Рішення

від 27.02.2023 по справі 523/17836/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17836/20

Провадження №2/523/948/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2023 р.Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (65025, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 118), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПІХ-СУВОРОВСЬКИЙ» (65086, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 8), про захист прав споживачів шляхом заборони нечесної підприємницької практики по примушення співвласників багатоквартирних будинків до оплати житлово-комунальних послуг по договорам, які припинені,-

Установив:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулисьсь з позовом до відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» та просили проголосити рішення, котрим заборонити нечесну підприємницьку практику Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35241704, місцезнаходження: 65025, місто Одеса, вулиця Дніпропетровська дорога, будинок №118) по примушенню співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , до складу яких належать позивачі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), до оплати житлово-комунальних послуг по договорам, які припинені 17 червня 2016 року в зв`язку із створенням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та переходом на самозабезпечення. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35241704, місцезнаходження: 65025, місто Одеса, вулиця Дніпропетровська дорога, будинок №118) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) по 2000 (дві тисячі) гри. кожному з позивачів в рахунок моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що вони є власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .

Позивачі є засновниками та членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПІХ-СУВОРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40581215, запис в Єдиному державному реєстрі за №1 556 102 0000 058764 від 17.06.2016 про проведення державної реєстрації юридичної особи), яке згідно рішення загальних зборів співвласників є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 .

Вказаний багатоквартирний будинок перебував на балансі відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35241704), яке надавало позивачам комунальні послуги.

Відповідно, до створення співвласниками об`єднання для здійснення самоуправління власним майном, позивачі є споживачами послуг Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний».

У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку (ч.6 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідач вищевказані обов`язки не виконав, та продовжував нав`язувати послуги позивачам, які цього не бажали й самостійно утримували будинок.

08.02.2017, рішенням Одеської міської ради за №1622-VII «Про передачу багатоквартирних жилих будинків, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків» (із додатком №1) будинок позивачів передано на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПIX- СУВОРОВСЬКИЙ».

01.10.2017, на виконання рішення органу місцевого самоврядування від 08.02.2017 за №162-VII, комісія за участю представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПІХ-СУВОРОВСЬКИЙ» та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» склала Акт приймання-передачі багатоквартирного будинку в управління співвласників.

Навіть після документального оформлення передачі будинку в управління співвласникам, на думку позивачів, відповідач продовжує свою незаконну підприємницьку діяльність з примушення позивачів до отримання та оплаті його послуг, які фактично не споживаються з моменту створення об`єднання.

Зокрема, позивачі на протязі тривалого часу отримують на свої мобільні телефони дзвінки оператора Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» про те, що вони нібито мають заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, яку повинні оплатити.

У такий спосіб, на думку позивачів, відповідач здійснює нечесну підприємницьку практику, яка заборонена cт. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказані дії комунального підприємства порушують права позивачів визначені Законом України «Про захист прав споживачів», що стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Постановою колегії суддів з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та ухвалу суду першої інстанції від 26 листопада 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Суворовського районного суду м. Одеси.

Справу отримано Суворовським районним судом м. Одеси 26 жовтня 2021 року та передано судді Сувертак І. В. 28 жовтня 2021 року

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одесивід 28 жовтня 2021 року, було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для поданнявідзиву на позовну заяву. (а.с. 85,86).

Представник позивачів-адвокат Доніна Л. А. надала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивачів, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з обґрунтувань, що викладені в позові. (а.с. 130).

Окрім того, адвокат Доніна Л. А. 20 грудня 2022 року надавала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме цифрового носія з аудіозаписами телефонних розмов та дзвінками відповідача з приводу примушення позивачів до оплати не отриманих комунальних послуг. (а.с. 134-137).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином, оскільки отримував повістки, а також знайомився з матеріалами справи, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи не звертався.(а.с. 138).

Представник третьої особи - адвокат Доніна Л. А. надала клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи. (а.с. 114).

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін у загальному порядку та відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за недоведеністю належними та допустимими доказами, виходячи з нуступного.

Суд встановив, що є власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , що не оспорюється сторонами по справі.

Позивачі є засновниками та членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПІХ-СУВОРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40581215, запис в Єдиному державному реєстрі за №1 556 102 0000 058764 від 17.06.2016 про проведення державної реєстрації юридичної особи), яке згідно рішення загальних зборів співвласників є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 . (а.с. 12-14).

Вказаний багатоквартирний будинок перебував на балансі відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35241704), яке надавало позивачам комунальні послуги.

08.02.2017, рішенням Одеської міської ради за №1622-VII «Про передачу багатоквартирних жилих будинків, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків» (із додатком №1) будинок позивачів передано на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПIX- СУВОРОВСЬКИЙ». (а.с. 28,29).

01.10.2017, на виконання рішення органу місцевого самоврядування від 08.02.2017 за №162-VII, комісія за участю представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПІХ-СУВОРОВСЬКИЙ» та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» склала Акт приймання-передачі багатоквартирного будинку в управління співвласників. (а.с. 30-32).

ЗгідноЗакону України «Про захист прав споживачів», споживачце громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Відповідно до ч.1 ст. 5 вищезазначеного Закону, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання або одержання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Закон України № 1023-ХІІ від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів"(надалі - Закон України "Про захист прав споживачів") регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно визначенню термінів, наведених встатті 1 Закону України "Про захист прав споживачів": договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченимЗаконом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ) (пункт 7); договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку (пункт 8); електронне повідомлення - інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді (пункт 10); засоби дистанційного зв`язку - телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані (пункті 1); нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції (пункт 14); послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22).

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно доЗакону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно доЗакону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Згідно пункту 11 частини першоїстатті 23 Закону України "Про захист прав споживачів"у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ порушення прав споживачів, позивачі надали цифровий носій з записом телефонних розмов, однак жодним чином ідентифікувати осіб, котрі приймали участь в розмовах з наданого цифрового носія неможливо.

Відповідно доч.1,2ст.100ЦПК України,електронними доказамиє інформаціяв електронній(цифровій)формі,що міститьдані прообставини,що маютьзначення длясправи,зокрема,електронні документи(втому числітекстові документи,графічні зображення,плани,фотографії,відео-та звукозаписитощо),веб-сайти(сторінки),текстові,мультимедійні таголосові повідомлення,метадані,бази данихта іншідані велектронній формі.Такі даніможуть зберігатися,зокрема,на портативнихпристроях (картахпам`яті,мобільних телефонахтощо),серверах,системах резервногокопіювання,інших місцяхзбереження данихв електроннійформі (втому числів мережіІнтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України"Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Суду не надано доказів того, що саме співробітники відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» вчиняли дії примушували позивачів для оплати будь-яких коштів.

Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в частині визнання нечесною підприємницькою практикою КП «ЖКС «Північний» про примушення відповідачів до оплати комунальних послуг належними та допустимими доказами.

Що стосується стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

В позовній заяві позивачі вказують, що внаслідок неправомірних дій сторони відповідача, їм завдано моральну шкоду, яку вони оцінили в 2000 гривень кожному.

Відповідно дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди»з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.3ст.386 ЦК Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як вбачається з п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95із подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В п.п. 5, 9Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, вказано, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно до ч.2ст.22 ЗУ "Про захист прав споживачів"при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог про захист прав споживачів відмовлено за недоведеністю, суд відмовляє і у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди.

Таким чином суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 4-7,1-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (65025, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 118), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПІХ-СУВОРОВСЬКИЙ» (65086, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 8), про захист прав споживачів шляхом заборони нечесної підприємницької практики по примушення співвласників багатоквартирних будинків до оплати житлово-комунальних послуг по договорам, які припинені відмовити за недоведеністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2023 року.

Суддя