Рішення

від 21.02.2023 по справі 460/13397/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2023 року м. Рівне№460/13397/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Куц І.В.,

відповідача: представник Терехова В.П.,

третя особа: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДепартаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вараська міська рада, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради від 30.08.2021 №135-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2021 по день прийняття рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача протиправно, без пропозиції будь-якої вакантної посади, було звільнено з посади спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Вараської міської ради.

Ухвалою від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено розгляд справи по суті на 26.10.2021.

У судовому засіданні 26.10.2021 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради та Вараську міську раду, розгляд справи відкладено на 16.11.2021.

08.11.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки трудові відносини з позивачем припинено у зв`язку з ліквідацією органу місцевого самоврядування. Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради було юридичною особою публічного права, мало самостійний баланс, рахунки в органах казначейства тощо. Управління як розпорядник третього рівня коштів державного бюджету за окремим державними програмами соціального захисту населення було повністю виключене з мережі розпорядників коштів державного бюджету у зв`язку з його ліквідацією. При цьому, виключення Управління з мережі на стадії ліквідації відбулося без передавання будь-якій іншій юридичній особі планових показників, обсягів відкритих асигнувань, показників проведених з початку бюджетного періоду касових видатків та непогашених бюджетних зобов`язань, в тому числі кредиторської та дебіторської заборгованості. Позивач не має тих соціальних гарантій, які б віднесли його до числа працівників, що мають гарантії на обов`язкове працевлаштування під час ліквідації установи відповідно до норм трудового законодавства України. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

08.11.2021 від третьої особи, Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, надійшли пояснення щодо позовних вимог, згідно з якими позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, враховуючи вимоги чинного законодавства, Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради не є і не може бути правонаступником Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради.

У судовому засіданні 16.11.2021 розгляд справи відкладено на 23.12.2021 за клопотанням відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 23.12.2021 розгляд справи відкладено на 26.01.2022 у зв`язку з неявкою учасників процесу, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Судове засідання у справі 26.01.2022 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді. Ухвалою суду від 09.02.2022 відкладено розгляд справи на 01.03.2022.

Судове засідання у справі 01.03.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці. Ухвалою суду від 12.03.2022 відкладено розгляд справи на 31.03.2022.

Ухвалою суду від 24.03.2022 відкладено підготовче засідання до завершення в Україні воєнного стану.

Ухвалою суду від 10.08.2022 призначено судове засідання на 01.09.2022.

У судовому засіданні 01.09.2022 розгляд справи відкладено на 04.10.2022 у зв`язку з неявкою учасників процесу, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

У судовому засіданні 04.10.2022 допущено процесуального правонаступництво у справі шляхом заміни відповідача, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, його правонаступником - Департаментом соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради. Розгляд справи відкладено на 01.11.2022.

21.10.2022 від Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, як відповідача, надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими. Ліквідація це одна з форм припинення юридичної особи, за якої припиняються права та обов`язки, та яка здійснюється без переходу прав і обов`язків установи, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. Твердження позивача щодо здійснення процедури реорганізації, а не ліквідації Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, та щодо правонаступника, Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, є помилковими припущеннями. Департамент спростовує правонаступництво у спірних правовідносинах, а тому не є належним відповідачем у справі. Жодних юридичних зобов`язань та правових пропонувати позивачу чи іншим працівникам Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради свої вакантні посади в Департаменту не було. Оскільки Управління зі статусом окремої юридичної особи перебувало в процесі припинення шляхом ліквідації зі скороченням усієї чисельності працівників, у ліквідаційної комісії була відсутня реальна можливість запропонувати вивільнюваним працівникам іншу роботу чи посаду в тій самій установі. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судове засідання 01.11.2022 відкладено на 29.11.2022 за клопотанням відповідача.

25.11.2022 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради від 30.08.2021 №135-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Департаменті соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради на посаді, рівнозначній посаді спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради;

- стягнути з Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2021 по день прийняття рішення суду.

Судове засідання 29.11.2022 відкладено на 20.12.2022 за клопотанням відповідача.

09.12.2022 від третьої особи, Вараської міської ради, надійшли пояснення щодо заяви про уточнення позовних вимог, згідно з якими в Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради були правові підстави для прийняття спірного наказу про звільнення ОСОБА_2 . Відтак, звільнення позивача є правомірним, базується на законних підставах, здійснено в межах повноважень, з дотриманням процедури звільнення у зв`язку з ліквідацією. Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради не допущено порушення вимог трудового законодавства при звільненні за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Судове засідання 20.12.2022 відкладено на 12.01.2023 для повторного виклику учасників справи.

Судове засідання 12.01.2023 відкладено на 26.01.2023 за клопотанням відповідача.

У судовому засіданні 26.01.2023 оголошено перерву до 02.02.2023.

Судове засідання 02.02.2023 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 21.02.2023.

У судовому засіданні 21.02.2023 розгляд справи закінчено ухваленням судового рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що фактично було проведено реорганізацію Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, оскільки його завдання та функції були передані Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради. Вказав, що не зважаючи на норми чинного законодавства, ОСОБА_2 не було запропоновано жодної вакантної посади ні при попередженні про звільнення, ні під час звільнення. Зазначив, що кваліфікація позивача, освіта та стаж служби в органах місцевого самоврядування повністю відповідають кваліфікаційним вимогам для призначення на ті вакантні посади, що існували у виконавчих органах Вараської міської ради та Департаменті соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову та суду пояснила, що Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради було самостійним виконавчим органом Вараської міської ради галузевої та функціональної компетенції з правом юридичної особи. Зазначене Управління було припинено шляхом ліквідації, відповідно, ліквідаційна комісія, виконуючи вимоги чинного законодавства, вживала заходів щодо здійснення процедури звільнення усіх працівників. ОСОБА_2 була звільнена саме у зв`язку з ліквідацією установи. При цьому, ліквідаційною комісією було проведено консультації з профспілковим органом щодо пом`якшення несприятливих наслідків звільнення працівників. Позивач не має соціальних гарантій щодо обов`язкового працевлаштування при ліквідації установи відповідно до норм трудового законодавства. Крім того, ОСОБА_2 не вчиняла жодних активних дій щодо її працевлаштування. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду третя особа була повідомлена належним чином.

Враховуючи положення ст.205 КАС України, суд розглянув справу за відсутності третьої особи.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши позовну заяву, відзиви на позовну заяву, заяву про уточнення позовних вимог, пояснення третьої особи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 у період з 08.04.2022 по 31.08.2021 працювала, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі №460/2676/18 (т.1 а.а.с.23-27), безперервно в Управлінні праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради.

Ця обставина підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (т.1 а.а.с.10-14).

Рішенням Вараської міської ради від 28 травня 2021 року №383 "Про припинення юридичної особи публічного права управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації" вирішено припинити юридичну особу публічного права Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації (т.1 а.а.с.167-168).

Наказом голови ліквідаційної комісії Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради від 31 травня 2021 року №24 "Про припинення юридичної особи публічного права управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації" наказано припинити діяльність Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації (т.1 а.с.169).

11 червня 2021 року головою ліквідаційної комісії Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради відповідно до рішення Вараської міської ради від 28 травня 2021 року №383 "Про припинення юридичної особи публічного права управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації", статті 49-2 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення з посади спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради 31 серпня 2021 року за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (т.1 а.с.21).

Наказом голови ліквідаційної комісії Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради від 30 серпня 2021 року №135-к "Про звільнення ОСОБА_1 " 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена з посади спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради у зв`язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради, пункт 1 статті 40 КЗпП України (т.1 а.с.22).

Зазначений наказ видано відповідно до пункту 1 частини першої статті 40, статей 44, 47, 116 Кодексу законів про працю України, на виконання рішення Вараської міської ради від 28.05.2021 №383 "Про припинення юридичної особи публічного права управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації", враховуючи письмове попередження про наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради від 11.06.2021 №1/16-1-1546.

Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) установлено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частиною четвертою статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частина перша статті 42 КЗпП України унормовує, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно з положеннями статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Частина перша статті 235 КЗпП України визначає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки судовому контролю у цій справі підлягає наказ про звільнення позивача у зв`язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, суд з`ясовує, чи відбулася фактична ліквідація зазначеного органу.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, припинення юридичної особи шляхом ліквідації правонаступництва не передбачає.

Поряд з цим, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установленихзакономвипадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.07.2021 по справі №812/1633/17, які в силу положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом під час розгляду цієї справи.

Частиною другою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із частиною першою статті 89, частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення.

Судом встановлено, що рішенням Вараської міської ради від 14 квітня 2021 року №309"Про створення юридичної особи - Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради" міською радою було утворено Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради (т.2 а.а.с.70).

Зазначеним рішенням було затверджено Положення про Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради (т.1 а.а.с.71-76).

Згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради проведено 15.04.2021 (номер запису 1006061020000000611) (т.2 а.с.83).

Як зазначено судом вище, рішенням Вараської міської ради від 28 травня 2021 року №383 "Про припинення юридичної особи публічного права - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації" вирішено припинити юридичну особу публічного права Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради шляхом ліквідації.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.01.2022 внесено запис про припинення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради (номер запису: 1006061110016000219; підстава: рішення щодо припинення) (т.2 а.с.111).

Рішенням Вараської міської ради від 20 серпня 2021 року №605 "Про безоплатну передачу майна з балансу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради на баланс Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради" погоджено безоплатну передачу комунального майна згідно з додатком 1 з балансу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради на баланс Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради (т.1 а.а.с.50-51).

Відповідно до частини третьої статті 143 Конституції України, органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

За приписами статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, є делегованими повноваженнями.

Делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення визначено пунктом б частини першої статті 34 Закону №280/97-ВР.

До них, зокрема, належать: забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки осіб з інвалідністю і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому, дітей, що залишилися без піклування батьків, на виховання в сім`ї громадян; вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства; вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування; подання відповідно до законодавства одноразової допомоги громадянам, які постраждали від стихійного лиха; вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, відповідно до пункту а частини першої статті 34 Закону №280/97-ВР, до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, вирішення відповідно до законодавства питань про подання допомоги особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, сім`ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу) або відставку, особам з інвалідністю з дитинства, багатодітним сім`ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва.

Під час розгляду справи суд проаналізував зміст Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, затвердженого рішенням Вараської міської ради від 09.06.2-017 №819 (т.1 а.а.с.42-49), та Положення про Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, затвердженого рішенням Вараської міської ради від 14.04.2021 №309 (т.2 а.а.с.70-76).

Розділом 2 Положення про Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради визначено, що його завданням є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, оплати і належних умов праці, зайнятості населення; у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни (в тому числі учасникам антитерористичної операції, операції об`єднаних сил), особам, на яких поширюється чинність законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім`ям з дітьми, багатодітним, молодим сім`ям, сім`ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій;виконання програм і заходів у сфері соціального захисту населення, спрямованих на покращення становища сімей, забезпечення оздоровлення та відпочинку дітей; забезпечення рівних прав і можливостей для участі жінок і чоловіків у політичному, економічному та культурному житті, протидії дискримінації за ознакою статі та торгівлі людьми; організація на території Вараської міської територіальної громади надання соціальних послуг (соціальне обслуговування), тощо.

Вказані завдання відповідають меті та основним завданням Управління, закріпленим у Положенні про Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради.

Отже, у цьому випадку відбулося повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого суб`єкта, яке свідчить про правонаступництво у сфері управлінської діяльності органу праці та соціального захисту населення територіальної громади міста Вараш (публічне правонаступництво).

Верховний Суд України в постановах від 04 березня 2014 року (справа №21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 1-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа №21-484а14) сформулював правову позицію, відповідно до якої ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Аналогічна позиція висловлювалася також у постановах Верховного Суду, зокрема від 12 грудня 2018 року у справі №826/25887/15, від 17 липня 2019 року у справі №820/2932/16.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №820/2932/16 зазначив, що якщо ліквідовано орган з одночасним створенням іншого органу, який буде виконувати повноваження (завдання) органу, що ліквідується, то зобов`язанням роботодавця (держави) є вжиття заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу.

У постанові від 04 липня 2019 року у справі №2а-108/12/2670 Верховний Суд зазначив, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

З огляду на те, що у спірних правовідносинах як ліквідований структурний орган органу місцевого самоврядування, так і новостворений - виконують (виконували) делеговані повноваження органів виконавчої влади (державних органів), суд вважає за необхідне застосувати наведені висновки Верховного Суду України та Верховного Суду під час розгляду цієї справи.

Суд зазначає, що в розпорядчому акті органу місцевого самоврядування рішенні Вараської міської ради від 28 травня 2021 року №383 не наведено обґрунтування доцільності відмови від виконання завдань та функцій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради.

Поряд з цим, функції вказаного органу, що ліквідується, покладено на інший орган Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради.

Отже, з 15 квітня 2021 року дати державної реєстрації Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, до нього перейшли повноваження та функції, зокрема, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, яке втратило такі повноваження та функції згідно з рішенням Вараської міської ради від 28 травня 2021 року №383.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація. При цьому, відповідачем не було виконано обов`язку щодо працевлаштування ОСОБА_1 , тобто звільнено позивача протиправно.

Судом встановлено, що у період з 15 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року в новоствореному Департаменті соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради існували вакантні посади.

Відповідно до рішення Вараської міської ради від 24 лютого 2021 року №110 "Про затвердження структури виконавчих органів Вараської міської ради, загальної чисельності працівників апарату управління", загальна чисельність працівників Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради становила 53 штатні одиниці. Структуру введено в дію з 01 березня 2021 року (т.1 а.а.с.28-31).

Відповідно до рішення Вараської міської ради від 20 серпня 2021 року №594 "Про затвердження структури виконавчих органів Вараської міської ради, загальної чисельності працівників апарату управління", загальна чисельність працівників Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради становила 56 штатних одиниць. Структуру введено в дію з 01 вересня 2021 року (т.1 а.а.с.57-60).

Згідно з інформацією, що міститься в листі виконавчого комітету Вараської міської ради від 17.09.2021 №09-07/21, станом на 11 червня 2022 року (дата попередження позивача про звільнення) в Департаменті соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради вакантними було 33 посади, станом на 31серпня 2022 (дата звільнення позивача) 8 посад (т.1 -а.а.с.73-81).

Поряд з цим, позивачу жодну з вакантних посад запропоновано не було.

Ці обставини, підтверджуються письмовими доказами, отриманими судом, та не заперечуються сторонами.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано переконливих доказів правомірності прийняття спірного наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що звільнення позивача з посади здійснено із порушенням процедури, визначеної КЗпП України. Отже, зазначений наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

На переконання суду, решта доводів сторін не впливає на висновки суду щодо протиправності та скасування судом спірного наказу.

Як встановлено під час розгляду цієї справи, правонаступником Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради є Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає метою адміністративного судочинства, зокрема, ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" (заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (п.77).

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Доран проти Ірландії" (Doran v. Ireland, заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, враховуючи те, що Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, позивач, з метою ефективного захисту його прав, повинна бути поновленею на рівнозначній посаді в Департаменті соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради. Посада, на якій необхідно поновити позивача, має бути рівнозначною посаді спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради.

Суд зазначає, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №808/2741/16, у постанові від 23 вересня 2021 року у справі №807/2322/15.

Суд зауважує, що приписи законодавства про працю не містять терміну "рівнозначна посада", та вважає, що рівнозначною посадою є така посада, яка відповідає кваліфікації службовця органу місцевого самоврядування.

Кваліфікація як рівень досягнення компетентності є результатом навчання на певному рівні вищої освіти, який визначає здатність особи успішно здійснювати професійну діяльність у певній галузі.

Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII (далі Закон №1556-VII), кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.

За визначенням пунктів 8, 13, 20, 21 статті 1 Закону №1556-VII, компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти; галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка; спеціальність - складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка; спеціалізація - складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти.

Таким чином, враховуючи наведене та факт припинення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради як юридичної особи, суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне поновити останню в Департаменті соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради на рівнозначній посаді.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Обчислюючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд керується нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі Порядок №100).

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Зважаючи на те, що звільнення ОСОБА_2 відбулося 31.08.2021, середній розмір заробітної плати позивача повинен обчислюватися з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме: за червень 2021 року та липень 2021 року.

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради від 04.11.2021 №29, заробітна плата ОСОБА_2 за червень 2021 року становила 9886,22грн, за липень 2021 року 14248,69грн. Середньоденна заробітна плата становить 731,36грн (т.1 - а.с.206).

Період з дня звільнення позивача до дня винесення рішення судом охоплює 380 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача становить 277916,80грн: 731,36грн (середньоденний заробіток) х 380 днів (час вимушеного прогулу з 01.09.2022 по 21.02.2023).

Одночасно суд наголошує, що згідно із пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є, відповідно, обов`язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача визначена без утримання такого податку та інших обов`язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець у порядку, визначеному законом.

У силу вимог пунктів 2, 3 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.

Підстави для застосування ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вараська міська рада, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради від 30 серпня 2021 року №135-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року в Департаменті соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради на посаді, рівнозначній посаді спеціаліста ІІ категорії відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2021 року по 21 лютого 2023 року у сумі 277916(двісті сімдесят сім тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 80коп.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради (майдан Незалежності, буд.1., м.Вараш, Рівненська область, 34403; ідентифікаційний код юридичної особи 44383982).

Третя особа: Вараська міська рада (майдан Незалежності, буд.1., м.Вараш, Рівненська область, 34403; ідентифікаційний код юридичної особи 35056612).

Повне рішення складено 28 лютого 2023 року.

Суддя О.М. Дудар