Постанова

від 02.03.2023 по справі 580/1952/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

справа № 580/1952/20

адміністративне провадження № К/9901/9634/21, №К/9901/9586/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Софіївської сільської ради

до ОСОБА_1

про стягнення шкоди, завданої незаконним звільненням,

провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Черкаської обласної прокуратури, Київської міської прокуратури на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 (головуючий суддя - Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 (головуючий суддя - Кузьменко В. В., судді - Василенко Я. М., Ганечко О. М.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У червні 2020 року Золотоніська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Софіївської сільської ради звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Софіївської сільської ради завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду у сумі 138 609 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області на банківський рахунок у Державній казначейській службі України у м. Київ за кодом класифікації видатків бюджету - 2800, сплачений судовий збір за подання до суду позовної заяви у сумі 2 102 грн.

2. 14 вересня 2020 року до суду надійшла заява Софіївської сільської ради, в якій вона просила позовну заяву залишити без розгляду. Заява обґрунтована тим, що 15.05.2020 до Софіївської сільської ради надійшов лист Золотоніської місцевої прокуратури з проханням у строк до 18.05.2020 повідомити про вжиті сільською радою заходи щодо стягнення в регресному порядку грошових коштів в розмірі 138 609,05 грн із ОСОБА_1 .

2.1. 04 червня 2020 року Софіївською сільською радою направлено на адресу Золотоніської місцевої прокуратури відповідь на вищевказаний лист, в якому аргументовано повідомлено про вжиті органом місцевого самоврядування заходи із повернення 138 609,05 грн. Зокрема, в ньому зазначено, що Софіївською сільською радою, з метою повернення бюджетних коштів, прийнято рішення №47-13 від 01.06.2020, яким вирішено запропонувати ОСОБА_1 повернути вищевказані кошти в добровільному порядку надавши на це місячний термін. По завершенню вказаного терміну, у разі ігнорування ОСОБА_1 законних вимог органу місцевого самоврядування, вказані кошти будуть стягнуті в судовому порядку.

2.2. Проте, не очікуючи відповіді на свій лист, тобто не встановивши наявність відсутність бездіяльності сільської ради щодо захисту своїх інтересів, Золотоніською місцевою прокуратурою 04.06.2020 направлено до Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву в інтересах Софіївської сільської ради.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021, Заяву Софіївської сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.

Залишено без розгляду позовну заяву Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Софіївської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої незаконним звільненням особи.

4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Софіївська сільська рада, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод та інтересів якої з позовом до суду звернулася Золотоніська місцева прокуратура, заперечує проти позову та вважає, що позов має бути залишений без розгляду, на підтвердження чого від Софіївської сільської ради надійшла відповідна заява.

5. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції, а також вказав, що вказані прокуратурою підстави звернення до суду з цим позовом, не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави в особі Софіївської сільської ради.

6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент звернення прокурора до суду першої інстанції з адміністративним позовом, строк, протягом якого Софіївська селищна рада могла звернутися до суду з відповідним позовом, ще не сплинув. Суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду першої інстанції у прокурора не було підстав стверджувати про неналежне виконання Софіївською селищною радою повноважень з цих причин, а відтак і заявляти від її імені в інтересах держави даний адміністративний позов.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Черкаської обласної прокуратури та відзиву на неї

7. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, у березні 2021 року Черкаська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. У касаційній скарзі прокуратура зазначає, що підставою звернення прокурора з позовом до суду стала сплата 27.04.2020 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 138 609,50 грн ОСОБА_2 , незаконність звільнення якої встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №2340/4259/18. Прокурор стверджує, що сільській раді було відомо про порушення інтересів держави - завдання місцевому бюджету шкоди внаслідок прийняття головою ради неправомірного рішення. Вказує, що оскільки відповідач у справі є головою Софіївської сільської ради, суд мав би критично поставитись до заяви Софіївської сільської ради про залишення позову без розгляду, адже сільська рада не має наміру вжиття дієвих заходів на захист державних інтересів, та тримісячний строк для звернення сільської ради з позовом до суду сплинув.

9. Вважає, що наведені обставини спростовують висновки суду апеляційної інстанції про те, що прокурором не підтверджено нездійснення або неналежним чином здійснення представництва у суді законних інтересів держави органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені і в інтересах якого пред`явлено позов.

10. Скаржник посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, відповідно до якого прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

11. У відзиві на касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

12. Відповідач вказує, що у цій справі у прокурора були відсутні підстави для представництва інтересів держави, оскільки відсутні підстави стверджувати про те, що Софіївською сільською радою не вживались чи неналежним чином вживались заходи щодо стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 138 609,05 грн. Зазначає, що до спливу строків позовної давності існував достатній час для вирішення цього питання у судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Київської міської прокуратури та відзиву на неї

13. Також, не погоджуючись з прийнятими рішеннями судами попередніх інстанцій, у березні 2021 року Київська міська прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021. Скаржник просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14. Скаржник стверджує, що на час звернення прокурора з позовом до суду сільською радою не було вчинено жодних цивільно-правових заходів з метою відшкодування шкоди. Вважає, що матеріали справи містять докази того, що прокурором дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Софіївська сільська рада знала про порушення інтересів держави, мала повноваження для їх захисту, але не звернулася з відповідним позовом у розумний строк, що свідчить про бездіяльність сільської ради.

15. Інші доводи касаційної скарги Київської міської прокуратури є аналогічними доводам касаційної скарги Черкаської обласної прокуратури.

16. У відзиві на касаційну скаргу Київської міської прокуратури позивач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 залишити без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

17. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 для розгляду справи №580/1952/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської прокуратури, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

19. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Черкаської обласної прокуратури, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20. Ухвалами Верховного Суду від 01.03.2023 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Позиція Верховного Суду

21. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. З матеріалів справи вбачається, що Софіївською сільською радою була подана заява про залишення позову без розгляду, в якій позивач вказував на безпідставність звернення Золотоніської місцевої прокуратури з цим позовом. Сільська рада зазначила, що нею 15.05.2020 отримано лист Золотоніської місцевої прокуратури з проханням повідомити у строк до 18.05.2020 про вжиті заходи щодо стягнення в регресному порядку коштів в розмірі 138 609,05 грн із ОСОБА_1 . При цьому, всупереч вимогам абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у вказаному листі жодним чином не вказано про намір прокуратури звернутися до суду з позовної заявою в інтересах Софіївської сільської ради. Крім того, сільська рада вказувала, що прокурором встановлено нерозумний строк для надання відповіді, встановлення якого прокурор здійснив на свій розсуд.

24. Позивач стверджував, що 04.06.2020 ним була направлена відповідь на вищевказаний лист, в якому було вказано, що з метою повернення бюджетних коштів, радою прийнято рішення № 47-13 від 01.06.2020, яким вирішено запропонувати ОСОБА_1 повернути вищевказані кошти в добровільному порядку надавши на це місячний термін. Повідомлено також, що по завершенню вказаного терміну, у разі ігнорування ОСОБА_1 законних вимог органу місцевого самоврядування, вказані кошти будуть стягнуті в судовому порядку. Однак, 04.06.2020 прокуратура, не дочекавшись відповіді, звернулася з цим позовом до суду.

25. На підставі викладеного, Софіївська сільська рада вважала, що позовна заява має бути залишена без розгляду на підставі ст. 240 КАС України, оскільки прокуратурою при зверненні до суду грубо порушені вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

26. Отримавши зазначену заяву про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції, керуючись п.п. 5 та 6 ч. 4 ст. 240 КАС України, задовольнив вказану заяву, зазначивши, що позивач заперечує проти позову, та залишення позовної заяви без розгляду не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

27. Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані прокуратурою підстави звернення до суду з цим позовом не свідчать про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави в особі Софіївської сільської ради. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент звернення прокурора до суду першої інстанції з адміністративним позовом, строк, протягом якого Софіївська селищна рада могла звернутися до суду з відповідним позовом, ще не сплинув. Отже, на момент звернення до суду першої інстанції, у прокурора не було підстав стверджувати про неналежне виконання Софіївською селищною радою повноважень з цих причин, а відтак і заявляти від її імені в інтересах держави даний адміністративний позов.

28. Фактично доводи касаційних скарг Черкаської обласної прокуратури та Київської міської прокуратури ґрунтуються на тому, що у Золотоніської місцевої прокуратури були наявні всі підстави для здійснення представництва інтересів держави у суді, оскільки Софіївською сільською радою була допущена бездіяльність по відношенню до вирішення питання повернення коштів до бюджету Софіївської сільської ради, що зачіпає економічні інтереси держави.

29. На підтвердження своєї позиції скаржники посилаються, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, відповідно до якої прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

30. Разом з тим, вищезазначені посилання не беруться колегією суддів Верховного Суду до уваги, оскільки з`ясування підстав представництва не є предметом доказування у цьому судовому провадженні. Ухвала про залишення позову без розгляду прийнята на підставі п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 240 КАС України у зв`язку з надходженням відповідної заяви позивача, що не потребує з`ясування підстав звернення до суду прокурора у відповідності до ч. 4 ст. 53 КАС України.

31. Доводи касаційних скарг про те, що суд першої інстанції мав врахувати, що відповідач у справі є головою Софіївської сільської ради, через що мав би критично поставитись до заяви Софіївської сільської ради про залишення позову без розгляду, відхиляються з огляду на те, що відповідні доводи є особистими судженнями скаржників, які не ґрунтуються на положеннях процесуального законодавства, адже залишення позову без розгляду на підставі п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 240 КАС України відбувається за самим фактом подання відповідної заяви.

32. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, а тому підстави для скасування чи зміни ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 відсутні.

33. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

35. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Черкаської обласної прокуратури, Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду