Рішення

від 21.02.2023 по справі 906/433/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. м. Житомир Справа № 906/433/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Тарасов С.О., ордер серія АА №1261155 від 14.01.2023 (в режимі

відеоконференції);

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

за участю прокурора: Кока С.О., службове посвідчення №066828 від 11.01.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву представника ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" від 03.01.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу у справі №906/433/19

за позовом Першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м.Київ)

до 1. Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" (м.Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області (м.Житомир)

про визнання недійсним рішення про визначення переможця відкритих торгів та договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби за бюджетні кошти на загальну суму 2520000,00грн,

з перервою в судовому засіданні з 30.01.23 до 21.02.23 згідно ст.216 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.12.2021 у задоволенні позову першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Військової частини НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" про визнання недійсним рішення тендерного комітету Військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом засідання тендерного комітету №3 від 21.01.2019, яким визнано переможцем закупівлі №UA-2018-12-15-000167-c ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" та визнання недійсним договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби №1 від 04.02.19 на загальну суму 2520000,00грн - відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2022 касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 14.12.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 у справі № 906/433/19 - без змін.

10.01.2023 на адресу суду від представника ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" надійшла заява від 03.01.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу у справі №906/433/19 в загальному розмірі 51000,00грн.

Ухвалою суду від 13.01.2023 заяву представника позивача від 03.01.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у справі №906/433/19 прийнято до розгляду; судове засідання призначено на 30.01.2023.

30.01.2023 на адресу суду від Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону надійшло клопотання №33-421вих.-23 від 27.01.2023 про залишення заяви представника відповідача-2 від 03.01.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу без розгляду.

Крім того, 30.01.2023 Житомирською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері центрального регіону подано клопотання про зменшення розміру судових витрат, яке обґрунтоване тим, що вартість судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі не може становити заявлену суму, розмір витрат є завищеним, а витрачений адвокатом час - надуманим. Прокурор просить врахувати, що органи прокуратури фінансуються з державного бюджету і стягнення коштів з бюджету, що формується за рахунок платників податків країни, є додатковим фінансовим навантаженням, що в умовах воєнного стану не сприятиме обороноздатності країни (т.8, а.с.56-60).

У судовому засіданні 30.01.2023 оголошено перерву до 21.02.2023.

20.02.2023 на електронну адресу суду від Міністерства оборони України надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Представник заявника у судовому засіданні 21.02.2023 заяву підтримав у повному обсязі, просив стягнути з Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону 63000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Прокурор при ухваленні додаткового рішення просив врахувати подані клопотання про залишення без розгляду заяви ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" та про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Що стосується клопотання військового прокурора про залишення без розгляду заяви ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" від 03.01.2023 про розподіл витрат у частині наданої правничої допомоги суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи подане клопотання прокурор посилається на те, що відповідачем-2 в суді першої інстанції (ні перед ухваленням рішення від 14.12.2021, ні після його ухвалення) не було подано жодної заяви (усної чи письмової) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, тому заява від 03.01.2023 підлягає залишенню без розгляду на підставі ст.118 ГПК України, оскільки подана з порушенням порядку та строку.

Приписами ст.ст.123, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що під час первісного розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору, а саме у відзиві на позовну заяву від 06.06.2019 було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 40000,00грн (т.2, а.с.1-8).

До початку судових дебатів, зокрема, 26.09.2019, 26.04.2021 та 05.07.2021 представником ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" було подано відповідні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач фактично поніс на загальну суму 63000,00грн (т.3, а.с.115-119, т.6, а.с. 6-9, 59-62).

Разом з тим, під час ухвалення рішення Господарського суду Житомирської області від 14.12.2021 у справі №906/433/19 судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат з надання професійної правничої допомоги.

Згідно із ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч.2 ст.244 ГПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення м о ж е б у т и п о д а н о д о з а к і н ч е н н я с т р о к у н а в и к о н а н н я рішення.

Отже, дотримання відповідачем-2 порядку та строків, визначених нормами ГПК України, на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виключає можливість залишення без розгляду поданої ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" заяви від 03.01.2023 про винесення додаткового рішення у справі.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №906/433/19 (щодо розподілу судових витрат) від 03.01.2023, заслухавши позицію представника відповідача-2 та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6167/10 від 30.08.2017, виданого Семенюті Олені Юріївніі, ордер на надання правової допомоги серії КС №516130, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9394/10 від 18.09.2020, виданого Волошиній Марині Олегівні та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1101876 (т.2, а.с.9-10, т.5, а.с.210-211).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, до матеріалів справи долучено договір №19 про надання правової допомоги від 15.05.2019, укладений між Адвокатським об`єднанням "Правовий аспект" (адвокатське об`єднання) та ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" (клієнт) (т.2, а.с.11-13).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе обов`язок надавати клієнту правову допомогу у формі, обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 5.1. договору, вартість однієї нормо-години становить 2500,00грн.

За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі згідно тарифів, вказаних в додатку до даного договору і є його невід`ємною частиною. Розрахунки за виконану роботу та надані послуги здійснюється клієнтом протягом трьох днів від дня підписання даного договору після виставлення адвокатським об`єднанням рахунку на сплату гонорару (п.5.2. договору).

У п.9.1. договору сторони передбачили, що договір діє протягом двох років, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за ним.

02.09.2019 між адвокатським об`єднанням та клієнтом підписано акт №02-09/19 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №19 від 15.05.2019, відповідно до якого вартість послуг становить 45000,00грн, зокрема:

- 27.05.2019 ознайомлення з позовом (3 години) 7500,00грн;

- 03.06.2019-06.06.2019 підготовка відзиву на позовну заяву, направлення учасникам справи, подача до суду (3 години) 7500,00грн;

- 11.06.2019 транспортні витрати в інтересах клієнта, участь адвоката у підготовчому засіданні (2 години) 5000,00грн;

- 05.07.2019 збір доказів, підготовка заперечень, направлення учасникам справи та суду (3 години) 7500,00грн;

- 11.07.2019 транспортні витрати в інтересах клієнта, участь адвоката у підготовчому засіданні (2 години) 5000,00грн;

- 27.08.2019 транспортні витрати в інтересах клієнта, участь адвоката у підготовчому засіданні (2 години) 5000,00грн;

- 29.08.2019 підготовка заперечень проти клопотання (1 година) 2500,00грн;

- 30.08.2019 транспортні витрати в інтересах клієнта, участь адвоката у підготовчому засіданні (2 години) 5000,00грн.

12.04.2021 складно акт №12-04/21 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №19 від 15.05.2019, відповідно до якого адвокатське об`єднання виконало, а клієнт прийняв наступні послуги на суму 6000,00грн:

- 10.03.2021 написання та направлення до Господарського суду Житомирської області пояснення на виконання ухвали від 23.02.2021 по справі №906/433/19 та направлення учасникам справи (1 година) 2500,00грн;

- 06.04.2021 підготовка відповіді на пояснення Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону, направлення учасникам справи та до Господарського суду Житомирської області по справі №906/433/19 (1 година) 2500,00грн;

- 06.04.2021 направлення до Господарського суду Житомирської області та учасникам справи заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №906/433/19 (0,4год) 1000,00грн.

23.06.2021 між адвокатським об`єднанням та клієнтом підписано акт №23-06/21 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №19 від 15.05.2019 на суму 12000,00грн, які складаються з наступного:

- 06.04.2021 направлення до Господарського суду Житомирської області та учасникам справи заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №906/433/19 (0,4год) 1000,00грн;

- 19.04.2021 участь представника відповідача-2 - адвоката Волошиної М.О. у судовому засіданні у справі №906/433/19, яке призначено на 19.04.2021 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (1 година) 2500,00грн;

- 20.04.2021 направлення до Господарського суду Житомирської області та учасникам справи №906/433/19 клопотання про витребування інформації (0,4год) 1000,00грн;

- 22.04.2021 написання та направлення до Господарського суду Житомирської області та учасникам справи №906/433/19 відповіді на пояснення Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (1 година) 2500,00грн;

- 13.05.2021 участь представника відповідача-2 - адвоката Волошиної М.О. у судовому засіданні у справі №906/433/19, яке призначено на 13.05.2021 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (1 година) 2500,00грн;

07.06.2021 участь представника відповідача-2 - адвоката Волошиної М.О. у судовому засіданні у справі №906/433/19, яке призначено на 07.06.2021 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (1 година) 2500,00грн.

Таким чином факт наданих послуг клієнту - ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" на загальну суму 63000,00грн підтверджується наявними в матеріалах справи актами, а їх оплата відповідними платіжними документами (т.3, а.с.121,123,125; т.6, а.с.12, 66-67).

Суд звертає увагу, що акти здачі - приймання наданих адвокатських послуг, підписані між клієнтом та адвокатським об`єднанням, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Скориставшись своїм правом, наданим ГПК України, прокурор заперечив проти заяви відповідача-2, серед іншого, мотивував неспівмірністю розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Частиною п`ятою статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При цьому, суд застосувавши критерії ч.4 ст.126 та на підставі ч.5 ст.126 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх зменшення.

Так, під час первісного розгляду справи відповідачем-2 до акту №02-09/19 від 02.09.2019 прийому передачі наданих послуг включено в тому числі, транспортні витрати в інтересах клієнта (4 години) загальною вартістю 10000,00грн

Разом з тим, до заяви про розподіл судових витрат представником відповідача-2 не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фактично понесених транспортних витрат в інтересах клієнта, зокрема, придбання адвокатом пального, витрачений час на дорогу та у зворотному напрямку, а тому суд не може встановити дійсність їх понесення.

Також суд приймає до уваги, що транспортні витрати в інтересах клієнта не були необхідними та виправданими, оскільки явка представника відповідача -2 в судові засідання у даній справі судом обов`язковою не визнавалась, а також останній не був позбавлений права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

З врахуванням вищенаведеного, відсутність доказів в обґрунтування розміру понесених транспортних витрат в інтересах клієнта на загальну суму 10000,00грн, унеможливлює розподіл судом вказаних витрат.

Крім того, відповідачем-2 у актах №12-04/21 від 12.04.2021 та №23-06/21 від 23.06.2021 серед наданої клієнту правничої допомоги зазначено: направлення до Господарського суду Житомирської області та учасникам справи заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №906/433/19 та клопотання про витребування інформації, загальна вартість наданих послуг 3000,00грн.

Згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 9901/264/19, такі вчинені адвокатом дії як, виїзд за місцезнаходженням позивача для отримання документів, оформлення копій письмових доказів, підготовка повного пакета документів для подачі до суду, н а д с и л а н н я д о к у м е н т і в п о ш т о ю (представництво інтересів клієнта в поштовому відділенні) або подання їх до суду через канцелярію не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Суд, врахувавши положення ст.ст.1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 9901/264/19, дійшов висновку, що заявником в акти №12-04/21 від 12.04.2021 та №23-06/21 від 23.06.2021 включені послуги, які не є юридичними послугами та не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, а відтак витрати на них у розмірі 3000,00грн не можуть бути покладені судом на інших сторін спору.

На переконання суду до акту №23-06/21 від 23.06.2021 необґрунтовано включено послугу на загальну суму 2500,00грн щодо написання та направлення до Господарського суду Житомирської області та учасникам справи №906/433/19 відповіді на пояснення Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області, оскільки під час нового розгляду справи, необхідність повторно вивчати правову позицію третьої особи та надавати письмові пояснення була відсутня. При цьому, нормами ГПК не передбачено обов`язкового подання таких документів, як відповідь на пояснення третьої особи.

Таким чином, покладення на прокурора витрат у розмірі 2500,00грн, зазначених у пункті 4 акту №23/06/21 від 23.06.2021 (написання та направлення до Господарського суду Житомирської області та учасникам справи №906/433/19 відповіді на пояснення Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області) не відповідає критерію необхідності та є безпідставним.

Розмір витрат у сумі 7500,00грн за участь адвоката у судових засіданнях Господарського суду Житомирської області, які відбувались в режимі відеоконференції 19.04.2021 (тривалість засідання 11хв), 13.05.2021 (тривалість засідання 5хв), 07.06.2021 (тривалість засідання 8хв) також не відповідає критеріям розумності та є значно завищеним. Вказані послуги, враховуючи розумність та співрозмірність витраченого часу та зусиль, суд вважає можливим оцінити у розмірі 2250,00грн.

Водночас, беручи до характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки заперечень на позову заяву військового прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону, значення справи для сторін, заявлені до відшкодування витрати в частині пунктів 1,2,4,5 акту №02-09/19 від 02.09.2019 та пунктів 1,2 акту №12-04/21 від 12.04.2021 на думку суду є правомірними та обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене та враховуючи клопотання прокурора щодо необхідності зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений відповідачем-2 до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 63000,00грн (під час первісного та нового розгляду справи) не є співмірним із наданим адвокатом обсягом послуг, стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем-2 сумі не відповідає критеріям розумності та необхідності. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, розумності, та принципу співмірності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає вищевказаним критеріям саме у даній справі за представництво інтересів відповідача-2 складає 42250,00грн.

Що стосується покладення витрат, понесених ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" на професійну правничу допомогу на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, перший заступник військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" про визнання недійсним рішення про визначення переможця відкритих торгів та договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби за бюджетні кошти на загальну суму 2520000,00грн.

За змістом частин 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 53 цього Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі статтями 4, 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 4 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами - особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 зазначеного Кодексу).

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/199/21 від 05.10.2022 та у додатковій постанові Касаційного господарського суду у справі №906/433/19 від 08.11.2022.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на користь ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42250,00грн. У задоволенні вимог про стягнення 20750,00грн витрат на правову допомогу відмовити.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону №33-421вих.-23 від 27.01.2023 про залишення без розгляду заяви представника відповідача-2 від 03.01.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу.

2. Заяву представника ТОВ "СПЛЕНДОР-ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНИ" від 03.01.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу задовольнити частково.

3. Стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (01014, м.Київ, вул.Болбочана Петра, 8, код ЄДРПОУ 38347014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "СПЛЕНДОР ТЕКСТИЛЬ УКРАЇНА" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна, 4А, оф.127, код ЄДРПОУ 42519678) 42250,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. В іншій частині заяви представника відповідача-2 від 03.01.2023 у справі №906/433/19 відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 03.03.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 6 прим.

1 - у справу

2- Житомирській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері центрального регіону (рек.)

3- Міноборони України (простою)

4- Військовій частині НОМЕР_1 (простою)

5- ТОВ "Сплендор Текстиль Україна" (рек.)

6- Упр. Північ. офісу Держаудитслужби в Житом. обл. (простою)