Рішення

від 02.03.2023 по справі 291/712/21

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/712/21

2/291/33/23

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2023 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2

до Ружинської селищної ради Житомирської області, ОСОБА_3 , третя особа Ружинська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Ставничого Олександра Володимировича

про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним в частині свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до Ружинського районного суду Житомирської області з позовом до Ружинської селищної ради Житомирської області, ОСОБА_3 , третя особа Ружинська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Ставничого Олександра Володимировича про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним в частині свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що є спадкоємцем 1/2 частки спадкового майна за заповітом своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, спадкоємцем 1/2 частки спадкового майна покійної матері є рідний її брат - ОСОБА_5 .

Після смерті матері ОСОБА_4 , відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 3,32 га, що належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0336547 від 20.10.2008 року.

Брат позивачки, ОСОБА_5 помер в 2014 році.

Про смерть свого брата ОСОБА_5 вона дізналася лише в січні 2020 року, так як упродовж тривалого часу працювала та постійно проживала за кордоном, через особисті неприязні стосунки з братом не спілкувалася.

В січні 2020 року звернулась до відділу у Ружинському районі Головного управління Державного земельного кадастру у Житомирській області з метою оформлення своєї частки земельного паю, який отримала у спадок від матері.

У відповідь на її заяву від 21.01.2020 з відділу у Ружинському районі ГУ ДЗК у Житомирській області надійшов лист від 29.01.2020 № Н-1/0-0.34-1/150-20, в якому їй було повідомлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0336547 був виписаний на ім`я ОСОБА_4 відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 07.10.1996 № 404, бувшого реформованого ПКГ Вперед с. Плоска Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ружинською райдержадміністрацією за № 430 від 20.10.2008. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.06.2009 серії ВМС № 470712, за № 1336 1/2 сертифікату переоформлено гр-ну ОСОБА_5 , про що зроблено запис в сертифікаті та зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ружинською районною державною адміністрацією за № 430 від 24.06.2009 (оригінал сертифікату знаходиться у відділі).

Також, у вищевказаному листі зазначено, що на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 03.03.2010 № 108, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 853810 видано 17.12.2010 на ім`я ОСОБА_5 ; земельна ділянка площею 2,9506 га, кадастровий номер 1825285300:02:000:0145, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Також, у відповідь на її заяву від 10.03.2020, з Головного управління ДЗК у Житомирській області надійшов лист від 05.06.2020 № Н- 439/0-529/6-20, в якому їй повідомлено, що після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкування ОСОБА_5 розпорядженням голови Районної державної адміністрації від 18.08.2009 № 495 надано дозвіл, як власнику сертифікату на право на земельну частку (пай), відповідно у розмірі 3,32 га в умовних кадастрових гектарах по реформованому сільськогосподарському підприємству Вперед, на складання технічної документації щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку, згідно свідоцтва про право на спадщину ВМС № 470712. Розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації від 03.03.2010 №108 ОСОБА_5 затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,9506 га, яка розташована на території Плосківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 17.12.2010 ОСОБА_5 видано державний акт серії ЯЛ № 853810 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825285300:02:000:0145, площею 2,9506 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходитьсяя на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області. Станом на 05.06.2020 власником вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0336547 був виписаний на ім`я ОСОБА_4 , а після її смерті у вказаний сертифікат до розділу Зміни, які вносяться до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) внесено запис про те, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_5 в частині ? частки (паю) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.06.2009 серії ЗМС № 470712, зареєстровано за № 1336, тому, за переконанням позивача, дозвіл на складання технічної документації щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку Ружинською районною державною адміністрацією повинен був надаватися ОСОБА_5 як власнику лише 1/2 частки сертифікату на право на земельну частку (пай), а не як власнику всієї земельної ділянки площею 2,9506 га.

Позивачка вважає, що розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації від 03.03.2010 № 108, на підставі якого ОСОБА_5 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 853810 від 17.12.2010, площею 2,9506 га, кадастровий номер 1825285300:02:000:0145, видано з порушеннями норм чинного законодавства, є протиправним і підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача 28.01.2022 року перебуваючи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, в подальшому в судове засідання не з`явилися. 02.02.2023 року представник позивача надав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Ружинської селищної ради Житомирської області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час, місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з"явилася, в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України), відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Третя особа Ружинська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Ставничого О.В. направили до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємицею по заповіту майна своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Плоска, Ружинського району, Житомирської області, що стверджується:

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.04.1996 року виданого Плосківською сільською радою Ружинського району Житомирської області, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с.9);

-повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 11.03.2020 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), згідно якого ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батьками останньої є батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_4 (а.с.10).

-справкою про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 10 листопада 1975 року Аппаратом Акима міста Сарань, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб 10.11.1975 року, прізвище після реєстрації заявниці змінено на ОСОБА_9 (а.с.10).

-заповітом від 10.05.1994 року посвідченого Державним нотаріусом Гусаком С.С., та внесеного до реєстру за №415, яким ОСОБА_4 заповіла усе своє майно дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частках (а.с.11);

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивачка ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_5 є спадкоємцями майна, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 3,32 га, що належало їх матері ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0336547 від 20.10.2008 року (а.с.12-13).

Відповідно спадкової справи №154/1996 року заведеної державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадщину останньої прийняли її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.82-121).

04.03.2020 року позивачка отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого їй належить на праві власності 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане свідоцтво видане державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Ставничим О.В., зареєстроване в реєстрі за № 177 (а.с.13).

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 02.06.2009 року ОСОБА_5 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого йому належить на праві власності 1/2 земельної частки (паю) розміром 3, 32 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який перебуває в колективній власності КСП «Вперед» в с.Плоска, Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Право на земельну частку (пай) належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0336547, виданого 20 жовтня 2008 року Ружинською РДА на підставі рішення Ружинської райдержадміністрації від 07.10.1996 року №404, зареєстрованого 20.10.2008 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №430. Вказане свідоцтво видане державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Безбах Ю.А. зареєстроване в реєстрі за № 1336. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки майна законом ще не видане ОСОБА_10 (а.с.98).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03.09.2013 року виданого Плосківською сільською радою Ружинського району Житомирської області, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.175). Після смерті ОСОБА_5 все належне йому майно успадкувала його дружина ОСОБА_3 (а.с.193,195).

Відповідно спадкової справи №329/2013 року заведеної державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , спадщину останнього прийняла його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.171-212).

Як вбачається з постанови Ружинської державної нотаріальної контори від 13.03.2020 року №261/02-31, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на 1/2 частку права на земельну частку (пай), що перебуває в КСП «Вперед» та розташований на території Плосківської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області, після смерті заповідачки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.250).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками в 2010 році (на час видання головою Ружинської РДА спірних розпоряджень) визначались Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно розпоряджень голови Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області №495 від 18.08.2009 року та №209 від 02.03.2020 року, Ружинська районна державна адміністрація Житомирської області при видачі даних розпоряджень Про надання дозволу на складання технічної документації та виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку громадянам, які отримали земельну частку (пай) у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.08.2009 № 495, згідно пункту 3 якого громадянину ОСОБА_5 - власнику сертифіката на право на земельну частку (пай), відповідно у розмірі 3,32 га в, умовних кадастрових гектарах по реформованому колективному Сільськогосподарському підприємству Вперед надано дозвіл на складання технічної документації щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку згідно свідоцтва про право на спадщину ВМС № 470712, та розпорядження Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку власнику сертифіката на право власності на земельну частку (пай) від 03.03.2010 № 109, згідно п. 2 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,9506 га , яка розташована на території Плосківської сільської ради власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вказаних вимог Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), цивільного кодексу України та Земельного кодексу України не тільки не дотрималась, а й грубо порушила, залишивши поза увагою той факт, що ОСОБА_5 мав право на спадкування лише 1/2 частини земельної частки (паю) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0336547 від 20.10.2008, виданого на ім`я його матері ОСОБА_4 ..

Отже, з вищевикладеного вбачається, що розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації від 03.03.2010 № 108, на підставі якого ОСОБА_5 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 853810 від 17.12.2010, площею 2,9506 га, кадастровий номер 1825285300:02:000:0145, видано з порушеннями норм чинного законодавства, є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до листа з Відділу у Ружинському районі ГУ ДЗК у Житомирській області від 29.01.2020 № Н-1/0-0.34-1/150-20, вбачається, що позивачці було повідомлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0336547 був виписаний на ім`я ОСОБА_4 відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 07.10.1996 № 404, бувшого реформованого ПКГ Вперед с. Плоска Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ружинською райдержадміністрацією за № 430 від 20.10.2008. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.06.2009 серії ВМС № 470712, за № 1336 1/2 сертифікату переоформлено гр-ну ОСОБА_5 , про що зроблено запис в сертифікаті та зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ружинською районною державною адміністрацією за № 430 від 24.06.2009.

На підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 03.03.2010 № 108, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 853810 видано 17.12.2010 на ім`я ОСОБА_5 ; земельна ділянка площею 2,9506 га, кадастровий номер 1825285300:02:000:0145, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області (а.с.13).

Відповідно до листа з Головного управління ДЗК у Житомирській області від 05.06.2020 № Н- 439/0-529/6-20, вбачається, що позивачу було повідомлено, що після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкування ОСОБА_5 розпорядженням голови Районної державної адміністрації від 18.08.2009 № 495 надано дозвіл, як власнику сертифікату на право на земельну частку (пай), відповідно у розмірі 3,32 га в умовних кадастрових гектарах по реформованому сільськогосподарському підприємству Вперед, на складання технічної документації щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку, згідно свідоцтва про право на спадщину ВМС № 470712. Розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації від 03.03.2010 №108 ОСОБА_5 затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,9506 га, яка розташована на території Плосківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 17.12.2010 ОСОБА_5 видано державний акт серії ЯЛ № 853810 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825285300:02:000:0145, площею 2,9506 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходитьсяя на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області. Станом на 05.06.2020 власником вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 (а.с.14).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.07.2020 про земельну ділянку з кадастровим номером 1825285300:02:000:0145 площею 2,9506 га, право власності на неї зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1002, виданого 19.08.2014 державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Ставничим О.В. (а.с.17).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками в 2010 році (на час видання головою Ружинської РДА спірних розпоряджень визначались Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), право на земельну частку пай, в числі інших, мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до положень статті 2 вказаного Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника

земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження,

сінокоси або пасовища).

Відповідно до статті 5 цього Закону, сільські, селищні, міські ради, та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

- розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;

- приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

- уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

- уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);

- розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

- організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом;

- приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (ст. 1299 ЦК України).

Згідно ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як зазначено в абз. 3 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11, у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 414/811/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Разом з тим, зі змісту абз. 5 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування можна зробити висновок, що у разі порушення права спадкоємців на частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, у якій це право порушене, а не про визнання недійсним такого свідоцтва в цілому.

У постанові Верховного Суду від 22.05.2013 (справа № 6-33цс13) міститься висновок про те, що судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Крім того, згідно з абз. 1 п. 12 розділу X Перехідні положення ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спілих правовідносин), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Отже, Ружинська районна державна адміністрація Житомирської області при видачі:

- розпорядження Про надання дозволу на складання технічної документації та виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку громадянам, які отримали земельну частку (пай) у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.08.2009 № 495, згідно пункту 3 якого громадянину ОСОБА_5 -власнику сертифіката на право на земельну частку (пай), відповідно у розмірі 3,32 га в умовних кадастрових гектарах по реформованому колективному Сільськогосподарському підприємству Вперед надано дозвіл на складання технічної документації щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку згідно свідоцтва про право на спадщину ВМС № 470712;

- розпорядження Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку власнику сертифіката на право власності на земельну частку (пай) від 03.03.2010 № 109, згідно п. 2 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,9506 га , яка розташована на території Плосківської сільської ради власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

вказаних вимог Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), цивільного кодексу України та Земельного кодексу України не тільки не дотрималась, а й грубо порушила, залишивши поза увагою той факт, що ОСОБА_5 мав право на спадкування лише частини земельної частки (паю) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0336547 від 20.10.2008, виданого на ім`я ОСОБА_4 його та ОСОБА_1 матері.

Відповідо до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані

з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Позивачкою документально не доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ч. 2. ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. ст.4, 259, 265-268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Ружинської селищної ради Житомирської області, ОСОБА_3 , третя особа Ружинська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Ставничого Олександра Володимировича про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним в частині свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації задовольнити частково.

Визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №853810, виданий 17.12.2010 на ім`я ОСОБА_5 , недійсним в частині 1/2 частки земельної ділянки площею 2,9506 га, кадастровий номер 1825285300:02:000:0145, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 1002, від 19.08.2014, виданий державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ставничим О.В.; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка площею 2,9506 га, кадастровий номер 1825285300:02:000:0145, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області недійсним в частині 1/2 частки цього майна.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,9506 га, кадастровий номер 1825285300:02:000:0145, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Плосківської сільської ради Ружинського району Житомирської області, внесений державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ставничим О.В. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2014 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на спадкове майно, що складається з 1/2 частини земельної частки (паю), розміром 3,32 га в умовних кадастрових одиницях згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0336547.

Стягнути із ОСОБА_3 , і.к. НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_2 ) сплочений нею судовий збір в сумі 2724,00 грн. (Дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повне рішення по справі складено 13.02.2023 року.

Сторони:

позивач- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_3 ;

відповідач- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителька АДРЕСА_4 ;

відповідач Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Бердичівський район, смт.Ружин, вул.О.Бурди,44, код ЄДРПОУ 04344707;

третя особа: Ружинська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Ставничого Олександра Володимировича, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Бердичівський район, смт.Ружин, вул.О.Бурди,23, код ЄДРПОУ 02883860.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. В. Митюк.