Рішення

від 20.02.2023 по справі 920/60/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2023м. СумиСправа № 920/60/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/60/22

за позовом Шамрай Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; рнокппп НОМЕР_1 ),

до відповідачів: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин "Спартак"» (вул. Цимлянська, буд. 13, м. Суми, 40002; код за ЄДРПОУ 14025794),

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин спортивних товарів Спартак» (вул. Цимлянська, буд. 13, м. Суми, 40002; код за ЄДРПОУ 44202812),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Резниченко Микола Олександрович (вул. Кузнечна, буд. 22, м. Суми, 40000)

про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін за первісним позовом:

від позивача: Волохова В.О. (адвокат, ордер серії ВМ №1023955 від 23.12.2021),

від відповідачів: 1)Мірошниченко А.В. (адвокат, ордер серії АО №1021380 від 05.01.2021),

2)Басанець Ю.М. (директор, паспорт серії НОМЕР_2 ),

від третьої особи: не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження,

установив:

Позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 29 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин "Спартак"» (40002, м. Суми, вул. Цимлянська, буд. 13, код за ЄДРПОУ 14025794) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин спортивних товарів Спартак», посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченком М.О., зареєстрованим в реєстрі за №158, а також стягнути з відповідачів судові витрати у справі.

Ухвалою від 24.01.2022 у справі №920/60/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Резниченко Миколу Олександровича (вул. Кузнечна, буд. 22, м. Суми, 40000); призначено підготовче судове засідання на 14.03.2022; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

17.02.2022 представник першого відповідача подав відзив на позовну заяву (вх №1263/22), в якому представник першого відповідача зазначає, що позивачем не доведено обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту (зокрема, шляхом визнання недійсним правочину). У зв`язку з чим, представник першого відповідача просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю та стягнути з позивача витрати на правову допомогу надану відповідачу адвокатом Мірошниченко А.В. на підставі доданих до відзиву письмових доказів понесених витрат.

22.02.2022 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів надіслано лист від 18.02.2022 №4/01-16, в якому приватний нотаріус повідомив, що копії позову з доданими документами не отримав, а тому не має можливості подати пояснення у справі щодо предмету спору та просить зобов`язати позивача виконати вимоги щодо обов`язку направлення позовної заяви з доданими документами йому, як третій особі.

23.02.2022 листом у справі №920/60/22 повідомлено приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Резниченко Миколу Олександровича, що відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивачем виконано вимоги щодо надсилання відповідачам та залученій третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким чином, у суду відсутні підстави зобов`язати позивача повторно направити на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими документами. Разом з тим, звернено увагу приватного нотаріуса, що у разі неотримання позовної заяви з доданими до неї документами засобами поштового зв`язку, відповідно до ст. 42 ГПК України третя особа не позбавлена права ознайомитися з матеріалами справи №920/60/22 та враховуючи положення ст. 119 ГПК України подати відзив на позовну заяву.

09.05.2022 лист від 23.02.2022 у справі №920/60/22 надісланий на адресу приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Резниченко Миколи Олександровича, як третьої особи у даній справі, повернутий відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

14.03.2022 підготовче судове засідання, призначене на 10:30, не відбулось у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та проведенням бойових дій на території Сумської області.

22.03.2022 розпорядженням голови Верховного Суду №12/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Сумської області. Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Сумської області.

Ухвалою від 05.05.2022 у справі №920/60/22 призначено розгляд зазначеної справи в підготовче судове засідання на 08.06.2022.

26.05.2022 представник першого відповідача подав клопотання про долучення додаткового письмового доказу (вх №1918), відповідно до якого просив залучити до матеріалів справи копію фінансової звітності малого підприємства від 15.04.2021 на підтвердження фінансового стану підприємства та балансової вартості об`єкта нерухомого майна, що був об`єктом договору купівлі-продажу

У підготовчому судовому засіданні 08.06.2022 у справі №920/60/22 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволене усне клопотання представника першого відповідача про поновлення процесуального строку, поновлено представнику першого відповідача строк для подачі додаткового доказу, долучено до матеріалів справи клопотання представника першого відповідача про долучення додаткового письмового доказу з доданим до такого клопотання доказом (вх №1918 від 26.05.2022).

Ухвалою від 08.06.2022 у справі №920/60/22 задоволено клопотання представника позивача про відкладення судового засідання (вх №2186/22 від 08.06.2022); відкладено підготовче судове засідання у справі №920/60/22 на 06.07.2022.

04.07.2022 представником першого відповідача подане клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів (вх №2847), відповідно до якого представник першого відповідача як доказ витрат на правову допомогу просить долучити розрахунок витрат на правову допомогу понесених відповідачем у справі, квитанцію про їх сплату, акт № 1 здачі-приймання послуг та копію договору про надання адвокатських послуг.

06.07.2022 представник позивача подав заяву про зміну предмету позову у справі (вх №1423 від 06.07.2022), в якій представник позивача просив:

1)прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову;

2)змінити позовні вимоги наступним чином:

« 1.Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 29 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин «Спартак» (40002, м. Суми, вул. Цимлянська, буд. 13, ідентифікаційний код 14025794) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин спортивних товарів Спартак», посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченком М.О., зареєстрованим в реєстрі за №158, застосувавши до нього наслідки недійсності правочину.

2.Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин спортивних товарів Спартак» на нежитлове приміщення, А-1, загальною площею 268,2 кв. м. за адресою: Сумська обл., м. Суми, проспект Шевченка Тараса, будинок 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2301705859101).

3.Скасувати запис про право власності 41762761 внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.04.2021 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченко Миколою Олександровичем.

4.Визнати право власності на нежитлове приміщення, А-1, загальною площею 268,2 кв. м. за адресою: Сумська обл., м. Суми, проспект Шевченка Тараса, будинок 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2301705859101) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин «Спартак».

У підготовчому судовому засіданні 06.07.2022 у справі №920/60/22 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 12.07.2022.

12.07.2022 представником позивача подані наступні документи:

1)клопотання про витребування доказу (вх №1472 від 12.07.2022), за яким представник позивача просить витребувати у першого відповідача копію Статуту в редакції, що діяла станом на 29.04.2022;

2)клопотання (вх №1473 від 12.07.2022), в якому представника позивача просить визнати поважними причини пропуску строку встановленого для подання доказів до суду, поновити та встановити додатковий строк для подання до суду письмового доказу, а саме, довідки про ринкову вартість нерухомого майна.

Ухвалою від 12.07.2022 у справі №920/60/22 задоволено клопотання представника відповідача про долучення додаткових письмових доказів (вх №2847 від 04.07.2022) та долучено подані письмові докази до матеріалів справи; відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про зміну предмету позову (вх №1423 від 06.07.2022); задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (вх №1472 від 12.07.2022); зобов`язано першого відповідача надати суду належним чином завірену копію Статуту в редакції, що діяла станом на 29.04.2022; задоволено клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків для надання додаткових доказів, встановлено додатковий строк для подання до суду письмового доказу: довідки про ринкову вартість нерухомого майна - до початку розгляду справи по суті; відкладено підготовче судове засідання у справі №920/60/22 на 25.08.2022.

18.08.2022 представником першого відповідача подане клопотання про долучення додаткового доказу (вх №3698/22), в якому представник першого відповідача на виконання вимог ухвали від 12.07.2022 у справі №920/60/22 подав для долучення до матеріалів справи завірену копію Статуту ТОВ «Магазин "Спартак"» в редакції, що діяла станом на 24.09.2021. Клопотання з доданим документом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.08.2022 у справі №920/60/22 відкладено підготовче судове засідання у справі №920/60/22 на 26.09.2022.

22.09.2022 приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Резниченко М.О. надіслав листа від 20.09.2022 №б/н (вх №4475), в якому просить здійснювати розгляд справи без його участі, додатково повідомивши, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений зазначеним нотаріусом 29.04.2021 за реєстровим №158, вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства України, в тому числі з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України; на момент вчинення правочину відчужуване майно було вільне від будь-яких обтяжень, а сторони за цим договором не мали жодних боргових зобов`язань, про що зазначено у п. 6.1 договору. З урахуванням викладеного, приватний нотаріус вважає безпідставними доводи позивача щодо визнання недійсним договору, що є предметом спору у справі.

26.09.2022 суддя Котельницька В.Л. брала участь у підготовці суддів місцевих господарських судів для підвищення кваліфікації, а тому розгляд зазначеної справи не відбувся.

Ухвалою від 30.09.2022 у справі №920/60/22 призначено підготовче судове засідання на 03.11.2022.

31.10.2022 приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Резниченко М.О. надіслав заяву від 27.10.2022 №17/01-16 (вх №5172), відповідно до якої в умовах воєнного стану приватний нотаріус просить розглядати справу без його участі на будь-якій стадії.

03.11.2022 представник позивача подав наступні документи:

1)клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказу (вх №2768 від 03.11.23022), в якому представник позивача просить: долучити до матеріалів справи копію листа №3/11 від 03.11.2022; визнати поважною причину неподання звіту про оцінку майна до закінчення підготовчого провадження; встановити додатковий строк для подання звіту про оцінку майна;

2)клопотання про долучення доказу (вх 5272 від 03.11.2022), відповідно до якого представник позивача просить долучити до матеріалів справи копію листа від 23.08.2022 №1451 приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. адресованого Шамрай О.А., додавши до клопотання зазначений лист.

03.11.2022 розгляд справи №920/60/22 призначений в судове засідання на 12:30 не відбувся у зв`язку із відключенням електроенергії в Господарському суді Сумської області, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі №920/60/22.

Ухвалою від 08.11.2022 у справі №920/60/22 призначено підготовче судове засідання у справі №920/60/22 та розгляд клопотання представника позивача про долучення доказу (вх №5272 від 03.11.2022) і про встановлення додаткового строку для подання доказу (вх №2768 від 03.11.2022) у справі №920/60/22 на 23.11.2022, 11:50.

23.11.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Котельницької В.Л. на лікарняному.

Ухвалою від 22.12.2022 у справі №920/60/22 призначено підготовче судове засідання у справі №920/60/22 та розгляд клопотання представника позивача про долучення доказу (вх №5272 від 03.11.2022) і про встановлення додаткового строку для подання доказу (вх №2768 від 03.11.2022) у справі №920/60/22 на 11.01.2023, 11:30.

11.01.2023 представник позивача подав клопотання про долучення доказу (вх №205), в якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи наступні документи: копію листа приватного виконавця Мукореза О.Л. №1451 від 23.08.2022; копію фінансової звітності ТОВ «Магазин "Спартак"» за 2021 рік; копію звіту про оцінку майна, нежитлового приміщення загальною площею 268,2 кв.м. за адресою: м. Суми, проспект Шевченка, 19.

У підготовчому судовому засіданні 11.01.2023 представник позивача заявив:

-усне клопотання про залишення без розгляду поданих ним клопотань про долучення доказу (вх №5272 від 03.11.2022) та про встановлення додаткового строку для подання доказу (вх №2768 від 03.11.2022);

-усне клопотання про поновлення строку для подачі додаткових доказів та про долучення додаткових доказів, поданих згідно з клопотанням представника позивача про долучення доказу (вх №205 від 11.01.2023).

У підготовчому судовому засіданні 11.01.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:

1)першою - залишено без розгляду клопотання представника позивача про долучення доказу (вх №5272 від 03.11.2022) та про встановлення додаткового строку для подання доказу (вх №2768 від 03.11.2022), задовольнивши усне клопотання представника позивача про залишення без розгляду зазначених клопотань;

2)другою - задоволено усне клопотання представника позивача про поновлення строку для подачі додаткових доказів та поновлено відповідний строк; задоволено клопотання представника позивача про долучення доказу (вх №205 від 11.01.2023); долучено до матеріалів справи докази, додані відповідно до зазначеного клопотання.

3)третьою - закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 01.02.2023, 14:30.

Ухвалою від 12.01.2023 у справі №920/60/22 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Резниченко Миколу Олександровича (вул. Кузнечна, буд. 22, м. Суми, 40000) - про призначення розгляду справи по суті на 01.02.2023, 14:30.

Ухвалою від 01.02.2023 у справі №920/60/22 відкладено розгляд справи по суті на 14.02.2023, 12:15.

У судовому засіданні 14.02.2023 в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України представником позивача зроблено заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, що зафіксоване у протоколі судового засідання від 14.02.2023 у справі №920/60/22.

У судовому засіданні 14.02.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву з розгляду справи по суті до 20.02.2023, 14:30.

Ухвалою від 16.02.2023 у справі №920/60/22 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Резниченко Миколу Олександровича (вул. Кузнечна, буд. 22, м. Суми, 40000), про оголошену перерву з розгляду справи по суті до 20.02.2023, 14:30.

У судовому засіданні 20.02.2023 встановлено:

Представник позивача у судове засідання прибув, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання прибули, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача у судове засідання не прибула, відповідно до надісланої заяви від 27.10.2022 №17/01-16 (вх №5172 від 31.10.2022) просила розглядати справу без її участі на будь-якій стадії.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20.02.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

28.01.2021 рішенням Господарського суду Сумської області у справі №920/1250/20 за позовом фізичної особи-підприємця Шамрая Олександра Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин "Спартак"», про стягнення 89 051,67 грн позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин "Спартак"» на користь фізичної особи-підприємця Шамрая Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) помилково перераховані кошти за період з 01.01.2018 по 17.12.2018 в сумі 87999,07 грн, а також відшкодовано витрат зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн; у іншій частині позову відмовлено. Рішення від 28.01.2021 у справі №920/1250/20 набрало законної сили 22.06.2021 (постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021).

29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин "Спартак"» (далі - перший відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин спортивних товарів Спартак» (далі - другий відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (далі - договір купівлі продажу).

Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу визначено, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення (А-1) загальною площею 268,2 (двісті шістдесят вісім цілих дві десятих) кв.м., що розташовано за адресою: місто Суми, проспект Шевченка Тараса будинок 19 (дев`ятнадцять); (надалі-майно); та оплатити вартість зазначеного майна на умовах визначених цим договором. Нежитлове приміщення, що є предметом цього договору, розташовано на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку.

Відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі: договору купівлі-продаж; приміщення, посвідченого у м.Суми 26.01.1996 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Долгальовою Лідією Вікторівною за реєстровим №163; Свідоцтва про право власності №65, видане 05.04.1996 Представництвом Фонду державного майна України у м. Суми відповідного Акту прийому-передачі від 01.07.1996; з необхідною реєстрацією права власності. Право власності на майно 25.02.2021 зареєстровано за продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради Момот Ю.М., що підтверджується Витягом з цього реєстру про реєстрацію права власності за індексним номером 246317005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2301705859101, номер запису про право власності: 40771909; виданого 01.03.2021 цим реєстратором.

Згідно з п. 2.1. договору купівлі-продажу продаж майна, яке є предметом цього договору, вчинюється за узгодженою між сторонами ціною складає 49800 (сорок дев`ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, без урахування ПДВ.

Абзацами 1 та 4 п. 6.1. договору купівлі-продажу встановлено, що:

-продавець свідчить, що майно, яке є предметом цього договору, до цього часу нікому іншому не продано, не подаровано, іншим способом не відчужено, продавцем не укладались попередні договори/договори про наміри, яким передбачається відчуження Майна в подальшому; майно під забороною (арештом), а також заставою, в тому числі податковою, не перебуває, судового спору щодо нього і прав у третіх осіб, як в межах, так і за межами України, немає; майно не внесено до статутного капіталу господарських товариств, сервітути відносно нього не встановлено, незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеного у цьому договорі майна, немає; від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; на день укладення договору відсутні заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку; майно (або будь-яка його частина) не передано в оренду або інший вид користування, договір не укладається під впливом тяжкої для продавця обставини; унаслідок укладення цього договору не порушуються права і законні інтереси інших осіб, будинок, у якому знаходиться відчужуване нежитлове приміщення, не належить до пам`яток історії/культури.

-продавець стверджує, що відсутні податкова застава, заборона відчуження або арешту нерухомого майна та обтяження відчужуваного нерухомого майна іпотекою, що перевірено за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.04.2021 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченком М.О. шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; а також в Єдиному реєстрі боржників та в Автоматизованій системі виконавчих проваджень інформація щодо сторін відсутня, що перевірено 29.04.2021 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченком М.О.

29.04.2021 між відповідачами підписано акт приймання-передавання нерухомого майна до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 29.04.2021 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченком М.О. за реєстровим №158, за явим перший відповідач передав, а другий відповідач прийняв у власність нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення (А-1) загальною площею 268,2 (двісті шістдесят вісім цілих дві десятих) кв.м., що розташовано за адресою: місто Суми, проспект Шевченка Тараса будинок 19 (дев`ятнадцять).

29.04.2021 платіжним дорученням №2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин спортивних товарів Спартак» перерахував Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин "Спартак"» 49800,00 грн з призначенням платежу: «Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Суми проспект Шевченко буд. 19 Посвідченого 29.04.2021 ПНСМНО Резниченком М.О. за реєстровим №158».

04.11.2021 постановою ВП №67388771 приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. відкрито виконавче провадження з виконання наказу №920/1250/20, виданого 02.03.2021.

05.11.2021 приватним виконавцем сформована інформаційна довідка №283214804, згідно якої за юридичною особою - Магазин «Спартак» (код ЄДРПОУ 14025794) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в Реєстрі права власності на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчудження об`єктів нерухомого майна , в Державному реєстрі іпотек відсутня інформація щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження.

23.08.2022 приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. в межах виконавчого провадження №67388771 повідомлено позивача, що станом на 23.08.2022 заборгованість у виконавчому провадженні не погашена, сума боргу перед стягувачем становить 90101,07 грн. У ході перевірки майнового стану боржника у виконавчому провадженні №67388771 станом на 23.08.2022 майна або коштів боржника, на які можливо звернути стягнення для погашення заборгованості в повному обсязі, не виявлено.

Позивач поданий позов обґрунтовує тим, що договір купівлі-продажу від 19.04.2021, укладений між відповідачами має ознаки, що притаманні фраудаторному договору. По-перше, позивач зауважує, що договір укладений 29 квітня 2021 року після прийняття Господарським судом Сумської області рішення від 28.01.2021 про стягнення з ТОВ «Магазин "Спартак"» 89051,67 грн. По-друге, покупцем належного ТОВ «Магазин "Спартак"» нерухомого майна є ТОВ «Магазин спортивних товарів «СПАРТАК», учасниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , директором - Басанець Ю.М., що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В той час, як єдиним учасником і директором першого відповідача є також ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Продаж нерухомого майна був вчинений за 49800,00 грн, що не є ринковою ціною. Тобто, на думку позивача, метою укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 29.04.2021 було уникнення ТОВ «Магазин "Спартак"» від сплати грошових коштів відповідно до судового рішення від 28.01.2021 у справі №920/1250/20 та дії першого відповідача можна кваліфікувати як недобросовісну поведінку, оскільки у ТОВ «Магазин "Спартак"» відсутнє інше майно, за рахунок якого позивач міг би задовольнити свої вимоги в межах ВП №67388771.

Як наслідок, позивач звернувся з позовом в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 29 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин "Спартак"» (40002, м. Суми, вул. Цимлянська, буд. 13, код за ЄДРПОУ 14025794) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин спортивних товарів Спартак», посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченком М.О., зареєстрованим в реєстрі за №158, а також стягнути з відповідачів судові витрати у справі.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Насамперед захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 зазначеного Кодексу).

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частин 1, 2 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України) може бути самостійною підставою недійсності правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (пункти 10.5, 10.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суд взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.08.2022 у справі № 914/2252/20 (914/2523/21), згідно з яким формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Договір як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Правочином є дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію КУзПБ), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди кредитору (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Як зазначалося вище, фраудаторними правочинами називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення його вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №905/2030/19 (905/2445/19)).

З урахуванням положень статті 13 ЦК України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини. Тобто, межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17)).

На необхідності застосування загальних положень ЦК України під час вирішення спору щодо недійсності правочину наголошував Верховний Суд України, зокрема у постановах від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15, згідно з викладеними у них висновками під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.

Відповідно до матеріалів справи позивач просить визнати спірний договір купівлі-продажу недійсним з наступних підстав: договір укладений після прийняття рішення Господарським судом Сумської області у справі №920/1250/20; договір укладений за ціною, що не відповідає ринковій вартості спірного нерухомого майна; договір укладений пов`язаними особами; приватний виконавець листом повідомив позивача, що станом на 23.08.2022 заборгованість першого відповідача перед позивачем у виконавчому провадженні №67388771 не погашена та в ході перевірки майнового стану боржника майна або коштів, на які можливо звернути стягнення для погашення заборгованості в повному обсязі не виявлено.

Суд не погоджується с доводами позивача на підставі наступного:

В матеріалах справи відсутні жодні дані, які б вказували на неплатоспроможність та відсутність господарської діяльності ТОВ «Магазин «Спартак» на момент укладення спірного договору купівлі-продажу. В момент укладення спірного договору купівлі-продажу сторонами спірного договору було дотримано вимоги ст. 203 ЦК України, даний договір було укладено в письмовій формі, нотаріально посвідчено та здійснено його державну реєстрацію. Особи, що діяли від імені сторін спірного договору були наділені повноваженнями щодо визначення умов спірного договору, в тому числі строків оплати, так і визначення ціни продажу об`єкта нерухомого майна.

В матеріалах справи відсутні докази яким саме чином спірним правочином були порушені права позивача, відсутні докази , що станом на час подання позову виконавче провадження завершене та судовий наказ було повернуто позивачу без виконання, відсутні докази , що приватним виконавцем було вчинено всіх дій щодо розшуку майна боржника і чи були оскаржені дії приватного виконавця щодо невиконання в повній мірі вимог Закону України «Про виконавче провадження», відсутні докази, що саме через укладення спірного договору позивачу була завдана певна шкода, як кредитору.

Згідно зі статтями 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси.

Отже, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Виходячи з наведених приписів, позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

Задоволення судом позову можливе за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту (зокрема, шляхом визнання недійсним правочину).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права, за захистом якого особа звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

За наведених обставин, оскільки, позивачем не доведено належними доказами наявності у нього порушеного права щодо предмета позову в даній справі та існування передбачених приписами ст. 203 Цивільного кодексу України обставин, які в силу ст. 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання недійсним договору, вимоги позивача визнаються судом не обґрунтованими.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2023.

Суддя В.Л. Котельницька