Постанова

від 27.02.2023 по справі 755/6058/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 755/6058/20

провадження № 61-11773св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Експерт-Аналітик», ОСОБА_3 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чорний Іван Васильович, на постанову Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Пікуль А. А., та за касаційною скаргою Приватного підприємства «Експерт-Аналітик» на постанову Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В.

Скаргу ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. перебуває виконавче провадження № 61551656 з виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва, ухваленого 21 жовтня 2016 року у справі № 755/16868/15-ц про стягнення з нього заборгованості в розмірі 4 166 073 грн.

Виконавче провадження відкрито 13 березня 2020 року.

9 квітня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва виніс постанову про опис та арешт належного йому легкового автомобіля марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 5 000 куб см.

Згідно з висновком про вартість майна від 10 квітня 2020 року вартість легкового автомобіля марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску вказана 771 100 грн, яка не є ринковою та є заниженою.

14 квітня 2020 року автомобіль передано на реалізацію через електронні торги ДП «Сетам» Міністерства юстиції України.

Вказував, що не погоджується з оцінкою майна, оскільки договір між приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А. В. та Приватним підприємством «Експерт-Аналітик» (далі - ПП «Експерт-Аналітик») укладено 10 квітня 2020 року та цього ж дня оцінювачем складено висновок про вартість майна.

Зазначене свідчить про те, що під час здійснення оцінки оцінювач був позбавлений безпосереднього доступу до салону автомобіля, можливості зняття даних щодо пробігу автомобіля, оздоблення салону. У зв`язку з чим оцінювач не міг достовірно встановити пробіг автомобіля, від чого суттєво залежить його ринкова вартість.

Вважає, що оцінювачем порушено вимоги Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки для проведення оцінки необхідним є повноцінний доступ оцінювача до усіх агрегатів автомобіля, що дасть змогу встановити його реальну ринкову вартість.

У характеристиці автомобіля, яка зазначена на офіційному сайті ДП «Сетам», зазначено, що автомобіль має недоліки у вигляді подряпини та незначної деформації заднього бамперу, пошкоджено лако-фарбове покриття лівої та правої нижніх частин переднього бамперу, подряпини на правому дзеркалі заднього виду. Пробіг та комплектація не відомі, ключі та свідоцтво про реєстрацію відсутні. Разом з тим, жодних звернень до нього, як до власника вказаного транспортного засобу, з приводу надання документів (технічного паспорту, сервісної книжки) зі сторони оцінювача (експерта) не надходило, хоча таке право оцінювача передбачено пунктом 5.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до інформації спеціалізованого сайту оголошень транспортних засобів RST.UA вартість аналогічного транспортного засобу у такій же комплектації становить орієнтовно 999 600 грн.

Отже, що ринкова вартість автомобіля суттєво занижена оцінювачем. Звіт про оцінку майна не відповідає вимогам діючого законодавства і передача автомобіля на реалізацію за ціною, вказаною у звіті, порушує його права.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив скасувати результати визначення вартості легкового автомобіля марки «Jaguar XJ», 2011року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 5 000 куб см.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року залучено до участі у справи як заінтересованих осіб ПП «Експерт-Аналітик» та ОСОБА_3 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва щодо оцінки майна відповідають положенням частин першої-третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - для проведення оцінки майна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», та, відповідно до положень цього ж Закону, мав визначити ціну продажу майна згідно з складеним звітом про оцінку майна.

Вимоги про визнання незаконною та скасування постанови від 10 квітня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності скаржник не заявляв, доказів, які б свідчили про його звернення до виконавця з відповідними заявами про незгоду з результатами визначення вартості майна, зазначеного у даному звіті, не надав. Натомість, саме стягувач звернувся до виконавця щодо проведення рецензування, за висновком якого не було встановлено суттєвих порушень.

Постановою Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Годованюка О. В. задоволено частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .

Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. в частині проведення оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні № 61551656 з примусового виконання виконавчого листа № 755/16868/15-ц, виданого 13 березня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року в сумі 4 166 073 грн, стягувач - ОСОБА_2 .

Визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінка в формі письмового звіту про оцінку майна - легкового автомобіля марки «Jaguar XJ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. в частині проведення оцінки вартості арештованого майна - автомобіля марки «Jaguar XJ» 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 5 000 куб см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № 61551656 з примусового виконання виконавчого листа № 755/16868/15-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 березня 2020 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в сумі 4 166 073 грн, стягувач - ОСОБА_2 , є неправомірними, оскільки реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

6 серпня 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чорний І. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року та залишити в силі ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року.

Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чорний І. В. вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чорний І. В., зазначає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог, заявлених ОСОБА_1 у скарзі.

Також заявник вказує, що скаргу в інтересах ОСОБА_1 подано особою, яка не мала відповідних повноважень.

7 серпня 2020 року ПП «Експерт-Аналітик» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року та залишити в силі ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року.

Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року заявник вказує неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначаючи, що правові підстави для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Вказує, що ОСОБА_1 не обґрунтував причини пропуску строку на звернення до суду зі скаргою.

Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року заявник також вказує неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, зазначає про обрання ОСОБА_1 неправильного способу захисту.

Позиція інших учасників справи

У жовтні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Годованюк О. В. подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 в якому, посилаючись на відповідність висновків суду апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права, просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чорний І. В., та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 9 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ПП «Експерт-Аналітик».

Ухвалою Верховного Суду від 2 грудня 2020 року заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чорний І. В., про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року задоволено. Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили 24 липня 2019 року, у справі № 755/16868/15-ц позов ПАТ «Енергобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Енергобанк» заборгованість за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року в сумі 4 166 073 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року замінено кредитора - ПАТ «Енергобанк» на ОСОБА_2 у рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року у справі № 755/16868/15-ц.

13 березня 2020 року видано виконавчі листи на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року у справі № 755/16868/15-ц.

13 березня 2020 року ОСОБА_2 подано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Іванову А. В. заяву про примусове виконання рішення суду у справі № 755/16868/15-ц та виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва № 755/16868/15-ц від 13 березня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року в сумі 4 166 073 грн.

13 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61551656 щодо боржника ОСОБА_1 за виконавчим листом № 755/16868/15-ц, виданим 13 березня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. від 17 березня 2020 року накладено арешт на транспортний засіб марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , що належить боржнику ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця і витрат виконавчого провадження в розмірі 4 582 797,10 грн.

Також постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. від 17 березня 2020 року оголошено розшук транспортного засобу марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , що належить боржнику ОСОБА_1

9 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А. В. прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, якою також вилучено та передано на зберігання представнику ДП «Сетам» зазначений транспортний засіб.

Згідно з вказаною постановою опис та вилучення автомобіля відбулось за адресою: місто Київ, вулиця Межигірська, 1, у присутності боржника, який від підпису відмовився. Ключі та технічні документи на автомобіль боржником не надано. У постанові про опис та арешт майна боржника виконавець зазначив, що автомобіль має наступні недоліки: подряпину та незначну деформацію заднього бамперу (ліва сторона); подряпини лівої та правої нижніх частин переднього бамперу; пошкодження лако-фарбового покриття решітки радіатора та емблеми виробника спереду; подряпини на правому дзеркалі заднього виду. У зв`язку з відсутністю технічного паспорту на автомобіль та ключів від замка запалювання, а також відсутністю доступу до автомобіля зсередини, неможливо визначити номер двигуна, кількість пасажирських місць, повну масу, масу без навантаження, пробіг, комплектацію.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. від 10 квітня 2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «Експерт-Аналітик» - для участі у виконавчому провадженні № 61551656 та надання письмового звіту про вартість описаного та арештованого майна боржника, а саме транспортного засобу марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , відповідно до постанови про опис та арешт майна боржника від 9 квітня 2020 року, виконавче провадження № 61551656. Попереджено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «Експерт-Аналітик» в особі Вашуленка С. І. про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться у постанові.

10 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А. В. та ПП «Експерт-Аналітик» укладено договір № 13/20 про надання послуг з оцінки майна (ринкової вартості) - автомобіля марки «Jaguar XJ», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

10 квітня 2020 року оцінювачем ПП «Експерт-Аналітик» ОСОБА_3 складено звіт про оцінку майна.

