капіталу та у власність ТОВ "ДАЙСІ".

26.08.2014 за ТОВ "ДАЙСІ" було зареєстровано право власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2б, про що видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.09.2014 за індексним номером 26684642 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.09.2014 за індексним номером 26685190.

ТОВ "ДАЙСІ" стало новим власником нерухомого майна: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2б, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі", в якому просило суд в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" за кредитним договором № 2006-310 від 28.12.2006 в розмірі 55 814 462,37 грн, з яких: не виконанні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у розмірі 15 000 000 грн; не виконані зобов`язання щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1 253 424,72 грн; та інші платежі, передбачені умовами Кредитного договору суми: нарахована пеня 21 226 977,10 грн; три проценти річних 3 055 325,11 грн; сума інфляційних втрат 12 278 735,44 грн, перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" звернути стягнення на належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Дайсі" нерухоме майно та рухоме майно, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2-Б, та передано в іпотеку та заставу АТ "Родовід Банк", згідно іпотечного договору від 16.02.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І. та зареєстровано в реєстрі за № 146, на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" шляхом звернення стягнення на об`єкти через продаж предмету іпотеки на прилюдних торгах.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 у справі № 904/7866/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007 з підстав пропуску позовної давності.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 по справі № 904/7866/15 залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 по справі № 904/7866/15.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7866/15 встановлено такі обставини: право власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007, Іпотекодержателем, за яким було Акціонерне товариство "Родовід Банк", а наразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" на законних підставах перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі", тому Іпотекодержатель, керуючись ст. 23 Закону України "Про іпотеку", звернувся з позовом саме до нового власника нерухомого майна, який є новим Іпотекодавцем. Також, встановлено, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Родовід Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки є цілком обґрунтованими, оскільки наявне право Банку звернути таке стягнення щодо нового набувача нерухомого майна, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайсі", що перебуває в іпотеці за Іпотечним договором № 2006-310/2 від 16.02.2007, з огляду на те, що основне зобов`язання за Кредитним договором № 2006-310 від 28.12.2006 не виконано, що також встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 02.11.2009 у справі № 2/307, яким підтверджується наявність непогашеної заборгованості Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" за Кредитним договором № 2006-310 від 28.12.2006 у розмірі 17 503 833,40 грн, який було забезпечено Договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007 нерухомого майна, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайсі".

Як зазначено у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7866/15 позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є цілком обґрунтованими, оскільки наявне право Банку звернути таке стягнення щодо нового набувача нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці. Відповідно до умов Іпотечного договору, строк позовної давності щодо позовних вимог за ним розпочався 25.12.2009 (встановлена Іпотечним договором гранична дата виконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, з настанням якої, у разі порушення Боржником основного зобов`язання банк набуває право реалізовувати свої права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та застави) та сплинув 25.12.2012, а з даним позовом Позивач звернувся лише 01.09.2015, тобто за межами строку позовної давності. За наведених обставин, господарський суд застосував до спірних правовідносин (в частині звернення стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно ) позовну давність та відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.

25.05.2021 на сайті "Prozorro продажі" відбувся продаж на "голландському" аукціоні права вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" за кредитними договорами № 2006-310 від 28.12.2006 та 2007-151 від 06.04.2007, укладеними з юридичною особою. Забезпечення: цілісний майновий комплекс з переробки м`ясної продукції заг.пл. 4 195,7 кв.м. та основні засоби за адресою: Дніпропетровська обл, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська (записи в ДРРПНМ про іпотеку банку вилучені, за даними ДРРПНМ та ДЗК не належить іпотекодавцю); двоповерховий нежитловий будинок - офісні приміщення; заг. пл. 483, 4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Артема (запис про іпотеку банку наявний, наявний запис про знищення предмета іпотеки шляхом перетворення на новий об`єкт, не належить іпотекодавцю), переможець аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" (ідентифікаційний код 43481326).

31.07.2021 між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" укладено Договір № 5 про відступлення права вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" набуло право вимоги за Кредитним договором № 2006-310 від 28.12.2006 (зі змінами), раніше укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження", як Позичальником (Боржником), та Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк", як Позикодавцем (Кредитором).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" набуло права іпотекодержателя за договором забезпечення, а саме: за договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І., зареєстровано в реєстрі за № 146, який забезпечував виконання позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження" умов Кредитного договору № 2006-310 від 28.12.2006 (зі змінами) року, згідно з яким в іпотеку передано наступне майно, що належало на праві власності Закритій акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю "RITAL LIMITED" а саме: нерухоме майно згідно з Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 26.01.2007, номер витягу 13359372, реєстраційний номер 9434005, виданим комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, будинок 2 "б" (далі - Предмет іпотеки).

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" за кредитним договором № 2006-310 від 28.12.2006 та Іпотечним договором № 2006-310/2 від 16.02.2007.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою "Топлайн Фінанс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" про звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, будинок 2 "б".

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку із закінченням строку позовної давності за основним зобов`язанням (зобов`язання за Кредитним договором № 2006-310 від 28.12.2006, Позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Відродження"), позовна давність за додатковим зобов`язанням (за Договором іпотеки № 2006-310/2 від 16.02.2007, Іпотекодавець - Закрита акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "RITAL LIMITED" ) також сплинула, і вказані обставини вже були встановлені в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 по справі № 904/7866/15.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Топлайн Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

5.3. Відповідно до частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, встановленим чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити з його ефективності, і це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення Ї гарантувати особі можливість отримати відповідне відшкодування.

5.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 № 645/6151/15-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду розглядала справи, у яких предметом позову було звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

У постанові від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц (провадження № 14-38цс18) зроблено такі правові висновки.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно в договорі.

З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України в контексті статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Подібні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 520/6819/14-ц (провадження № 14-343цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19) та інших.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася з приводу того, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання є винятково позасудовим способом задоволення вимог іпотекодержателя, що не передбачає можливості звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб за рішенням суду.

Отже, оскільки право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом прийняття його у свою власність на підставі іпотечного договору є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права за рішенням суду) ні статтею 16 ЦК України, ні Законом України "Про іпотеку", ні договором, укладеним між сторонами, то наведене є підставою для відмови в позові з інших підстав.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові з інших підстав, доводи касаційної скарги, які стосуються помилкових висновків судів попередніх інстанцій, не розглядаються.

Що стосується поданого відповідачем клопотання про застосування позовної давності, то оскільки при вирішенні спору Суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, позовна давність застосуванню не підлягає.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

6.2. З урахуванням викладеного, оскільки за результатами перевірки судом касаційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції вважає наявними правові підстави для зміни мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень та залишенням без змін їх резолютивних частин, відповідно до яких правильно відмовлено в позові.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 904/206/22 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 904/206/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець