Ухвала

від 01.03.2023 по справі 750/2236/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/93/23 Слідчий суддя Доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна Приватного акціонерного товариства «Чексіл» - директора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2023 року про накладення арешту на майно,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7

представника володільця майна адвоката ОСОБА_8

У С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2023 року накладено арешт на майно, що перебуває на балансі та належить Приватному акціонерному товариству «Чексіл» (код ЄДРПОУ 04594723), зокрема: житлову будівля (гуртожиток), загальною площею 4039,4 кв.м., розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського, 6; нежитлові приміщення загальною площею 4636,60 кв.м. до якої входять телятники, кормоцех з навісом, розташовані за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Петрушин, вул. Чернігівська, 95, вартістю 24676579,71 грн. та вказане арештоване майно, що перебуває на балансі та належить Приватному акціонерному товариству «Чексіл» передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст.1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя вказав, що нерухоме майно, яке перебуває на балансі та належить ПрАТ «Чексіл» визнано у кримінальному провадженні речовими доказами та може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні, тому воно підлягає арешту. На виконання вимог абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, та зважаючи, що вартість арештованого майна перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, а також слідчим доведене існування ризику відчуження зазначених речових доказів, тому дане нерухоме майно підлягає передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В апеляційній скарзі представник володільця майна - директор ПрАТ «Чексіл» ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що фінансові активи або матеріальні ресурси, за наявності у них ознак, передбачених ст. 98 КПК України, а так само об`єкти матеріального світу, що мають на собі сили або містять інші відомості щодо надання (передачі) фінансових активів або матеріальних ресурсів, можуть розглядатися у якості речових доказів у провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110-2 КК України виключно у разі вчинення щодо таких речей тих чи інших дій суб`єктом відповідного кримінального правопорушення.

КПК України не передбачає існування такої правової категорії, як визнання слідчим речовими доказами. На стадії досудового розслідування вживається правова категорія «фактичні дані», що узгоджується зі змістом ст. ст. 84, 91 КПК України. При цьому доказ визнається речовим лише судом у нарадчій кімнаті після його дослідження у судовому засіданні і лише за умови належності і допустимості. В даному випадку, слідчий не є суб`єктом визнання фактичних даних речовими доказами.

Посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Закон України «Про акціонерні товариства» апелянт вважає, що можлива наявність у громадян Російської Федерації ОСОБА_9 .. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 корпоративних прав як у акціонерів ПрАТ «Чексіл» не означає одночасної наявності у вказаних осіб права власності на нерухоме майно, яке належить вказаній юридичній особі як на таке, що було набуто ними на передбачених законом підставах.

Крім того, враховуючи фактичні обставини справи, матеріальне забезпечення дій, вчинених армією та силовими структурами Російської Федерації з метою зміни меж території або державною кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, могло здійснюватися саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , ТОВ «русскій воїн», а також пов`язаними із вказаними особами російськими суб`єктами господарювання, але аж ніяк не ПрАТ «Чексіл».

Зазначаючи низку законів, апелянт вважає, що саме акції ПрАТ «Чексіл», у разі їх безпосередньої належності ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , але жодним чином не майно ПрАТ «Чексіл», потенційно могли б набувати статусу речових доказів у справі у контексті ст. 98 КПК України та підлягали подальшому арешту і передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у разі дотримання вимог, що пред`являються до такого виду активів законодавством України. Зокрема, на наявність у вказаного органу повноважень здійснювати управління таким видом активів, як частка у статутному (складеному) капіталі чи акції, паї, прямо вказує ч. 7 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Звертає увагу, що з огляду на особливості функціонування гуртожитків, визначені ЖК України, утримання подібного об`єкту нерухомого майна є завідомо витратною статтею балансу підприємства, а тому вести мову про можливість отримання прибутку в результаті використання такого виду майна немає жодних підстав.

Вказує, що висновок слідчого судді про існування ризику відчуження ПрАТ «Чексіл» належного йому нерухомого майна базується виключно на викладених у клопотанні міркуваннях слідчого, які не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами, та у даній справі об`єктивно відсутні.

Крім того, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено жодних відомості про причетність до кримінальною правопорушення, передбаченого статтею 110-2 КК України службових осіб ПрАТ «Чексіл»; стосовно даного господарського товариства не здійснюється досудове розслідування; жодній посадовій особі ПрАТ «Чексіл» не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; версія органу досудового розслідування про те, що нерухоме майно ПрАТ «Чексіл» є доказом вчинення кримінального правопорушення, нічим не підтверджено.

Накладення арешту на нерухоме майно ПрАТ «Чексіл» фактично є блокуванням правомірної господарської діяльності підприємства, що призводить до неможливості виконання підприємством зобов`язань, пов`язаних із експлуатацією даного майна товариством за цільовим призначенням, з подальшим нарахуванням та пред`явленням до стягнення контрагентами ПрАТ штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань, неможливості своєчасної виплати заробітної плати працівникам ПрАТ та сплати податків. Також наслідком арешту даного майна буде звільнення всіх без винятку працівників товариства та припинення останнім господарської діяльності.

Також повідомляють суд, що разом з апеляційною скаргою подається скарга на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області від 14.02.2023 року про визнання нерухомого майна, що належить ПрАТ «Чексіл», речовими доказами у кримінальному провадженні №22023270000000012 від 24.01.2023 року.

Заслухавши доповідача, доводи представника володільця майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених підстав, прокурора та слідчого, які просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ст.170 КПК України, арешт майна, окрім іншого, допускається з метою збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Приймаючи рішення, слідчий суддя суду 1 інстанції зазначених вимог закону дотримався.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Управління СБУ України в Чернігівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що громадяни Російської Федерації ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина РФ НОМЕР_2 ), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина РФ НОМЕР_4 ) та ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації в Україні: АДРЕСА_4 , посвідка НОМЕР_7 від 08.09.2015, паспорт громадянки РФ НОМЕР_8 ) є бенефіціарними власниками взаємопов`язаних юридичних осіб ПрАТ «Чексіл» (код ЄДРПОУ 04594723, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ПрАТ «КСК «Чексіл» (код ЄДРПОУ 14251734, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ПрАТ «Менеджинг компані» (код ЄДРПОУ 24841543, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ТОВ «Чексіл-нетканні матеріали» (код ЄДРПОУ 35884382, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ТОВ «СП «Чексіл-Аріадна» (код ЄДРПОУ 24836358, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» (код ЄДРПОУ 14252165, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ТОВ «Астерія Люкс» (код ЄДРПОУ 39904763, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ТОВ «Італтекс меріно» (код ЄДРПОУ 39262403, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ТОВ «Уніформ плюс» (код ЄДРПОУ 40889707, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66), ТОВ «Чернігівська Текстильна Компанія» (код ЄДРПОУ 44136572, м. Чернігів, вул. Текстильників, 1), які здійснюють господарську діяльність у сфері ткацького виробництва, прядіння текстильних волокон, та оптової торгівлі текстильними товарами.

Протягом 2021 лютого 2022 років ПрАТ «Чексіл-Автосервіс», ТОВ «Італтекс меріно», та ТОВ «Астерія Люкс» здійснювали зовнішньоекономічні операції, зокрема з придбання волокон поліамідних для текстильної промисловості у ООО «Аритек» (РБ) та ПТУП «АзотХимФортис» (РБ), а також постачання тканин з кардочесаної вовни в адресу ООО «Новые текстильные материалы» (РБ), ООО «Аритек» (РБ), ООО «Принза» (РБ), ООО «Текстиль Мерино» (РФ), ООО «Самотекс» (РФ), ИП Салвани Само Усоевич (РФ).

Крім того, отримано інформацію, що на території РФ ОСОБА_9 та ОСОБА_10 володіють та спільно з ОСОБА_12 контролюють господарську діяльність «Группы Компаний «Русский воин», до складу якої входять діючі: ООО «Милистор» (ІПН 7734680296, РФ, м. Москва, пер. Партійний, 1, корп. 58, буд. 1, офіс 312), ООО «Русский воин» (ІПН 7734710399, РФ, м. Москва, пер. Партійний, 1, корп. 58, буд. 1, офіс 310), ООО «Мослегенда» (ІПН 7724459899, РФ, м. Москва, Каширське шосе, 3, корп. 2, буд. 4, прим. 18), ООО «Суворовский текстильный комбинат» (ІПН 7133502563, рф, Тульська обл., м. Суворов, вул. Черепетська, 3), ООО «Трикотажная фабрика» (ІПН 7128012066, РФ, Тульська обл., пос. Гвардійський, Кирєєвський р-н, вул. Леніна, 1), ООО «Северянка» (ІПН 3527022252, рф, Вологодська обл., м. Сокол, вул. Суворова, 3, прим. 1), ООО «Рузаевская фабрика РВ» (ІПН 1324001782, рф, Мордовія, м. Рузаєвка, пл. Привокзальна, 4), ООО «Людиновская швейная фабрика» (ІПН 4024015194, РФ, Калузька обл., м. Людиново, вул. Попова, 33), ООО «Торговый дом СТК» (ІПН 7725833267, РФ, м. Москва, пер. Партійний, 1, корп. 58, буд. 1), ООО «Швейпартнер» (ІПН 7725308677, РФ, м. Москва, вул. Ремізова, 11, корп. 1, офіс 4), ООО «Швейстиль» (ІПН 7718986216, РФ, м. Москва, проїзд 4-й Подбєльського, 3, буд. 3), напрямком діяльності яких є підготовка та прядіння текстильних волокон, виробництво спецодягу, натільної білизни та оптова торгівля одягом.

За наявними даними, ООО «Русский воин» здійснює господарську діяльність на швейних фабриках, розташованих в Тульській, Калузькій та Вологодській областях (Тульська обл., Кірєєвський р-н, пос. Гвардійський, трикотажна фабрика; Калузька обл., м. Людиново, вул. Попова, 33; Вологодська обл., м. Сокол, вул.Суворова), які належать ООО «Милистор» на праві власності.

Також встановлено, що ООО «Русский воин» було виконавцем російських державних контактів з постачання військового одягу та спорядження, замовниками яких були ФКУ «Сибирское окружное управление материально-технического снабжения МВД РФ», ФКУ «Северо-Кавказское окружное управление материально-технического снабжения МВД РФ», Федеральная служба войск Национальной Гвардии РФ, ФКУ «Центральное окружное управление материально-технического снабжения МВД РФ», Федеральная служба охраны РФ та АО «Военторг».

За отриманими оперативними даними, частину прибутку від господарської діяльності українських суб`єктів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 перераховували на рахунки в РФ та використовували їх для організації діяльності «Группы Компаний «Русский Воин». Постачання ООО «Русский воин» товарно-матеріальних цінностей для потреб російської армії та силових відомств створило передумови для планування, підготовки та в результаті повномасштабного вторгнення 24.02.2022 року на територію України, а також продовження ведення агресивної війни.

Відповідно до інформації оприлюдненої на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України («SMIDA» http://smida.gov.ua) власниками пакетів акцій (5 та більше %) ПрАТ «Чексіл» є ПрАТ «Менеджинг компані» (10,26% акцій) та ПрАТ «КСК «Чексіл» (49%), кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_9 .

Разом з цим, отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до якої у власності ПрАТ «Чексіл» (код ЄДРПОУ 04594723) перебувають об`єкти нерухомого майна, які вказані в клопотанні слідчого.

Нерухоме майно, яке вказане в клопотанні слідчого, перебуває на балансі та належить ПрАТ «Чексіл» (код ЄДРПОУ 04594723) і використовувалось для отримання прибутку зазначеного підприємства, частину якого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 могли використовувати для організації діяльності ООО «Русский воин» та пов`язаних російських суб`єктів господарювання, які шляхом реалізації своєї продукції правоохоронним органам та силовим структурам Російської Федерації були причетні до фінансування збройної агресії Росії проти України.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області ОСОБА_7 від 14.02.2023 року нерухоме майно, що належить ПрАТ «Чексіл» (код ЄДРПОУ 04594723), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22023270000000012 від 24.01.2023 р.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах вказаного кримінального провадження про накладення арешту на майно слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на вищезазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, які можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належну правову підставу, передбачену ч.1 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як встановила і колегія суддів, відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Також слідчим суддею на виконання вимог ч. 6 ст. 100 КПК України, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» вказане арештоване нерухоме майно передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, так як вартість цього майна перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження та для встановлення обставин вчинення даного кримінального правопорушення, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Клопотання слідчого та оскаржуване рішення про накладення арешту на майно відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства, тому твердження адвоката про необґрунтованість клопотання слідчого та ухвали слідчого судді є безпідставними.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянта про те, що у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру та в реєстрі відсутні відомості щодо причетності службових осіб ПрАТ «Чексіл», не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що арешт було накладено з метою збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст. 170 КПК України), а тому в даному випадку наявність обґрунтованої підозри конкретній особі не враховується.

Посилання апелянта на те, що слідчий не є суб`єктом визнання фактичних даних речовими доказами є невірним трактуванням закону, так як виходячи з аналізу вимог КПК України слідчий повноважний приймати процесуальні рішення щодо визнання майна речовими доказами.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі вище викладеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для зміни або скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника володільця майна Приватного акціонерного товариства «Чексіл» - директора ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2023 року про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3