ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
міста КИЄВА 01030,
м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б
тел.486-65-72
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.07
м. Київ
32/378-А
За позовом
Товариства з обмеженою
відповідальністю, що повністю належить іноземним інвесторам «СК Джонсон»
До
1.Спеціалізованої державної
податкової інспекціїї у м. Києві по роботі з великими платниками податків
2.Державної податкової адміністрації України
про
визнання нечинними податкових
повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги
Колегія суддів у складі: Хрипун О.О.- головуючий
Євсіков О.О.
Сташків Р.Б.
Секретар
судового засідання Ковальчук О.В.
Представники:
Від позивача
Бужор А.М. -предст., Довжик
Д.В.-предст.
від відповідачів
1.Ярмак
М.М.-гол.держ.под.інсп., Шевченко
В.В.-гол.держ.под.рев.-.інсп., Козодоєва Г.Г. - нач.від., Ярмак
М.М.-гол.держ.под.інсп. 2.Ковальчук О.М.- гол.держ.под.інсп.
ОБСТАВИНИ
СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про
визнання нечинними податкових повідомлень -рішень СДПІ у м. Києві по роботі з
великими платниками податків від 27.12.2006 №0000641630/0, від 31.07.2007
№0000641630/1, від 12.04.2007 №0000641630/2 та рішення ДПА України про
результати розгляду скарги від 05.06.2007 №5397/6/25-0115.
Позивач подав клопотання про
уточнення позовних вимог та просить визнати нечинним також податкове
повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків
від 05.06.2007 №0000641630/3.
Позовні вимоги мотивовані тим, що
при нарахуванні та виплаті дивідендів
власникам корпоративних прав за 2003 рік товариство не нараховувало
авансовий внесок з податку на прибуток у ІІ кварталі 2004 року керуючись
наданим відповідачем-1 податковим роз'ясненням.
Також позивач зазначає, що несплата
авансового внеску з виплачених дивідендів не потягло за собою недоплати податку
на прибуток до бюджету, податок сплачений підприємством в повному обсязі
протягом поточного року.
За вказаних обставин позивач
вважає, що підстав для притягнення його до відповідальності та застосування
штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами»у відповідачів не було.
Відповідач - 1 проти позову
заперечує, посилаючись на те, що позивач у червні 2004 року нарахував та
виплатив нерезидентам -учасникам товариства дивіденди за 2003 рік на суму 1500000 дол. США (станом
на 11.06.2004 -7983000,00 грн.), при цьому авансового внеску з податку на прибуток на суму дивідендів не нарахував і
до бюджету не сплатив, що зумовило застосування по відношенню до позивача
штрафних санкцій на підставі пп.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами».
Відповідач-2 позову не визнав,
повністю підтримуючи висновки акта перевірки (заперечення у справі).
Дослідивши матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27.12.2006 відповідачем -Спеціалізованою державною
податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків
видане податкове повідомлення-рішення №0000641630/0, яким згідно п.п.
«б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами»за порушення пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств»до позивача застосовані штрафні санкції в
розмірі 3991500 грн.
За результатами адміністративного
оскарження зазначене податкове повідомлення -рішення залишене без змін, а
скарги позивача -без задоволення, про що свідчить рішення Державної податкової
адміністрації України від 05.06.2007 №5397/6/25-0115 про результати розгляду
скарги.
В
ході процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові
повідомлення-рішення від 31.07.2007
№0000641630/1, від 12.04.2007 №0000641630/2,
від 05.06.2007 № 0000641630/3, які за своїм змістом повністю співпадають
із податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2006 №0000641630/0.
Спірні податкові повідомлення-рішення
винесені на підставі акта від 20.12.2006 №861/1630/00146137 «Про результати
невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю, що
повністю належить іноземним інвесторам «СК Джонсон»(код ЄДРПОУ 00146137) з
питання дотримання вимог податкового законодавства стосовно сплати авансового
внеску податку на прибуток у зв'язку з
нарахуванням та сплатою в 2004 році дивідендів нерезидентам, додатково до акту
комплексної виїзної планової документальної перевірки від 24.01.2006 №40/1630/00146137».
В акті зазначено, що податкові
зобов'язання з податку на прибуток фактично сплачувались підприємством в
строки, встановлені п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств». У червні 2004 року позивачем
згідно з погоджувальним протоколом зборів представників учасників ТОВ
«СК Джонсон»від 11.05.2004 про виплату
дивідендів за 2003 рік було нараховано та виплачено дивіденди
нерезидентам: Нідерландській корпорації
«СК Джонсон Європа БВ»в сумі 1485000 дол. США та Американській корпорації «СК Джонсон і Син Інк»у сумі 15000
дол. США, однак в порушення вимог пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств»на нараховані та виплачені нерезидентам
дивіденди у сумі 1500000 дол. США (в перерахунку в національну валюту України -7983000 грн.)
станом на 11.06.2004 товариство не сплатило до бюджету авансовий внесок з
податку на прибуток, нарахованого на дивіденди;
і в рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та
прирівняних до них платежів»декларації з податку на прибуток підприємства за
півріччя 2004 року суму авансового внеску не відобразило.
Рішенням Державної податкової
адміністрації України про результати розгляду скарги, скарги позивача залишені
без задоволення, а податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з
великими платниками податків від 27.12.2006 №0000641630/0, від 31.07.2007
№0000641630/1 та від 12.04.2007 №0000641630/2 - без змін з мотивів, викладених
в акті перевірки.
Згідно із пп.17.1.9 п.17.1 ст.17
Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків здійснює
продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без
попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо
відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою
передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків
сплачує штраф у подвійному розмірі від суми
зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата
зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або
конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Відповідно до Статуту Товариства з
обмеженою відповідальністю підприємства,
що повністю належить іноземним інвесторам «СК Джонсон»підприємство створено
учасниками Американською корпорацією «СК
Джонсон і Син Інк»та Нідерландською корпорацією «СК Джонсон Європа БВ».
Як свідчать обставини справи, у
червні 2004 року позивач нарахував та здійснив виплату дивідендів за 2003 рік
власникам корпоративних прав ТОВ, що повністю належить іноземним інвесторам «СК
Джонсон»нерезидентам Американській корпорації
«СК Джонсон і Син Інк»в сумі 15000 дол. США та Нідерландській корпорації
«СК Джонсон Європа БВ»в сумі 1485000 дол. США.
Згідно із п.13.2 ст.13 Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне
представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої
ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України,
отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому
числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених
у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених
у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за
їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не
передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Згідно пп. «б»п.2 ст.10 Конвенції
між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки про уникнення подвійного
оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків та доходів
на капітал №579 від 04.03.1994, дивіденди, що перераховуються нерезиденту за
межі України оподатковуються згідно із законодавством України, але податок, що
стягується не повинен перевищувати 15 відсотків (якщо нерезидент володіє 10
відсотками Статутного фонду).
З перерахованих Американській
корпорації «СК Джонсон і Син
Інк»дивідендів у сумі 15000 дол.
США товариством утримано та перераховано
до бюджету податок з доходів нерезидента - 2250 дол. США (11974,50 грн.) -15
відсотків від виплачених доходів.
Згідно пп. «і»п.3 ст.10 Конвенції
між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження
податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно №654 від 24.10.1995
(Конвенція ратифікована Законом України №332/06 від 12.07.1996) податок
стягується з дивідендів, отриманих нерезидентом із джерелом походження з
України, оподатковується тільки в другій Договірної Державі за умови, якщо
резидентом є компанія, яка володіє щонайменше 50 відсотками капіталу компанії,
що сплачує дивіденди.
У зв'язку з тим, що Нідерландська
корпорація «СК Джонсон Європа БВ»володіє 99% статутного фонду ТОВ, що повністю
належить іноземним інвесторам «СК Джонсон»нарахування та сплату податку на
доходи нерезидента позивач, керуючись пп. «і»п.3 ст.10 вказаної Конвенції, не
здійснював.
Авансовий внесок з податку на прибуток на нараховану суму
дивідендів 1500000 дол. США (1995750
грн.) позивач не сплатив.
Вищезазначені обставини сторонами
не заперечуються.
Відповідно до Закону України «Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами»податкові роз'яснення -
роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються
контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним
(керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1
цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України «Про систему
оподаткування», та економічного змісту
податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається (пп. «а» пп.4.4.2
п.4.4 ст.4 Закону).
Підпунктом «г»пункту 4.4.2 статті 4
зазначеного Закону визначено, що податкове роз'яснення є оприлюдненням
офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими
органами у межах їх компетенції, яке
використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних
процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді
контролюючого органу на запити
зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення,
надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими
роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення
центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями,
виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили
нормативно-правового акта.
Не може бути притягнутим до
відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому
податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання,
що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на
підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче
податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове
роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке
не було скасовано (відкликано) (п.п. «д»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами»).
Позивач зазначає, що безпосередньо
перед виплатою дивідендів власникам корпоративних прав товариства звертався до податкових органів з питанням щодо
застосування вимог пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств»до відповідних операцій, і у рамках Індивідуальної
програми обслуговування ТОВ, що повністю належить іноземним інвесторам «СК
Джонсон», відділ податкового супроводження підприємств хімічної та медичної
промисловості СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків,
відповідач-1 надав позивачу роз'яснення, відповідно до яких вимоги пп.7.8.2
п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до виплат
дивідендів нерезидентам не застосовується, авансовий внесок з податку на
прибуток не нараховується.
Факт надання позивачу цих
роз'яснень підтверджується наявним в справі листом ДПА України від 29.06.2006
№7112/6/15-0316, де зазначено, що оскільки позивач діяв відповідно до
отриманого від СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків
роз'яснення, яке суперечило пізніше отриманому податковому роз'ясненню ДПА
України, то відповідно до підпункту
«д»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»товариство
звільняється від відповідальності, зокрема, від застосування штрафних санкцій
згідно із пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 вказаного Закону.
За таких обставин, притягнення
позивача, який діяв в межах наданого йому податкового роз'яснення, до відповідальності суперечить положенням п.п. «д»пп.4.4.2 п.4.4
ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами».
Також судом береться до уваги те,
що у відповідності до п.19 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств»дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою -
емітентом корпоративних прав чи
інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав
(інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за
правилами бухгалтерського обліку.
У разі прийняття рішення щодо
виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди,
провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному
фонді підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи
була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом
звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є
наявним прибуток, розрахований за правилами
податкового обліку, чи ні (пп. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону).
Згідно з пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» крім випадків, передбачених
підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення
про виплату дивідендів своїм акціонерам
(власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку
на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону,
нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої
виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до
бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі,
відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 7.8.5 цього пункту),
базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту
є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.
Обов'язок із нарахування та сплати
авансового внеску з цього податку за визначеною п. 10.1 ст. 10 цього Закону
ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є
резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є
платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток,
надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування
ставки податку іншої, ніж встановлена п.
10.1 ст. 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію
п. 7.2 ст. 7 чи п.п. 10.2.3 п. 10.2 ст 10 цього Закону).
Підпунктом 7.8.8 п. 7.8 ст. 7
Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що авансовий
внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням
(сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може
розцінюватися як податок, який справляється при
репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до
норм статті 13 цього Закону або
міжнародних договорів України.
Відповідно до пп.7.8.3 п.7.8 ст.7
Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на суму авансового
внеску зменшується сума податкового зобов'язання.
Таким чином, авансовий внесок є
частиною податку на прибуток підприємств. На це вказує і п. 1.29 ст. 1 Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств»згідно з яким податки, які
утримуються при виплаті доходів (прибутків), є видами податку на прибуток і не
вважаються нововведеними податками.
За результатами ІІ кварталу 2004
року позивач задекларував до сплати в
бюджет 1145400 грн. Актом перевірки встановлено, що податкові зобов'язання з
податку на прибуток за ІІ квартал 2004 року сплачено позивачем в повному обсязі
- платіжними дорученнями №1208 від 29.06.2004 на суму 220000,00 грн., №1384 від
30.07.2004 на суму 146000,00 грн. та №1461 від 16.08.2004 на суму 770000,00
грн. та за рахунок відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість в
розмірі 1003591,43 грн.
В разі виплати позивачем авансового
внеску з податку на прибуток за наслідками ІІ кварталу 2004 року у позивача
виникло б від'ємне значення об'єкта оподаткування, оскільки нараховану суму
податку потрібно було б зменшити на суму авансового внеску (1145400 грн.
задекларованого податку - 1995750 грн. авансового внеску з виплачених
дивідендів = - 850350 грн.).
Враховуючи, що авансовий внесок з
податку на прибуток є частиною самого податку, і за правилами Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств»податок на прибуток розраховується
наростаючим підсумком, то сплатою податку позивач погасив заборгованість перед
бюджетом по авансовому внеску податку на прибуток, і інтереси бюджету не
постраждали.
Зазначені обставини підтверджуються
тим, що заборгованість зі сплати податку на прибуток за весь 2004 рік у
позивача відсутня, і за результатами перевірки фактів недоплати позивачем до
бюджету податку на прибуток не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд
вважає, що у відповідачів не було підстав для застосування по відношенню до
позивача штрафних санкцій.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу
адміністративного судочинства України в адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,
дії чи
бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам
відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності виданих
ними рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог
законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позову,
відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України
судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню
позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 71, 72, 94,
160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський
суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві
по роботі з великими платниками податків
від 27.12.2006 №0000641630/0.
Визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві
по роботі з великими платниками податків
від 31.07.2007 №0000641630/1.
Визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві
по роботі з великими платниками податків
від 12.04.2007 №0000641630/2.
Визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками
податків від 05.06.2007 №0000641630/3.
Визнати нечинним рішення Державної податкової адміністрації
України про результати розгляду скарги
від 05.06.2007 №5397/6/25-0115.
Стягнути з Державного бюджету
України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю, що повністю
належить іноземним інвесторам «СК Джонсон»(04073, м. Київ, Московський
проспект,19-б, код ЄДРПОУ 00146137) 3,40 грн. судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст.
254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після
закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим
Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до
суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному
обсязі за правилами, встановленими ст.
ст. 185-187 Кодексу
адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої
інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом
двадцяти днів апеляційної скарги.
Головуючий суддя Суддя Суддя
О.О.Хрипун О.О.Євсіков Р.Б.Сташків
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2007 |
Оприлюднено | 07.11.2007 |
Номер документу | 1093370 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Хрипун О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні