Постанова

від 01.03.2023 по справі 226/375/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2034/23 Справа № 226/375/22 Суддя у 1-й інстанції - Салькова В.С. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 226/375/22

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого суддіХейло Я.В.,

суддівМірути О.А., Тимченко О.О.,

секретар судового засідання: Тимофєєва В.О.,

сторони:

позивач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

відповідачі Східне міжрегіональне управління державної служби України з питань праці, Державне підприємство «Мирноградвугілля», Відокремлений підрозділ «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Мирноградвугілля», Первинна профспілкова організація незалежна профспілка гірників України шахти «Центральна», Місцевої організація незалежної профспілки гірників України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Димитровського міського суду Донецької областівід 25 жовтня 2022 року у цивільній справіза позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, Державного підприємства «Мирноградвугілля», відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Мирноградвугілля», первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України шахти «Центральна», місцевої організації незалежної профспілки гірників України, третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-1/П, що стався 04.07.2021 року із ОСОБА_2 , та визнання нещасного випадку зі смертельним наслідком таким, що не пов`язаний із виробництвом, яке постановлено суддею Сальковою В.С. у місті Мирнограді Донецької області та повне судове рішення складено 31 жовтня 2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, Державного підприємства «Мирноградвугілля», відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Мирноградвугілля», первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України шахти «Центральна», місцевої організації незалежної профспілки гірників України про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-1/П, що стався 04.07.2021 року із ОСОБА_2 , та визнання нещасного випадку зі смертельним наслідком таким, що не пов`язаний із виробництвом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 04.07.2021 року у ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» стався випадок погіршення стану здоров`я зі смертельним наслідком електрослюсаря підземного ОСОБА_2 .

14.01.2022 року за даним фактом начальником Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці затверджено Акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П.

Позивач не погоджується з рішенням спеціальної комісії, оскільки причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання гостра ішемічна хвороба серця у формі гострого великовогнищевого трансмуального інфаркту передньо-бокової стінки лівого шлуночка з переходом на верхівку серця і нижню третину міжшлункової перетинки на фоні дифузного атеросклеротичного кардіосклерозу, стенозуючого атеросклерозу вінцевих артерій при гіпертонічній хворобі.

Крім того, при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупу ОСОБА_2 був знайдений спирт етиловий у кількості, що свідчить про вживання спиртних напоїв незадовго до смерті і відповідає легкому алкогольному сп`янінню.

Комісія вирішила, що раптове погіршення стану здоров`я пов`язане із виробництвом на підставі п.п.6,23 п.52 Порядку 337, що передбачає як обставину, за якою нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний із виробництвом, раптову смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком; одержання травм або смерть потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов`язків у разі перебування його у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору.

Наполягаю, що встановлення зв`язку (або його відсутність) погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також наявності протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу потерпілим, має бути підтверджено медичним висновком, поняття якого визначено п.3 Порядку 337.

У разі якщо нещасний випадок на виробництві зумовлений погіршенням стану здоров`я працівника внаслідок виливу на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також для встановлення наявності протипоказань виконувати потерпілим роботу за станом здоров`я, медичний висновок с обов`язковим документом для визначення обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом і має враховуватися комісією.

Разом із тим, експертний медичний висновок №15 від 24.12.2021 ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості», згідно з яким раптове погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 з умовами праці не пов`язане, комісія не врахувала та фактично не встановила прямий причинно-наслідковий зв`язок між смертю останнього та його роботою. Організаційною причиною нещасного випадку було визнане порушення трудової і виробничої дисципліни, у т.ч. невиконання посадових обов`язків не виявлення зовнішніх ознак та допущення начальником дільниці ПР працівників до роботи у стані алкогольного сп`яніння, невиконання вимог інструкцій з охорони праці в частині перебування в підземних виробках і на території підприємства у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач вважає, що настання нещасного випадку внаслідок наявності хронічного захворювання унеможливлює визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом, і тому комісією мав бути складений акт за формою Н-1/НП.

У зв`язку з вищевикладеним, просив суд скасувати розділ 7 «Висновок комісії» Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався з електрослюсарем підземним ОСОБА_2 у ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» за формою Н-1/П, затвердженого 14.01.2022, визнати цілком вказаний Акт протиправним, незаконним та скасувати його, а нещасний випадок, що стався 04.07.2021 із ОСОБА_2 , визнати таким, що не пов`язаний із виробництвом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Димитровського міського суду Донецької областівід 25 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, Державного підприємства «Мирноградвугілля», відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Мирноградвугілля», первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України шахти «Центральна», місцевої організації незалежної профспілки гірників України, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-1/П, що стався 04.07.2021 із ОСОБА_2 , та визнання нещасного випадку зі смертельним наслідком таким, що не пов`язаний із виробництвом, відмовлено.

Судові витрати у справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 7443,00 грн покладено на позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи.

Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, наприклад, від 25.09.2019 року у справі № 689/2426/18, від 26.06.2018 року у справі № 242/1065/16-ц, від 29.03.2018 року № 212/8369/15-ц та ін.

Звертає увагу, що спеціальна комісія дійшла висновку про те, що раптове погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 пов`язано з виробництвом на підставі п.п. 6, 23 п.52 Порядку 337. Отже, встановлення зв`язку (або його відсутність ) погіршення стану здоров`я працівника з спливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також наявності протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу потерпілим, має бути підтверджено медичним висновком, поняття якого визначено у п. 3 Порядку 227.

Наполягає, що згідно діючого законодавства, для визначення обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом і має враховуватись комісією ( спеціальною комісією) в ході проведення розслідування медичний висновок є обов`язковим документом.

Посилається на Висновок судово-медичного експерта № 225 від 06.09.2021 року Покровського відділення СМЕ КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», Експертний медичний висновок № 15 від 24.12.2021 року ДП «НДІ МЕП ДОНБАЧУ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» та вважає, що зазначені докази однозначно свідчать про те що випадок погіршення стану здоров`я зі смертельним наслідком, що стався з ОСОБА_2 обумовлений захворюванням, стан якого погіршився внаслідок алкогольної інтоксикації з умовами праці не пов`язаний.

На думку представника позивача, інших доказів, які б свідчили про те,що зазначений випадок є таким, що з виробництвом пов`язаний, ані в ході спеціального розслідування, ані в ході вирішення спору в судовому порядку не встановлено.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

В судовому засідання представник відповідача Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці - Голуб П.А. проти доводів апеляційної скарги Фонду заперечував, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Третя особа ОСОБА_1 надала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач Східне міжрегіональнеуправління державноїслужби Україниз питаньпрацінадало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.07.2021 року під час перебування на робочому місці на підземних роботах у відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» настала смерть електрослюсаря підземного ОСОБА_2 .

Згідно з висновком експерта №225 від 06.09.2021 року причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання гостра ішемічна хвороба серця у формі гострого великонвогнищевого трансмурального інфаркту передньо-бокової стінки лівого шлуночка з переходом на верхівку серця і нижню третину між шлункової перетинки на фоні дифузного атеросклеротичного кардіосклерозу, стенозуючого атеросклерозу вінцевих артерій при гіпертонічній хворобі. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа знайдено спирт етиловий у кількості 1,44г/л (у крові) та 1,07г/л (у сечі), що свідчить про вживання спиртних напоїв незадовго до смерті та відповідає легкому алкогольному сп`янінню стосовно живих осіб (а.с.31-33).

За поясненнями начальника дільниці ПР ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» Примостки І.М., саме він проводив 04.07.2021 року наряд для І зміни, під час якого не виявив у ОСОБА_2 зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, оскільки останній знаходився у задовільному фізичному стані (а.с.20).

Як визначене у листі Міністерства охорони здоров`я України від 27.02.2018, ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» має у своєму складі висококваліфікованих лікарів профпатологів, невропатолога, кардіолога та спеціалістів з гігієни та фізіології праці. Інститут здійснює медичну практику згідно з ліцензією №196914 від 21.03.2013 року та проводить санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу, має право на встановлення зв`язку захворювань з умовами праці. МОЗ рекомендує використовувати можливості Інституту для встановлення причинно-наслідкового зв`язку раптового погіршення стану здоров`я працівника або його смерті з умовами праці від час виконання ним трудових (посадових) обов`язків (а.с.26).

Експертним медичним висновком №15 від 24.12.2021 року експертної комісії по встановленню причинно-наслідкового зв`язку раптового погіршення стану здоров`я працівника або його смерті з умовами праці, а також смерті робітника з професійним захворюванням (отруєнням) ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» встановлене, що раптове погіршення стану здоров`я електрослюсаря підземного прохідницької ділянки ОСОБА_2 обумовлене ішемічною хворобою серця: гострим великовогнищевим трансмуральним інфарктом міокарда передньо-бокової стінки лівого шлуночка з переходом на верхівку серця і між шлункову перетинку, дифузним атеросклеротичним кардіосклерозом, стенозуючим коронаросклерозом на фоні гіпертонічної хвороби, та з умовами праці не пов`язаний (а.с.7-13).

14.01.2022 року начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці затверджено акт за формою Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 04.07.2021 року о 10-03 у відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» з електрослюсарем підземним ОСОБА_2 . Згідно з цим актом під час перебування на підземних роботах настала смерть ОСОБА_2 , і цей випадок визнаний таким, що пов`язаний із виробництвом (а.с.14-19).

Видом події в акті зазначене погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 , основною причиною психофізіологічні причини у вигляді незадовільних фізичних даних або стану здоров`я: ішемічна хвороба серця з ускладненнями та супутньо: алкогольна інтоксикація. Супутніми причинами зазначені організаційні причини: порушення трудової і виробничої дисциплін, у т.ч. невиконання посадових обов`язків начальником дільниці ПР, яким не виявлене зовнішніх ознак та допущене до роботи працівника у стані алкогольного сп`яніння; невиконання вимог інструкцій з охорони праці в частині перебування електрослюсарем підземним дільниці з підготовчих робіт у підземних виробках і на території підприємства у стані алкогольного сп`яніння. Технічних причин настання нещасного випадку комісією встановлене не було. Особами, які порушили законодавство з охорони і гігієни праці, визнані начальник дільниці ПР ОСОБА_3 та безпосередньо сам ОСОБА_2 .

Визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом, відбулося за наслідками голосування членами комісії, серед яких п`ять членів проголосували за визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), і три члени комісії проти ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ). Члени комісії, які висловилися проти, склали окремі думки, де зазначили, що комісія, ухвалюючи рішення, не врахувала висновок ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України», в якому вказано, що даний нещасний випадок не пов`язаний із виробництвом (а.с.25-26, 28 зв.-29, 29в.-30).

Позиція апеляційного суду

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Димитровського міського суду Донецької областівід 25 жовтня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Димитровського міського суду Донецької областівід 25 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимогі заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом, визначених у п.53 Порядку №337, спеціальна комісія під час розслідування не встановила. Суд першої інстанції вважав, що розслідування нещасного випадку із ОСОБА_2 здійснене комісією у відповідності до положень Порядку №337, отже, підстав для задоволення позову немає.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(частина перша стаття 5 ЦПК України)

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку (пункт 29 Порядку).

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком № 337.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 337 нещасний випадок обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контактуз представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо;

медичний висновок висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу.

Відповідно до п.п.6 п.52 Порядку №337 обставиною, згідно з якою нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнається пов`язаним з виробництвом, є раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком.

Згідно п.п.7 п.52 Порядку №337…раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Як вірно було встановлено судом, з чим погоджується колегія суддів, що підтвердження медичним висновком впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу вимагається у разі раптового погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку, і про це чітко зазначено у п.п.7 п.52 Порядку №337.

Отже, в зв`язку з вищевикладеним колегія судів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що встановлення зв`язку (або його відсутність ) погіршення стану здоров`я працівника з спливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також наявності протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу потерпілим, має бути підтверджено медичним висновком, поняття якого визначено у п. 3 Порядку 227 та посилання на Висновок судово-медичного експерта № 225 від 06.09.2021 року Покровського відділення СМЕ КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», Експертний медичний висновок № 15 від 24.12.2021 року ДП «НДІ МЕП ДОНБАЧУ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ», які на думку апелянта однозначно свідчать про те що випадок погіршення стану здоров`я зі смертельним наслідком, що стався з ОСОБА_2 обумовлений захворюванням, стан якого погіршився внаслідок алкогольної інтоксикації з умовами праці не пов`язаний.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції що, обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом, визначених у п.53 Порядку №337, спеціальна комісія під час розслідування не встановила.

Таким чином, апеляційний суд наголошує, що комісія із спеціального розслідування мала належні підстави та повноваження зробити висновок, що випадок погіршення стану здоров`я зі смертельним наслідком ОСОБА_2 є таким, що пов`язаний з виробництвом, а тому відсутні правові підстави для скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку гострого професійного захворювання (отруєння), аварії форми Н-1/П зі смертельним наслідком що стався 04 липня 2021 року об 10 год. 03 хв. із ОСОБА_2 , який затверджений 14 січня 2022 року начальником Східного міжрегіонального управління ДСУ з питань праці.

Отже, порушень нормативно-правових актів при встановленні цього факту та складанні акта спеціального розслідування у діях комісії не встановлено, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для скасування акта.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості заявлених позовних вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, на підставі наданих сторонами належних доказів, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від10 лютого 2010 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Димитровського міського суду Донецької областівід 25 жовтня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Димитровського міського суду Донецької областівід 25 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 01 березня 2023 року.

Головуючий:

Судді