Ухвала

від 01.03.2023 по справі 915/1911/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

01 березня 2023 року Справа № 915/1911/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника позивача: Гайдаржий А.В.,

представника відповідача: Зотікова С.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання Вознесенської територіальної громади в особі Вознесенської міської ради б/н від 15.02.2022 (вх.№2366/22) про закриття провадження у справі

за позовом: Бузької сільської територіальної громади в особі Бузької сільської ради (56541, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с.Бузьке, площа Центральна, буд.1; ідент.код 04376185; ел.адреса представника - Гайдаржий А.В.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до відповідача: Вознесенської територіальної громади в особі Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, площа Центральна, буд.1; ідент.код 38016400; ел.адреса представника - Зотікова С.Є.: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

про: визнання відсутності у Вознесенської територіальної громади права на включення земельних ділянок до меж міста Вознесенська Вознесенського району Миколаївської області,-

в с т а н о в и в:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом Бузької сільської територіальної громади в особі Бузької сільської ради до Вознесенської територіальної громади в особі Вознесенської міської ради за вимогою визнати відсутність у Вознесенської територіальної громади права на включення земельних ділянок з кадастровими номерами 4822080800:18:000:0207, 4822084200:09:000:0772, 4822084200:08:000:0074, 4822084200:09:000:0837, 4822084200:09:000:0763, 4822080800:17:000:0102, 4822080800:17:000:0101, 4822080800:17:000:0100, 4822084200:09:000:0807, 4822080800:01:000:0083 до меж міста Вознесенська Вознесенського району Миколаївської області.

Підготовче судове засідання у даній справі відкладено на 01.03.2023.

Судом встановлено, що від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 15.02.2022 (вх.№2366/22), в якому останній просить суд закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

В обґрунтування такого клопотання відповідач вказує наступне:

- в позовній заяві позивач виходить із того, що відповідач включив спірні земельні ділянки до проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Вознесенська, що є передумовою їх включення до меж міста Вознесенська після погодження Миколаївською обласною радою (абз.2 п.1 ч.3 ст.186 ЗК України) та прийняття рішення Верховною Радою України (ч.1 ст.174 ЗК України), тобто, відповідач вже вчинив певні дії, які на думку позивача порушують його права, що виключає застосування превентивного способу захисту прав;

- на цей час триває адміністративна процедура погодження вказаного проекту землеустрою Миколаївською обласною радою, а в подальшому планується передання питання щодо встановлення меж міста Вознесенська на розгляд Верховної Ради України, і позивач намагається таким способом вплинути на цю адміністративну процедуру, але навіть при задоволенні позову судове рішення безпосередньо не буде впливати на дану процедуру, а отже спір щодо включення земельних ділянок до меж міста Вознесенська в межах даного позову не може бути вирішено остаточно, оскільки їх включення до меж міста є результатом адміністративної процедури, оскарження якої взагалі відноситься до юрисдикції адміністративних судів;

- на думку відповідача, вимоги позивача не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право. Враховуючи, що позивач намагається подібним способом вплинути на адміністративні процедури вирішення питання щодо визначення меж міста Вознесенська, то такі вимоги можуть бути розглянуті судом при оскарженні результатів цих адміністративних процедур, однак не можуть розглядатись самостійно в окремій справі;

- відповідач вважає, що ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії);

- відповідач зазначає, що поняття «спір, який не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні стосовно як спорів, що не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

У судовому засіданні 01.03.2023 представник відповідача повністю підтримав клопотання про закриття провадження у даній справі з викладених вище підстав, а представник позивача заперечував проти задоволення такого клопотання.

У судовому засіданні 01.03.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши клопотання, суд дійшов наступних висновків.

За змістом Господарського процесуального кодексу України, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За приписами п.1 ч.1 та ч.2 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Тобто, для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд має встановити що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України.

Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6).

Позивач в обґрунтування вимог, зокрема вказує, що детальне вивчення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Вознесенськ Вознесенського району Миколаївської області, у тому числі і його графічних матеріалів показало, що такий проект порушує права власності позивача на землі, що входять до меж територіальної громади Бузької сільради (межі міста Вознесенська розширюються за рахунок земель Бузької сільради), у зв`язку з чим позивач не погодив вказаний проект землеустрою (про що свідчать результати голосування 16.09.2021). Позивач вважає, що відповідач здійснює посягання на землі, що належать на праві власності позивачеві, а тому позивач вирішив захищати своє право на землю у судовому порядку.

Передбачені нормами статей 15, 16 Цивільного кодексу України способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу мають бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів.

Суд вказує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

За такого, суд вважає, що у даній справі спір підлягає вирішенню саме в порядку господарського судочинства.

Щодо доводів відповідача про неефективність вимог позивача у даній справі, суд звертає його увагу на ту обставину, що у випадку, якщо під час розгляду справи по суті суд прийде до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту буде неефективним, то такі обставини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, а не для закриття провадження у даній справі.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для закриття провадження у даній справі за приписами п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.177, 181, 182, 185, 202, 231, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Вознесенської територіальної громади в особі Вознесенської міської ради б/н від 15.02.2022 (вх.№2366/22) про закриття провадження у справі, - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України, набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 03.03.2023 року.

Суддя М.В.Мавродієва