Рішення

від 23.02.2023 по справі 288/69/22

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/69/22

Провадження № 2/288/33/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шелест Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Попільнянський КООПЗАГОТПРОМТОРГ про стягнення матеріальних збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Попільнянський КООПЗАГОТПРОМТОРГ про стягнення матеріальних збитків, в обґрунтування якого вказує, що в 22.10.2021 року позивач - ОСОБА_2 транспортував металевий кіоск через смт. Попільня Житомирського району Житомирської області.

У зв`язку з форс-мажорними обставинами, позивач вимушений був тимчасово (на декілька годин) вивантажити (залишити) металевий кіоск на території Попільнянського кооперативного ринку в смт. Попільня Житомирського району Житомирської області по вулиці Героїв Майдану.

У проміжку часу між 10:00 годин та 11:00 годиною ОСОБА_2 зателефонували знайомі на мобільний телефон та повідомили, що представники Попільнянської селищної ради знищують його майно. Оскільки, ОСОБА_2 у той час перебував за межами смт. Попільня, то відразу, в телефонному режимі попросив знайомих, передати представникам Попільнянської селищної ради, що в другій половині дня він забере тимчасово залишений металевий кіоск.

Дійсно, 23 жовтня 2021 року в другій половині дня позивач ОСОБА_2 прибув у смт. Попільня на вулицю Героїв Майдану Житомирського району житомирської області за кіоском. Однак, кіоск був відсутній.

Отже, 23 жовтня 2021 року Попільнянська селищна рада (на території Попільнянського кооперативного ринку в смт. Попільня Житомирського району Житомирської області пошкодила (знищила) металевий кіоск загальною площею, 9,72 м2 (2,40x4,05x2,30).

Факт пошкодження металевого кіоску відповідачем, письмово підтверджує сама Попільнянська селищна рада згідно відповіді на адвокатський запит.

Під час незаконного демонтажу металевого кіоску представниками благоустрою Попільнянської селищної ради були присутні представники поліції.

Металевий кіоск загальною площею, 9,72 м2, який пошкодила (знищила) Попільнянська селищна рада був власністю позивача - ОСОБА_2 .

Пошкодження металевого кіоску відбулося у той час, як металевий кіоск тимчасово перебував (знаходився) на території Попільнянського кооперативного ринку в смт. Попільня.

Пошкодження відповідачем металевого кіоску загальною площею, 9,72 м2 призвело до матеріальної шкоди, яка полягає в понесенні позивачем реальних збитків на суму 50332,00 грн.

Згідно експертного Висновку про вартість майна станом на 22.10.2021 року вартість складає 50332,00 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнення з Попільнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04347226) на користь ОСОБА_2 50332,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник Попільнянської селищноїради Попільнянськогорайону Житомирськоїобласті всудовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

23 лютого 2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву /а.с.70-75/ в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Попільнянський КООПЗАГОТПРОМТОРГ в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши представникапозивача тапредставника відповідача, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно долиста Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 29 жовтня 2021 року № 02-13/1544, 23 жовтня 2021 року посадовими особами Попільнянської селищної ради було виявлено самовільно встановлену тимчасову споруду розташовану на земельній ділянці комунальної власності в АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що жодного дозволу на розміщення тимчасової споруди виконавчим комітетом ради надано не було, паспорт прив`язки не виготовлявся, селищним головою було прийнято розпорядження № 8 від 23 жовтня 2021 року «Про утворення тимчасової комісії по незаконному встановленню тимчасової споруди». Комісією було здійснено обстеження території розміщення ТС, в присутності працівників поліції та встановлено факт незаконного розміщення тимчасової споруди, у зв`язку з чим було прийнято рішення щодо проведення її демонтажу. Повідомлення про виклик поліції було здійснено у телефонному режимі, за номером 102 та відповідно зафіксовано диспетчерською службою. Станом на 29 жовтня 2021 року власник споруди не відомий. На даний час ТС передана на зберігання до КП «Гарант». З огляду на вищевикладене, у разі наявності у Вас чи у вашого клієнта відповідних документів на ТС просять надати їх до селищної ради для врегулювання даного питання. /а.с.5-6/

