Постанова

від 02.03.2023 по справі 910/2445/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. Справа№ 910/2445/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2022

у справі №910/2445/22 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутфорс"

про стягнення 23 946, 87 грн,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутфорс" (далі - відповідач) про стягнення 23 946,87 грн, у тому числі: 21 423,27 грн заборгованості надані телекомунікаційні послуги, 1 278,91 грн пені, 463,09 грн - 3% річних та 781,60 грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов договору №1-307/16 від 30.12.2016 позивач до березня 2021 року надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, які оплачені відповідачем не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 21 423,27 грн.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що заявлена у позові заборгованість складається з вартості міжнародних дзвінків, які були здійснені з 19:00 по 19:58 години 13.01.2021, тобто у неробочий час, що є нетиповим для відповідача, оскільки користування телекомунікаційними послугами відповідач здійснював виключно у робочі години і телефонував на місцеві номери у межах України; до телекомунікаційних мереж ІР-телефонії було здійснено несанкціонований доступ, що призвело до незаконного використання телефонних номерів, які були у користуванні відповідача; доступ до системи ІР-телефонії, до логінів, паролів, самого офісного приміщення стороннім особам не надавався; позивач відповідно до п. 54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг мав можливість скоротити надання послуг у разі виявлення несанкціонованого доступу, чого позивачем не було зроблено; обсяг наданих позивачем послуг не відповідав змісту погодженого між сторонами замовлення до договору, вартість таких дзвінків сторонами не погоджувалась, тому відповідач має право на відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку він не замовляв.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2022 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Київстар" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріали справи не містять доказів несанкціонованого втручання в мережу позивача та/або наявності зловмисних викликів; позивач зобов`язаний забезпечувати на замовлення споживачів з`єднання з будь-яким абонентом телекомунікаційних мереж загального користування і відповідач не подавав письмових звернень щодо скорочення переліку послуг; міжнародні дзвінки були здійснені з використанням логіну та паролю відповідача, який несе відповідальність за їх збереження та конфіденційність; твердження відповідача про те, що здійснення міжнародних дзвінків у неробочий час є нетиповим для нього, є недопустимим доказом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 січня 2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 30 січня 2023 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

12.01.2023 від позивача надійшло клопотання, у якому він просить здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін.

Сторони були повідомлені про відкриття апеляційного провадження в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду у електронному вигляді через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему на адреси електронної пошти і ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до їх електронних скриньок 20.01.2023, що підтверджується довідками про доставку від 23.01.2023.

Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30 грудня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Київстар", як оператором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аутфорс", як абонентом, було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг №1-3017/16 (далі - Договір), відповідно до умов якого оператор зобов`язується надавати абоненту телекомунікаційні послуги, що вказані у замовленнях, а абонент зобов`язується їх оплачувати у порядку, визначеному Договором та Умовами (а.с.12).

Перелік, обсяг послуг, технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у замовленні. Окремі додаткові послуги оператора абонент може замовляти самостійно. Порядок замовлення додаткових послуг визначається оператором у описі відповідної додаткової послуги оператора (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору оплата наданих послуг здійснюється на умовах наступної оплати до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Розрахунковим періодом є місяць (з 1-го по останнє число календарного місяця). Інформацію про належну до оплати суму абонент отримує у рахунку на оплату, що надсилається абоненту до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, за адресою, що вказана у відповідному замовленні. У разі, якщо абонент не отримає рахунок на оплату до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, інформацію про належну до сплати суму він може отримати за допомогою системи самообслуговування та, у разі потреби, отримати у найближчому центрі обслуговування абонентів рахунок на оплату.

Згідно з п. 6 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 4-х років. Строк дії договору кожний раз продовжується на 1 рік за умови, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не направить іншій стороні повідомлення у письмовій формі про припинення договору.

Відповідно до п. 7 Договору кожна зі сторін має право розірвати Договір або окреме замовлення, письмово попередивши про це про це іншу сторону за 30 днів до моменту розірвання.