Згідно з висновком про вартість майна ринкова вартість автомобіля марки «Jaguar XJ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 771 100 грн без ПДВ. Встановлено, що для проведення оцінки виконавцем надано лист Міністерства внутрішніх справ від 13 березня 2020 року (АСВП № 61551656), постанову про арешт майна боржника від 17 березня 2020 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 17 березня 2020 року (№ витягу 65388789), постанову про опис та арешт майна боржника від 9 квітня 2020 року, акт приймання-передавання майна від 9 квітня 2020 року та опису майна, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10 квітня 2020 року. Також у звіті зазначено, що оцінювач не проводив огляд КТЗ; фотографії та інформація про технічний стан КТЗ надана замовником, тому деякі розрахунки у звіті зроблені з відповідними припущеннями.

Звіт про оцінку майна переданий оцінювачем приватному виконавцю 13 квітня 2020 року.

13 квітня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов А. В. надіслав на адресу боржника та стягувача копію висновку про вартість майна від 10 квітня 2020 року.

6 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А. В. було надіслано ОСОБА_1 вимогу від 6 травня 2020 року № 604-61551656/20, якою зобов`язано боржника у триденний строк з моменту отримання вимоги надати приватному виконавцю: декларацію про доходи та майно боржника; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 ; ключі від замка запалювання та дверей вказаного автомобілю.

6 травня 2020 року представником стягувача ОСОБА_2 подано заяву про замовлення рецензії до звіту про незалежну оцінку автомобіля.

12 травня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов А. В. звернувся до Громадської організації «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки» із запитом про рецензування звіту ПП «Експерт-Аналітик» від 10 квітня 2020 року про оцінку майна, а саме транспортного засобу марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

13 травня 2020 року президентом Громадської організації «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки» Максимовим С. Й. складено рецензію на Звіт про оцінку майна - автомобіля марки «Jaguar XJ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , в якій викладено зауваження: 1) при узгодженні результатів оцінки за результуючу взято так звану «середньозважену вартість». Слід було вказати, що таке «середньозважена вартість» і чому такій вартості надано перевагу перед медіаною, медіанним значенням чи середньоарифметичним значенням; 2) коректування на комплектацію слід було обґрунтувати (чим воно зумовлено), адже за об`єкти порівняння взято співставимими з об`єктом як за роком виготовлення так і, можливо, за комплектацією; в результаті отримано верхню межу вартості; 3) оцінювач не врахував фактор відсутності ключів та свідоцтва про реєстрацію, в результаті чого отримано вартість автомобіля за умови, що є добровільний продавець. В підсумках зроблено загальний висновок про те, що Звіт про оцінку майна в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що у звіті про оцінку майна від 10 квітня 2020 року оцінювачем ПП «Експерт-Аналітик» ОСОБА_3 зазначено, що він не проводив огляд КТЗ, фотографії та інформація про технічний стан КТЗ надані замовником, тому деякі розрахунки у звіті зроблені з відповідними припущеннями.

Разом з тим, у вказаному звіті оцінювачем не наведено пояснень та обґрунтування неможливості проведення ним особистого огляду об`єкта дослідження - автомобіля марки «Jaguar XJ» 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 5 000 куб см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є порушенням вимог пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та пунктів один, шість статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Крім того, у звіті вказано пробіг автомобіля на дату оцінки 60 000 км (за даними замовника), проте відсутнє обґрунтування вказаного пробігу з урахуванням того, що безпосередній огляд автомобіля оцінювачем не здійснювався.

Також зі звіту судом встановлено, що при визначенні ринкової вартості автомобіля в розмірі 771 100 грн оцінювачем використані дані одометра, що отримані від замовника, а саме - пробіг 60 000 км. При цьому, у наданих приватним виконавцем суб`єкту оціночної діяльності документах, зокрема, в постанові про опис та арешт майна боржника від 9 квітня 2020 року, в акті приймання-передавання майна від 9 квітня 2020 року з описом майна, в постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10 квітня 2020 року та в фотографіях відсутні відомості про показники одометра (пробіг автомобіля), що свідчить про те, що оцінка є необ`єктивною, оскільки ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, використаних оцінювачем для надання висновку про вартість об`єкта оцінки та неякісною (недостовірною), так як оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши додержання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконання судового рішення здійснює суд.

За змістом пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Тобто судовим рішенням при розгляді скарги на дії приватного виконавця має бути поновлено саме порушене право заявника.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Частинами першою-п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Згідно з статтею 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Згідно з вимогами пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

З огляду на зазначені вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу оцінки майна, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15-ц.

Встановивши з постанови про опис та арешт майна боржника від 9 квітня 2020 року і акта приймання-передавання майна від 9 квітня 2020 року, що оцінювачу було відомо місце зберігання об`єкта оцінки - транспортного засобу марки «Jaguar XJ», проте він не вжив заходів для особистого огляду об`єкта оцінки, а використав дані, отримані виключно від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В., суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій приватного виконавця в частині проведення оцінки вартості арештованого майна - спірного транспортного засобу.

Крім того, апеляційний суд правильно зазначив про те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов А. В.не забезпечив повноцінний доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, яке підлягало оцінці, що призвело до неотримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про автомобіль для проведення його оцінки, чим порушив частину другу статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Також апеляційним судом встановлено, що 6 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А. В. було надіслано ОСОБА_1 вимогу від 6 травня 2020 року № 604-61551656/20, якою зобов`язано боржника у триденний строк з моменту отримання вимоги надати приватному виконавцю: декларацію про доходи та майно боржника; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Jaguar XJ», 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 та ключі від замка запалювання і дверей вказаного автомобілю.

Разом з тим, вказана вимога приватного виконавця була надіслана боржнику після прийняття постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10 квітня 2020 року та після складення звіту про оцінку майна від 10 квітня 2020 року, а також після подання 28 квітня 2020 року скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. в частині проведення оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні № 61551656.

Встановивши, що приватний виконавець не надсилав вимогу боржнику про проведення оцінки, апеляційний суд правильно зазначив, що такі дії приватного виконавця свідчать про неповноту проведення виконавчих дій, які призвели до проведення неякісної та необ`єктивної оцінки автомобіля.

Крім того, непроведення оцінювачем ПП «Експерт-Аналітик» ОСОБА_3 огляду транспортного засобу марки «Jaguar XJ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , унеможливило з`ясування пробігу автомобіля, його комплектації, що є істотними обставинами при визначенні ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки.

Доводи касаційних скарг про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), суд касаційної інстанції відхиляє.

У постанові від 13 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/881/17 виклала висновок про те, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед, за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

У постанові, на яку посилаються представник ОСОБА_2 - адвокат Чорний І. В. та ПП «Експерт-Аналітик» у касаційних скаргах, встановлено інші фактичні обставини, тому такі посилання не є підставою для скасування судового рішення і суд касаційної інстанції не враховує їх під час перегляду цієї справи.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам приватний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.

Посилання представника ОСОБА_2 - адвоката Чорного І. В. на те, що скаргу в інтересах ОСОБА_1 подано особою, яка не мала відповідних повноважень, касаційний суд також відхиляє.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пунктів 11, 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішеннями Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року № 29 та від 17 листопада 2020 року № 118, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер містить такі реквізити: Серію, порядковий номер ордера; Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України; Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

До скарги, поданої 28 квітня 2020 року, адвокат Годованюк О. В. надав ордер серії КВ № 422377 на надання правової допомоги у Дніпровському районному суді міста Києва. Вказаний ордер підписаний адвокатом Годованюком О. В. та містить всі необхідні реквізити, передбачені пунктом 12 Положення про ордер.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, які оцінено судом апеляційної інстанції із додержанням норм процесуального права, і містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і заявник такі не вказує.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої

статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо поновлення дії постанови

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

З урахуванням зазначеного касаційний суд поновлює дію постанови Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чорний Іван Васильович, та касаційну скаргу Приватного підприємства «Експерт-Аналітик» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук