Ухвала

від 07.03.2023 по справі 753/3142/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3142/23

провадження № 2/753/3305/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Сатира», третя особа об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна, 19В», про витребування майна з чужого незаконного володіння-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Сатира», третя особа об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна, 19В», про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/3142/23 між суддями від 27.02.2023 матеріали позову передано в провадження судді Мицик Ю.С. Фактично справу було передано судді 01.03.2023.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам

Позивач звернулася до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння нежитлових приміщень: № 383 загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910182280000, № 384 загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910175480000, № 386 загальною площею 210 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910109380000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на положення стст. 387, 388 ЦК України.

Підставою звернення до суду із позовом заявник зазначала, що спірні нежитлові приміщення, вибули із спільної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку на підставі підробного рішення Дарницького районного суду міста Києва, поза волею співвласників майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц).

Отже, враховуючи, що виключно власник наділений правом, передбаченим ст. 388 ЦК України, саме на позивача покладається обов`язок доведення володіння цим титулом до вибуття майна.

Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Так допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об`єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Тобто в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим у власників квартир право власності на такі приміщення не виникає.

Обставини щодо порушення прав позивача, зокрема щодо належності спірного нерухомого майна до власності всіх співвласників багатоквартирного житлового будинку, у цій справі можуть та мають доводитись в тому числі на підставі висновку експертизи, проте позивачем відповідне клопотання разом з позовом не подано.

Звертаючись із вимогами про витребування майна, позивач не вказує на чию користь слід витребувати спірні нежитлові приміщення, тобто дана вимога не конкретизована.

Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху і надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Сатира», третя особа об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна, 19В», про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України тривалістю 5 днів, перебіг якого обчислювати з дня вручення йому копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Ю.С.Мицик