Пунктом 10 Договору визначено, що інші права та обов`язки сторін, порядок припинення дії Договору, припинення або обмеження надання послуг, порядок інформування абонента, порядок оплати та інші умови надання послуг вказані в Умовах надання телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар", затверджених оператором, які є частиною цього Договору та з якими абонент погоджується, укладаючи цей договір.

30 грудня 2016 року між сторонами укладено Замовлення №1 до Договору, з якої вбачається, що відповідачем були замовлені послуги - фіксований телефонний зв`язок (службові телефони, підключені до мережі Інтернет; основна послуга включає в себе користування 2 телефонними номерами); кількість абонентських ліній - 5; загальна кількість телефонних номерів - 2; тарифний план/пакет послуг - ІР Бізнес 60, місце надання полуг: м.Київ, вул. Фізкультури, буд.30В, Автозал ГТ (а.с.13-14).

Послуга надається на портах телекомунікаційного обладнання, що знаходиться у приміщенні оператора, з використанням SIP-протоколу. Організацію зв`язку між обладнанням оператора та обладнанням абонента здійснює останній (3.11.2 Замовлення).

Відповідно до п. 3.11.4 Замовлення №1 від 30.12.2016 абонент несе відповідальність за збереження та конфіденційність мережевих ідентифікаторів (ІР адреси, які використовуються для доступу до послуги).

Пунктом 3.11.6 Замовлення встановлено, що абонент може скористатися послугою виключно на території населеного пункту, вказаного у полі "Місце надання послуг" даного замовлення. Виявлення оператором факту використання абонентом послуги на території інших населених пунктів може бути підставою для дострокового припинення дії даного замовлення оператором.

У п. 4.1 Замовлення №1 від 30.12.2016 зазначено, що вартість послуги (абонентська плата) становить 300,00 грн. за місяць.

Згідно з п. 4.2 Замовлення №1 від 30.12.2016 обсяг послуг, включений в абонентську плату: 166,66 хвилин нетарифікованих місцевих дзвінків на кожен голосовий канал, 100 хвилин нетарифікованих дзвінків на номери мобільного зв`язку Київстар на кожен голосовий канал.

У лютому 2021 року позивач направив позивачу для оплати рахунок-фактуру №616091572 від 31.01.2021, згідно якого у січні 2021 року надані послуги на загальну суму 22173,27 грн, у тому числі: 750,00 грн щомісячна абонентська плата та 21 423,27 грн вихідні міжнародні дзвінки. Також в рахунку вказано про надходження 750,00 грн сплати абонентської плати за попередній місяць (а.с.15).

Листом від 23.02.2021 за вих. №2302-21/01 просив з 01.03.2021 припинити дію Договору та надання послуг за ним (а.с.19).

У березні 2021 року позивач направив позивачу для оплати рахунок-фактуру №617782484 від 28.02.2021, згідно якого у лютому 2021 року надані послуги на загальну суму 750,00 грн, у тому числі: 750,00 грн щомісячна абонентська плата. Також в рахунку вказано про надходження 750,00 грн сплати абонентської плати за попередній місяць та про наявність заборгованості на кінець місця в сумі 22173,27 грн (а.с.16).

У квітні 2021 року позивач направив позивачу для оплати рахунок-фактуру №604769227 від 31.03.2021, згідно якого у березні 2021 року надані послуги на загальну суму 48,39 грн, у тому числі: 48,39 грн щомісячна абонентська плата. Також в рахунку вказано про надходження 750,00 грн сплати абонентської плати за попередній місяць та про наявність заборгованості на кінець місця в сумі 21471,66 грн (а.с.17).

У травні 2021 року позивач направив позивачу для оплати рахунок-фактуру №606524202 від 30.04.2021, згідно якого у квітні 2021 року надані послуги на загальну суму 0,00 грн. Також в рахунку вказано про надходження 48,39 грн сплати абонентської плати за попередній місяць та про наявність заборгованості на кінець місця в сумі 21423,27 грн (а.с.18).

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 21 423,27 грн заборгованості надані телекомунікаційні послуги, які фактично складають вартість вихідних міжнародних дзвінків у січні 2021 року, а також 1 278,91 грн пені, 463,09 грн- 3% річних та 781,60 грн інфляційних втрат коштів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що послуги міжнародного зв`язку ним не замовлялись та не використовувались; вказані дзвінки були здійснені з 19:00 по 19:58 години 13.01.2021, тобто у неробочий час, що є нетиповим для відповідача, оскільки користування телекомунікаційними послугами відповідач здійснював виключно у робочі години і телефонував на місцеві номери у межах України; до телекомунікаційних мереж ІР-телефонії було здійснено несанкціонований доступ, що призвело до незаконного використання телефонних номерів, які були у користуванні відповідача, про що повідомлялось позивача; доступ до системи ІР-телефонії, до логінів, паролів, самого офісного приміщення стороннім особам не надавався; позивач мав можливість скоротити надання послуг у разі виявлення несанкціонованого доступу, чого ним не було зроблено; обсяг наданих позивачем послуг не відповідав змісту погодженого між сторонами замовлення до договору, вартість таких дзвінків сторонами не погоджувалась, тому відповідач має право на відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку він не замовляв.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем надано, зокрема, лист від 25.02.2021 за вих. №2502-21/01, у якому він просив позивача надати пояснення про причини, з яких позивач протягом січня 2021 року надавав відповідачу телекомунікаційні послуги в обсязі, що не передбачені змістом Замовлення №1 до Договору, та пояснити причини невжиття заходів щодо виявлення та встановлення фактів несанкціонованого доступу в роботу телекомунікаційних мереж. Також просив здійснити перерахунок вартості послуг, зазначений у рахунку від 31.01.2021 (а.с.56-57).

Також у листі вказано, що за заявкою надані 2 телефонних номери та 5 абонентських ліній, однак з деталізованого звіту вбачається, що в одному часовому проміжку з 2 номерів одночасно було здійснено від 12-ти до 30-ти дзвінків на міжнародні телефонні номери, тобто було використано від 12-ти до 30-ти абонентських ліній.

Наданий відповідачем деталізований звіт підтверджують викладені у листі доводи щодо одночасного здійснення від 12 до 30 міжнародних дзвінків 13.01.2021 у період часу з 19:00 до 19:58 (а.с.60).

Також відповідачем надані копії рахунків за період з червня по грудень 2020 року, з яких вбачається, що у жодний з цих місяців відповідачем не здійснювались міжнародні телефонні дзвінки (а.с.61-67), що підтверджує твердження відповідача про те, що він телефонував на місцеві номери у межах України.

10 червня 2021 року позивач направив відповідачу претензію, у якій вимагав сплати заборгованості в сумі 21423,27 грн (а.с.68).

У відповіді на претензію відповідач повідомив про неможливість задоволення викладених у ній вимог, оскільки вказана сума суттєво перевищує середню вартість послуг по договору (по 450 грн/міс у 2020 році та по 750 грн/міс у 2021 році); більшість працівників через посиланні карантині обмеження перебували на дистанційній роботі, що виключало можливість користування телекомунікаційними послуги у проміжок з 19:00 до 19:58); ІТ-спеціалістами відповідача встановлено, що одночасно було здійснено від 12-ти до 30-ти дзвінків на міжнародні телефонні номери, чим перевищено умови надання послуг згідно Замовлення №1, що свідчить про те, що до телекомунікаційних мереж ПрАТ "Київстар" було здійснено несанкціонований доступ, що призвело до незаконного використання наданих відповідачу телефонних номерів та нарахувань плати за послуги, якими підприємство фактично не користувалось, а позивач не вчинив ніяких дій щодо виявлення підозрілої активності телефонного трафіку та повідомлення про таку активність абонента (а.с.69-70).

До відповіді на претензію відповідачем було додано текстовий файл, який містить дані про помилки роботи серверу (а.с.71-82).

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що твердження відповідача про несанкціонований доступ з боку ПрАТ "Київстар" спростовується умовами договору, відповідно до яких саме відповідач несе відповідальність за збереження та конфіденційність мережевих ідентифікаторів. Твердження відповідача про те, що міжнародні дзвінки останнім не замовлялись та їх вартість сторонами не погоджувалась не відповідає дійсності , оскільки їх замовлення було вчинене шляхом конклюдентних дій та їх наявність зафіксована білінговою системою оператора і протарифікована в установленому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними і необґрунтованими.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у позові з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору про надання телекомунікаційних послуг №1-3017/16 від 30.12.2016 та Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар", затверджених оператором, які є частиною цього Договору (а.с.23-32).

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був обов`язковим для сторін.

Правовідносини сторін у даній справі врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо надання послуг, так і нормами спеціального Закону України "Про телекомунікації", який був чинний до 01.01.2022, а також Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за надані послуги та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У статті 63 Закону України "Про телекомунікації", зазначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з пунктом 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг договір про надання послуг - правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).

У пункті 2.1 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар" також зазначено, що послуги надаються абонентам на підставі договору, який укладається між абонентом та оператором.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій зобов`язані вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Частиною 4 ст. 39 Закону України "Про телекомунікації", яка кореспондується з положеннями пп. 30 п. 38 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, визначено, що оператори телекомунікацій зобов`язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

Пунктом 54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг визначено, що оператор може скорочувати надання послуг з власної ініціативи в разі, зокрема, здійснення зловмисних викликів.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач посилався на те, що всі міжнародні дзвінки були здійснені з 19:00 по 19:58 години 13.01.2021, тобто у неробочий час, що є нетиповим для відповідача, адже користування телекомунікаційними послугами відповідач здійснював виключно у робочі години. Як вказував відповідач, до телекомунікаційних мереж ІР-телефонії було здійснено несанкціонований доступ, що призвело до незаконного використання телефонних номерів, які були у користуванні відповідача. При цьому відповідач зазначив, що доступ до системи ІР-телефонії, до логінів, паролів, самого офісного приміщення стороннім особам не надавався.

Вказані доводи відповідача підтверджуються рахунками за червень-грудень 2020 року та рахунками-фактурами за лютий-квітень 2021 року, з яких вбачається, що відповідачем не робилось жодних міжнародних дзвінків, а деталізованим звітом ПрАТ "Київстар" підтверджується факт одночасного здійснення від 12 до 30 міжнародних дзвінків 13.01.2021 у період часу з 19:00 до 19:58, що не відповідає умовам Замовлення №1 до Договору.

Позивачем також не спростовані доводи відповідача щодо несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж, на які посилався відповідач у відповіді на претензію.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено те, що позивач, відповідно до п. 54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, мав можливість скоротити надання послуг у разі виявлення несанкціонованого доступу, проте вказаних дій не вчинив.

У той же час, виходячи з приписів п. 17 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про телекомунікації", саме на оператора телекомунікаційних послуг покладений обов`язок вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Як вбачається з матеріалів справи (деталізованого звіту), міжнародні дзвінки були здійснені з телефонних номерів, якими користується відповідач відповідно до умов Договору.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначав, що відповідно до п.3.11.4 Замовлення №1 абонент несе відповідальність за збереження та конфіденційність мережевих ідентифікаторів (ІР адреси, які використовуються для доступу до послуги), крім того, позивач зазначав, що з інформації про тарифний план "ІР Бізнес 60", роздруківка якого додана відповідачем до відзиву (а.с.83), в останній входить визначена кількість нетарифікованих послуг, що фактично підтверджується однією і тою самою вартістю послуг щомісяця.

Як вбачається з пункту 2 Договору, перелік, обсяг послуг (у тому числі додаткових послуг оператора), технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у замовленні. Окремі додаткові послуги оператора абонент може замовляти самостійно. Порядок замовлення додаткових послуг оператора визначається оператором у описі відповідної додаткової послуги оператора.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що відповідачем не замовлялись послуги міжнародної телефонії.

Так, в пункті 4.1 Замовлення №1 в найменуванні послуг відсутні додаткові послуги оператора з міжнародних дзвінків і суду не надано доказів того, що відповідач раніше користувався послугами міжнародної телефонії.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про телекомунікації" та пп.14 п. 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли, що також кореспондується з положеннями п. 3.2.6 Умов надання телекомунікаційних послуг приватного акціонерного товариства "Київстар".

Разом з тим, частиною 1 ст. 901 ЦК України чітко передбачено те, що виконавець надає послугу за завданням другої сторони (замовника).

Вказане у сукупності свідчить про те, що обов`язок відповідача з оплати послуги кореспондується з обов`язком її надання виконавцем у відповідності із конкретним замовленням споживача, а одне тільки зазначення тарифу, який може передбачати довільний перелік послуг, свідчить лише про його застосування до тарифікації конкретних послуг, які будуть замовлені відповідачем, але аж ніяк не про замовлення таких послуг.

Відповідно до змісту п. 4.2 Замовлення № 1 обсяг послуг, включений у абонентну плату: 166,66 хвилин нетарифікованих місцевих дзвінків на кожен голосовий канал, 100 хвилин нетарифікованих дзвінків на номери мобільного зв`язку Київстар на кожен голосовий канал.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не замовляв надання відповідачем послуг з міжнародних телефонних розмов, вартість за здійснення таких дзвінків сторонами не погоджувалась.

Відповідно до п. 4.1.18 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар", оператор зобов`язаний вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається ними.

Крім того, відповідно до 4.2.8, 4.2.12 вказаних Умов, оператор має право без додаткового письмового погодження з Абонентом використовувати та обробляти інформацію про абонента та надані йому послуги, в тому числі про обсяги отриманих послуг, їх тривалість, вартість, прострочену заборгованість, зміст, маршрути передавання тощо (зокрема, для обслуговування абонента, формування його коефіцієнта телекомунікаційної поведінки, виявлення, встановлення та фіксування порушень маршрутизації трафіку, інших порушень у сфері телекомунікацій), а також передавати таку інформацію третім особам в межах та на підставі чинного законодавства України та припиняти діяльність у сфері телекомунікацій як частково, так і повністю.

Таким чином, позивач був зобов`язаний забезпечити інформаційну безпеку наданих послуг, та мав можливість використовувати та обробляти інформацію про надані відповідачу послуги, в тому числі про обсяги отриманих послуг, їх тривалість, вартість, виявляти підозрілу активність телефонного трафіку.

При цьому, позивачем не надано доказів вчинення жодних дій щодо виявлення підозрілого трафіку, який є вочевидь нехарактерним для відповідача, з огляду на тривалі правовідносини сторін, та обмеження доступу для міжнародних дзвінків, які здійснювалися невідомими особами 13.01.2021 року у проміжок з 19:00 по 19:58 години з телефонних номерів відповідача.

Доказів того, що такий несанкціонований доступ зумовлений розголошенням відповідачем логінів та паролів, які використовувались для входу в телекомунікаційну мережу, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем існування у відповідача заборгованості за Договором в сумі 21 423,27 грн, а тому позовні вимоги в цій частини є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення 1 278,91 грн пені, 463,09 грн - 3% річних та 781,60 грн інфляційних втрат коштів є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу, у задоволенні якої відмовлено судом, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані позивачем докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, а тому підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2022 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.03.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Г. Чорногуз

Г.П. Коробенко