Ухвала

від 02.03.2023 по справі 317/606/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/606/23

Провадження №: 2/314/363/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023 м.Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За положеннями ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, зокрема, громадяни України, які звертаються до суду.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 0, 4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З викладеного вбачається, що позивачу слід надати підтвердження сплати відповідного судового збору.

Приймаючи до уваги, що зазначені недоліки не дають можливості відкрити провадження по справі суддя вважає необхідним, у відповідності до вимог ст.185 ЦПК України справу залишити без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька -залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліківпротягомдесяти днівз дня отримання ухвали.

Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.М. Капітонов

02.03.2023