Постанова

від 01.03.2023 по справі 640/6854/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/6854/20

адміністративне провадження № К/9901/9557/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикута Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінг-Захід», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних розчинників», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020, ухвалене у складі головуючого судді Кармазіна О.А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, прийняту у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М. (головуючий), Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Трикута Трейд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), треті особи: ТОВ «Вінг-Захід», ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» (далі - ТОВ «Фазор»), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.12.2019, а саме:

- № 0013220504 за платежем «податок на прибуток» на 42 318,00 грн. за основним платежем та на 10 580,00 грн. за штрафними санкціями;

- № 0013200504 за платежем «податок на додану вартість» на 151 001,00 грн. за основним платежем та на 37 750,00 грн. за штрафними санкціями;

- № 0013180504 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що складає 2 018 635,00 грн. ПДВ, (декларація за червень 2019);

- № 0013190504, відповідно до якого на підставі акту від 20.11.2019 встановлено відсутність реєстрації податкової накладної на суму 2 111 400,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 50%, що складає 1 055 700 грн., - за відсутність реєстрації податкової накладної на суму 2 111 400,00 грн., яка мала бути зареєстрована 30.06.2019 (за висновком про відсутність запасів на зберіганні),

- № 0002790504 від 30.01.2020 в порядку 120-1.2 ПК України на суму штрафу у розмірі 50%, що складає 1 055 700,00 грн., - за відсутність реєстрації податкової накладної на суму 2 111 400 грн., яка мала бути зареєстрована 30.06.2019, після отримання податкового повідомлення-рішення №0013190504 від 17.12.2019.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки відповідача є необґрунтованими та безпідставними, тоді як всі операції з придбання у ТОВ «Вінг-Захід» барди зернової (залишок після відгонки спирту із бражки; відхід виробництва етилового спирту; рідина (суспензія) світло-коричневого кольору із запахом зерна або іншої сировини) є реальними, належним чином документально підтвердженими, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача та спрямовані на отримання прибутку та є такими, що мають матеріальне втілення.

3. Позивач наполягає, що контролюючим органом безпідставно зазначено про начебто відсутність товарних запасів у позивача, незважаючи на висновки інвентаризації, первинні документи, данні обліку, а також фактичну наявність ємностей із товаром.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі наказу від 14.08.2019 № 11527 та наказу 10.09.2019 № 407 «Про забезпечення завершення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Трикута Трейд», відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, 20, 82 ПК України, була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.04.2017 по 30.06.2019, валютного - за період з 07.04.2017 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 07.04.2017 по 30.06.2019 та іншого законодавства за відповідний період.

5. За результатами перевірки складено акт від 26.09.2019 № 97/26-15-05-04-03/41271155.

6. На зазначений акт перевірки ТОВ «Трикута Трейд» подано заперечення від 11.10.2019 № 37 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 11.10.2019 №21565/10).

7. За результатами розгляду заперечення, керуючись п. 44.7, п. 86.7, п.п. 78.1.5 ПК України, Головним управлінням ДПС у м: Києві, прийнято рішення про призначення повторної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трикута Трейд» (код 41271155) з питань, що стали предметом оскарження, про що товариству надано відповідь листом від 23.10.2019№30124/10/26-15-05-04-03.

8. За результатами перевірки складено акт 20.11.2019 № 281/26-15-05-04-03/41271155, яким встановлено, що у період, який перевірявся, товариство було платником ПДВ.

9. Станом на 30.06.2019 загальна чисельність працюючих - 6 осіб. (т.1. а.с. 44). Наявні орендовані площі - 105,5 кв.м. (т.1, а.с.253).

10. В Акті перевірки зазначається, що в ході перевірки не направлялись запити на проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання - контрагентами.

11. Відносно відомостей щодо проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо зазначено наступне.

12. У періоді, за який здійснювалась перевірка ТОВ «Трикута Трейд» проводилася інвентаризація на підставі:

13. - наказу директора Варченка О.С. від 31.12.2017 № 31.12.2017-2 Інв. призначено проведення інвентаризації активів і зобов`язань підприємства станом на 31.12.2017 року за такими групами об`єктів: запаси, грошові кошти в касі та на рахунках, дебіторська та кредиторська заборгованість.

- наказу директора Мажника М.О. від 31.12.2018 № 31.12.2018-4 Інв. призначено проведення інвентаризації активів і зобов`язань підприємства станом на 31.12.2018 року за такими групами об`єктів: запаси, грошові кошти в касі та на рахунках, дебіторська та кредиторська заборгованість.

- наказу директора Мажника М.О. від 11.11.2019 № 11.11.2019-6 Інв. призначено проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей (оксигенату органічних речовин «ОКСОР «В») за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Територія цукрозаводу 1 Г.

14. За результатами повторної перевірки встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п/п. 134.1.1 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 42 318 грн., в тому числі за 2018 рік 42 318 гривень.;

- п. 185.1, п.187.1, п.188.1, п. 198.2, п. 198.3, підпункту "г" п. 198.5, п. 201.1 та п.201.10 ПК України, статті 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті у загальній сумі 151 001 грн., в тому числі за жовтень 2018 року у сумі 52 420 грн., за червень 2019 року у сумі 98 581 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) всього у сумі 2 018 635 грн., в тому числі за червень 2019 року у сумі 2 018 635 гривень.

- п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФ України від 31.12.2015 № 1307, - не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкову накладну у загальній сумі 2 111 400 грн., в тому числі за червень 2019 року 2 111 400 грн.

15. На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.12.2019:

- № 0013220504 за платежем «податок на прибуток» на 42 318,00 грн. за основним платежем та на 10 580,00 грн. за штрафними санкціями;

- № 0013200504 за платежем «податок на додану вартість» на 151 001,00 грн. за основним платежем та на 37 750,00 грн. за штрафними санкціями;

- № 0013180504 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що складає 2 018 635,00 грн. ПДВ, (декларація за червень 2019);

- № 0013190504, відповідно до якого на підставі акту від 20.11.2019 встановлено відсутність реєстрації податкової накладної на суму 2 111 400,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 50%, що складає 1 055 700 грн., - за відсутність реєстрації податкової накладної на суму 2 111 400,00 грн., яка мала бути зареєстрована 30.06.2019 (за висновком про відсутність запасів на зберіганні),

- № 0002790504 від 30.01.2020 в порядку 120-1.2 ПК України на суму штрафу у розмірі 50%, що складає 1 055 700,00 грн., - за відсутність реєстрації податкової накладної на суму 2 111 400 грн., яка мала бути зареєстрована 30.06.2019, після отримання податкового повідомлення-рішення №0013190504 від 17.12.2019.

16. Уважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05.11.2020 позов задовольнив повністю.

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі висновків, що не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

19. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.02.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

20. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

21. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

22. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

24. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

25. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

26. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

27. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

28. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

29. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

30. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

31. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

32. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

33. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

34. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

35. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

36. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

37. дата отримання платником податку товарів/послуг.

38. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

39. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

40. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

41. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

42. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

43. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

44. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

45. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

46. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

47. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

48. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

49. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

50. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VІ. Оцінка Верховного Суду

51. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 17.12.2019 № 0013220504, № 0013200504, № 0013180504, № 0013190504 та № 0002790504, які ґрунтуться, зокрема, на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Вінг-Захід» та ТОВ «Фазор».

52. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

53. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

54. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

55. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

56. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

57. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

58. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

59. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

60. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

61. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

62. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

63. Натомість, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства за взаємовідносинами із контрагентами.

64. Аналізуючи взаємовідносини позивача із ТОВ «Вінг-Захід» відповідач у Акті перевірки дійшов висновку, що вказаний контрагент у період, що перевірявся не мав можливості реалізувати товари для позивача у зв`язку з відсутністю у нього трудових ресурсів, власних основних засобів, а також відсутністю доказів придбання товару по «ланцюгу» постачання.

65. Відповідач, не заперечуючи факту поставки товару, вважає, що перевіркою не підтверджено його легального джерела походження, цей товар поставлений не від ТОВ «Вінг-Захід», а від іншої особи, а тому отриманий безоплатно.

66. Доводи відповідача за відносинами з ТОВ «Вінг-Захід» по суті зводяться до того, що активи отримані, але від невідомих осіб, тобто безоплатно (стор. 8 Акту перевірки) у зв`язку з чим їх вартість має бути включена до «інших доходів», а податковий кредит є безпідставно сформований.

67. Формуючи такі висновки відповідач виходив із того, що у ТОВ «Вінг-Захід» працює одна особа, аналізом ЄРПН не встановлено придбання цим товариством «барда зернова», що поставлялася на ТОВ «Трикута Трейд», не підтверджено придбання товарів по «ланцюгу» постачання, неможливо виконання господарських операцій за відсутності достатньої кількості трудових ресурсів. Згідно ЄРПН зазначені товари (барда зернова) реалізовувались на адресу контрагентів-покупців. Відповідно до рахунку 281 «Товари на складі» значаться залишки товарів станом на 30.06.2019 в сумі 612,50 грн. (150 кг).

68. Разом з тим, судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Вінг-Захід» укладено договір № 210918-1 від 21.09.2019, за яким поставляється барда зернова.

69. Згідно з договором якість товару повинна відповідати показникам: протеїн сирий не менше 24% (в перерахунку на АСР), вологість не повинна перевищувати 10%, у разі перевищення вологості та протеїну нижче 24% покупець вправі не прийняти товар та повернути Товар та повернути Товар Постачальнику, а Постачальник прийняти його.

70. Умови поставки EXW - склад продавця. Сторони домовились, що Покупець бере на себе усі витрати по транспортуванні товару зі складу Продавця.

71. До перевірки надано договір, видаткові накладні та рахунки фактури. Надано виписки видаткових накладних: від 24.09.2018 (на обсяг 21,8 т, на суму 113 796 грн. з ПДВ 18 966 грн.) та від 28.09.2018 (на обсяг 22,78 т, на суму 121 303,50 грн. з ПДВ 20 217,25 грн.), на загальну суму товару 235 099,50 грн. з ПДВ 39 183,25 грн.

72. Згідно ЄРПН зареєстровано податкові накладні: від 24.09.2018 № 24092 на 113 796 грн. (обсяг поставки) на суму ПДВ 18 966 грн.; від 26.09.2018 № 26095 на суму 114 319,2 грн. на суму ПДВ 19053,2 грн.; від 28.09.2018 № 28099 на суму 121 303,5 грн. з ПДВ - 20217,25 грн. Загальна суму ПДВ 58 236,45 грн.

73. Рахунки виписані відповідно 24.09.2018, 26.09.2018 та 28.09.2018. Кошти у сумі 121 303,50 грн. як оплата за товар перераховані на рахунок ТОВ «Вінг-Захід».

74. Сума ПДВ включена до складу податкового кредиту жовтня 2018.

75. Товар (барда зернова; код УКТ ЗЕД 2303) відбирався на умовах EXW (т.1, а.с. 107 і далі), самовивіз, що не передбачає участі постачальника у транспортних відносинах. Розвантаження обумовлювалось (т.1, а.с. 113, 117): смт. Покровське, Покровський р-н, Дніпропетровської області, транспортний засіб - ДАФ НОМЕР_1 , перевізник ОСОБА_1 , дата поставки 24.09.2018; с. Казначеєвка, Магдаліновського р-ну, Дніпропетровської області, ДАФ НОМЕР_2 , перевізник ТОВ «Вел-Транс», дата поставки 28.09.2018. Докази оплати додані до матеріалів справи (т.1, а.с. 118, 119).

76. Облік, рух товару підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 (т.1, а.с. 119).

77. Відбір товару здійснювався покупцями, які придбавали товар у позивача - ТОВ «Родіна Трейд», ТОВ «Фуд Сід Трейд» та іншими, про що позивач надавав пояснення податковому органу (т. 1, а.с. 253) та окремим пакетом документів до суду (супровідний, вх. від 13.10.2020; супровідний від 28.10.2020) - договори і первинні документи щодо подальшого руху товару, у т.ч ТТН щодо перевезення ТМЦ в інтересах покупців, які придбавали ТМЦ у позивача.

78. Також на вимогу контролюючого органу позивач листом від 12.11.2019 № 38 надав: наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику, підприємства від 27.04.2017; договір суборенди нежитлового приміщення від 14.03.2019 № 357/03/19-С та додаток до договору акт приймання-передачі від 14.03.2019; договір оренди приміщення від 01.11.2019, акт здачі-приймання приміщення від 01.11.2019; договір суборенди від 01.07.2018 № 010718-1, акт здачі-приймання приміщення від 01.07.2018; оборотно-сальдову відомість рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Вінг-Захід»; договір поставки від 21.09.2018 № 210918-1 з ТОВ «Вінг-Захід»; видаткову накладну від 24.09.2018 № 00022/09-1 та рахунок на оплату від 24.09.2018 №00022/09-1; замовлення № 14 до договору поставки від 21.09.2018 № 210918-1; рахунок на оплату від 26.09.2018 № 00026/09-1; видаткову накладну від 28.09.2018 № 00028/09-1 та рахунок на оплату від 02.10.2018 №00002/10-1; Замовлення № 15 до договору поставки від 21.09.2018 № 210918-1; банківську виписку щодо розрахунків з ТОВ «Вінг-Захід», які у достатній мірі дають уяву про суть операцій, підтверджують факт поставки товару для позивача від його контрагента, деталізують ці поставки та підтверджують правомірність формування спірних сум податкових вигод.

79. Вказані документи містять реквізити та інформацію, які є достатньою вважати ці документи юридично значимими, у т.ч. для проведення в обліку спірних операцій. Контрагент позивача на момент видачі податкових накладних, вчинення господарських операцій з поставки був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних як платником ПДВ є правомірною. Претензій що реєстрації податкових накладних контролюючим органом не заявлено.

80. З Акту перевірки та податкової звітності вбачається, що ТОВ «Вінг-Захід» декларувало свої податкові зобов`язання по відносинам з позивачем (т. 2, а.с. 146 - 150), що також підтверджується фактом реєстрації податкових накладних (т.1, а.с. 31).

81. Акт перевірки зауважень контролюючого органу з цього приводу не містить. Зустрічних звірок під час проведення перевірки позивача не проводилось, податкова інформація з цього приводу у законний спосіб не формувалася.

82. Також судами встановлено використання позивачем придбаного товару у господарській діяльності позивача (подальший рух товару), придбання та рух якого підтверджується сукупністю наявних первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, у т.ч. податковими накладними (т. 2, а.с. 46 - 48).

83. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що наявні у справі господарські договори та складені на його виконання первинні бухгалтерські та податкові документи відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства та є належними і допустимими доказами по справі, дійсність і достовірність яких не була спростована відповідачем.

84. Дані докази повністю підтверджують фактичність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами та правомірність відображення ним цих операцій у податковому обліку за вказані звітні періоди, спростовують висновки перевірки про заниження податку на додану вартість.

85. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

86. Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

87. За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

88. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

89. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

90. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

91. Що стосується наявності ресурсів у контрагента судами попередніх інстанцій встановлено, що контрагент у даному випадку був посередником та здійснював перепродаж ТМЦ, що не потребує значних організаційних, адміністративних чи виробничих ресурсів для оформлення документів відносно переміщення товару.

92. В той же час наданою відповідачем суду ф. 1-ДФ по контрагенту спростовуються його ж твердження про одну особу, яка працювала на підприємстві (т. 2, а.с. 142-143).

93. Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

94. За таких обставин та правового регулювання суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що доводи відповідача щодо безоплатного отримання товару від невідомих осіб не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку з чим оскаржувані рішення в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.

95. Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» контролюючим органом зроблено висновки про те, що товар, який був оформлений позивачем на зберіганні, фактично був відсутній, у зв`язку з чим позивач мав нарахувати податкові зобов`язання, сформувати податкову накладну та зареєструвати її за правилами підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

96. Таких висновків відповідач дійшов у зв`язку з ненаданням ТОВ «Трикута Трейд» до проведення інвентаризації регістрів бухгалтерського обліку, що на його думку, унеможливлює встановлення та підтвердження наявних залишків товарно-матеріальних цінностей, їх кількості, зокрема, оксигенат органічних речовин «ОКСОР «В» у позивача на відповідальному зберіганні у ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників».

97. Згідно із встановленими судами обставинами справи між ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» («Зберігач») та ТОВ «Трикута Трейд» («Поклажодавець») укладено договір відповідального зберігання від 24.11.2018 № 2018/11/24-1 36 (т.1. а.с. 206 і далі). Повернення товару здійснюється на вимогу поклажедавця протягом п`яти робочих днів. Строк дії договору закінчується 24.11.2019 (інформативно - Акт перевірки позивача складено 20.11.2019).

98. За умовами договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору «Оксигенат органічних речовин «ОКСОР «В» згідно ТУ У 20.3-35289924-001:2017 («Товар»).

99. До перевірки позивач надав акти приймання-передачі на відповідальне зберігання товар, згідно яких оксигенат органічних речовин «ОКСОР «В» передано ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» від ТОВ «Трикута Трейд» (Поклажодавець).

100. Факт придбання позивачем товару («ОКСОР «В», оксигенат органічних речовин) та його поставки на завод відповідачем не заперечується. Прийняття товару здійснювалось на заводі, що відповідачем також не заперечується. Передача ТМЦ позивачем зберігачу (заводу) на зберігання відповідачем не спростовується та підтверджується відповідними актами (т.1, а.с. 212 і далі).

101. Технічна можливість зберігання підтверджена у листі заводу від 29.10.2018 (т.1, а.с. 205), де, крім іншого, зазначено, що підприємство використовує ємності для зберігання, згідно договору оренди приміщень та обладнання № 1/Ф-Ф від 12.06.2016 загальним об`ємом 1160 м.куб.

102. Відносно вказаних ємностей надано технічну документацію (т.1, а.с. 238-251).

103. Облік підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 281, 631 (т.1, а.с. 120-123), що додатково супроводжується Актом звіряння розрахунків з ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» за період 12.07.2018 - 12.11.2019 (т. 1, а.с. 124-132), а також первинними документами та платіжними документами (т. 1, а-с. 133 - 203) та податковими накладними (т. 2, а.с. 49 і далі).

104. Наявність залишків товару підтверджується самим заводом у листі від 17.09.2019 (т. 2, а.с. 19).

105. Окрім цього, з метою підтвердження залишків товару станом на 12.11.2019 товариством видано наказ від 11.11.2019 № 11.11.2019-6 (т.2, а.с. 21) про проведення інвентаризації залишків за участі директора, бухгалтера товариства та представника ТОВ «ФАЗОР» та проведено інвентаризацію, що супроводжується (т. 2, а.с. 21) інвентаризаційним описом, відповідно до якого встановлена фактична наявність ТМЦ (оксигенат органічних речовин «ОКСОР «В») в кількості 655 958,221 кг на суму 10 557 001,25 грн., що відповідає даним бухгалтерського обліку.

106. При цьому, у листі від 12.11.2019 № 38 звернута увага ГУ ДПС у м.Києві, що станом на 30.06.2019, а також на дату проведення перевірки залишок ТМЦ на зберіганні складає 655 958,221 кг, а не 677 498 кг., як зазначено в Акті перевірки. Звернута увага на те, що під час проведення перевірки 19.09.2019 товариство надало пояснення щодо розбіжностей, які пов`язані з виявленням помилки у програмі бухгалтерського обліку товариства щодо обліку операції з придбання 16.05.2019 товару в кількості 21 540 кг, про що 17.09.2019 була складена бухгалтерська довідка (т.1, а.с. 253).

107. До цього, відповідно до листа від 16.09.2019, позивачем видано наказ від 17.09.2019 № 17.092019-5 Інв. про проведення інвентаризації фактично наявних ТМЦ (оксигенат органічних речовин «ОКСОР «В»), що належить товариству та зберігається у ємностях для зберігання ТОВ «ФАЗОР» за адресою Київська обл., Фастівський район, смт. Кожанка, вул. - територія цукрозаводу, 1-Г згідно договору зберігання № 2018/11/24-1 Зб від 24.11.2018. Вирішено провести інвентаризацію із залученням інспекторів-ревізорів ДПС, у присутності матеріально відповідальних осіб ТОВ «ФАЗОР».

108. Станом на 18.09.2019 складено інвентаризаційний опис запасів, відповідно до якого виконано зняття фактичних залишків запасів, які обліковуються на субрахунку № 281 «Товари на складі».

109. Директором засвідчено (розписка), що до початку інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на ТМЦ здано в бухгалтерську службу.

110. Встановлена фактична наявність ТМЦ (оксигенат органічних речовин «ОКСОР «В») в кількості 655 958,221 кг на суму 10 557 001,25 грн., що відповідає даним бухгалтерського обліку.

111. Інвентаризаційний опис підписано директором, головним бухгалтером, завідуючим центральним складом (т.2, а.с. 18).

112. Тобто, на вимогу контролюючого органу інвентаризація проводилася двічі, сукупністю наданих облікових документів підтверджено зберігання ТМЦ, також фактичне зберігання залишків підтвердило ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників».

113. У свою чергу, виконуючі свій обов`язок щодо надання матеріалів обліку, як підтверджується самим відповідачем, товариством листом від 12.11.2019 № 38 відповідачу надано на його вимогу оборотно-сальдова відомість рахунку 281 «Товари на складі» (номенклатура - оксигенат органічних речовин «ОКСОР «В»); оборотно-сальдова відомість рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників»; акт звіряння за період 12.07.2018 - 12.11.2019 між ТОВ «Трикута Трейд» і «Фастівський завод органічних розчинників»; бухгалтерська довідка від 17.09.2019; лист ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» від 17.09.2019 щодо звіряння залишків; паспорт на ємкість для зберігання органічної речовини R803 та R804; наказ ТОВ «ТРИКУТА ТРЕЙД» про проведення інвентаризації від 11.12.2019 №11.11.2019-6 Інв., інвентаризаційний опис запасів від 12.11.2019; договір відповідального зберігання від 24.1L2018 № 2018/11/24-1 36 та додаткова угода від 24.11.2019 до договору відповідального зберігання від 24.11.2018 №2018/11/24-1 Зб; акти прийому-передачі від 27.11.2018,28.11.2018, 29.11.2018, 30.11.2018, 01.12.2018, 03.12.2018, 04.12.2018, 06.12.2018, 07.12.2018, 08.12.2018, 11.12.2018, 12.12.2018, 15.12.2018, 17.12.2018, 18.12.2018, 19.12.2018, 20.12.2018, 22.12.2018, 26.12.2018, 29.12.2018, 30.12.2018, 31.12.2018, 05.01.2019, 07.01.2019, 10.01.2019, 15.01.2019, 16.01.2019, 17.01.2019, 18.01.2019, 25.01.2019, 01.02.2019, 02.02.2019, 05.02.2019, 06.02.2019, 08.02.2019, 11.02.2019, 15.02.2019, 19.02.2019, 26.02.2019, 01.03.2019, 03.03.2019, 04.03.2019, 05.03.2019, 07.03.2019, 15.05.2019, до договору відповідального зберігання від 24.11.2018 № 2018/11/24-1 36; договір поставки від 02.07.2018 №0207-1; додаткові угоди №1 від 27.07.2018, № 2 від 11.07.2018, № 3 від 03.06.2019 до договору поставки від 02.07.2018 № 0207-1; первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників»; банківська виписка щодо розрахунків з ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників».

114. Надання вказаних документів відповідачу під час перевірки, проведення позивачем та зберігачем фактичних дій щодо зняття фактичних залишків, з одного боку - у достатній мірі документально підтверджує наявність залишків ТМЦ позивача на зберіганні.

115. Натомість відповідач не довів недостатності наданих документів, які були запитані в рамках проведення інвентаризації, як і власне відсутності ТМЦ на зберіганні.

116. Тоді як в Акті перевірки відповідач стверджує, що ним досліджені «первинні документи та регістри бухгалтерського обліку товариства, а саме: по рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі», а також «…підприємство по рахунку 281 «Товари на складі» фактично станом на 30.06.2019 відображає залишки товарів на складі».

117. Отже, відповідач не спростував результатів проведеної інвентаризації у зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність застосування до позивача підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

118. Виходячи із системного аналізу вказаних вище норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

119. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

120. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

121. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

122. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

123. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

124. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №640/6854/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко