Ухвала

від 01.03.2023 по справі 464/9096/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2023 року

м. Київ

справа №464/9096/16-а

адміністративне провадження №К/990/36859/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 464/9096/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування наказів,

УСТАНОВИВ:

16.12.2016 Приватне акціонерне товариство «Ірокс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 31/16 від 26.10.2016 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 07.04.2008 №138/08;

- визнати протиправним та скасувати наказ №32/16 від 26.10.2016 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 27.02.2008 №74ж-08;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 33/16 від 26.10.2016 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 29.02.2008 № 73ж-08.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 10.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 29.04.2021 касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задоволено частково. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022, позов задоволено.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2023 відмовлено Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 464/9096/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування наказів - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом уточнення підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням та шляхом подання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09.01.2023 скаржник надіслав клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Справа №464/9096/16-а розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України, з посиланням скаржника у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме на те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваного судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у цій ж справі.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пп. «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, та наводить їй обґрунтування.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, з метою перевірки наявності обставин, передбачених п.1 ч. 4 ст. 328 КАС України, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, з якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Також Суд звертає увагу на те, що учасником справи є Приватне акціонерне товариство «ІРОКС», яке не зареєстроване в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС).

Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Суд інформує, що з 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

У зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв`язком вкрай обмежені.

Враховуючи наведене, Суд рекомендує Приватному акціонерному товариству «ІРОКС» зареєструватися у системі «Електронний суд».

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 464/9096/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування наказів.

Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи № 464/9096/16-а.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду