Ухвала

від 01.03.2023 по справі 753/3142/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3142/23

провадження № 2-з/753/27/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Щодо позовної заяви

27.02.2023 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Сатира», третя особа об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна, 19В», про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Мицик Ю.С.

Щодо заяви про забезпечення позову

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2023 суддю Мицик Ю.С. також визначено для розгляду заяви про забезпечення позову.

В поданій заяві в порядку ст.ст. 149-154 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ставиться питання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № 383, загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910182280000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на нежитлове приміщення № 384, загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910175480000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на нежитлове приміщення № 386, загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910109380000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що спірні приміщення вибули із спільної сумісної власності мешканців будинку по АДРЕСА_1 внаслідок шахрайських дій та були передані первісним власником ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Сатира», а товариство має можливість знову відчужити спірні приміщення, що зробить неможливим ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, позивач просить накласти на них арешт.

Мотиви суду

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин розгляд заяви проводився без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

[…] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

[…] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення, суд встановив, що між сторонами дійсно існує спір, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку визначених заявником заходів забезпечення позову.

Вжиття заявлених заходів забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки вказані заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача.

При цьому, одним із завдань цивільного судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ЦПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову, зокрема, за вмотивованим клопотанням учасника справи, якщо останній заперечуючи в ході розгляду справи спростує підстави для накладення арешту, зокрема, зазначивши, яким чином накладення арешту порушує його права.

Щодо зустрічного забезпечення

Крім того, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Підсумки

Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення № 383, загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910182280000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на нежитлове приміщення № 384, загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910175480000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на нежитлове приміщення № 386, загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910109380000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначити дані учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Сатира» (код 44989372, адреса: м. Київ, просп. Григоренка, 5-А).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: Мицик Ю.С.