Постанова

від 26.04.2023 по справі 464/9096/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 464/9096/16-а

адміністративне провадження № К/990/36859/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 464/9096/16-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю

про визнання протиправними та скасування наказів

за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року (головуючий суддя: Братичак У. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (колегія у складі: головуючого судді Запотічного І. І., суддів: Довгої О. І., Хобор Р. Б.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Ірокс» (далі - ПрАТ «Ірокс») звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 26 жовтня 2016 року № 31/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 року № 138/08»;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 26 жовтня 2016 року № 32/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 27 лютого 2008 року № 74ж-08»;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 26 жовтня 2016 року № 33/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 29 лютого 2008 року № 73ж-08».

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що об`єкт будівництва за адресою: м. Львів, вул. Шевченка,418 відноситься до V категорії складності, а тому анулювати дозволи від 07 квітня 2008 року № 138/08, від 27 лютого 2008 року № 74ж-08, від 29 лютого 2008 року № 73ж-08 відповідач не мав права, оскільки це не входить до його компетенції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 10 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, позовні вимоги задоволено.

4. Верховний Суд постановою від 29 квітня 2021 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року скасував. Справу направив на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

5. Направляючи на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що для правильного вирішення спору по суті у справі необхідно встановити до якої категорії складності відноситься кожен з об`єктів будівництва, на які отримувались відповідні дозволи або встановити на підставі яких документів можна вважати, що ПрАТ «Ірокс» проводилось будівництва житлового комплексу (наявність відповідного дозволу на будівництво саме житлового комплексу).

6. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, позов задоволено повністю.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності в Інспекції архітектурно-будівельного контролю м. Львова повноважень щодо анулювання дозволів на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 року № 138/08, від 27 лютого 2008 року № 74ж-08, від 29 лютого 2008 року № 73ж-08, оскільки об`єкт будівництва належить до V категорії складності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 26 грудня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Рибачука А. І., Бучик А. Ю.

11. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2022 року касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом уточнення підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням та шляхом подання документа про сплату судового збору.

12. 07 лютого 2023 року на адресу Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано документ про сплату судового збору.

13. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року.

14. 13 березня 2023 року на адресу Верховного Суду від ПрАТ «Ірокс» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

15. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 26 квітня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ «Ірокс» (код ЄДРПОУ 23958651) зареєстроване як юридична особа 19 лютого 1996 року (у формі ЗАТ), серед зареєстрованих видів господарської діяльності має « 41.20 будівництво житлових і нежитлових приміщень».

17. 06 вересня 2016 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано направлення № 203-пп для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою м. Львів: вул. Шевченка, 418, які, зокрема, здійснювалися Приватним акціонерним товариством «Ірокс».

18. 12 вересня 2016 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства.

19. Так, у вказаному акті зазначено, що замовником будівництва ПрАТ «Ірокс» не забезпечено 08 вересня 2016 року та 12 вересня 2016 року доступ посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до об`єкту будівництва - багатоквартирних житлових будинків (житловий комплекс) вул. Т. Шевченка, 418 у м. Львові для проведення позапланової перевірки та не надано документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначених чинним законодавством, що в свою чергу класифікується - як недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки. Чим порушено п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

20. 26 жовтня 2016 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано накази: № 31/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 року № 138/08 «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус № 25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне - 1» у м. Львові (згідно дозволу від 02 грудня 1993 року № 73/93)» (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»); № 32/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 27 лютого 2008 року № 74ж-08 «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1 житлового району «Рясне - 1» у м. Львові. Житловий будинок № 25г (згідно дозволу від 02 грудня 1993 року № 74/93)» (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»); № 33/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 29 лютого 2008 року № 73ж-08 «Завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району «Рясне - 1» у м. Львові (згідно дозволу № 74/93 від 02 грудня 1993 року)» (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»).

21. Згідно висновку судової будівельної - технічної експертизи від 20 жовтня 2017 року № 2241 об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР - 1 житлового району Рясне-1 у м. Львові» належить до класу наслідків (відповідальності) СС2 та за критерієм таблиці А.1 додатку А ДСТУ -Н Б В 1.2.-16:2013 року до V категорії складності.

22. Вважаючи протиправними накази контролюючого органу від 26 жовтня 2016 року № 31/16, 32/16, 33/16, ПрАТ «Ірокс» звернулось до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

24. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

28. Повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).

29. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

30. Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; 7) надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад - щодо об`єктів I, II, III категорій складності, розташованих в межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад - щодо об`єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах відповідних міст; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах міст Києва та Севастополя; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об`єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об`єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об`єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ; 8) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

31. У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

32. Положеннями статті 41-1 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

33. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

34. Відповідно до пунктів 2-3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698) нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

35. Основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

36. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

37. За приписами ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

38. Згідно зі ч. 1, 6 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано: 1) органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: а) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; б) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; в) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 2) адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

39. Колегія суддів звертає увагу, що направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції у постанові від 29 квітня 2021 року у цій справі № 464/9096/16 Верховний Суд зазначив: «Однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м.Львові».

Так, положеннями статті 4 Закону № 3038-VI передбачено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Отже, позивач не був позбавлений можливості отримати дозвіл на комплексну забудову.

Проте ним було отримано три різні дозволи на три різні об`єкти будівництва.

При наявності визначених об`єктів будівництва та отриманих, у встановленому законом порядку, дозволів на виконання будівельних робіт позивач не може на власний розсуд змінювати об`єкт будівництва та об`єднувати різні об`єкти будівництва в один без проходження встановленої законом процедури.

З огляду на викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій зроблено передчасні висновки про відсутність у відповідача повноважень на винесення спірних рішень, так як судами не встановлено до якої категорії складності відносяться об`єкти будівництва.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що для правильного вирішення спору по суті у справі необхідно встановити до якої категорії складності відноситься кожен з об`єктів будівництва, на які отримувались відповідні дозволи або встановити на підставі яких документів можна вважати, що відповідачем проводилось будівництва житлового комплексу (наявність відповідного дозволу на будівництво саме житлового комплексу).»

40. Проте, суди першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді в основу своїх рішень покладають знову ж таки висновок судової будівельної -технічної експертизи від 20 жовтня 2017 року № 2241 з якого вбачається, що об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м.Львові» належить до класу наслідків (відповідальності) СС2 та за критерієм таблиці А.1 додатку А ДСТУ -Н Б В 1.2.-16:2013 до V категорії складності.

При цьому, категорії складності щодо кожного об`єкту будівництва, на які позивачем отримано скасовані контролюючим органом дозволи, так і не було встановлено.

Суди попередніх інстанцій вдруге роблять висновок про відсутність в Інспекції архітектурно-будівельного контролю м. Львова повноважень щодо анулювання дозволів на виконання будівельних робіт від 07 квітня 2008 року №138/08, від 27 лютого 2008 року №74ж-08, від 29 жовтня 2008 року №73ж-08, оскільки зазначений об`єкт належить до V категорії складності.

41. Колегія суддів налоголошує, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків по суті позовних вимог, оскільки ними не досліджено ряд обставин:

- наявність відповідного дозволу на будівництво об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованих офісних приміщень № 25, 25 г по генплану на вул. Шевченка, 418 в МКР -1 житлового району Рясне-1 у м.Львові»;

- до якої категорії складності відноситься кожен з об`єктів будівництва, на які позивачем отримано дозволи від 07 квітня 2008 року №138/08, від 27 лютого 2008 року №74ж-08, від 29 жовтня 2008 року №73ж-08.

42. Таким чином, судами попередніх інстанцій не виконано вимоги Верховного Суду, викладені у постанові від 29 квітня 2021 року.

43. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

44. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

45. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

47. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R (95) 5 Комітету міністрів державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 7 лютого 1995 року. Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R (95) 5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

48. Таким чином, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 9, 242, 308 КАС України, якими визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні справи.

49. Порушення цих норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди встановили їх без дослідження належних доказів, що унеможливило ухвалення судами у справі законного й обґрунтованого рішення.

50. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції згідно з пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.

51. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

52. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю слід задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

53. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року скасувати.

Справу № 464/9096/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування наказів відправити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук А.Ю. Бучик