Постанова

від 28.02.2023 по справі 946/10575/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4323/23

Справа № 946/10575/21

Головуючий у першій інстанції Адамов А.С.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Лозко Ю.П., Кострицького В.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі комунальне підприємство "Ізмаїльська міська друкарня", Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року, ухваленого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області у складі: судді Адамова А.С. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Ізмаїльська міська друкарня", Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що у період з 08липня 2013 року по 05 квітня 2021 року позивач знаходився у трудових відносинах зКомунальним підприємством «Ізмаїльська міська друкарня».

Наказом №16к від 05 квітня 2021 року позивач звільнений з роботи на підставі пункту 1статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства, яка відбулася згідно з рішенням Ізмаїльської міської ради від 29.01.2021 року №441-УІІІ«Про припинення КПІзмаїльська міська друкарня»шляхом ліквідації.

Належна позивачу при звільненні заробітна плата виплачена у день звільнення не була, письмово його не було повідомлено про нараховані суми, належні при звільненні, а розрахунок з ним відбувся лише 13 жовтня 2021 року, тому позивач на підставі статей 116, 117 КЗпП України просив суд стягнути з КПІзмаїльська міська друкарнясередній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 122073,10 грн.

Від Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено 29.01.2021 рішенням Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 441-VIII припинено Комунальне підприємство «Ізмаїльська міська друкарня» шляхом ліквідації. При цьому, під час проведення заходів з ліквідації вищезазначеного підприємства ліквідаційна комісія у зв`язку з нестачею грошових коштів зіткнулась з неможливістю провести виплати по заробітній платі в повному обсязі. У зв`язку з цим ліквідаційна комісія звернулась до Ізмаїльського міського голови Ізмаїльського району Одеської області про фінансову підтримку КП «Ізмаїльська міська друкарня». Відповідно до п. 23 ч.1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»повноваження щодо розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету відноситься до виключних повноважень міської ради. На підставі зазначеного, 10.09.2021 Ізмаїльською міською радою Ізмаїльського району Одеської області було прийняте рішення № 1224-VI11 «Про внесення змін у рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 242-УІІІ від 24.12.2020 «Про бюджет Ізмаїльської міської територіальної громади на 2021 рік». Відповідно до Додатку 2 до зазначеного рішення в Розподілі видатків бюджету Ізмаїльської міської територіальної громади на 2021 рік зазначена Фінансова підтримка КП «Ізмаїльська міська друкарня» у розмірі 538000 грн. 07.10.2021 відповідно виписки Державної казначейської служби України на рахунок КП «Ізмаїльська міська друкарня» через Управління економіки Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, яке є органом управління КП «Ізмаїльська міська друкарня», поступило фінансування у розмірі 442394,83 грн. 13.10.2021 після отримання зазначених коштів КП «Ізмаїльська міська друкарня» була виплачена заборгованість із заробітної плати працівникам, в тому числі і позивачу. Заборгованість КП «Ізмаїльська міська друкарня» перед ОСОБА_1 складала 28912,23грн. При цьому відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути на підставіст. 117 КЗпП Українисередній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 122073,10 грн. Сума заборгованості із заробітної плати у розмірі 28912,23 грн не є співмірною позовним вимогам у сумі 122073,10 грн, а також слід врахувати, що у КП «Ізмаїльська міська друкарня» були відсутні кошти на оплату праці співробітників, у зв`язку з чим воно було змушено звернутись до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області фінансовою допомогою, і провело повний розрахунок після отримання зазначеної допомоги, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в яких зазначив, що закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок,виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117КЗпП України відповідальність. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.Однак, встановленийстаттею 117 КЗпП Українимеханізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця. Позивач у стосунках з роботодавцем вів себе добросовісно, ніяким чином не сприяв процесу затягування виплат з боку роботодавця. Роботодавець зі свого ж боку явно ігнорував вимоги чинного законодавства щодо необхідності проведення виплати заробітної плати при звільненні. Як зазначено у відзиві відповідача, рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо ліквідації Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня» було прийнято ще 29.01.2021. Службова ж записка щодо виділення фінансування комунальному підприємству «Ізмаїльська міська друкарня» з міського бюджету на погашення боргів, була подана на ім`я міського голови лише 31.08.2021, тобто через сім місяців після прийняття рішення про ліквідацію підприємства. Вищевказане свідчить про тривале небажання відповідачів вирішувати питання щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства що ліквідується. Те що підприємство тривалий час знаходиться у складному фінансовому становищі знало і керівництво самого підприємства і керівництво міста. Саме збитковість підприємства стала однією з підстав припинення юридичної особи.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства "Ізмаїльська міська друкарня", Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку у загальному розмірі 57824,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги є те, що висновки суду у спірних правовідносинах зроблені без врахування тієї обставини, що затримка виплати позивачу заборгованості із заробітної плати пов`язана із відсутністю грошових коштів у КПІзмаїльська міська друкарня, в той час як ліквідаційна комісія вжила необхідних заходів для здійснення цих виплат та звернулася за фінансовою допомогою до міської ради, яка, в свою чергу, на пленарному засіданні сесії розглянула це питання та внесла відповідні зміни до бюджету, виділивши необхідну фінансову допомогу комунальному підприємству.

Вважає, що судом першої інстанції не встановлений ймовірний розмір майнових втрат працівника (позивача), пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, та відповідно не встановлена їх співмірність із заявленими позивачем вимогами. На думку скаржника, суд не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування аналогічних норм трудового права, викладених у постанові Великої Палати від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимогапро стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку у розмірі 122073,10 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно донормматеріальногоправа із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 08 липня 2013 року по 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Ізмаїльська міська друкарня», що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с. 5-6).

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 29.01.2021 за № 441-ТІІ «Про припинення Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня» шляхом ліквідації» вирішено: припинити Комунальне підприємство «Ізмаїльська міська друкарня» (ЄДРПОУ 02467895; що знаходиться за адресою: 68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Семінарська, будинок 38) шляхом його ліквідації та призначити ліквідаційну комісію у складі: голова якої - Лянгузов Сергій Олександрович.

Наказом Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня»за №16к «Про припинення трудового договору» від 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 1ст. 40 КЗпП Україниприпинення роботи підприємства шляхом ліквідації (а.с. 4).

Згідно довідки Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня» про заборгованість по заробітній платі без номеру та дати, підприємство мало заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період 01.02.2021-05.04.2021 в сумі 28912,23 грн (а.с. 7).

Згідно Статуту КП «Ізмаїльська міська друкарня» (додаток до рішення Ізмаїльської міської ради №1151-VІІ від 31.08.2016, а саме п. 10.5, при реорганізації і припиненні діяльності підприємства звільненим робітникам гарантується дотримання їхніх прав і інтересів у відповідності до трудового законодавства України (а.с. 9-12).

На день звільнення заборгованість підприємства по заробітній платі перед позивачем за період роботи з 01.01.2021 по 05.04.2021 становила 28912,23 грн, які були виплачені йому 13 жовтня 2021 року, тобто із затримкою тривалістю у 190 днів.

Причину затримки відповідачі пояснили відсутністю фінансування.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові №13 від 24.12.1999«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності (пункт 20 постанови).

Враховуючи, що роботодавець допустив щодо позивача порушення права на отримання в день звільнення належних йому від підприємства всіх сум, і це порушення відбулося з його вини, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для застосування до цих правовідносин статті 117 КЗпП України та для стягнення із КПІзмаїльська міська друкарня на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цієї справи суд першої інстанції вірно врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, відповідно до яких суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважала, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково ( пункти 89,91 постанови).

Встановивши, що затримка розрахунку при звільненні позивача відбулася у зв`язку з нестачею грошових коштів для проведення виплат по заробітній платі в повному обсязі та що розрахунок з позивачем здійснено після вжитих ліквідаційною комісією заходів та виділення необхідних коштів Ізмаїльською міською радою Одеської області із місцевого бюджету, суд першої інстанції врахував, що сума заборгованості по заробітній платі у чотири рази менша, ніж визначена позивачем сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, період затримки, а також поважність причин, у зв`язку з якими виникла ця затримка та вважав справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 57824,46 грн (що дорівнює подвійному розміру заборгованості з заробітної плати, сплаченої із затримкою).

Рішення суду щодо часткового задоволення позовних вимог позивач не оскаржував та своїх заперечень з приводу зменшення розміру витребуваного ним середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не висловив.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування статті 117 КЗпП України, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ліквідаційною комісією та міською радою вжиті належні заходи для виплати працівникам Комунального підприємства Ізмаїльська міська друкарня, в тому числі позивачу, заборгованості із заробітної плати, однак ці заходи вжиті через шість місяців після звільнення ОСОБА_1 та порушення його права на оплату праці, в той час, як приймаючи рішення про ліквідацію комунального підприємства його засновник - Ізмаїльська міська рада - мала відповідні повноваження та обов`язок з`ясувати фінансові можливості цього підприємства щодо виплати працівникам заробітної плати та більш оперативно вирішити питання щодо його фінансової підтримки за рахунок місцевого бюджету.

Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15-ц, які були враховані судом першої інстанції щодо застосування статті 117 КЗпП України, скаржник вважає, що за встановленими судом обставинами позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, проте за цими висновками за певних умов суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого зазначеною нормою трудового права, а не звільнити роботодавця від обов`язку виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Обставини, що вплинули на відповідне зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку із позивачем, вірно встановлено судом 190 днів затримки, сума заборгованості по зарплаті 28912,23 грн, причини такої затримки, дії відповідачів щодо усунення порушених трудових прав позивача та їх тривалість, та співмірність заборгованості із заробітної плати та розрахований у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України середній заробіток у сумі 122073,10 грн, та заявником вони не спростовані як такі, що є саме підставою для зменшення відповідного відшкодування, а не звільнення в цілому від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги фактично дублюють відзив відповідача Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області на позовну заяву, якому судом дана вірна оцінка.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції враховано всі передбачені законом та встановлені під час розгляду справи обставини, на які сторони посилалися як на підстави своїх вимог і заперечень, а досліджені докази оцінені з додержанням вимог статті 89 ЦПК України. Підстав для переоцінки доказів апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областівід 09 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Дата складення повного тексту постанови 28 лютого 2023 року.

Судді: М.В. Назарова

Ю.П. Лозко

В.В. Кострицький