Рішення

від 20.02.2023 по справі 320/10521/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року м. Київ № 320/10521/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Полуботкіна О.Ю., за участю представників сторін: від позивача - не з`явились, від відповідача - Воловоденко Ю.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Солд»до Головного управління Державної податкової служби у Київській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс солд» (далі - позивач, ТОВ «Аверс солд», Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), в якому просило суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002570402 від 10.09.2020, прийняте на підставі акта перевірки № 377/10-36-04-02/42514786 від 14.08.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Аверс солд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2020 року»; 2) зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Аверс солд» у розмірі 47 784 769 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що господарські операції з контрагентами-постачальниками, вчинені у періоді, що перевірявся, є реальними та підтверджені усіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, а також безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства. Позивач вважає, що ним було дотримано усі передбачені Податковим кодексом України умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І. від 23.11.2020 було відкрито провадження у справі № 320/10521/20 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Протокольними ухвалами від 25.01.2021 та від 23.02.2021 Київський окружний адміністративний суд задовольнив заяви позивача про збільшення позовних вимог (а саме в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0033080402 від 13.11.2020, №0001860704, №0001790704 від 13.01.2021, прийнятих за результатами документальних позапланових виїзних перевірок правомірності нарахування ТОВ «Аверс солд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень, вересень, жовтень 2020 року відповідно та зобов`язання ГУ ДПС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Аверс солд» у розмірі 9 286 899,00 грн., 2 495 034,00 грн., 3 514 210,00 грн. відповідно) на підставі ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 роз`єднано позовні вимоги ТОВ «Аверс солд» до ГУ ДПС у Київській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, в самостійні провадження. При цьому, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002570402 від 10.09.2020, прийнятого на підставі акту перевірки за №377/10-36-04-02/42514786 від 14.08.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Аверс солд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2020 року» та зобов`язання ГУ ДПС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Аверс солд» у розмірі 47 784 769 грн., було ухвалено розглядати у межах провадження адміністративної справи № 320/10521/20.

Крім того, протокольною ухвалою суду від 11.03.2021 вирішено замінити відповідача у справі на Головне управління ДПС У Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797), в порядку процесуального правонаступництва за ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами розгляду справи по суті Київським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 28.07.2021 про часткове задоволення позову, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021. А саме, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002570402 від 10.09.2020, зобов`язано ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви ТОВ «Аверс солд» дані, зазначені у абзацах 2, 3, 5, 7, 9, 10, 12, 13 та 14 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.

У подальшому постановою Верховного Суду від 16.08.2022 (номер провадження №К/9901/1267/22) всі вищезазначені рішення судів у справі №320/10521/20 були скасовані, а матеріали справи скеровано до суду першої інстанції на новий розгляд. Зокрема, у тексті своєї постанови від 16.08.2022 Касаційний суд зазначив, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не встановили усіх обставин справи, що входять до предмета доказування та є необхідними для правильного застосування наведених норм права до спірних правовідносин, а саме: чи декларували контрагенти позивача ТОВ «Маямілідергруп», ТОВ «Велан південь трейд» як суб`єкти зберігання зерна із складанням відповідних складських документів пшеницю, кукурудзу, ячмінь, які в подальшому були поставлені на адресу ТОВ «Аверс солд»; якщо ні, то оцінці підлягає правомірність таких дій; чи була отримана контролюючим органом інформація про кримінальні провадження, в яких фігурують контрагенти позивача, а також про судові рішення, ухвалені в порядку господарського судочинства, у відповідь на запити, направлені ГУ ДПС під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки; чи складались складські документи при прийнятті ТОВ «Боріваж» та ТОВ «М.В. Карго» як зерновими складами товару (пшениці, кукурудзи, ячменю) від ТОВ «Аверс солд».

Ухвалою Київського окружного адміністартивного суду від 29.08.2022 матеріали справи № 320/10521/20 прийнято до свого провадження суддею Пановою Г.В. та цю справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

29.11.2022 суд своєю ухвалою витребував від Державного підприємства «Держреєстри України» копії документів, які були подані (видані) ТОВ «Маямілідергруп» (код ЄДРПОУ 4158657), ТОВ «Захід Аграрний Холдинг» (код ЄДРПОУ 42630143), ТОВ «Трейдком-Захід» (код ЄДРПОУ 41504608), ТОВ «Н-Продакшн» (код ЄДРПОУ 41914880), ТОВ «Інвест Трейд Сервіс» (код ЄДРПОУ 41990406), ТОВ «Велан Південь Трейд» (код ЄДРПОУ 41595475), ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678) і ТОВ «М.В.Карго» (код ЄДРПОУ 32834564) за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, а саме: договорів складського зберігання зерна (кукурудза, пшениця, ячмінь); бланків складських документів на зерно (кукурудза, пшениця, ячмінь); сертифікатів, які підтверджують право складу на видачу бланків складських документів на зберігання зерна (кукурудза, пшениця, ячмінь); договорів купівлі продажу складських квитанцій; договорів купівлі-продажу на користування реєстром складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання зерновими складами, підключеними до основного реєстру.

На виконання вимог вказаної ухвали суду Державне підприємство «Держреєстри України» надало письмову відповідь (лист від 06.01.2023), з додатками.

19.01.2023 суд протокольною ухвалою вирішив про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене на 20.02.2023 судове засідання з`явився представник відповідача, який проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідно до вимог частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідмолення причин неявки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вже було встановлено судами під час попереднього розгляду цієї справи, 22.06.2020 ТОВ «Аверс солд» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період травень 2020 року (а.с. 56 Т. 1). Зокрема, у рядку 19 такої декларації відображений показник від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 54 429 120,00 грн., а у рядку 20.2.1 цієї ж декларації - частину від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 47 807 093,00 грн., що заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

До податкової декларації позивачем були додані, зокрема наступні додатки (а.с. 57-62 Т. 1): довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2), заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4), розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5).

Упродовж періоду з 03.08.2020 по 07.08.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аверс солд» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року. Результати такої перевірки оформлені актом від 14.08.2020 №377/10-36-04-02/42514786 (далі - акт перевірки) (а.с. 9-53 Т. 1).

Так, в тексті акта перевірки зафіксовано, що під час перевірки встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за травень 2020 року (з урахуванням виникнення від`ємного значення за періоди грудень 2019 квітень 2020 року) стали: 1) операції за період грудень 2019 травень 2020 року з експорту сільськогосподарської продукції (пшениці 2-го, 3-го і 4-го класів українського походження врожаю 2019 року, кукурудзи українського походження врожаю 2019 року, ячміню українського походження врожаю 2019 року); 2) операції з придбання товарів (зернових культур), а також послуг і робіт щодо зберігання та обробки зернових, декларування та митного оформлення товару (с/г продукції) на експорт, здійснені на митній території України.

В ході проведення перевірки з`ясовано, що ТОВ «Аверс солд» здійснювало придбання сільськогосподарської продукції, зокрема у наступних постачальників: ТОВ «Маямілідергруп» (код ЄДРПОУ 41584657, юридична адреса: м. Львів, Сихівський р-н, вул. Зелена буд. 238, оф. 303) на підставі договорів поставок сільськогосподарської продукції, укладених в грудні 2019 року, - частка сформованого від`ємного значення ПДВ за періоди лютий-квітень 2020 року, що включене до заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування по декларації за травень 2020, становить суму 9 036 110,87 грн.; ТОВ «Велан південь трейд» (код ЄДРПОУ 41595475, юридична адреса: м. Львів, вул. Антоновича, буд.120, оф. 7/1) на підставі договорів поставок сільськогосподарської продукції, укладених в січні 2020 року, - частка сформованого від`ємного значення ПДВ за періоди лютий-квітень 2020 року, що включене до заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування по декларації за травень 2020, становить суму 38,748,658,05 грн.; ТОВ «Великоцепцевицький аграрій» (код ЄДРПОУ 42389851, юридична адреса: м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд. 6/2а) на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції, укладеному в лютому 2020 року.

За результатом дослідження поданих ТОВ «Аверс солд» до перевірки первинних та інших документів (в т.ч. договорів, видаткових накладних, актів виконання робіт (надання послуг), платіжних документів, товарно-транспортних накладних) перевіряючим було встановлено, що на виконання умов перелічених договорів були сформовані та підписані видаткові накладні (перелік таких наведений у додатку № 1 до акта перевірки). Транспортування сільськогосподарської продукції здійснювалося безпосередньо із складів постачальників до пунктів поставок (відповідних портів/терміналів) автотранспортом та за рахунок постачальників ТОВ «Маямілідергруп», ТОВ «Велан південь трейд» і ТОВ «Великоцепневицький аграрій», про що свідчать надані до перевірки товарно-транспортні накладні (перелік таких наведений у додатку №2 до акта перевірки).

Також перевіряючим з`ясовано, що з метою з підготовки придбаної с/г продукції до продажу та відповідно для подальшої її реалізації (експорту) ТОВ «Аверс солд» уклало ряд догорів про надання послуг (виконання робіт), а саме: договори транспортного експедирування за №2020-6 від 10.02.2020 з ТОВ «Укр-Грейн» та за №13/02-20 від 13.02.2020 з ТОВ «Шерон Груп», договір про надання послуг з приймання, сушки, обробки та зберігання зерна №04/12-2019-2 від 04.12.2019 з ТОВ «М.В. Карго», договір №0-1/320 від 17.12.2019 з ТОВ «ОДЕМАРА-ІНТЕР» щодо надання митно-брокерського обслуговування, договір №144-ТБ від 17.12.2019 з ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «ЗЕКТЕР» щодо надання послуг з декларування та митного оформлення предметів що переміщуються через митний кордон України, договір №РБ/276-19 від 11.12.2019 з ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД» щодо надання брокерських митних послуг, договір доручення №НТЛ- 825-5 від 10.12.2019 з ТОВ «ПІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА», договір доручення №ЄГ-АС/2019-136 від 16.12.2019 з ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН», договір доручення №Д/Т-19/212 від 26.02.2020 з ТОВ «Боріваж» щодо надання митно-брокерських послуг.

По періодах, починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від`ємне значення до періоду, у якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ включно та підлягають перевірці, ГУ ДПС у Київській області направило наступні запити: запит вих. №3126/7/10-36-04-02-07 від 08.07.2020 до ГУ ДПС у Львівській області щодо проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Велан південь трейд» (код ЄДРПОУ 41595475); запит вих. №3395/7/10-36-04-02-07 від 27.07.2020 до ГУ ДПС у Львівській області щодо проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Маямілідергруп» (код ЄДРПОУ 41584657); запит вих. № 3394/7/10-36-04-02-07 від 27.07.2020 до ГУ ДПС у Львівській області щодо проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Велан південь трейд» (код ЄДРПОУ 41595475); запит вих. № 20774/9/10-36-04-02-07 від 15.07.2020 до Оперативного управління ГУ ДПС у Львівській області щодо надання інформації щодо бюджетного відшкодування; запит вих. № 3393/7/10-36-04-02-07 від 27.07.2020 до Оперативного управління ГУ ДПС у Львівській області щодо надання інформації щодо бюджетного відшкодування, а також надало до структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області службові записки від 28.07.2020 вих. №22010/9/10-36-04-02-9, від 07.08.2020 вих. № 22987/9/10-36-05-11, від 27.07.2020 вих. № 1599/10-36-04-02-06. Однак на дату оформлення результатів перевірки (складання акта від 14.08.2020 № 377/10-36-04-02/42514786) відповіді на вищезазначені запити не надійшли.

Між тим, від Оперативного управління ГУ ДПС у Київській області було отримано інформаційну довідку вих. №191/10-97-04 від 25.06.2020 щодо ризиків заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, сформованої по ланцюгу постачання та/або формування від`ємного значення податку по ТОВ «Аверс солд». Так, згідно цієї Довідки, проведеним аналізом фінансово-господарських операцій по ланцюгу постачання товару (зернових) від контрагентів до ТОВ «Аверс солд» встановлено ризики заявленої суми до відшкодування, сформованої по ланцюгу постачання від постачальників, а саме: за першим ланцюгом постачання від постачальників ТОВ «Велан південь трейд» і ТОВ «Маямілідергруп», та за другим ланцюгом постачання від постачальників ТОВ «Західний аграрний холдинг» (код ЄДРПОУ 42630143) та ТОВ «Малефісента» (код ЄДРПОУ 42944942) до ТОВ «Велан південь трейд» і ТОВ «Маямілідергруп». А саме на рівні другого ланцюга постачання не було встановлено походження товарно-матеріальних цінностей.

За даними іншого листа Оперативного управління ГУ ДПС у Київській області вих. №1281/9/10-36-21-06 від 04.05.2020 встановлено, що задекларована штатна кількість працівників ТОВ «Велан південь трейд» становить 20 осіб. За даними поданої податкової звітності товариство починаючи з червня 2019 року звітує про наявність понад 200 земельних ділянок, але водночас у товариства відсутня достатня кількість матеріально-технічної бази для обробки землі (як то машини, трактори на інше устаткування). Також відсутні дані щодо операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів, добрив, та інших товарно-матеріальних цінностей чи послуг необхідних для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Щодо ТОВ «Маямілідергруп» податковим органом за місцем обліку названого контрагента-постачальника були надіслані запити від 04.03.2020 вих. №1564/7/10-36-04-02-07 про проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Маямілідергруп» та запит від 04.03.2020 вих. №1565/7/10-36-04-02-07, на які отримані відповіді. Так, спочатку було отримано довідку ГУ ДПС у Львівській області від 16.03.2020 вих. №1886/04.02 щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Маямілідергруп» (код ЄДРПОУ 41584657) по взаєморозрахунках із ТОВ «Аверс солд» за період грудень 2019 року - січень 2020 року, та про документальне підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аверс солд», їх реальність і повноту відображення в обліку. Однак листом ГУ ДПС у Львівській області від 23.06.2020 вих. №3266/7/05.10 була надана інформація щодо проведеного подальшого аналізу та встановлення ризиків у діяльності ТОВ «Маямілідергруп», за змістом якої з`ясовано наступне: назване товариство доведено до відпрацювання в рамках наказу ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» (із внесеними змінами) у категорії «вигодотранспортуючий суб`єкт (транзитер)». ТОВ «Маямілідергруп» декларує придбання зернових (кукурудзу, пшеницю, ячмень) у «вигодотранспортуючого суб`єкта (транзитера)» - ТОВ «Західний Аграрний Холдинг» (код ЄДРПОУ 42630143), яке в свою чергу декларує їх придбання інших «вигодотранспортуючих суб`єктів» - ТОВ «Трейдком-Захід» (код ЄДРПОУ 41504608), ТОВ «Н-Продакшин» (код ЄДРПОУ 41914880), ТОВ «Інвест Трейд Сервіс» (код ЄДРПОУ 41990406), які також доведені до відпрацювання в рамках того ж Наказу №543. Перелічені «вигодотранспортуючі суб`єкти» декларують операції з підміни товарних позицій (зокрема, придбання продуктів харчування, засобів гігієни, одягу та іншого при операціях з реалізації зернових). Аналізом можливості самостійного виробництва (вирощування) «реалізованого» товар; встановлено, що ТОВ «Маямілідергруп» почало декларувати «діяльність» із серпня 2019 року, тобто у період збору сільськогосподарських культур, не здійснюючи до цього придбання насіння зернових, послуг посіву, культивації та збору зернових, мінеральних добрив, паливо-мастильних матеріалів (для транспортних засобів), оренди сільськогосподарської техніки, насіння зернових, що ставить під сумнів задекларовані операції із реалізації зернових. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, протягом відповідного періоду ТОВ «Маямілідергруп» декларує операції з придбання суміжних послуг (як то оренда приміщень, послуги зберігання зернових, транспортування зернових, сушіння зернових, оформлення складських квитанцій та ін.). З метою належного відпрацювання ТОВ «Маямілідергруп» та отримання достовірної інформації, ГУ ДПС у Львівській області скерувало ряд запитів: на адреси контрагентів-постачальників ТОВ «Маямілідергруп», якими задекларовано операції із надання суміжних послуг (транспортування, приймання/розвантаження, зберігання, сушіння, переробка і ін.); на адресу сільських (селищних) рад (на територіях, яких були задекларовані земельні ділянки ТОВ «Маямілідергруп») щодо надання інформації про використання земельних ділянок на території даних сільських рад із зазначенням періоду користування, їх загальної площі та сільськогосподарських культур, які вирощувались підприємством; до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо надання інформації про наявність земельних ділянок, якими володіло чи користувалось ТОВ «Маямілідергруп»; до Головного управління статистики у Львівській області щодо надання інформації про факти виробництва (вирощування) зернових культур, зернобобових культур, технічних культур ТОВ «Маямілідергруп» та інформації щодо статистичних даних урожайності сільськогосподарської продукції, із зазначенням урожайності, площі; на адресу ДП «Держреестри України» щодо отримання інформації про складські документи на зерно, які реєструвались в основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання зерновими складами, підключеними до основного реєстру ТОВ «Маямілідергруп» та його контрагентами-постачальниками ТОВ «Західний Аграрний Холдинг», ТОВ «Трейдком- Захід», ТОВ «Н-Продакшн», ТОВ «Інвест Трейд Сервіс». Крм того, в своєму листі від 23.06.2020 вих. №3266/7/05.10 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило відповідача про отримання листа від 26.05.2020 вих. №611 (без ідентифікації адресата) з наступною інформацією: протягом жовтня 2019 року ТОВ «Маямілідергруп» декларувало складські документи на зерно кукурудзи - 14 064 713 кг, а складських документів на декларування пшениці та ячменю не встановлено. ТОВ «Західний Аграрний Холдинг» декларувало кукурудзу в обсязі 9 422 968 кг та пшеницю в обсязі 3 537 174 кг, водночас складських документів на декларування ячменю не встановлено. У ТОВ «Трейдком-Захід» і ТОВ «Н-Продакшин», ТОВ «Інвест Трейд Сервіс» складських документів на декларування зерна не встановлено.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність відповідей на подані запити, ГУ ДПС у Київській області дійшло висновку про нереальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Аверс солд» та його контрагентами-постачальниками - ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан південь трейд», та, що останні не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій. Як наслідок в тексті акта перевірки від 14.08.2020 перевіряючим сформований висновок про вчинення ТОВ «Аверс солд» порушення вимог п. 200.1, пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного завищення позивачем показника заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за травень 2020 року на 47 784 769,00 грн.

На підставі акта перевірки та відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 , п. 78.1.8 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Київській області прийняло оспорюване податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 10.09.2020 за № 0002570402 (а.с. 54 Т. 1), яким відмовило позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок у банку за звітний період травень 2020 року на суму 47 784 769,00 грн.

Не погоджуючись із правомірністю та обгрунтованістю висновків та рішенням контролюючого органу за наслідками перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу норм п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ «Прикінцеві положення» ПК України передбачають, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов`язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев`ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «господарська діяльність» - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХIV «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У контексті зі змістом наведеними норми ПК України та Закону №996-ХIV суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами ПК України.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі № 826/9534/17, від 26.02.2019 у справі № 826/1536/18, від 11.12.2018 у справі № 804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону № 996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому, специфіка та особливості оформлення господарських операцій зі зберігання та переробки зерна, ведення обліку зерна та продуктів його переробки врегульовані приписами Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 № 37-IV (далі Закон №37-IV), Порядком випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 № 510 (далі - Порядок № 510, Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 № 198 (далі - Положення №198).

Зокрема, за змістом норм ст. 5 - 7 Закону № 37-IV суб`єктами ринку зерна визначені суб`єкти виробництва зерна, суб`єкти зберігання зерна, акредитовані біржі, Гарантійний фонд, інші суб`єкти господарювання, які діють на ринку зерна.

Суб`єктами виробництва зерна є власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, які використовують їх для виробництва зерна. Суб`єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб`єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб`єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Статтею 24 цього Закону визначено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи. Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов`язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.

При цьому, в розумінні ст. 1 Закону №37-IV зерновий склад - суб`єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачою складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно.

Згідно зі ст. 25 Закону №37-IV зерновий склад є складом загального користування і зобов`язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Стаття 26 Закону №37-IV визначає, що за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачою власнику зерна складського документа.

Відповідно до ст. 37 Закону №37-IV, зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. Після заповнення обов`язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.

Відповідно до ст. 43 Закону №37-IV якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою КМУ від 11.04.2003 р. № 510, підставою для видачі складських документів на зерно (далі складські документи) є прийняття зерна зерновим складом на зберігання.

Бланки, а також копії складських документів, виданих зерновими складами, зберігаються на складі.

При цьому, ч. 1 ст. 36 і ч. 1 ст. 82 Закону № 37-1V передбачено, що зернові склади зобов`язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання.

Юридичні та фізичні особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Крім того, суд враховує те, що пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України

Так, відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем сум податкового кредиту та відповідно завищення заявленого до відшкодування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ґрунтується на нереальності здійснення операцій з придбання позивачем с/г продукції (зернових) у ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан південь трейд» у зв`язку із встановленням в ході проведеної перевірки на підставі даних наявної перевіряючих на той час податкової інформації обставин відсутності фактів придбання по ланцюгу постачання контрагентами-постачальниками відповідної номенклатури товарів.

Надаючи правову оцінку висновкам відповідача щодо нереальності господарських операцій суд зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс солд» (як покупцем) та контрагентами-постачальниками зернових - Товариством з обмеженою відповідальністю «Маямілідергруп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Великоцепцевицький аграрій», Товариством з обмеженою відповідальністю «Велан південь трейд» були укладені однотипні за змістом договори поставок сільськогосподарської продукції з ТОВ «Маямілідергруп» (а.с. 59-74 Т. 6), ТОВ «Велан південь трейд» (а.с. 156 163 Т. 3) і з ТОВ «Великоцепцевицький аграрій» (а.с. 97-104 Т. 2).

За умовами цих договорів поставок постачальник зобов`язувався передати (поставити) у власність покупця продукцію з якісними показниками, вказаними у додатках до цих договорів, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити вартість такої продукції (товарів) за умовами даного договору. При цьому, асортимент, номенклатура, кількість і якість, ціни, умови та строки поставки товару, місце прийому-передачі та умови оплати товару узгоджуються сторонами у додатках до відповідних договорів поставок, на окремі партії товару. Крім того, до ціни товару включені всі податки та збори, передбачені чинним законодавством (в т.ч. ПДВ), вартість транспортування продукції до місця її передачі, а також інші витрати, якщо інше не передбачено додатками до договору поставки.

За змістом положень п. 2.1, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.11, 4.3 даних договорів оплата вартості поставленої продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі в національній валюті України - гривні.

Постачальник здійснює поставку товару окремими партіями автомобільним чи залізничним транспортом у строки та місце поставки товару, що визначені в додатках до договорів поставок. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту поставки товару або його частини останньому. Факт здійснення поставки засвідчується видатковою накладною, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору поставки. Разом з товаром постачальник зобов`язується передати покупцю на кожну окрему партію товару належним чином оформлену видаткову накладну та товарно-транспортну накладну та/або залізничну накладну.

Приймання товару покупцем за кількістю та якістю здійснюється через експедитора та/або перевізника та/або вантажоотримувача чи іншу уповноважену особу відповідно до товаросупровідних документів та підтверджується відміткою штемпеля порту/терміналу пункту призначення у відповідній товарно-транспортній накладній та/або залізничній накладній. При цьому, якість поставленого постачальником товару може бути визначена акредитованою лабораторією місця поставки. Якщо товар поставляється на умовах СРТ-портовий термінал/порти-елеватор, то отримані показники якості товару визначаються за даними лабораторії портового елеватора, і повинні визнаватись обома сторонами як основа для проведення остаточних взаєморозрахунків за якістю, якщо інше не передбачено у додатках на партії товару.

Як пояснив керівник ТОВ «Аверс солд» у текстах листів від 04.08.2020 (а.с. 54, 55 Т. 10), було визначено сторонами в додатках до договорів поставок с/г продукції (як то наприклад у тексті додатку №ПШЕ 06/03/20-ВЦА від 06.03.2020 до договору поставки №ВПП-14/02/20-ВЦА від 14.02.2020, а.с. 158 160 Т. 2), а також зафіксовано в тексті акта перевірки, оскільки ТОВ «Аверс солд» не володіє (власними та не орендує) виробничими потужностями, складськими приміщеннями, транспортними засобами, то доставлення придбаної за переліченими вище договорами поставок продукції здійснювали постачальники власними силами до місць призначень -морських портів та зернових терміналів (в т.ч. до ТОВ "М.В.КАРГО", ТОВ "ТІС-Зерно", ТОВ "БОРІВАЖ") В подальшому з місць поставок (території морських портів/терміналів) продукція оформлювалася на експорт за зовнішньоекономічними контрактами з контрагентами-покупцями.

На виконання умов вказаного договору поставки ТОВ «Маямілідергруп» було передано, а ТОВ «Аверс солд» прийнято партії товарів (пшеницю 3-го класу та 2-го класу, кукурудзу, ячмінь), про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні за період грудень 2019 року січень 2020 року (а.с. 75-249 Т. 6; а.с. 1-124 Т. 7).

На виконання умов вказаних вище договорів поставок ТОВ «Велан південь трейд» було передано, а ТОВ «Аверс солд» прийнято партії товарів (пшеницю 3-го класу та 2-го класу, кукурудзу, ячмінь), про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні за період з лютий квітень 2020 року (а.с. 1-206 Т. 4).

Також, на виконання умов вказаних вище договорів поставок ТОВ «Великоцепцевицький аграрій» було передано, а ТОВ «Аверс солд» прийнято партії товарів (пшеницю 3-го, 4-го класу), про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні за період з лютий квітень 2020 року (а.с. 126-157, 161 - 226 Т. 2).

Крім того, на підтвердження обставин перевезення реалізованої за договором поставок с/г продукції та додатків до них представник позивача долучив до матеріалів позовної заяви копії товарно-транспортних накладних (а.с. 161 - 226 Т. 2; а.с. 157- 250 Т. 7, а.с. 1-18 Т. 8), складених контрагентами-постачальниками ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Великоцепцевицький аграрій». При цьому, як було встановлено судом першої інстанції під час попереднього розгляду по суті цієї судової справи, складені ТОВ «Велан південь трейд» товарно-транспортні накладні не були долучені позивачем до матеріалів справи з причини вилучення таких співробітником правоохоронного органу під час проведених обшуку та виїмки. Разом з тим такі товарно-транспортні накладні надавалися на дослідження до ГУ ДПС у Київській області під час проведення описаної вище документальної перевірки, про що зафіксовано в тексті акта перевірки.

За змістом наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних судом встановлено, зокрема що:

- замовниками перевезень, вантажовідправниками та автомобільними перевізниками значаться контрагенти-постачальники ТОВ «Аверс солд», а вантажоодержувачем ТОВ «М.В.Карго» (Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60) в квоту ТОВ «Аверс солд» (експортер ТОВ «Аверс солд»); ТОВ «М.В.Карго» (Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. О. Ставніцера, 60) в квоту Olam International Ltd., експортет - ТОВ «Аверс солд»; ТОВ «ТІС-Зерно» в квоту компанії «Grain Trans Limited» для «AGROPROSPERS TRADING 2LTD», експортер ТОВ «Аверс солд»;

- визначені адреси пунктів навантаження (Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Туполеве, провул. Василевського, 18Б; Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Світанок, вул. Молодіжна, 6) та пунктів розвантаження (МВК-ТОВ «М.В.КАРГО» - Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. Морська, 1; ТОВ «ТІС-Зерно» - порт Південний, 16, термінал);

- транспортування здійснені автомобільним транспортом (інформація про марки та державні реєстраційні номери автомобілів та причипів до них зафіксовані в ТТН);

- на кожній із долучених позивачем до позову товарно-транспортній накладній наявний штемпель терміналу-зернового складу (як то ТОВ «М.В.КАРГО», ТОВ «ТІС-Зерно») з відомостями про дати і час початку/закінчення прийняття (розвантаження) партії відповідного зерна, масу у кілограмах (брутто, нетто) зерна, дату та результат проведених лабораторних досліджень, а також інформацію про особу відправника (в даному випадку - ТОВ «Маямілідергруп», ТОВ «Великоцепцевицький аграрій») та особу поклажодавця (в даному випадку - ТОВ «Аверс солд»).

Таким чином, безпосередньо зі змісту зазначених товарно-транспортних накладних вбачається, що прийняття-передача партій сільськогосподарської продукції здійснювалася за участі не лише покупця (ТОВ «Аверс солд»), постачальників (ТОВ «Маямілідергруп», ТОВ «Великоцепцевицький аграрій», ТОВ «Велан південь трейд»), а й третіх осіб зернових терміналів, щодо правомірності господарської діяльності у контролюючого органу відсутні сумніви.

Зі змісту поданих позивачем до матеріалів справи копій платіжних документів вбачається, що ТОВ «Аверс солд» переказало на відповідні банківські рахунки ТОВ «Маямілідергруп», ТОВ «Велан південь трейд» і ТОВ «Великоцепцевицький аграрій» безготівкові кошти як оплату за відвантажені партії продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.1-8 Т. 2; а.с. 164 248 Т. 3, а.с. 207 233 Т. 4; 125 - 156 Т. 7 ), які містять відмітки банку про прийняття платіжних документів до опрацювання та їх безпосередньо виконання. В ході проведеної документальної перевірки контролюючим органом не зафіксовано випадків не проведення ТОВ «Аверс солд» розрахунків із контрагентами (ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан південь трейд») за поставлені партії продукції.

За наслідками описаних вище господарської операції складені податкові накладні, які позивачем долучені до матеріалів справи (а.с. 234-250 Т. 4, а.с. 1-250 Т. 5, а.с. 1-58 Т. 6; а.с. 19-250 Т. 8, а.с. 1-84 Т. 9) та на підставі яких позивачем було заявлено бюджетне відшкодування.

Судом також встановлено, що отримана від ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан південь трейд» продукція була експортована ТОВ «Аверс солд» до Сінгапуру, Болгарії, Естонії, Дубаю на умовах укладених контрактів з наступними покупцями-нерезедентами: компаніями OLAM INTERNATION LIMITED (а.с. 70-85 т. 11), AGRO BORD FOOD (а.с. 2-15 Т. 11), AL GHURAIR RESOURCES INTERNATIONAL LLC (а.с. 88-115 Т. 10), VIKING TRADING OU (а.с. 177-200 Т. 10), AGR LTD (а.с. 105-125 Т. 2) на підтвердження чого позивачем додані митні декларації та інвойси (а.с. 73-96 Т. 2; а.с. 201-207 Т. 10; а.с 16-57 Т. 11, 86-137, 138-185; а.с. 116-132 Т. 10).

Також, частина із придбаної пшениці та кукурудзи згідно договору поставки № 150120 від 15.01.2020, була реалізована позивачем ТОВ «Маліфісента», на підтвердження чого позивачем долучено договір поставки, акти приймання-передачі товару, видаткові накладні, накладні на повернення, специфікації до договору (т. 10 а.с. 133-160).

З метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за договорами поставок та зловнішньоекономічним контрактам, ТОВ «Аверс солд» укладено ряд договорів на виконання послуг з декларування та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, договору про надання послуг з приймання, сушки, доробки та зберігання зерна, а саме: договір на надання митно-брокерських послуг №Д/Т-19/212 від 26.02.2020 з ТОВ «Боріваж» (а.с. 208-213 Т. 10), договір №144-ТБ від 17.12.2019 з ТОВ «Транспортно-експедиторська компанія «Зектер» (а.с. 41-43 Т. 10), договір доручення №НТЛ-825-Б від 10.12.2019 з ТОВ «Ніка Транс Логістика» (а.с. 26-30 Т. 10), договір на брокерські митні послуги № РБ/276-19 від 11.12.2019 з ТОВ «СМТ Южний» (а.с. 47-50 Т. 10); договір на митно-брокерське обслуговування № O-І/320 від 17.12.2019 з ТОВ «Одемара-Інтер» (а.с. 51-53 Т. 10); договір про надання послуг з приймання, сушки та зберігання зерна №04/12-2019-2 від 04.12.2019 з ТОВ «М.В. Карго» (а.с. 1 25 Т. 10), договір тимчасового складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна № Д/19-46 від 18.02.2020 з ТОВ «Боріваж» (а.с. 214-223 Т. 10).

Дослідивши та проаналізувавши перелічені первинні документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, суд дійшов висновку, що вони підтверджують фактичне виконання умов договорів укладених з контрагентами-постачальниками зернових, свідчать про фактичне отримання від таких контрагентів товарно-матеріальних цінностей та рух грошових коштів між позивачем і контрагентами, відображають зміст господарських операцій. Видаткові накладні і товарно-транспортні накладні (останні, зокрема містять відмітки зернових терміналів) містять інформацію про найменування товару, його кількість (вагу), перевірену якість, вартість (з урахуванням ПДВ). В акті перевірки підтверджена реєстрація контрагентами позивача податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для відображення відповідних сум ПДВ у податковій звітності. При цьому, жодних розбіжностей у змісті первинних та розрахункових документів, дефектність в оформленні, контролюючим органом в акті перевірки не зафіксовано.

Також наявними у справі матеріалами підтверджується використання позивачем придбаних у ТОВ «Маямілідергруп» та ТОВ «Велан південь трейд» товарів безпосередньо у своїй господарській діяльності.

З метою з`ясування обставин щодо декларування безпосередньо контрагентами позивача - ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан південь трейд», а також зерновими терміналами як суб`єктами зберігання зерна реалізованих ТОВ «Аверс солд» зернових, суд під час розгляду цієї справи витребував від ДП «Держреєстри України» своєю ухвалою від 29.11.2022 копії документів, які були подані (видані) ТОВ «Маямілідергруп» (код ЄДРПОУ 4158657), а також контрагентам останніх по встановленому контролюючим органом ланцюгу постачання, - ТОВ «Захід Аграрний Холдинг» (код ЄДРПОУ 42630143), ТОВ «Трейдком-Захід» (код ЄДРПОУ 41504608), ТОВ «Н-Продакшн» (код ЄДРПОУ 41914880), ТОВ «Інвест Трейд Сервіс» (код ЄДРПОУ 41990406), ТОВ «Велан Південь Трейд» (код ЄДРПОУ 41595475), ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678) і ТОВ «М.В.Карго» (код ЄДРПОУ 32834564) за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, а саме: договорів складського зберігання зерна (кукурудза, пшениця, ячмінь); бланків складських документів на зерно (кукурудза, пшениця, ячмінь); сертифікатів, які підтверджують право складу на видачу бланків складських документів на зберігання зерна (кукурудза, пшениця, ячмінь); договорів купівлі продажу складських квитанцій; договорів купівлі-продажу на користування реєстром складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання зерновими складами, підключеними до основного реєстру.

На виконання вимог цієї ухвали ДП «Держреєстри України» надіслало суду лист-відповідь з додатками (а.с. 38 54 Т. 14), де зазначило зокрема наступне. ДП «Держреєстри України», як Адміністратор реєстру: не має оригіналів чи копій договорів складського зберігання зерна, які укладаються зерновими складами та власниками зерна і, відповідно не може надати такі копії; не може надати копії бланків складських документів на зерно, які були придбані зерновими складами, оскільки останні знаходяться на зернових складах; не може надати копії сертифікатів, які підтверджують право складу на видачу банків складських документів на зберігання зерна, у зв`язку із відміною сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. Також Державне підприємство повідомило, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 воно не укладало договорів з ТОВ «Маямілідергруп», ТОВ «Захід Аграрний Холдинг», ТОВ «Трейдком-Захід», ТОВ «Н-Продакшн», ТОВ «Інвест Трейд Сервіс» і ТОВ «Велан Південь Трейд». У контексті з наведеним Державне підприємство пояснило суду, що ДП «Держреєстри України» не укладає із зерновими складами договорів купівлі-продажу користування реєстром складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання. Натомість, зернові склади (як реєстратори Реєстру) підключаються до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, на підставі договорів про безоплатну передачу адміністратором Реєстру програмного забезпечення, без організації каналу зв`язку для ведення в електронному виглядя Реєстру, користування ним та надання реєстратору відповідних ідентифікаторів і паролів для доступу до Реєстру. Оскільки вказані договори укладаються терміном на 1 рік, то оригінали договорів, укладених у 2020 році були знищені в липні 2022 року. Водночас ДП «Держреєстри України» надало суду інформацію про перелік договорів купівлі-продажу користування реєстром складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, укладених Державним підприємством з ТОВ «БОРІВАЖ» і ТОВ «М.В. Карго» за періоди 2019 і 2020 років, а також копії таких договорів.

Проаналізувавши зміст листа-відповіді ДП «Держреєстри України» суд дійшов висновок про відсутність можливості встановити обставини щодо укладання безпосередньо ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан Південь Трейд» та/або їх контрагентами-постачальниками та договорів на зберігання зерна із зерновими складами, перед реалізацією такого на адресу ТОВ «Аверс солд».

У контексті з наведеним суд зазначає, що за вимогами законодавства квитанції мають зберігатись у контрагентів (суб`єктів ринку зерна) та за умовами договорів поставок с/г продукції із покупцями не входять до складу основних товаросупровідних документів. Водночас, не є виключним те, що партії зернових могли зберігатися у приватних зерносховищах, не підключених до Реєстру.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 № 1193-УІІ, були внесені зміни до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та скасовано статтю 11 «Сертифікація послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки» щодо сертифікації відповідності послуг із зберігання.

Отже, сільськогосподарське підприємство має право зберігати зерно на власних зерносховищах і ніяких дозвільних документів оформлювати не потрібно. При цьому, відповідальність за дотримання законодавчо визначеного порядку зберігання зерна покладається на суб`єктів виробництва зерна і суб`єктів зберігання зерна.

При цьому, відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» в реєстрі зерна мають обов`язок зареєструватись тільки зернові склади, які надають фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачою складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримали право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно. Зберігання зерна на власному складі не потребує реєстрації в реєстрі на офіційному сайті Державного підприємства «Держреєстри України».

Натомість з матеріалів справи вбачається, що факти транспортування партій зернових та їх передачу від постачальників до позивача за участі третіх осіб (зернових терміналів) підтверджено товарно-транспортними накладними, складеними контрагентами-постачальниками. Протилежного відповідачем не доведено.

Наведене дає суду підстави для висновку, що факт відсутність у позивача складських квитанцій не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснені ним господарські операції з придбання зернових, оскільки у даному випадку такі складські квитанції не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей та послуг. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.01.2022 у справі № 620/3138/19.

Надаючи оцінку посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів-постачальників позивача земельних ділянок та/або відсутність достатньої кількості матеріально-технічної бази, сировини та послуг для їх оброблення і вирощування зернових культур, що встановлено контролюючим органом на підставі наявної у нього податкової інформації з автоматизованих баз даних, суд зазначає наступне.

За змістом рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - контрагентами позивача. У випадку невиконання контрагентом платника податків свого зобов`язання щодо належного декларування необхідних даних та/або сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки мають наставати саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Окрім того, поняття «добросовісний платник» не передбачає виникнення у суб`єкта господарювання додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями та можливостями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Тобто, законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов`язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.

При цьому, у силу припису ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України довести правомірність своїх дій чи бездіяльності під час здійснення податкового контролю відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний контролюючий орган (суб`єкт владних повноважень).

Проаналізувавши зміст наведеної контролюючим органом у тексті акта перевірки податкової інформації (даних із інформаційних баз, відповідей ГУ ДПС у Львівській області та структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області), та з урахуванням того, що інших листів-відповідей на перелічені в акті перевірки запити ГУ ДПС у Київській області представник відповідача до матеріалів справи не подав, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати доведеними обставини неможливості ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан південь трейд» в дійсності вчинити спірні господарські операції. Так, як дані висновки контролюючого органу зроблено ним виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації наявної в базі даних, проте така (інформація), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі №200/9296/19-а.

Стосовно посилань контролюючого органу на фіктивність та інші недоліків правого статусу контрагентів позивача, невиконання ними своїх податкових обов`язків, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нездійснення господарської операції або відсутність її економічного змісту. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Таких підстав відповідачем не зазначено, судом під час судового розгляду не встановлено.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товарів/послуг і коштів) по ланцюгу від постачальників до покупця, від виконавців до замовника, встановлено зв`язок між фактом придбання товарів/послуг і господарською діяльністю позивача. Водночас наявні у матеріалах справи документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, фігурантами яких є контрагенти-постачальники, а також на судові рішення у господарських справах про визнання договорів суборенди земельних ділянок недійсними щодо контрагентів позивача. Так, відповідачем не було надано суду копій обвинувальних вироків у жодному із вказаному ним кримінальному провадженню. А тому посилання контролюючого органу щодо наявних досудових кримінальних проваджень, фігурантом у яких є позивач та контрагенти позивача без обвинувального вироку суду, не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеними контрагентами нереальними, відповідно, кримінальні провадження не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій. Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеній ним у постанові від 24.04.2018 №2а/0370/205/12.

Також, відповідачем не доведено суду наявність зв`язку між господарськими спорами про визнання недійсними договорів суборенди землі та спірними господарськими операціями позивача з контрагентами-постачальниками, оскільки контролюючим органом в ході проведення документальної перевірки не було встановлено ані точної кількості та місць розташувань орендованих ТОВ «Маямілідергруп» і ТОВ «Велан південь трейд» або їх контрагентами земельних ділянок, ані те, що придбані ТОВ «Аверс солд» партії зернових культур були вирощені за місцем розташування вказаних у тих чи інших рішеннях господарського суду земельних ділянок.

Враховуючи наведене, на думку суду, доводи відповідача в частині обґрунтування нереальності господарських операцій не знайшли свого підтвердження. Відтак, висновки акта перевірки є необгрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте за відсутності на те правових підстав, а отже, - протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Аверс солд» за період травень 2020 року у розмірі 47 784 769,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України формування Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 цієї статті Закону заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в п. 200.12 ст. 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

При цьому, положеннями п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Таким чином, враховуючи наведені приписи п. 200.15 ст. 200 ПК України, останні зобов`язують контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника лише на наступний робочий день після отримання, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили. Зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Тому, суд вважає передчасним заявлення ТОВ «Аверс солд» позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Аверс солд» за травень 2020 року, у розмірі 47 784 769,00 грн. як такої, що є узгодженою. Так, як у відповідача до набрання цим рішення у справі законної сили ще не виник обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані за заявою ТОВ «Аверс солд» про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 47 784 769,00 грн. як такої, що є узгодженою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 у справі № 320/6625/18 (адміністративне провадження № К/9901/1786/20).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково го задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 цієї ж статті Кодексу).

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 02.10.2020 № 46 і від 10.11.2020 № 53 підтверджено, що ТОВ «Аверс солд» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у загальному розмірі 23122,00 грн. Відтак, враховуючи суть та розмір заявлених і фактично задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у сумі 21 020,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.09.2020 № 0002570402, прийняте на підставі Акта перевірки за № 377/10-36-04-02/42514786 від 14.08.2020 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Аверс солд» (ЄДРПОУ 42514786) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2020 року".

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс солд» (код ЄДРПОУ 42514786, адреса місцезнаходження: 07401, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Київський шлях, 76-Б) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.03.2023