Ухвала

від 09.10.2007 по справі 48/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА                                                       

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.216-65-72 

У Х В А Л А

справа №  48/155

09.10.07

За позовом 

ОСОБА_1

до                  Товариства з обмеженою

відповідальністю "Господарка"

про                Передачу майна товариства

Суддя   Сулім В.В.

Секретар

судового засідання Мисник Т.М.

Представники:

Від позивача: не

з'явився

Від відповідача:

Наум В.М. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася

до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка»(далі

- Відповідач) про передачу майна товариства. Ціна позову визначена у розмірі 17

684,04 грн.

В своєму позові Позивачка просила

суд зобов'язати Відповідача передати їй у компенсацію вартості частини майна

товариства, що пропорційна її частці у розмірі 8,25 % в статутному капіталі

Відповідача, частину майна Відповідача в натурі -відповідну частину приміщення

магазину «Господарка», що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Гагаріна, 12,

на суму 17 684,04 грн.

В процесі розгляду справи Позивачка

уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути, при неможливості виділу в

натурі, з Відповідача на її користь 17 684,04 грн., що становить вартість

частини майна Відповідача, яка пропорційна її частці в розмірі 8,25 % в

статутному капіталі Відповідача.

Рішенням Дніпровського районного

суду м. Києва від 13.12.2004 позов задоволено частково: відмовлено Позивачці в

задоволенні вимоги про передачу їй частини майна товариства з обмеженою

відповідальністю «Господарка»(Відповідач) в натурі, а саме частини приміщення

магазину, розташованого за адресою м. Київ, просп. Гагаріна,12, та стягнуто з

Відповідача на користь Позивачки її частку у статутному фонді товариства  в сумі 17 684,04 грн.

Ухвалою Апеляційного суду міста

Києва від 29.04.2005  по справі №

2-1157/1-2004

апеляційну скаргу Позивачки

залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від

13.12.2004 по справі № 2-1157/1-2004  

-без змін.

Постановою Вищого господарського

суду України  від 10.04.2007 по справі №

2-1157/1-2004 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпровського

районного суду м. Києва від 13.12.2004 та ухвалу Апеляційного суду від 29.04.2005

по справі № 2-1157/1-2004 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

У зв'язку з внесенням змін до ст.12

Господарського процесуального кодексу України, справи що виникають з

корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником

(засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між

учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів віднесено до підвідомчості господарських судів.

Таким чином, спір, що виник між

Позивачкою та Відповідачем підвідомчий господарським судам, зокрема,

Господарському суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 07.05.2007 по справі № 48/155 позовну заяву Позивачки прийнято до

розгляду, порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на

24.05.2007 о 14:00.

18.05.2007 Господарським судом

міста Києва супровідним листом № 06-8.3/409 у зв'язку з одержанням 11.05.2007

Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою

відповідальністю «Господарка»на постанову Вищого господарського суду України

від 10.04.2007 по справі № 2-1157/1-2004 справу № 48/155 було передано до

Вищого господарського суду України на запит № 03-2/1826/1854 від 14.05.2007 для

передачі до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від

07.06.2007 було відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю

«Господарка»у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого

господарського суду України від 10.04.2007 по справі № 2-1157/1-2004.

19.06.2007 Вищий господарський суд

України повернув справу № 48/155 до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції Голови

господарського суду міста Києва від 02.07.2007 справу було передано до сектору

судді Сулім В.В.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 04.07.2007 розгляд справи було призначено на 04.10.2007.

04.10.2007 Позивачка в судове

засідання по справі № 48/155 не з'явилася, 

будь-яких клопотань, письмових пояснень тощо з приводу заявлених

позовних вимог суду не надала, явки свого уповноваженого представника не

забезпечила.

Відповідач у судовому засіданні

проти задоволення позову заперечив, надав суду відзив на позов, в якому просив

суд припинити провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського

процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 04.10.2007 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою

Позивачки по справі та призначено наступне судове засідання на 09.10.2007 о

14:00.

Позивачка в судове засідання

09.10.2007 не з'явилася, вимог ухвал суду від 04.07.2007 та 04.10.2007 по

справі №  48/155 не виконала.

Судом відповідно зі ст. 22

Господарського процесуального кодексу України роз'яснено сторонам їхні права та

обов'язки.

Судом роз'яснено сторонам по справі

вимоги ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом відповідно з вимогами ст.81-1

Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено

до матеріалів справи.

Суд, розглянувши наявні у справі

матеріали, встановив наступне.

13.02.2004 Позивачка звернулась до

суду з позовом, в якому просила зобов'язати Відповідача передати їй у

компенсацію вартості частини майна товариства, що пропорційна її частці в

розмірі 8,25 % в статутному капіталі товариства, частину майна товариства в

натурі -відповідну частину приміщення магазину „Господарка” на суму 17 684, 04

грн.

          В подальшому Позивачка уточнила свої

вимоги та просила суд стягнути при неможливості виділу в натурі з товариства на

її користь 17 684,04 грн., що становить вартість частини майна в розмірі 8, 25%

у статутному капіталі товариства, а також призначити судові експертизи, а саме

судово-технічну, судово-аудиторську, судово-товарознавчу на предмет визначення

варіантів поділу майна товариства в натурі, а також фінансового стану

Відповідача та дійсної (ринкової) вартості майна товариства на день виходу

Позивачки зі складу учасників товариства. 

В судовому засіданні Відповідач

надав господарському суду пояснення, а також докази на їх підтвердження з

приводу заявлених позовних вимог, в яких зазначив наступне.

Відповідно до п. 1 Статуту

Відповідача останній є правонаступником Колективного підприємства «Господарка»,

створеного в результаті приватизації шляхом викупу державного майна магазину

господарських товарів № 1755 «Господарка». При створенні Колективного

підприємства «Господарка»у власність підприємства її учасниками було передано

майно придбане за рахунок приватизаційних сертифікатів, зокрема, приміщення

магазину за адресою, пр. Гагаріна, 12.

          Згідно п. 4.6 Статуту Відповідача

передбачено, що у разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість

частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді. На вимогу

учасника та за згодою зборів учасників товариства частка учасника, що виходить

з товариства повертається йому повністю в натуральній формі.

Разом з тим, зазначеним пунктом

Статуту чітко встановлено, що частка майна, набута учасником за рахунок

приватизаційного сертифіката повертається йому в грошовому еквіваленті.

Відповідач зазначив, що рішенням,

прийнятим на загальних зборах 23.12.2003 було вирішено задовольнити заяви

учасників, зокрема, і Позивачки, про їх виведення з числа учасників ТОВ

„Господарка” у зв'язку з виділенням в нове підприємство з передачею до

статутного фонду нового підприємства належних їм часток майна в ТОВ

„Господарка”, вартість яких пропорційна розміру їх часток у статутному фонді

ТОВ „Господарка” частково в натуральній і грошовій формі.

Відповідно до ст. 54 Закону України

„Про господарські товариства” при виході учасника товариства з обмеженою

відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства,

пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після

затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і строк до 12 місяців

з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути

повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Як вбачається з протоколу зборів

учасників Відповідача від 23.12.2003 у зв'язку з виходом зі складу учасників

товариства було прийнято рішення про виплату належних учасникам, які подали

заяви про вихід зі складу учасників товариства, серед яких і Позивачка, часток

частково в натуральній і грошовій формі. В той же час, вказаним рішенням

загальних зборів учасників не встановлено, що учасникам, які виходять зі складу

виплата має здійснюватись шляхом виділення в натурі відповідних часток

приміщення магазину „Господарка”.

На підтвердження перерахування

Позивачці грошової суми у заявленому нею розмірі Відповідач надав суду платіжне

доручення від № 589 від 17.09.2007 про перерахування  на рахунок РВ ДВС Дніпровського РУЮ в м.

Києві грошових коштів у розмірі 17 684,04 грн., згідно постанови про відкриття

виконавчого провадження № 290/12 від 01.06.05 по виконавчому листу № 2-1157 від

18.05.05 Дніпровського районного суду м. Києва.

Крім того, Відповідач зауважив про

те, що Позивачка отримала перераховані ним грошові кошти у сумі 17 684,04 грн.,

що свідчить про її  згоду з рішенням,

прийнятим на загальних зборах Відповідача від 23.12.2003, будь-яких дій,

спрямованих на повернення Відповідачеві зазначених грошових коштів у сумі 17

684,04 грн. Позивачка не здійснювала, перераховані Відповідачем грошові кошти у

розмірі 17 684,04 грн. на його банківський рахунок від Позивачки не надходили.

Таким чином, суд приходить до

висновку, що сплачені Відповідачем грошові кошти у розмірі 17 684,04 грн. на

рахунок Позивачки за своєю природою є частиною майна товариства, що належить

Позивачці пропорційно її частці у статутному капіталі товариства.

Щодо заявленого під час першого

розгляду справи в уточнених позовних вимогах клопотання про призначення судових

експертиз, то Відповідач просив суд відхилити зазначене клопотання.

Під час нового розгляду справи

Позивачка клопотання про проведення судової експертизи не заявляла, поданого

під час першого розгляду справи клопотання -не підтримала.

Розглянувши заяву з уточненими

позовними вимогами в частині клопотання Позивачки про призначення судових

експертиз, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його

задоволення у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.41

Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що

виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань,

господарський суд призначає судову експертизу.

          Позивачка, уточнивши свої позовні

вимоги чітко визначила грошову суму, яку просила суд стягнути з Відповідача, в

разі неможливості виділення її частки в натурі, і яка є саме вартістю частини

майна в розмірі 8, 25% у статутному капіталі товариства, про що й передбачено у

ст.54 Закону України „Про господарські товариства”. Суд вважає заявлене

Позивачкою клопотання про призначення судових експертиз необґрунтованим,

оскільки спір не стосується визначення належної Позивачці частки та її розміру

у статутному  капіталі товариства, а

також зважаючи на те, що Позивачка не оскаржує сплаченої їй Відповідачем

вартості належної частини майна товариства, пропорційно розміру її частки у

статутному капіталі товариства. Крім того, Позивачка в судові засідання не з'явилася,

будь-яких доказів щодо підтримання заявленого нею раніше клопотання, під час

розгляду спору Дніпровським районним судом м. Києва, господарському суду не

надала.

          Зважаючи на вищезазначене,

господарський суд не вбачає наявності достатніх правових підстав для

задоволення клопотання про призначення судових експертиз.   

Відповідно до ч. 4 ст.12 та ст.1

Господарського процесуального кодексу України звертатися до господарського суду

згідно з встановленою підвідомчістю мають право, зокрема, й учасники

господарських товариств за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 116 Цивільного

кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку,

встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, вийти у

встановленому порядку з товариства.

Згідно зі ст. 148 Цивільного

кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти

з товариства,  повідомивши  товариство 

про  свій  вихід 

не пізніше  ніж  за  три  місяці 

до  виходу,  якщо 

інший  строк  не встановлений статутом.

Учасник,  який 

виходить   із  товариства 

з  обмеженою відповідальністю,  має 

право  одержати вартість частини

майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та

товариством виплата вартості частини 

майна  товариства  може 

бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного фонду був

здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно

повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і  спосіб 

визначення  вартості  частини 

майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді,  а також порядок і строки її виплати

встановлюються статутом і законом.

Спори,  що виникають 

у  зв'язку  з 

виходом  учасника  із товариства 

з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення

частки у статутному  капіталі,  її 

розміру  і строків виплати,

вирішуються судом. 

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного

кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.33

Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог та заперечень.

Відповідач надав суду докази того,

що ним виконано його обов'язок, встановлений як ст.54 Закону України „Про

господарські товариства”, так і Сатутом щодо розрахунків з учасником

товариства, який прийняв рішення про вихід зі складу учасників товариства, та

реалізовано встановлене як законом, так і статутом право Позивачки на вихід зі

складу учасників товариства.

Разом з тим, Позивачка своїх

позовних вимог не обґрунтувала, обов'язку щодо доказування не виконала.

За таких обставин, суд вважає, що

між Позивачкою та Відповідачем на час нового розгляду справи відсутній предмет

спору.    

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України передбачено, що  в разі відсутності предмету спору

господарський суд припиняє провадження по справі.

З урахуванням зазначених обставин,

суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі на підставі вимог

п. 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49

Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові

витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, сплата державного мита,

покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись

ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд

міста Києва, -

У Х В А Л И

В:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1

про призначення судово-технічної, судово-аудиторської, судово-товарознавчої

експертиз на предмет визначення варіантів поділу майна Товариства з обмеженою

відповідальністю «Господарка»в натурі, а також фінансового стану Товариства з

обмеженою відповідальністю «Господарка»та дійсної (ринкової) вартості майна

товариства на день виходу ОСОБА_1 (Позивачка по справі) зі складу учасників

товариства відмовити.

2. Провадження по справі № 48/155

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Господарка”  про передачу майна товариства припинити у

зв'язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю «Господарка»(м. Київ, просп. Гагаріна, 12, р/р

26004301331522 у Дніпровському відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322142,

код ЗКПО 21554062) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) державне мито в розмірі 177

(ста семидесяти семи) гривень, 00 копійок.

Копію ухвали направити сторонам.

Дата підписання ухвали 11.10.2007

  Суддя

 В.В. Сулім