Постанова

від 23.02.2023 по справі 760/15679/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 760/15678/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/788/2023

Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Семенюк Т.А., Ящук Т.І.

секретар - Ольшевський П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року,

встановив:

заявник - ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року, в якій просив у порядку повороту виконання рішення стягнути з ПАТ «Універсал Банк» на його користь квартиру АДРЕСА_1 , скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №28086849 від 25.09.2018 про право власності на квартиру за ПАТ «Універсал-Банк», відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ним на вказану квартиру, або стягнути з ПАТ «Універсал-Банк» грошові кошти в розмірі оціночної вартості квартири, що була передана стягувачу в рахунок погашення боргу, визначеної в ході виконавчого провадження, або застосувати інший належний спосіб захисту порушеного права в процесі повороту виконання згідно законодавства.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою, заявник - ТОВ «Аудиторська компанія Бізнес-Аудит» подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ПАТ «Універсал Банк» - Сахабутдінова В.Ю. та представника ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» - Мечинського О.Б., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року було задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» інфляційні втрати в сумі 2 121 496, 12 грн., три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 128 420, 81 грн., заборгованість по нарахованим відсотках за кредитним договором від 26.03.2008 №063-2008-917 за період з 19.05.2011 по 12.08.2015 в сумі 173 717,94 доларів США, що станом на 01.04.2016 по курсу НБУ складає 4 554 574, 13 грн. В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором від 26.03.2008 №063-2008-917 в сумі 2 866 886,65 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 88,80 кв.м., житловою площею 56,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Бізнес- Аудит», шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка буде визначена експертом, суб`єктом оціночної діяльності, - в ході виконавчого провадження. На виконання вказаного рішення Солом`янським районним судом м. Києва 16 вересня 2016 були видані виконавчі листи.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року в частині стягнення інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання; заборгованості по відсотках за кредитним договором; звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, а в частині стягнення судових витрат змінено, у зв`язку з чим резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції - позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» три відсотки річних за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 128 420, 81 грн. та 1 284,21 грн. судового збору. В решті позову до ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні позову до ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково - постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та інфляційних втрат залишено без змін, поновлено дію постанови Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та інфляційних втрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково - заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит», шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка буде визначена експертом суб`єктом оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості в сумі 2 866 886 грн.65 коп. - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено. 30.09.2016 державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мірошник К.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 11.12.2017 - винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, 13.12.2018 - винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та передано документи торгуючій організації ДП «Сетам» на примусову реалізацію. 20.09.2018 державним виконавцем було складено акт державного виконавця про передачу предмета іпотеки стягувачу, оскільки прилюдні торги не відбулися та у подальшому стягувачу було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних (електронних торгів), які не відбулися. Перехід права власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ «Універсал Банк» 25.09.2018 на підставі рішення приватного нотаріуса КМНО Разумовської М.А., індексний номер 43188378.

20.01.2022 ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-аудит» звернувся до суду із заявою, в якій просив допустити поворот виконання рішення суду, оскільки рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано у повному обсязі. Тому у спірних правовідносинах допускається здійснення повороту виконання рішення суду у вказаний заявником спосіб.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що правових підстав для здійснення повороту виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 квітня 2016 року у спосіб зазначений заявником не має, оскільки стягувач набув права власності на іпотечне майно в межах примусового виконання рішення суду та на підставі правочину, який не оскаржений заявником. Заявником неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки реалізація нерухомого майна відбулась в межах процедури проведення прилюдних торгів у порядку примусового виконання рішення суду, вимоги щодо повернення іпотечного майна мають розглядатися за правилами позовного провадження, оскільки такі вимоги місять майновий характер.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст. 650, 656 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи, він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання пр. поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до чч. 1-3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розлядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують. Так, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував норми ст. 444 ЦПК України, не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування кондиційних позовів та інститут повороту судових рішень (справа №569/15646/16-ц), не взято до уваги, що поточний власник майна та стягувач є однією і тією ж особою, стягувач був обізнаний про спірний статус майна, та не є добросовісним набувачем, для повернення майна всі обставини справи з`ясовані і застосування окремого, кондикційного, віндикаційного позову є порушенням принципу процесуальної економії, штучним подвоєнням судового процесу та формалізмом.

Висновок суду про відмову в задоволенні заяви обґрунтовується тим, що вимога має розглядатись за правилами позовного провадження, однак апелянт помилково трактує цей висновок як вказівку про необхідність звернення до суду з віндикаційним позовом.

Також суд першої інстанції правильно врахував правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2020 року по справі № 658/122/18. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року по справі №689/419/21 зазначається, що позовна заява про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності була мотивована тим, що державна реєстрація права власності на спірне майно відбулась на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване судом апеляційної інстанції. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства за наявності таких прав. Отже з наведеного вбачається, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту своїх прав.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18 в пунктах 115 та 116 зазначається, що враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Слід ще раз звернути увагу, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою.

Однак в даній справі, не вирішується спір за позовними вимогами, заявленими ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» залишити без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2023 року.

Головуючий

Судді