Як вбачається з листа відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області від 27 жовтня 2021 року № 27/217/01, 23 жовтня 2021 року до чергової частини відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області, надійшло повідомлення від інспектора з питань благоустрою Попільнянської селищної ради, про те, що в центрі смт. Попільня незаконно побудований кіоск, біля якого зібрались люди та просять наряд поліції для забезпечення охорони публічного порядку. Вказане повідомлення зареєстровано до ЄО № 4136 від 23 жовтня 2021 року по спрощеній системі списане до справи № 217/43. На виклик було здійснено виїзд черговим нарядом ГРПП, яким було забезпечено охорону публічного порядку під час демонтажу працівниками благоустрою Попільнянської селищної ради вищезгаданого кіоску, та в подальшому прийняте рішення. /а.с.7/

Згідно листа Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 19 січня 2022 року № 108/02-13, самовільно встановлена тимчасова споруда була розміщена в АДРЕСА_1 на землях комунальної власності Попільнянської селищної ради. /а.с.98/

Розпорядженням селищного голови Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 23 жовтня 2021 року № 82 «Про утворення тимчасової комісії по незаконному встановленню тимчасової споруди», утворено тимчасову комісію та затверджено її склад. /а.с.76/

Актом обстеження території від 23 жовтня 2021 року комісією утвореною згідно розпорядження селищного голови від 23 жовтня 2021 року № 82, у присутності працівників відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області проведено обстеження території смт. Попільня між магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що на території незаконно встановлена тимчасова споруда, яка не відповідає Порядку розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 21 жовтня2011 року № 244 та Типовим правилам благоустрою територій населеного пункту, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України № 310 від 27.11.2017. В результаті обстеження була здійснена фотофіксація споруди та проведено її демонтаж. На момент демонтажу незаконно встановленої тимчасової споруди власника не встановлено та відповідні дозвільні документи відсутні. /а.с. 76-80/

Відповідно до Висновку приватного підприємця ОСОБА_3 про вартість майна, ринкова вартість об`єкта експертної оцінки металевий кіоск 2021 року виготовлення, загальною площею 9.72 м2, (2.40х4.05х2.30), що розташований та знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Попільня, станом на дату оцінки (загалом) складає 50332 гривень. /а.с.8-50/

Надаючи оцінку Висновку, суд виходить з наступного.

Зі змісту Висновку та доданих до нього матеріалів, встановлено, що фактичний огляд кіоска, оцінювач не здійснював, враховуючи, що дата оцінки вказана 30 вересня 2021 року та фактична дата оцінки 22 жовтня 2021 року, оцінка проведена з використанням методу витрат та порівняльного методу, що є порушенням вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В розділі «Ідентифікація майна» зазначено, що об`єкт оцінки металевий кіоск, який являє собою тимчасову металеву споруду розмірами (2,40 мх4,05мх2,30м) каркасного типу, що призначений для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами, площею 9,72 м2, висотою 2,30 м, об`ємом 22,36 м3. Технічний стан конструктивних елементів кіоска, в цілому «Дуже гарне». Наданий кіоск являється тимчасовою спорудою, оскільки для виконання його прямого функціонального призначення необхідні відповідні дозволи та розпорядження в т. ч. з міськвиконкому.

Згідно фотокопій кіоска тимчасова споруда немає дверей, вікон, даху, оцінювач же застосував порівняльний метод взявши за основу тимчасову споруду повної комплектації.

Разом з тим, частиною 6 ст. 106 ЦПК зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку приватного підприємця ОСОБА_3 про вартість майна, не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18.

Статтею 5ЦПК Українивстановлено,що здійснюючиправосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просять стягнення з Попільнянської селищної ради на його користь 50332,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

На підтвердження заявлених позовних вимог, Позивач посилається на те, що об`єкт самовільного будівництва підлягає знесенню виключно за рішенням суду, а факт пошкодження металевого кіоска під час незаконного демонтажу, підтверджується відповіддю Попільнянської селищної ради від 29.10.2021 № 02-13/1544. /п.с.5/

Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо) (ч. 4 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 та в постанові Верховного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №554/1583/16).

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Так, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів:

а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

При цьому, відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє особу від відповідальності за завдану шкоду, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Так, норми ст. 22 Цивільного кодексу України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди» визначають загальні положення щодо захисту цивільних прав та інтересів особи: права на відшкодування майнової шкоди, в тому числі шляхом відшкодування збитків, чи інших способів, зокрема, відшкодування в натурі. Приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлюють підстави відповідальності за завдану майнову шкоду (недоговірні зобов`язання з відшкодування шкоди). Отже, норми ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди застосовуються з урахуванням загальних норм, визначених ст. 22 Цивільного кодексу України, яка встановлює форми відшкодування майнової шкоди, а отже оскільки позивачем заявлено до стягнення втрати, які він зазнав у зв`язку з демонтажем кіоску, суд приходить до висновку, що позивачем заявлено вимоги про стягнення шкоди у формі грошового відшкодування (збитків) у недоговірних (деліктних) зобов`язаннях.

За наведених обставин, до предмету доказування у даній справі входять обставини щодо належності позивачу тимчасової споруди - кіоску, що був розміщений на земельній ділянці комунальної власності в АДРЕСА_1 між магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та аптекою «Подорожник», правомірності/неправомірності демонтажу такого кіоску, понесення позивачем реальних збитків.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

За змістом ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (надалі- Закон), благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів благоустрою населених пунктів, забезпечення їх виконання;

2) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

3) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;

4) організація місць відпочинку для населення;

5) розроблення схем санітарного очищення населених пунктів;

6) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

7)визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою;

8) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

9) здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо;

10) надання дозволу на розміщення на території об`єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об`єктів благоустрою.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (ст. 12 Закону).

Статтею 34Закону визначено, що правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами (ст. 40 Закону).

23 жовтня 2021 року посадовими особами Попільнянської селищної ради було виявлено самовільно встановлену тимчасову споруду, розташовану на земельній ділянці між магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та аптекою «Подорожник».

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, регулюється порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (надалі- Порядок).

Згідно п. 1.3 розділу І Порядку, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до даного Порядку, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС /п.2.1 розділу ІІ Порядку /.

П. 2.2. розділу ІІ Порядку, передбачено, що замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Відповідно до листа Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 23 лютого 2023 року № 260/02-13, згідно рішення ради від 18 листопада 2020 року № 1 «Про початок повноважень депутатів Попільнянської селищної ради» ОСОБА_2 обраний депутатом Попільнянської селищної ради VIII скликання та виконує повноваження депутата селищної ради до даного часу.

Згідно п. 2.20 розділу ІІ Порядку, встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється. /п. п.2.29, 2.30 розділу ІІ Порядку /.

Зважаючи на те, що розміщення тимчасової споруди кіоска, відбулося без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, така тимчасова споруда підлягає демонтажу.

Так, судом встановлено обставини законності та правомірності демонтажу тимчасової споруди кіоска, розміщеного на земельній ділянці між магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та аптекою «Подорожник» в АДРЕСА_1 . Відтак, жодного порушення вказаними діями прав позивача здійснено не було, а заволодіння даним кіоском (його тимчасове зберігання) не можна вважати незаконним (в тому числі, неправомірною поведінкою як необхідним елементом цивільного правопорушення як підстави відшкодування шкоди), так як судом встановлено наявність правових підстав для утримання відповідного майна позивача відповідачем.

Разом з тим, ні посадовими особами, ні працівниками поліції встановити власника тимчасової споруди не вдалося, так як і в судовому процесі позивачем не надано суду, документів, що підтверджують його право власності на тимчасову споруду.

Так, оскільки демонтаж тимчасової споруди - кіоска за висновками суду, відбулось на законних підставах, відсутні усі елементи, необхідні для виникнення цивільного правопорушення (порушення прав позивача), у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що позивачеві було завдано шкоду, оскільки остання є наслідком делікту - неправомірної поведінки, тоді-як будь-якої неправомірності у процедурі демонтажу спірної тимчасової споруди (діях відповідача) судом не встановлено.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 81 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись Законом України«Про регулюваннямістобудівної діяльності»;Постановою ПленумуВерховного судуУкраїни від27.03.1992року №6«Про практикурозгляду судамицивільних справза позовамипро відшкодуванняшкоди»;статтями 15,16,22,386,1166,1192 ЦКУкраїни;4,5,12,13,19,23,28,48,76,78,81,128,133,141,223,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Попільнянський КООПЗАГОТПРОМТОРГ про стягнення матеріальних збитків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко