Рішення

від 23.02.2023 по справі 946/6449/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/6449/22

Провадження № 2/946/1433/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Лупу О.С.,

представника відповідача Яжук Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2022 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити фактпостійного проживанняспадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 ,на часвідкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на прості бездокументарні іменні акції емітента АТЗТ Агрокомпанія «Свобода» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05529219) у кількості 1330 (одна тисяча триста тридцять) штук номінальною вартістю 1.00 (одна) гривня кожна, код цінних паперів 300517-UA 10007594, згідно Сертифікату серії СА №0353003, які знаходяться в АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 , за життя залишив заповіт на користь позивача, спадщину вона шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, однак письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Крижановської С.М, №259/01-16 від 29.09.2022 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що нею пропущений строк для прийняття спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надала до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Допитані всудовому засіданнів якостісвідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили тойфакт,що ОСОБА_1 біля 6-7років домоменту відкриттяспадщини,а самедо ІНФОРМАЦІЯ_2 постійнопроживала однієюсім`єю зіспадкодавцем заадресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 хворів, ОСОБА_1 доглядала його, вони вели спільне господарство.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належать прості бездокументарні іменні акції емітента АТЗТ Агрокомпанія «Свобода» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05529219) у кількості 1330 (одна тисяча триста тридцять) штук номінальною вартістю 1.00 (одна) гривня кожна, код цінних паперів 300517-UA 10007594, на підставі Сертифікату серії СА №0353003, які знаходяться в АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829), що також підтверджено випискою № КНО-07.8.6/2093БТ про стан рахунку в цінних паперах на 24.11.2022 року, складеною АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.04.2021 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 15.01.2016 року секретарем Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Волчковою І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 7, ОСОБА_3 заповів усе його майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 70789229 від 01.12.2022 року, наданої приватним нотаріусом Крижановською С.М,, заповіт ОСОБА_3 від 15.01.2016 року, зареєстрований за № 7 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, особою яка має право на обов`язкову частку являється дружина ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 22.11.1960 Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, оскільки являється непрацездатною за віком.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

За змістом ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто по відношенню до ОСОБА_1 , як до спадкоємця, який на час відкриття спадщини постійно проживав спільно із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , встановлюється презумпція прийняття спадщини, цей факт підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Встановлено, що ОСОБА_2 на спадщину після смерті ОСОБА_3 не претендує, крім того надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 за ОСОБА_1 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Крижановської С.М, №259/01-16 від 29.09.2022 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що нею пропущений строк для прийняття спадщини.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,13,133,141,259,263-265ЦПК України,ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1233, 1234, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити фактпостійного проживанняспадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 ,на часвідкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

- прості бездокументарні іменні акції емітента АТЗТ Агрокомпанія «Свобода» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05529219) у кількості 1330 (одна тисяча триста тридцять) штук номінальною вартістю 1.00 (одна) гривня кожна, код цінних паперів 300517-UA 10007594, згідно Сертифікату серії СА №0353003, які знаходяться в АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2023 року.

Суддя: О.Я.Присакар