Рішення

від 24.02.2023 по справі 175/351/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/351/22

Провадження № 2/175/102/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2023 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Новік Л.М.

при секретареві Гонті С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня», третя особа зі сторони відповідача: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просив суд стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» суму матеріального збитку, яка складає 46208,12 (сорок шість тисяч двісті вісім гривень дванадцять копійок. Стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» суму витрат на професійну експертну оцінку пошкоджень автомобіля 2500(дві тисячі п`ятсот) грн. Стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень). Стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок (дев`ятсот дев`яності дві гривні сорок копійок. Стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» відшкодування завданого морального збитку в розмірі 15000(п`ятнадцять тисяч) гривень.

В обґрунтування якого вказує, що 07 червня 2021 року о 10 годині 22хвилини водій ОСОБА_2 у м. Дніпро на проспекті Б. Хмельницького у районі електроопори 250, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI CANTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , своєчасно не вжив всіх заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. В результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду, в результаті чого транспортний засіб ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , став некерованим та здійснив наїзд на транспортний засіб ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду, та на транспортний засіб AUDI А4, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , який зупинився ліворуч, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Даний факт підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року у справі № 932/4713/21, провадження №3/932/2612/21, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано відповідача по справі ОСОБА_2 , водія автомобіля марки MITSUBISHI CANTER, номер державної реєстрації НОМЕР_1 . Розмір матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу, визначено судовим експертом у висновку №067/21 від 15 липня 2021 року становить 104515,15 грн.

ОСОБА_2 оскаржив постанову місцевого суду в апеляційному порядку.

Постановою судді Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В. від 19 жовтня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а постанова Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2021 року щодо ОСОБА_2 залишена без змін.

На момент скоєння ДТП водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Дніпровська м`ястерня», а тому згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України саме цей відповідач повинен відшкодувати спричинену шкоду.

Факт перебування водія ОСОБА_2 в трудових відносинах із відповідачем вказав сам ОСОБА_2 під час складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Транспортний засіб MITSUBISHI CANTER державний номерний знак НОМЕР_1 належить саме відповідачу ТОВ «Дніпровська м`ястерня», що підтверджено довідкою, наданою головним сервісним центром МВС регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Дніпропетровській області на вимогу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року.

Неодноразові звернення позивача до ТОВ «Дніпровська м`ястерня» стосовно відшкодування завданої шкоди з боку відповідача ніяких дій не було, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач в ході судового розгляду позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Також в ході судового розгляду надав клопотання в якому просив суд не приймати як доказ довідку від відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» в особі керівника Мельник Я.О.

Однак судом встановлено, що ухвалою суду від 30 листопада 2022 року було ухвалено «витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» довідку про штатний розпис №5 від 31 грудня 2021 року», тому як 01 липня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача адвоката Левицького В.А., в даному відзиві указано, що в додатках є довідка про штатний розпис №5 від 31 грудня 2021 року, яка має підтвердити що ТОВ «Дніпровська м`ястерня» не перебувала в трудових відносинах з ОСОБА_2 , якого визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

А тому суд не приймає до уваги заперечення позивача в частині неприйняття наданого суду доказу, тому як він був витребуваний у відповідача на підставі ухвали суду яку сторона зобов`язана виконати.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» в особі керівника Мельник Я.О. просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Також долучила суду довідку №5 від 31 грудня 2021 року згідно якої з дня заснування підприємства фізична особа ОСОБА_2 в трудових відносинах з відповідачем не перебував.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 07 червня 2021 року о 10 годині 22 хвилини водій ОСОБА_2 у м. Дніпро на проспекті Б. Хмельницького у районі електроопори 250, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI CANTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , своєчасно не вжив всіх заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. В результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду, в результаті чого транспортний засіб ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 , став некерованим та здійснив наїзд на транспортний засіб ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду, та на транспортний засіб AUDI А4, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , який зупинився ліворуч, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Даний факт підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року у справі № 932/4713/21, провадження №3/932/2612/21, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано відповідача по справі ОСОБА_2 , водія автомобіля марки MITSUBISHI CANTER, номер державної реєстрації НОМЕР_1 . Розмір матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу, визначено судовим експертом у висновку №067/21 від 15 липня 2021 року становить 104 515,15 грн.

За фактом вищезазначеної ДТП того ж дня, 07 червня 2021 року, інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області лейтенантом поліції Конарєвим Б. С. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 129267 стосовно водія ОСОБА_2 .

Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінової К.С. від 09 липня 2021 року у справі № 932/4713/21, провадження № 3/932/2612/21, винним у скоєнні вищезазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано водія ОСОБА_2 .

Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Татарчук Л.О. від 04 листопада 2021 року у справі № 932/4713/21, провадження № 3-в/932/15/21, виправлено описки в постанові судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінової К.С. від 09липня 2021 року у справі № 932/4713/21 про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважати правильним в постанові Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2021 року: в абзаці четвертому даної постанови, де викладені пояснення ОСОБА_4 «власником автомобіля AUDIА4 є ОСОБА_5 ».

Окрім того, рішенням Дніпропетровського районного суду від 16листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 - шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі недовиплаченого страхового відшкодування, яка складає 21 443,91 грн. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три грн. 91коп). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,000 грн.

Рішення суду набрало законної сили 19 грудня 2022 року.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України)

Відповідальність, у таких випадках, несе винна особа, яка є водієм автомобіля чи особа, яка керувала таким автомобілем і з вини такої сталася ДТП.

Відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, якщо особа під час керування автомобілем мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, відповідної категорії та реєстраційний документ на такий, переданий їй власником чи іншою особою, яка на законній правовій підставі використовує цей транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання майнової шкоди.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки не несе відповідальності за завдану шкоду потерпілим особам, якщо вона керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Така особа, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до статті 1191 ЦК України.

Наявність трудових відносин між володільцем та особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки має підтверджуватись відповідними доказами, зокрема документами про наявність трудових відносин тощо. На виникнення зобов`язання володільця (власника) транспортного засобу щодо відшкодування заподіяною ним майнової шкоди впливають обставини, такі як в який саме час було заподіяно шкоду (під час виконання трудових чи службових обов`язків): чи було джерело підвищеної небезпеки надано працівникові в процесі виконання ним трудових обов`язків, чи він самовільно, неправомірно використав його в особистих цілях.

Фізична особа ОСОБА_2 на час ДТП не перебував в трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується довідкою про штатний розпис №5 від 31 грудня 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня» ЄДРПОУ 41503651.

Згідност. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимогине підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська м`ястерня», третя особа зі сторони відповідача: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровськогоапеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік