Рішення

від 24.02.2023 по справі 260/3642/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2023 рокум. Ужгород№ 260/3642/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача - Дзундза О.П.;

представники відповідача - Пензов С.В., Мартинич М.К.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еля-Сервіс" (вул. Кухаренка, буд. 17, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 43631331) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еля-Сервіс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою митного оформлення товару, позивач 19.08.2022 року подав до відповідача електронну митну декларацію, заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною Договору купівлі-продажу від 01.04.2022 р. (Контракту) укладеного між позивачем та Laurel-TradeKft (продавець). Позивач зазначає, що до митної декларації були додані документи, що підтверджували митну вартість товарів, в порядку ст.53 Митного кодексу України. Згідно Контракту укладеного між ТОВ «Еля-Сервіс» та Laurel-TradeKft предметом якого с купівля - продаж товару в асортименті, кількості та по цінам вказаним в Рахунках-фактурах до даного контракту загальною сумою 100000.00 EUR. Laurel-TradeKft 26.05.2022 р. був виставлений рахунок-проформа РF022 на поставку товару на загальну суму 47448.18 EUR та 27.05.2022 р. позивач здійснив оплату за зазначеним рахунком-проформою. Оскільки, Laurel-TradeKft не змогли здійснити поставку товару зазначеного в рахунку-проформі РF022, тому за взаємною домовленістю між сторонами було домовлено про зміну асортименту та поставку іншого товару в рахунок попередньої оплати. Відповідно до автотранспортної накладної (СМR) №20220817.01 загальна вартість поставленого товару 9918,00 EUR. Також на підтвердження митної вартості декларованого товару позивачем було подано до відповідача договір №2 від 15.06.2022 р. укладений між ТОВ "Еля-Сервіс" та ФОП ОСОБА_1 , Довідку про вартість перевезення №2 від 17.06.2022 р., лист про виплавлення помилки допущеної в Довідці про вартість перевезення, а також Висновок незалежної експертної установи №216-08-222 від 19.08.2022 р. На переконання позивача, ним було надано до відповідача всі необхідні документи відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Так, у поданій митній декларації митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту) який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару. Однак за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не визнано заявлену декларантом митну вартість товару та 19.08.2022 року було надано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2022/000090 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2022/000036/1 від 19.08.2022 року, яким, на думку позивача, необґрунтовано збільшено митну вартість товару. Позивач зазначає, що відповідачем не було дотримано порядку здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів передбаченого ст.52-55 МК України, оскільки декларантом у строк було надано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що 19.08.2022 позивачем до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією №UА305160/2022/040112 товари «Мийні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі, порошок для прання торговельної марки GREЕN LINE», походження Євросоюз виробництва Е.U.D.GROUP.а.s. (Чехія) за кодом згідно з УКТЗЕД 3402209000, вага нетто - 20880кг., заявлений за першим методом рівень митної вартості - 0,52 дол.США/кг. За результатом перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що наданий до митного оформлення контракт №1 від 01.04.2022, укладений між Laurel-TradeKft (Угорщина) та позивачем, передбачає поставку імпортеру товарів власного виробництва, а також товарів, які поширюються на правах дистрибуції Laurel-TradeKft. У даній поставці імпортуються товари, вироблені іншим виробником (Е.U.D.GROUP.а.s.) - власником торговельної марки GREЕN LINE, однак деталі про такі поставки в контракті не обумовлені, а проміжних інвойсів від виробника не надано, документів які б підтверджували, що ці товари є такими, що поширюються на правах дистрибуції Laurel-TradeKft, у відповідності з контрактом, позивачем, були не надані. Крім того, наданий до митного оформлення банківський платіжний документ № 270522/1620304L від 27.05.2022 свідчить про сплату коштів у сумі 47448,18 євро за товари по рахунку-проформі № РF022 від 26.05.2022, однак у даному рахунку-проформі вказані інші, ніж оцінювані, товари та на іншу суму. Тобто, ані платіжний документ, ані рахунок-проформа № РF022 від 26.05.2022 не мають відношення до даної поставки товарів. Також, в рахунку-фактурі № 2022-СL-Е-000959 від 16.08.2022 (в митній декларації інша дата рахунку - 16.02.2022) термін сплати зазначений, як 17.08.2022, однак платіжний документ про сплату за рахунком до митного оформлення не надано, що суперечить пункту 4 частини 2 статті 53 МК України. Крім того, в СМR № 20220817.01 від 17.08.2022 місцем відвантаження вказано угорське місто Ніредьгаза (Угорщина), в той час як в довідці експедитора про транспортні витрати зазначено, що перевезення здійснювалось з міста Комаром (Угорщина). Договори про перевезення або рахунки про вартість перевезення від перевізника до митного оформлення не надавались. Отже, за результатами всебічного аналізу поданих позивачем до митного оформлення документів встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар, у зв`язку з чим, відповідачем було здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На запит відповідача, позивачем надано: супровідний лист-пояснення від 19.08.2022 №19/22, який, не наводить об`єктивні причини розбіжностей в платіжному документі та рахунку - проформі, зокрема документальне підтвердження таких розбіжностей не надано; лист-вибачення експедитора про допущену помилку у розділі місця завантаження, однак даний лист, без номера та дати, посилається на Довідку №. 2Г(від 17.08.2022, в той час як до митного оформлення надавалась довідка № 2 від 17.06.2022. Тобто, ідентифікувати даний лист з поставкою оцінюваних товарів не виявляється можливим; висновок незалежної експертної установи № 216-08-222 від 19.08.2022, однак, не всі додатки до експертизи є належної якості, зокрема додаток на сторінці 14 не піддається читанню та належному опрацюванню. Інших додаткових документів на запит митного органу декларантом надано не було, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, у зв`язку з чим Митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару за №UА305000/2022/000036/1 від 19.08.2022. Представники відповідача наголошували, що відповідачем у повній мірі дотримано норми чинного митного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості, а тому просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.08.2022 позивачем до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією №UА305160/2022/040112 товари «Мийні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі, порошок для прання торговельної марки GREЕN LINE», походження Євросоюз виробництва Е.U.D.GROUP.а.s. (Чехія) за кодом згідно з УКТЗЕД 3402209000, вага нетто - 20880кг., заявлений за першим методом рівень митної вартості - 0,52 дол.США/кг. (а.с. 65-66).

Товари переміщуються позивачем в рамках посередницького контракту з угорською компанією Laurel-TradeKft на умовах FСА Ніредьгаза автомобільним транспортом.

За результатами перевірки наданих до митного оформлення документів, а також наданих позивачем на запит митного органу документів, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2022/000036/1 від 19.08.2022 р. (а.с. 38-39) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2022/000090 від 19.08.2022 р. (а.с. 36-37).

Вважаючи протиправними Рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2022/000036/1 від 19.08.2022 р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2022/000090 від 19.08.2022 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч.1, ч.3, ч.4 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до приписів ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач до митної декларації №UА305160/2022/040112 надав Контракт №1 від 01.04.2022, укладений між Laurel-TradeKft (Угорщина) (Продавець) та "Еля-Сервіс" (Покупець), який передбачає поставку імпортеру товарів власного виробництва, а також товарів, які поширюються на правах дистрибуції Laurel-TradeKft (а.с. 12-13).

Так, згідно з пунктом 1.2 контракту №1 від 01.04.2022, укладеного між Laurel-TradeKft (Угорщина) (Продавець) та "Еля-Сервіс" (Покупець), Покупець являється офіційним імпортером на території України з реалізації продукції власного виробництва Продавця (а.с. 12).

В ході дослідження поданих позивачем до митного оформлення документів, відповідачем було встановлено, що відповідно до загальнодоступної інформації угорського інтернет сайту (який містить інформацію про підприємства Угорщини), зазначено, що основною діяльністю компанії Laurel-TradeKft є гуртова торгівля товарами (а.с. 71-73).

У даній поставці імпортуються товари, вироблені іншим виробником (Е.U.D.GROUP.а.s.) - власником торговельної марки GREЕN LINE. Натомість, деталі про такі поставки в контракті не обумовлені, а проміжних інвойсів від виробника позивачем не було надано. Також, позивачем не надано документів які б підтверджували, що ці товари є такими, що поширюються на правах дистрибуції Laurel-TradeKft, у відповідності з контрактом.

Крім того, наданий до митного оформлення банківський платіжний документ №270522/1620304L від 27.05.2022 свідчить про сплату коштів у сумі 47448,18 євро за товари по рахунку-проформі № РF022 від 26.05.2022 (а.с. 14).

Однак, у вище зазначеному рахунку-проформі вказані інші, ніж оцінювані, товари та на іншу суму. Отже, ані платіжний документ, ані рахунок-проформа № РF022 від 26.05.2022 не мають відношення до даної поставки товарів.

В рахунку-фактурі № 2022-СL-Е-000959 від 16.08.2022 (при цьому, в митній декларації зазначена інша дата рахунку - 16.02.2022 (а.с. 65)) термін сплати зазначений як 17.08.2022, однак платіжний документ про сплату за рахунком до митного оформлення не надано, що суперечить пункту 4 частини 2 статті 53 МК України (а.с. 17)

В СМR № 20220817.01 від 17.08.2022 (а.с. 16) місцем відвантаження вказано угорське місто Ніредьгаза, в той час як в довідці експедитора про транспортні витрати зазначено, що перевезення здійснювалось з міста Комаром (Угорщина) (а.с. 78). При цьому, договори про перевезення або рахунки про вартість перевезення від перевізника до митного оформлення не надавались.

Таким чином, з огляду на те, що документи, надані позивачем містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відтак відповідачем, в межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України було вжито додаткові заходи щодо контролю задекларованої митної вартості, а саме: відповідно до частини 3 статті 53 МК України було здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема:

-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (проміжні інвойси щодо купівлі товарів від виробника тощо);

-документи, що містять відомості про маршрут та вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок тощо);

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару (а.с. 26-27).

Також, відповідно до частини 5 статті 55 МК України позивачеві було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (а.с. 27).

На запит митного органу позивачем було надано пояснення від 19.08.2022 № 19/22 (а.с. 28), лист-вибачення експедитора про допущену помилку у розділі місця завантаження (а.с. 25), Висновок експертної установи № 216-08-222 від 19.08.2022 (а.с. 29-35).

Однак, надане позивачем пояснення від 19.08.2022 № 19/22 не містить об`єктивні причини розбіжностей в платіжному документі та рахунку - проформі, зокрема документальне підтвердження таких розбіжностей позивачем не надано (а.с. 28).

Наданий позивачем до відповідача, лист-вибачення експедитора про допущену помилку у розділі місця завантаження - не містить дати, а також номера документа. При цьому, зазначений лист-вибачення експедитора містить посилається на Довідку № 2 від 17.08.2022, в той час як до митного оформлення надавалась довідка № 2 від 17.06.2022 (а.с. 25). Таким чином, ідентифікувати даний лист з поставкою оцінюваних товарів не виявляється можливим.

Щодо наданого позивачем Висновку експертної установи № 216-08-222 від 19.08.2022, то суд зауважує, що не всі додатки до експертизи є належної якості, зокрема додаток на сторінці 14 є таким, що унеможливлює читання, опрацювання та надання відповідної оцінки такому (а.с. 94).

Як встановлено в ході розгляду справи по суті, інших додаткових документів на запит відповідача позивачем не було надано. Правом на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МК України - позивач не скористався.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позивачем не було належним чином, згідно вимог чинного законодавства України, підтверджено заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення.

Таким чином, відповідачем було прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UА305000/2022/000036/1 від 19.08.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Отже, метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідачем не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МК України, оскільки відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Метод 2"а" (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2"6" (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) відповідачем не застосовувались, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України. Метод 2"в" (на основі віднімання вартості) та 2"г" (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) відповідачем не застосовувались, у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.

Відповідно до ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації.

Ключовим принципом статті VII Угоди ГАТТ/СОТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості.

При визначенні числового значення митної вартості товару відповідачем за основу взята цінова інформація про митне оформлення аналогічних товарів за наступними митними деклараціями: № UА305160/2022/019434 від 07.05.2022 (1,18 євро/кг, ідентичний продавець та покупець на ідентичних умовах поставки FСА Ніредьгаза в межах одного й того ж контракту), №UА209170/2022/055126 від 22.07.2022 (1,1876 євро/кг, FСА Ніредьгаза, Угорщина), №UА205140/2022/056592 від 26.07.2022 (1,1896 євро/кг, FХW Польща). (а.с. 98-103).

З урахуванням меншої з наявних вартостей, а також з урахуванням наявності митного оформлення в межах одного й того ж контракту, визначена відповідачем за резервним методом митна вартість товарів становить: 1,18 євро/кг * 20880кг = 24638,40 євро.

Коригування на умови поставки та комерційні рівні відповідачем не здійснювались за відсутністю потреби у зв`язку з наявністю у митного органу інформації про максимально аналогічні митні оформлення. Відповідно, в тексті рішення про коригування митної вартості така інформація також не наводилась.

Підтвердженням правомірності використання з метою співставлення перерахованих митних декларацій слугує те, що стосовно вказаних оформлень митними органами не приймались рішення про коригування митної вартості (про що свідчить відсутність у графі 44 документу за кодом 1501), заявлена митна вартість була визнана митними органами, відповідно, факти адміністративних чи судових оскаржень щодо них також не мали місце.

Обрання митним органом резервного методу при наявності аналогічних товарів обумовлено необхідністю застосування гнучкого підходу до часу митного оформлення обраних для співставлення митних декларацій.

Зокрема, що у відповідності з положеннями Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну від 24.05.2012 № 599, для використання резервного методу при визначенні митної вартості повинні використовуватися методи, викладені у статтях 58-63 Кодексу, при цьому допускається обґрунтована гнучкість у застосуванні зазначених методів.

Таким чином, застосований митним органом резервний метод ґрунтується на методі визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, з урахуванням гнучкого тлумачення обов`язкової вимоги про те, що час експорту подібних (аналогічних) товарів повинен збігатися з часом експорту оцінюваних товарів або бути максимально наближеним до нього (як правило, таким часом вважається період, що не перевищує 90 днів).

Гнучкість тлумачення полягає в тому, що одна з використаних для співставлення цінової інформації оформлених митних декларацій оформлена в період, що перевищує 90-денний строк, що не відповідає обов`язковим для дотримання критеріям застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, але є цілком прийнятним для застосування резервного методу.

Декларант використав право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МК України. Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією від 19.08.2022 №UA305160/2022/040278 під гарантійні зобов`язання (а.с. 10).

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно; у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи

Таким чином, на підставі наведених норм Митного кодексу України, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих декларантом документах та непідтвердженням використаних декларантом відомостей, неподанням запрошуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, заявлена декларантом митна вартість не була визнана митним органом.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялася.

Сама така інформація про вже прийняті та визначені митним органом митні вартості товарів міститься в центральній базі митних оформлень Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) і виключно ця цінова інформація використовується в якості джерела для обчислення митної вартості за другорядними методами « 2а» (за ціною договору щодо ідентичних товарів), « 26» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та « 2ґ» (резервним), що цілком узгоджується з чинним митним законодавством.

Так, відповідно до частини другої статті 59 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів», при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

Відповідно до частини першої статті 60 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів», у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Крім того, відповідно до частини другої статті 55 МК України коригування митної вартості товарів», прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Згідно наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» (зареєстрованого в Мінюсті 01.06.2012 за № 883/21190), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів умови поставки, комерційні умови тощо.

При цьому, слід зазначити, що база ЄАІС містить не безвідносну середньостатистичну інформацію, а перелік всіх митних оформлень з усією відповідною інформацією, у тому числі про коригування митної вартості (до прикладу, скоригована митницею митна декларація містить у 43 графі один з другорядних методів і в 44 графі - посилання на відповідне рішення про коригування; скоригована самостійно декларантом - містить у 43 графі один з другорядних методів) тощо.

Слід також зазначити, що у разі самостійного заявлення декларантом митної вартості за другорядними методами « 2а» (за ціною договору щодо ідентичних товарів), « 26» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та « 2ґ» (резервним), в декларації митної вартості декларант також повинен навести реквізити раніше оформлених митних декларацій.

Отже, чинним митним законодавством чітко регламентовано використання раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей при визначенні митної вартості товарів. При цьому, для органу доходів і зборів джерелом такої інформації є централізована база митних оформлень ЄАІС, а для декларанта - інформація про раніше оформлені ним митні декларації.

Згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 по справі №809/1557/17, від 10.06.2020 по справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 по справі №520/2133/19, від 10.04.2020 по справі №822/2806/15, від 18.05.2022 по справі №620/1735/20, від 13.05.2022 по справі №140/1979/21 наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Щодо посилання позивача в позовній заяві на те, що Laurel-TradeKft не змогло здійснити поставку товару, зазначеного в рахунку-проформі FЕ022, а тому за взаємною домовленістю між сторонами було домовлено про зміну асортименту та поставку іншого товару в рахунок попередньої оплати, то, суд констатує, що позивачем не було надано ані до суду, ані до відповідача жодного документального підтвердження, такої домовленості між сторонами. Відсутні докази такої домовленості між сторонами щодо зміни асортименту та поставку іншого товару і в матеріалах справи.

Також, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи по суті і посилання позивача на те, відповідно до автотранспортної накладної (СМR) №202208.17.01 загальна вартість поставленого товару 9918,00 Є, оскільки така інформація у вказаному документі відсутня (а.с. 16).

Відповідно до вимог ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Законодавцем чітко регламентовано, що причиною відмови у митному оформленні за заявленою митною вартістю може стати не тільки неподання у встановлений термін документів відповідно до переліку та умов, передбаченими статтею 53 МК України, але й відсутність у цих документах (навіть у своєчасно поданих) всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, при підтвердженні декларантом заявленої митної вартості товарів важливим є не тільки кількість та своєчасність поданих документів, але й їх якість та зміст, що в сукупності своїй не повинен містити розбіжностей, різнотлумачень чи припущень, а має

містити відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддасться обчисленню.

Отже, з урахуванням наявних розбіжностей та невідповідностей в документах, які не були спростовані документами, додатково наданими позивачем на запит митного органу, відповідачем було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю та прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UА305000/2022/000036/1 від 19.08.2022.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і довів правомірність прийнятого ним Рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2022/000036/1 від 19.08.2022 р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2022/000090 від 19.08.2022 р.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еля-Сервіс" (вул. Кухаренка, буд. 17, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 43631331) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 01.03.2023 року.